Ухвала

від 30.08.2017 по справі 926/2487/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"30" серпня 2017 р. Справа № 926/2487/17 Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Антейсоюз про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Антейсоюз , м.Київ

до приватного акціонерного товариства Мамалигівський гіпсовий завод , с.Мамалига Новоселицького району Чернівецької області

про стягнення 1208515,76 грн.

представники

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 29.06.2017р.

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Антейсоюз звернулося з позовом до приватного акціонерного товариства Мамалигівський гіпсовий завод про стягнення 1208515,76 грн. заборгованості за договором транспортної експедиції №57-SIE-04/14 від 04.04.2014р. До позовної заяви також додана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову на комплекс нежитлових будівель, що належить відповідачу на праві власності.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 02.08.2017р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.08.2017р.

Ухвалою від 02.08.2017р. відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Антейсоюз від 28.07.2017р. про забезпечення позову у справі № 926/2487/17.

17.08.2017р. позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявленого позову в сумі 1208515,76 грн. Заява мотивована недобросовісною поведінкою відповідача по виконанню господарського зобов'язання, ухилення від проведення переговорів та вирішення господарського спору в позасудовому порядку, ігнорування усних і письмових звернень позивача під час продовження здійснення відповідачем господарської діяльності у нормальному звичайному режимі та отримання доходів від такої діяльності, та виходячи із значного розміру невиконаного господарського зобов'язання в сумі 1208515,76 грн., на думку позивача, є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

За результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою, зокрема, сторони, має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову; у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Зокрема, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову; про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо); саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Позивач посилається на те, що продовження здійснення відповідачем господарської діяльності у нормальному режимі та отримання доходів від такої діяльності і не проведення розрахунків у сукупності із недобросовісною поведінкою відповідача по виконанню господарського зобов'язання, враховуючи значний розмір боргу, є достатнім припущенням, що грошові суми, які є у відповідача можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на моменту виконання рішення.

За результатами розгляду заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача, господарський суд дійшов до висновку, що такі заходи до забезпечення позову в даній справі не є адекватними предмету позову, оскільки не існує загрози невиконання рішення господарського суду в даній справі в разі невжиття таких заходів, позивач не обґрунтував, як саме невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, доказів на підтвердження не надав.

Господарський суд виходить з того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Така правова позиція викладена у п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16.

Господарський суд вважає, що позивачем не надано до справи належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані на підставі яких можна було б зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

За вищевикладених обставин заява товариства з обмеженою відповідальністю Антейсоюз про забезпечення позову у справі у вищезазначений спосіб задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Антейсоюз від 17.08.2017р. про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 926/2487/17.

Суддя В.В.Дутка