Рішення

від 17.07.2017 по справі 911/437/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2017 р. Справа № 911/437/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

до 1. Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс", Київська обл., м. Боярка

2. Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

про скасування рішень про державну реєстрацію земельних ділянок та витребування земельних ділянок

за участю представників:

від прокуратури: Кулішенко О.Ю. (посвідчення №024764 від 05.08.2015)

від позивача: не прибув

від відповідача 1: Шпитальник В.Л. (керівник)

Біда О.В. (договір про надання правової допомоги б/н від 27.02.2017)

від відповідача 2: не прибув

від третьої особи: Голець Г.В. (довіреність №14-21 від 10.02.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.02.2017 заступник прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" (далі - ПП "Виробнича фірма "Імпульс"/відповідач) про:

- скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Новіцької Н.К. від 14.04.2015 про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером №3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, розташованої в місті Боярка, Києво-Святошинського району Київської області (індексний номер рішення 20676208);

- скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіна Є.В. від 16.04.2015 про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером №3222410300:02:004:5016 площею 0,4 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій , розташованої в місті Боярка, Києво-Святошинського району Київської області (індексний номер рішення 20734348);

- витребування з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок з кадастровими номерами №3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га та №3222410300:02:004:5016 площею 0,4 га, розташованих в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області.

Поряд з тим, у позовній заяві позивачем зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Київській області.

Приписами статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивачем не обґрунтовано обставин щодо того, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Головного територіального управління юстиції у Київській області, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залучення останнього до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2017порушено провадження в справі №911/437/17, розгляд справи призначено на 27.02.2017.

22.02.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого ПП "Виробнича фірма "Імпульс" просило суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

27.02.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2017 залучено до участі в даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НафтогазУкраїни" та відкладено розгляд справи на 14.03.2017.

У судовому засіданні 14.03.2017 суд оголосив перерву до 04.04.2017.

31.03.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якого прокурор просив накласти арешт та заборонити відповідачу вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку з кадастровим номером №3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га та №3222410300:02:004:5016 площею 0,4 га, що розташовані в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області.

В обґрунтування відповідної заяви прокурор зауважив, що відповідачем чи іншими особами можуть бути вчинені дії щодо відчуження або передачі в користування спірних земельних ділянок, зміни їх цільового призначення, поділу чи об'єднання, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову у даній справі.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову передбачено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Оскільки прокурором не надано доказів, що підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявлених заходів до забезпечення позову у даній справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

04.04.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання про витребування від Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області: технічної документації із землеустрою щодо виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів, а також технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 по 0,4 га кожна.

Відповідно до приписів ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість вищезазначеного клопотання третьої особи та, відповідно, відмову у його задоволенні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2017 розгляд справи №911/437/17 відкладено на 18.04.2017.

У судовому засіданні 18.04.2017 суд оголосив перерву до 16.05.2017.

До того ж, ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2017 продовжено строк розгляду спору у даній справі на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2017 залучено до участі у даній справі відповідача 2 - Києво-Святошинську районну державну адміністрацію Київської області та відкладено розгляд справи на 30.05.2017.

У судове засідання 30.05.2017 представник відповідача 2 не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2017 відкладено розгляд даної справи на 19.06.2017.

19.06.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшов лист, згідно якого останній просив розглядати справу №911/437/17 без участі представника Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2017 відкладено розгляд даної справи на 10.07.2017.

23.06.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

До того ж, 23.06.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшли пояснення по справі, відповідно до яких відповідач 2 заперечив проти позову в частині стягнення судових витрат.

10.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Київської обласної державної адміністрації.

До того ж, 10.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку неможливістю представника Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" бути присутнім в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2017 відкладено розгляд справи 17.07.2017.

14.07.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора надійшло клопотання, відповідно до якого керівник Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області просив суд залишити без розгляду заявлені позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію земельних ділянок.

Враховуючи, що нормами процесуального законодавства не унормовано порядку подання та, відповідно, розгляду судом заяви про залишення позову/позовних вимог без розгляду, суд дійшов висновку про безпідставність зави прокурора про залишення без розгляду позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію земельних ділянок, а тому відхилення відповідної заяви.

У судове засідання 17.07.2017 представники позивача та відповідача 2 не прибули.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора,представників відповідача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

З наданих заступником прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області та позивачем матеріалів і пояснень слідує, 14.05.2001 Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення №166 Про попереднє погодження місця розташування АЗС ПВФ Імпульс , яким попередньо погоджено місце розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів ПВФ Імпульс в м. Боярка на землях ВАТ Декоративні культури площею 0,8 га, по згоді землекористувача. До того ж, Виконавчим комітетом Боярської міської ради вирішено, що питання вилучення земельної ділянки буде розглянуто після надання погоджень відповідних служб міста та району.

Рішенням Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.11.2002 №10/384 скасовано рішення виконкому від 14.05.2001 за №166 про попереднє погодження ПВФ Імпульс місця розташування земельної ділянки під АЗС в м. Боярка,

Відповідне рішення мотивоване переданням відповідної земельної ділянки до земель запасу Боярської міської ради, а також невиконанням ПВФ Імпульс вимог пункту 2 резолютивної частини рішення Виконавчого комітету від 14.05.2001 №166.

Копії вищенаведених рішень наявні в матеріалах справи.

Поряд з тим, рішенням господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03 затверджено мирову угоду від 22.05.2003, укладену між ПП ВФ Імпульс та ВАТ Декоративні культури , згідно якої ПП ВФ Імпульс відмовилося від позову на суму 60 000, 00 грн та спільно з ВАТ Декоративні культури зобов'язалось вирішити питання про виділення ПП ВФ Імпульс земельної ділянки площею 0,8 га.

03.03.2004 ВАТ Декоративні культури та ПП ВФ Імпульс підписано акт передачі земельної ділянки, згідно якого ВАТ Декоративні культури передало (відчужило) земельну ділянку, узгоджену згідно плану та розробленої кадастрової зйомки Приватному підприємству ВФ Імпульс в постійне користування. Копія відповідного акту наявна в матеріалах справи.

14.08.2009 на підставі рішення господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03, Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області видано ПП ВФ Імпульс державний акт серії ЯЗ №348797 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222410300:02:004:0022 площею 0,8 га за адресою: м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів.

У листопаді 2010 року, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, ПАТ Укртрансгаз звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, за участю третьої особи на стороні позивача - ПАТ НАК Нафтогаз України та за участю третіх осіб на стороні відповідача - Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ПП Виробнича фірма Імпульс про визнання протиправним рішення управління земельних ресурсів про видачу ПП Виробнича фірма Імпульс Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:0022) для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, визнання протиправною видачу вказаного акту, визнання протиправним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:0022) для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів та зобов'язання Управління земельних ресурсів У Києво-Святошинському районі Київської області скасувати державну реєстрацію державного акту від 14.08.2009.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 у справі №2а-9523/10/1070, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 скасовано, позов ПАТ Укртрансгаз задоволено частково, визнано протиправним рішення Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області про видачу ПП Виробнича фірма Імпульс державного акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №348797 площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів; визнано протиправними дії щодо видачі Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області ПП Виробнича фірма Імпульс державного акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348797 площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів, в іншій частині позову відмовлено.

В подальшому, заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, Приватного підприємства Виробнича фірма Імпульс , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №348797, скасування його державної адміністрації та витребування земельної ділянки кадастровий номер 3222410300:02:004:0022 площею 0,8 га із незаконного чужого володіння Приватного підприємства Виробнича фірма Імпульс .

Рішенням господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/336/15 позов задоволено частково, визнано недійсним державний акт від 14.08.2009 серії ЯЗ №348797 на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, виданий Управлінням Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області Приватному підприємству Виробнича фірма Імпульс для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів; зобов'язано Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області скасувати запис № 020994700004 про державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №348797, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022.

У задоволенні позовної вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, яка перебуває у власності ПП Виробнича фірма Імпульс відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 рішення господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/336/15 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийнято у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, витребувано з чужого незаконного володіння Приватного підприємства Виробнича фірма Імпульс на користь Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022.

В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі № 911/336/15 залишено без змін.

Однак, як зауважив прокурор, відповідач 1 земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022 на користь Київської обласної державної адміністрації не повернув.

Поряд з тим, відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 14.04.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Новіцькою Н.К. прийнято рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, розташованої в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, за Приватним підприємством Виробнича фірма Імпульс (індексний номер рішення 20676208) на праві власності.

Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 16.04.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіним С.В. прийнято рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:5016 площею 0.4 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, розташованої в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, за Приватним підприємством Виробнича фірма Імпульс (індексний номер рішення 20734348) на праві власності.

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі від 09.12.2016 за №10-1012-99.5-2181/2-16, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 утворилися шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 та зареєстровані на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, виготовленої ТОВ Юрземсервіс .

З огляду вищенаведеного прокурор вважає, що відповідні обставини фактично унеможливлюють виконання судового рішення в частині витребування у Приватного підприємства Виробнича фірма Імпульс земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 на користь власника - держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

З огляду вищенаведеного, посилаючись на те, що зареєстровані за відповідачем на праві власності земельні ділянки за кадастровими №№3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 утворилися шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 площею 0,8 га, а отже вибули з володіння держави поза її волею, прокурор просить суд витребувати відповідні земельні ділянки з чужого незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної адміністрації на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Водночас, звернення до суду із зазначеним позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації прокурор обґрунтовує тим, що позивач, як орган, уповноважений на передачу земельних ділянок у власність або користування за межами населених пунктів, не звертався до суду з метою захисту інтересів держави та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Київська обласна державна адміністрація позов прокурора підтримала в частині скасування рішень про державну реєстрацію спірних земельних ділянок, а також зауважила, що право розпорядження спірними земельними ділянками має здійснювати Київська обласна державна адміністрація, оскільки відповідні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту.

До того ж, позов прокурора підтримала і третя особа - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", зокрема, зауваживши на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, з якої утворено спірні у даній справі земельні ділянки, розташована в охоронній зоні трубопровідного магістральних газопроводів з 1996 року, а тому не може бути використана для розміщення автозаправочної станції.

Заперечуючи проти позову, відповідач 1 зазначив, що отримана за мировою угодою земельна ділянка до її передачі перебувала у колективній власності ВАТ Декоративні культури , а тому ПП "Виробнича фірма "Імпульс" набуло права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 не у порядку ст. 116 Земельного кодексу України, оскільки такі землі не належать до земель держаної чи комунальної власності, відтак і відсутні обставини порушення прав позивача, який ніколи не був власником земельної ділянки, отриманої ПП "Виробнича фірма "Імпульс" у передбаченому законом порядку та на підставі рішення суду, що набрало законної сили та є обов'язковим до виконання на всій території України.

В розрізі відповідних заперечень відповідач зауважив на тому, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав представництва інтересів Київської обласної державної адміністрації у суді.

Поряд з тим, ПП "Виробнича фірма "Імпульс" зауважило на незаконності рішень судів, на які, як на преюдиціальні, посилається прокурор, обґрунтовуючи поданий позов.

Відповідач 2 згідно поданих пояснень зазначив, що рішення щодо реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем 2 були прийняті за поданими останнім документами та у передбаченому законом порядку, а тому у діях Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області відсутні будь-які порушення, з огляду на що відповідач 2 заперечив проти стягнення з нього судових витрат.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення прокурора, відповідача 1 та третьої особи, суд встановив, що заявлена позовна вимога про витребування від відповідача 1 земельних ділянок підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Приписами статей 330, 387, 388 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу.

Виходячи з системного аналізу наведеної норми, витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов'язаний з будь-якими конкретними зобов'язаннями між власником і порушником.

Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.11.2012 у справі №6-13цс12.

За змістом частини 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Водночас, статтею 35 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Відповідно до п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, при прийнятті 03.09.2015 Київським апеляційним господарським судом у справі №911/336/15 постанови, що набрала законної сили, встановлено, що Київська обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим державою на передачу земельних ділянок у власність або у користування за межами населених пунктів, відтак оскільки земельна ділянка площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, знаходиться поза межами населеного пункту та використовується ПП ВФ Імпульс без належних на те правових підстав, вона має бути витребувана з чужого незаконного володіння та повернута до державної власності.

Поряд з тим, з наявної в матеріалах справи копії листа Виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.12.2016 №02-10/2490 слідує, що земельні ділянки за кадастровими №№3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016, що утворилися шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, знаходяться за межами міста Боярка.

За таких обставин, оскільки встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі №911/336/15 обставини щодо перебування земельної ділянки кадастровий номер 3222410300:02:004:0022 за межами населеного пункту, відтак належність відповідної земельної ділянки до сфери розпорядження Київської обласної державної адміністрації, в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, є преюдиціальними та не потребують доказування, у той час як спірні у даній справі земельні ділянки утворено шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, суд дійшов висновку про підставність заявленої прокурором позовної вимоги з огляду на порушення суб'єктивних прав Київської обласної державної адміністрації, як органу, уповноваженого державою на розпорядження спірними у даній справі земельними ділянками.

Посилання ж відповідача 1 на те, що земельна ділянка за кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 була виділена не з державної чи комунальної власності, а з колективної власності ВАТ Декоративні культури , оцінюються судом критично, оскільки земельна ділянка, з якої було утворено спірні у даній справі земельні ділянки, та яку витребувано з чужого незаконно володіння, була ідентифікована шляхом присвоєння їй кадастрового номера саме в момент видачі визнаного в подальшому недійсним державного акту від 14.08.2009 серії ЯЗ №348797, у той час як на момент затвердження мирової угоди між ВАТ Декоративні культури та відповідачем 1, такої земельної ділянки за кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, як об'єкта цивільного права, не існувало.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Так, при прийнятті судами першої та апеляційної інстанцій рішень у справі №911/336/15 було визнано недійсним державний акт від 14.08.2009 серії ЯЗ №348797 на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, виданий Управлінням Держземагенства у Києво-Святошинськом районі Київської області Приватному підприємству Виробнича фірма Імпульс .

Доказів же прийняття Київською обласною державною адміністрацією рішень щодо передачі у власність чи користування відповідачу 1 земельної ділянки за кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 суду не надано.

За таких обставин, оскільки спірні у даній справі земельні ділянки були утворені шляхом поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, що вибула з державної власності поза волею Київської обласної державної адміністрації, як розпорядника відповідних земель, суд дійшов висновку, що земельні ділянки за кадастровими №№3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 вибули з державної власності поза волею відповідного державного органу та в порушення передбаченого законом порядку.

Доводи відповідача 1 щодо незаконності рішень судів, на які посилається прокурор в обґрунтування поданого позову, визнаються судом неспроможним в силу того, що рішення судів у справах №911/336/15 та №2а-9523/10/1070 набрали законної сили, у той час як ПП "Виробнича фірма "Імпульс" не позбавлене права на оскарження відповідних судових актів у передбаченому процесуальним законом порядку, доказів чого суду не надано.

Беручи до уваги вищенаведене та приписи норм закону, виходячи з аналізу суб'єктного складу та правової кваліфікації відносин сторін, суд дійшов висновку, що вимога заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про витребування з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок за кадастровими номерами №3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га та №3222410300:02:004:5016 площею 0,4 га, розташованих в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, підлягає задоволенню з огляду на її обґрунтованість.

Що ж до вимог прокурора про скасування рішень державних реєстраторів реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області від 14.04.2015 та від 16.04.2015 про державну реєстрацію за відповідачем 1 земельних ділянок за кадастровими номерами 3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 слід зазначити таке.

В обґрунтування відповідно заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що скасування державної реєстрації прав відповідача 1 на спірні земельні ділянки необхідне для офіційного визнання і підтвердження державою факту припинення відповідних прав ПП "Виробнича фірма "Імпульс".

Однак, ані прокурором, ані позивачем нормативно та доказово не обґрунтовано відповідно заявлені позовні вимоги, та не зазначено, яким нормам чинного законодавства суперечать прийняті державними реєстраторами спірні рішення та, відповідно, передбачені законом підстави для скасування зазначених рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про скасування рішень державних реєстраторів реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області від 14.04.2015 та від 16.04.2015 про державну реєстрацію за відповідачем 1 земельних ділянок за кадастровими номерами 3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 з огляду на нормативну та доказову необґрунтованість таких вимог.

Судові витрати, в силу вимог статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача 1 пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки спір за задоволеною позовною вимогою про витребування земельних ділянок виник внаслідок незаконних дій відповідача 1.

Враховуючи викладене та керуючись, ст. ст. 124 Конституції України, ст. ст. 35, 38, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст. ст. 116, 122 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Витребувати з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Васильківська, будинок 34/2, ідентифікаційний код 32791992) на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, будинок 1, ідентифікаційний код 00022533) земельні ділянки з кадастровими номерами №3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га та №3222410300:02:004:5016 площею 0,4 га, розташовані в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Васильківська, будинок 34/2, ідентифікаційний код 32791992) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.07.2017.

Суддя В.А. Ярема