Рішення

від 23.08.2017 по справі 910/8829/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2017Справа №910/8829/17

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Кондитерський магазин"

про стягнення 103 775, 20 грн.;

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Кондитерський магазин"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 210 974, 24 грн.;

за участю представників сторін: від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Москаленко І.О. - представник за довіреністю;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_3, представник за довіреністю.

За клопотанням позивача за первісним позовом, з метою з'ясування фактичних обставин справи та витребування від учасників судового процесу додаткових документів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач за первісним позовом) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Кондитерський магазин" (надалі - відповідач за первісним позовом) про стягнення за невиконання рішення суду по справі № 910/28745/15 інфляційних збитків у розмірі 83 159, 50 грн. та 3% річних у розмірі 20 615, 70 грн., що разом становить 103 775, 20 грн.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що відповідач за первісним позовом належним чином не виконав перед позивачем за первісним позовом свої зобов'язання з оплати вартості невід'ємних поліпшень, здійснених позивачем під час дії договору оренди нерухомого майна № 1 від 07.09.2012 р. та оскільки даний факт було встановлено судом у справі № 910/28745/15, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом суму інфляційних збитків та 3% річних у зв'язку із простроченням останнім виконання зобов'язання з відшкодування вартості невід'ємних поліпшень

Також Приватне підприємство "Кондитерський магазин" (надалі - позивач за зустрічним позовом) звернулося до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач за зустрічним позовом) з зустрічною позовною заявою про стягнення з останньої 210 974,24 грн., з яких 18 851, 00 грн. 3% річних та 192 123,24 грн. інфляційних втрат.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач за зустрічним позовом не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів згідно умов договору оренди нерухомого майна № 2 від 07.09.2012 р., в зв'язку із чим позивач за зустрічним позовом просить стягнути відповідача за зустрічним позовом інфляційні збитки та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2017 р. порушено провадження у справі 910/8829/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 р. зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Кондитерський магазин" прийнято для спільного розгляду у справі 910/8829/17 з первісним позовом.

24.07.2017 р. від відповідача за зустрічним позовом через канцелярію суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні зустрічного позову, оскільки поданий зустрічний позов не є пов'язаним з первісним позовом з урахуванням того, що предметом первісного позову є відповідальність за несвоєчасне виконання позивачем за зустрічним позовом судового рішення по справі №910/28745/15 та водночас предметом зустрічного позову є вимога про стягнення інфляційних збитків та 3% річних за неналежне виконання договору оренди нерухомого майна № 2 від 07.09.2012 р., який не було визнано судом укладеним.

04.08.2017 р. від відповідача за первісним позовом через канцелярію суду надійшов відзив на первісний позов, в якому він просив суд відмовити в задоволенні первісного позову, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконання судового рішення та до них не можуть бути застосовані норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.

04.08.2017 р. судове засідання не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на лікарняному.

Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Як зазначає Верховний Суд України в листі №1-5/45 від 25.01.2006 р. критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 р. розгляд справи призначено на 11.08.2017 р.

11.08.2017 р. в судовому засіданні було оголошено перерву на 16.08.2017 р.

16.08.2017 р. позивачем за первісним позовом через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він уточнив розрахунки з урахуванням розстрочення виконання рішення по справі № 910/28745/15 та просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом інфляційні збитки у розмірі 121 828, 31 грн. та 3 % річних у розмірі 33 455, 56 грн., розгляд даної заяви було перенесено в наступне судове засідання.

16.08.2017 р. в судовому засіданні було оголошено перерву на 23.08.2017 р.

22.08.2017 р. відповідачем за первісним позовом через канцелярію суду подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому він просив залишити вказану заяву без розгляду, оскільки, позивачем за первісним позовом здійснено нарахування інфляційних збитків та 3% річних на стягнену з відповідача за первісним позовом суму судового збору, а тому - дану заяву слід вважати заявою про зміну підстав позову та зауважує, що нарахування інфляційних збитків та 3% річних в період з 01.06.2016 р. (винесення постанови КАГС по справі № 910/28745/15) до 09.11.2016 р. (ухвала про відстрочення виконання зазначеного рішення) є безпідставним.

Так, в судовому засіданні була розглянута заява позивача за первісним позовом про збільшення позовних вимог, що була подана до суду раніше.

Відповідно до п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказана заява обґрунтована необхідністю уточнення розрахунку інфляційних збитків та 3 % річних з урахуванням відстрочки виконання рішення, згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 р. по справі та з урахуванням включення додаткового періоду прострочення зобов'язання, тобто фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог.

Таким чином дана заява є обґрунтованою та приймається судом до розгляду, а отже - нова ціна позову становить 152 353, 80 грн.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

В судовому засіданні, що відбулось 23.08.2017 р. позивач за первісним позовом наполягав на задоволенні первісного позову, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити, надав суду усні пояснення по суті спору, відповідач за первісним позовом первісний позов не визнавав, наполягав на задоволенні зустрічного позову, також надав суду усні пояснення по суті спору.

Суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для вирішення спору по суті.

23.08.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) та відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2012 року між Приватним Підприємством "Кондитерський магазин", як Орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Орендарем укладено Договір оренди нерухомого майна №1 (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає рівну частину у строкове платне користування нерухомість, тобто нежилі приміщення кафе загальною площею 143,7 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктами 5.1-5.3. Договору Сторонами обумовлено, що Орендар має право: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов Договору; обладнати та оформити приміщення, що орендується, а також проводити за власний рахунок роботи із переоснащення майна, ремонтні та дизайнерські роботи за умови письмової згоди Орендодавця; позначити своє місцезнаходження у приміщенні, що орендується, шляхом розміщення відповідних вивісок, вказівних табличок, логотипу, рекламних стендів за власний рахунок після письмового погодження з Орендодавцем.

У випадку якщо Договір буде розірвано з ініціативи Орендодавця, він повинен сплатити компенсацію за поліпшення орендованого майна, зробленого Орендарем за власні кошти. Розмір буде визначено шляхом переговорів (пункт 6.3 Договору). У випадку якщо Договір буде саме розірвано з причин, на які Орендодавець не може вплинути, плата за поліпшення орендованого майна виплачуватись не буде (пункт 6.4 Договору).

У разі припинення або розірвання Договору: поліпшення орендованого майна, зроблених Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря; вартість поліпшень орендованого майна, зробленого Орендарем, як за згодою так і без згоди Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна компенсації не підлягає, ці поліпшення визнаються власністю Орендодавця (пункт 8.4 Договору).

Згідно ч. 3. ст. 35 Господарського-процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 р. по справі 910/28745/15, яка набрала законної сили, рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі №910/28745/15 скасовано та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 668 035, 00 грн. вартості невід'ємних поліпшень орендованого приміщення, а також витрати по сплаті судового збору.

Позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідач за первісним позовом вищезазначену суму заборгованості не сплатив, у зв'язку із чим, просить суд стягнути з нього 121 828, 31 грн. та 3 % річних у розмірі 33 455, 56 грн. у зв'язку із простроченням зобов'язання.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на обставини справи, відповідач за первісним позовом своїми діями порушив зобов'язання (ст. 610 ЦК України ), тому він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України ), а відтак є підстави для застосування відповідальності, встановленої законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Перевіривши подані позивачем за первісним позовом розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та прийнявши до уваги уточнені розрахунки, що були надані у заяві про збільшення розміру позовних вимог, суд встановив, що позивач за первісним позовом здійснив нарахування інфляційних втрат та 3% річних у відповідності до вимог чинного законодавства України.

При цьому судом прийнято до уваги той факт, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2016 р. по справі № 910/28745/15, що винесена за результатом розгляду заяви Приватного підприємства "Кондитерський магазин" про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва по справі № 910/28745/16 від 17.12.2015 р., відстрочено виконання зазначеного рішення до 01.02.2017 р.

Таким чином, оскільки відповідачем за первісним позовом не виконано свої зобов'язання перед позивачем за первісним позовом зі сплати заборгованості у розмірі 668 035, 00 грн. відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 р. по справі 910/28745/15, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних збитків у розмірі 121 828,31 грн. та 3 % річних у розмірі 33 455, 56 грн. є обґрунтованими та первісний позов підлягає задоволенню.

Судом дана належна оцінка відзиву відповідача за первісним позовом. Водночас посилання відповідача за первісним позовом на те, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконання судового рішення, то до них не можуть бути застосовані норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що передбачена статтею 625 ЦК України є необґрунтованими.

Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що 07 грудня 2012 року між Приватним Підприємством "Кондитерський магазин", як Орендодавцем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Орендарем укладено Договір оренди нерухомого майна №2 (надалі - Договір №2) та зазначає, що відмінність даного договору з Договором оренди нерухомого майна №1 полягає у розмірі орендної плати, який по Договору №2 складає 40 000,00 грн., а також у строку дії договорів, який по Договору № 2 складає 5 років.

Як вже зазначалося вище, позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що відповідач за зустрічним позовом не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів згідно умов договору оренди нерухомого майна № 2 від 07.09.2012 р., в зв'язку із чим позивач за зустрічним позовом просить стягнути відповідача за зустрічним позовом інфляційні збитки у розмірі 192 123,24 грн. та 3% річних у розмірі 18 851,00 грн., у зв'язку із простроченням останнім виконання зобов'язання зі сплати орендних платежів за період з 11.07.2014 р. по 31.01.2015 р.

Водночас позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку заборгованості з орендної плати, а також розрахунку, яким нараховано інфляційні збитки та 3% річних.

Між тим, суд приходить до висновку, що зустрічний позов не є взаємно пов'язаним з первісним, оскільки предметом первісного позову є стягнення інфляційних збитків та 3% річних за невиконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2016 р. по справі 910/28745/15, якою призначено до стягнення 668 035, 00 грн. вартості невід'ємних поліпшень орендованого приміщення, водночас предметом зустрічного позову є стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 2 від 07.12.2012 р.

За таких обставин, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 210 974, 24 грн., з яких 18 851, 00 грн. - 3% річних та 192 123, 24 грн. інфляційних втрат є необґрунтованими, а тому у зустрічному позові слід відмовити.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання первісного позову, покладаються на відповідача за первісним позовом - Приватне підприємство "Кондитерський магазин", за подання зустрічного позову - на позивача за зустрічним позовом, Приватне підприємство "Кондитерський магазин".

Керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 625, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, ,Господарського кодексу України, ст.ст. 32-35, 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Кондитерський магазин" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кондитерський магазин" (02225, місто Київ, проспект Маяковського, будинок 47; код ЄДРПОУ 34664073) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) інфляційні втрати у розмірі 121 828 грн. 31 коп., 3 % річних у розмірі 33 455 грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 329 грн. 26 коп. Видати наказ.

3. У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Кондитерський магазин" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 28.08.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко