Постанова

від 07.12.2017 по справі 911/437/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2017 р. Справа№ 911/437/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Майданевича А.Г.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Підяш О.С. - представник;

від позивача: Дячук М.М. - представник;

від відповідача-1: Шпитальник В.Л -засновник, Біда О.В. - представник;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: Бевх І.І. - представник

від третьої особи: Голець Г.В. - представник;

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс"

на рішення Господарського суду Київської області

від 17.07.2017р.

у справі № 911/437/17 ( суддя В.А. Ярема)

за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до 1. Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс"

2. Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області

3. Головного територіального управління юстиції у Київській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про скасування рішень про державну реєстрацію земельних ділянок та витребування земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації з позовом до Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" про:

- скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Новіцької Н.К. від 14.04.2015 про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером №3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, розташованої в місті Боярка, Києво-Святошинського району Київської області (індексний номер рішення 20676208);

- скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіна Є.В. від 16.04.2015 про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером №3222410300:02:004:5016 площею 0,4 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій , розташованої в місті Боярка, Києво-Святошинського району Київської області (індексний номер рішення 20734348);

- витребування з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок з кадастровими номерами №3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га та №3222410300:02:004:5016 площею 0,4 га, розташованих в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.07.2017р. у справі № 911/437/17 позовні вимоги задоволено частково, витребувано з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельні ділянки з кадастровими номерами №3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га та №3222410300:02:004:5016 площею 0,4 га, розташовані в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На підставі рішення суду з Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" підлягає стягненню на користь Прокуратури Київської області 1 600 грн 00 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Виробнича фірма "Імпульс" звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати повністю та припинити провадження у справі, посилаючись порушеннями судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з ясування обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги Приватне підприємство "Виробнича фірма "Імпульс" посилається на те, що спірна земельна ділянка площею 8 га, кадастровий номер 3222410300:02:0040022, розташована у Києво-Святошинському районні Київської області, м. Боярка, вул. Маяковського, 49 /1, але поза межами відання Боярської міської ради.

Апелянт зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2003 року у справі № 54/7-03 затверджена мирова угода від 22.05.2003 року, укладена між ПП Виробнича фірма Імпульс та ВАТ Декоративні культури .

Згідно даної мирової угоди ПП Виробнича фірма Імпульс відмовилось від позову на суму 60000 грн. та спільно з ВАТ Декоративні культури зобов'язувалось вирішити питання про виділення ПП Виробнича фірма Імпульс земельної ділянки площею 0.8 га.

До передачі вказаної земельної ділянки вона належала на праві колективної власності Відкритому акціонерному товариству Декоративні культури (код ЄДРПОУ 05456756), та не є правонаступником Радгоспу Декоративні культури Київського державного комунального об'єднання "Київзеленбуд".

Апелянт зазначає, що підтвердженням перебування земель ВАТ Декоративні культури у колективній власності є Державний акт на право колективної власності на землю, виданий Боярською міською радою народних депутатів за рішенням Боярської міської ради від 17 грудня 2001 року № 453/4 , який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 123/35.

Апелянт звертає увагу, що він набув право власності на земельну ділянку не в порядку передбаченому ст. 116 ЗК України, так як земельна ділянка передавалась не із земель державної чи комунальної власності, то відсутній сам факт порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів позивача - Київської обласної адміністрації.

Крім того, на думку апелянта Господарським судом Київської області в порушення вимог ст. 29 ГПК України суд відкрив провадження у справі, незважаючи на те, що прокурор при представництві інтересів громадянина або держави в господарському суді повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва,що передбачено частинами другою або третьою ст. 25 Закону України Про прокуратуру , однак суд прийняв рішення з питання, по якому вже було чинне судове рішення - постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року по справі № 2а-523/10/1070.

Апелянт вважає, що Господарський суд Київської області витребував земельну ділянку на користь Київської обласної адміністрації, чим фактично припинив право власності Приватного підприємства Виробнича фірма Імпульс на вказану ділянку, без відповідного обґрунтування і застосування норм права.

Апелянт звертає увагу на те, що Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області видано Приватному підприємству Виробнича фірма Імпульс державний акт серії ЯЗ № 548797 на право власності на земельну ділянку 0,8 га для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів на підставі рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2003 року у справі № 54/7-03, яке дійсне на даний час чинне. Зазначений факт не враховано господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, що є порушенням ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Апелянт зазначає, що висновок господарського суду про те, що є порушенням видачі державного акту без рішення виконкому Боярської міської ради, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки згідно зі ст. 22 Закону України Про землеустрій судове рішення є підставою проведення землеустрою, тобто, рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2003 року у справі № 54/7- 33 було підставою для розробки документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0.8 га для ПП ВФ Імпульс , що у тому числі узгоджується з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель , затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року за № 174.

В судове засідання представник відповідача-2 не з явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Враховуючи, що відповідач-2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, вислухавши думку представників сторін, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача-2, оскільки він не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

14.05.2001 Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області прийнято рішення №166 "Про попереднє погодження місця розташування АЗС ПВФ "Імпульс", яким попередньо погоджено місце розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів ПВФ "Імпульс" в м. Боярка на землях ВАТ "Декоративні культури" площею 0,8 га, по згоді землекористувача. До того ж, Виконавчим комітетом Боярської міської ради вирішено, що питання вилучення земельної ділянки буде розглянуто після надання погоджень відповідних служб міста та району.

Рішенням Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.11.2002 №10/384 скасовано рішення виконкому від 14.05.2001 за №166 про попереднє погодження ПВФ "Імпульс" місця розташування земельної ділянки під АЗС в м. Боярка.

Зазначене рішення мотивоване переданням відповідної земельної ділянки до земель запасу Боярської міської ради, а також невиконанням ПВФ "Імпульс" вимог пункту 2 резолютивної частини рішення Виконавчого комітету від 14.05.2001 №166.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03 затверджено мирову угоду від 22.05.2003, укладену між ПП "ВФ "Імпульс" та ВАТ "Декоративні культури", згідно якої ПП "ВФ "Імпульс" відмовилося від позову на суму 60 000, 00 грн та спільно з ВАТ "Декоративні культури" зобов'язалось вирішити питання про виділення ПП "ВФ "Імпульс" земельної ділянки площею 0,8 га.

03.03.2004 ВАТ "Декоративні культури" та ПП "ВФ "Імпульс" підписано акт передачі земельної ділянки, згідно якого ВАТ "Декоративні культури" передало (відчужило) земельну ділянку, узгоджену згідно плану та розробленої кадастрової зйомки Приватному підприємству "ВФ "Імпульс" в постійне користування.

14.08.2009 на підставі рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі №54/7-03 Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області видано ПП "ВФ "Імпульс" державний акт серії ЯЗ №348797 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222410300:02:004:0022 площею 0,8 га за адресою: м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів.

У листопаді 2010 року, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, за участю третьої особи на стороні позивача - ПАТ НАК "Нафтогаз України" та за участю третіх осіб на стороні відповідача - Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ПП "Виробнича фірма "Імпульс" про визнання протиправним рішення управління земельних ресурсів про видачу ПП "Виробнича фірма "Імпульс" Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:0022) для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, визнання протиправною видачу вказаного акту, визнання протиправним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:0022) для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів та зобов'язання Управління земельних ресурсів У Києво-Святошинському районі Київської області скасувати державну реєстрацію державного акту від 14.08.2009.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 у справі № 2а-9523/10/1070 постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 скасовано, позов ПАТ "Укртрансгаз" задоволено частково, визнано протиправним рішення Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області про видачу ПП "Виробнича фірма "Імпульс" державного акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №348797 площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів; визнано протиправними дії щодо видачі Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області ПП "Виробнича фірма "Імпульс" державного акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348797 площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів, в іншій частині позову відмовлено.

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №348797, скасування його державної адміністрації та витребування земельної ділянки кадастровий номер 3222410300:02:004:0022 площею 0,8 га із незаконного чужого володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс".

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/336/15 позов задоволено частково, визнано недійсним державний акт від 14.08.2009 серії ЯЗ №348797 на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, виданий Управлінням Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області Приватному підприємству "Виробнича фірма "Імпульс" для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів; зобов'язано Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області скасувати запис № 020994700004 про державну реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №348797, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022.

У задоволенні позовної вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, яка перебуває у власності ПП "Виробнича фірма "Імпульс" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі №911/336/15 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийнято у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, витребувано з чужого незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022.

В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі № 911/336/15 залишено без змін.

Як пояснив прокурор, відповідач-1 земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022 на користь Київської обласної державної адміністрації не повернув.

Відповідно до відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 14.04.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Новіцькою Н.К. прийнято рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, розташованої в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, за Приватним підприємством "Виробнича фірма "Імпульс" (індексний номер рішення 20676208) на праві власності.

Згідно відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 16.04.2015 державним реєстратором реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області Галкіним С.В. прийнято рішення про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:5016 площею 0.4 га для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, розташованої в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, за Приватним підприємством "Виробнича фірма "Імпульс" (індексний номер рішення 20734348) на праві власності.

Відповідно до листа Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі від 09.12.2016 за №10-1012-99.5-2181/2-16 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 утворилися шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 та зареєстровані на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, виготовленої ТОВ "Юрземсервіс".

Враховуючи вищевикладене, прокурор вважає, що відповідні обставини фактично унеможливлюють виконання судового рішення в частині витребування у Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 на користь власника - держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

Посилаючись на те, що зареєстровані за відповідачем на праві власності земельні ділянки за кадастровими №№3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 утворилися шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 площею 0,8 га, а отже вибули з володіння держави поза її волею, прокурор просить суд витребувати відповідні земельні ділянки з чужого незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної адміністрації на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи звернення до суду із зазначеним позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, прокурор посилається на те, що позивач, як орган, уповноважений на передачу земельних ділянок у власність або користування за межами населених пунктів, не звертався до суду з метою захисту інтересів держави та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Київська обласна державна адміністрація позов прокурора підтримала в частині скасування рішень про державну реєстрацію спірних земельних ділянок, а також зауважила, що право розпорядження спірними земельними ділянками має здійснювати Київська обласна державна адміністрація, оскільки відповідні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту.

Крім того, позов прокурора підтримує третя особа - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", зокрема, зауваживши на тому, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, з якої утворено спірні у даній справі земельні ділянки, розташована в охоронній зоні трубопровідного магістральних газопроводів з 1996 року, а тому не може бути використана для розміщення автозаправочної станції.

Відповідно до норм статей 330, 387, 388 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна відповідачу.

Виходячи з системного аналізу наведеної норми, витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов'язаний з будь-якими конкретними зобов'язаннями між власником і порушником.

Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.11.2012 у справі №6-13цс12.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб ( ч. 5 статті 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (відповідно до п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011).

У постанові Київського апеляційного господарського суду у справі №911/336/15 від 03.09.2015, що набрала законної сили, встановлено, що Київська обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим державою на передачу земельних ділянок у власність або у користування за межами населених пунктів, відтак оскільки земельна ділянка площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, знаходиться поза межами населеного пункту та використовується ПП "ВФ "Імпульс" без належних на те правових підстав, вона має бути витребувана з чужого незаконного володіння та повернута до державної власності.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа Виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.12.2016 №02-10/2490, земельні ділянки за кадастровими №№3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016, що утворилися шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, знаходяться за межами міста Боярка.

Оскільки встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 у справі №911/336/15 обставини щодо перебування земельної ділянки кадастровий номер 3222410300:02:004:0022 за межами населеного пункту, відтак належність відповідної земельної ділянки до сфери розпорядження Київської обласної державної адміністрації, в силу приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальними та не потребують доказування.

Одночасно спірні у даній справі земельні ділянки утворено шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, на підставі викладеного колегія приходить до висновку про задоволення заявленої прокурором позовної вимоги з огляду на порушення суб'єктивних прав Київської обласної державної адміністрації, як органу, уповноваженого державою на розпорядження спірними у даній справі земельними ділянками.

Посилання апелянта на те, що земельна ділянка за кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 була виділена не з державної чи комунальної власності, а з колективної власності ВАТ "Декоративні культури", не приймається колегією до уваги, виходячи з наступного.

Земельна ділянка, з якої було утворено спірні у даній справі земельні ділянки, та яку витребувано з чужого незаконно володіння, була ідентифікована шляхом присвоєння їй кадастрового номера саме в момент видачі визнаного в подальшому недійсним державного акту від 14.08.2009 серії ЯЗ №348797, у той час як на момент затвердження мирової угоди між ВАТ "Декоративні культури" та відповідачем-1, такої земельної ділянки за кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, як об'єкта цивільного права, не існувало.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій рішень у справі № 911/336/15 було визнано недійсним державний акт від 14.08.2009 серії ЯЗ №348797 на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, виданий Управлінням Держземагенства у Києво-Святошинськом районі Київської області Приватному підприємству "Виробнича фірма "Імпульс".

Однак доказів прийняття Київською обласною державною адміністрацією рішень щодо передачі у власність чи користування відповідачу-1 земельної ділянки за кадастровим номером 3222410300:02:004:0022 суду не надано.

За таких обставин, оскільки спірні у даній справі земельні ділянки були утворені шляхом поділу земельної ділянки за кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, що вибула з державної власності поза волею Київської обласної державної адміністрації, як розпорядника відповідних земель, колегія приходить до висновку, що земельні ділянки за кадастровими №№3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 вибули з державної власності поза волею відповідного державного органу та в порушення передбаченого законом порядку.

Доводи апелянта щодо незаконності рішень судів, на які посилається прокурор в обґрунтування поданого позову, не приймаються колегією до уваги, оскільки рішення судів у справах №911/336/15 та №2а-9523/10/1070 набрали законної сили, а ПП "Виробнича фірма "Імпульс" не позбавлене права на оскарження відповідних судових актів у передбаченому процесуальним законом порядку, однак відповідних доказів оскарження суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з аналізу суб'єктного складу та правової кваліфікації відносин сторін, колегія приходить до висновку, що вимога заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про витребування з незаконного володіння Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації земельних ділянок за кадастровими номерами №3222410300:02:004:5015 площею 0,4 га та №3222410300:02:004:5016 площею 0,4 га, розташованих в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимог прокурора про скасування рішень державних реєстраторів реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області від 14.04.2015 та від 16.04.2015 про державну реєстрацію за відповідачем 1 земельних ділянок за кадастровими номерами 3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016, колегія зазначає наступне.

В обґрунтування відповідно заявлених позовних вимог прокурор зазначив, що скасування державної реєстрації прав відповідача-1 на спірні земельні ділянки необхідне для офіційного визнання і підтвердження державою факту припинення відповідних прав ПП "Виробнича фірма "Імпульс".

Однак, ані прокурором, ані позивачем нормативно та доказово не обґрунтовано відповідно заявлені позовні вимоги, та не зазначено, яким нормам чинного законодавства суперечать прийняті державними реєстраторами спірні рішення та, відповідно, передбачені законом підстави для скасування зазначених рішень.

Враховуючи викладене, колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області про скасування рішень державних реєстраторів реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області від 14.04.2015 та від 16.04.2015 про державну реєстрацію за відповідачем-1 земельних ділянок за кадастровими номерами 3222410300:02:004:5015 та 3222410300:02:004:5016 з огляду на нормативну та доказову необґрунтованість таких вимог.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки апелянтом не надано суду письмових доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог позивача, а доводи викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого суду.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробнича фірма "Імпульс" на рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2017р. у справі № 911/437/17 залишити без змін.

Рішення Господарського суду Київської області від 17.07.2017р. у справі № 911/437/17 залишити без задоволення.

Матеріали справи № 911/437/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

А.Г. Майданевич