Ухвала

від 30.08.2017 по справі 343/531/17

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 343/531/17

Номер провадження: 1-кп/0343/68/17

У Х В А Л А

іменем України

про застосування примусових заходів медичного характеру

30 серпня 2017 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

законного представника підозрюваного - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Долина клопотання заступника начальника СВ Долинського відділення поліції Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, погоджене з прокурором Калуської місцевої прокуратури, про застосування примусових заходів медичного характеру до

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,

у кримінальному провадженні № 12016040350000924 за фактом вчинення ним суспільно небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху.

11 березня 2016 року близько 12.40 годин ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , з свого мобільного телефону за номером НОМЕР_1 оператора мобільного зв`язку ПрАТ "МТС Україна" здійснив телефонний дзвінок на телефон НОМЕР_2 гарячої лінії готельного комплексу "GoodZone", що розташований в с. Піщанка, вул. Чкалова, 70 Новомосковського району Дніпропетровської області, який орендує ТзОВ "ІНТЕР-ГОТЕЛЬ", та повідомив завідомо неправдиву інформацію про підготовку вибуху на території вищевказаного готелю, що призвело до безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки вказаного повідомлення та поставило під загрозу громадську безпеку.

На підставі ст. 512 КПК України дане кримінальне провадження розглядається у відсутності особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки згідно з висновком судово-психіатричної експертизи характер розладу психічної діяльності та психічного захворювання перешкоджає його участі у даному судовому розгляді.

Будучи допитаним в судовому засіданні в режимі відеоконференції представник потерпілого ОСОБА_9 пояснив, що 11 березня 2016 року невідома особа зателефонувала в готельний комплекс та повідомила про його замінування. Про таке повідомлення вони повідомили службу безпеки готельного комплексу та правоохоронні органи. Також були проведені заходи щодо евакуації близько 40 людей. Робота закладу була припинена до вияснення обстановки. Коли інформація про замінування не підтвердилася, вони продовжили роботу в комплексі. В останнє судове засідання представник потерпілого не з`явився, просив проводити розгляд провадження без його участі, про що подав письмове клопотання.

Факт вчинення ОСОБА_8 суспільно небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,підтверджується наступними дослідженими у судовому засіданні доказами.

Допитана в режимі відеоконференції в якості свідка ОСОБА_10 повідомила суду, що вона працює менеджером по бронюванню в готельному комплексі "Гудзон". Саме вона прийняла 11 березня 2016 року дзвінок про замінування від невідомої особи. По голосу вона впізнала, що ця особа неодноразово телефонувала їм. Однак, останній дзвінок був з погрозами про замінування готелю, тому про нього вони повідомили службу безпеки та правоохоронні органи.

Свідок ОСОБА_11 , будучи допитаним в режимі відеоконференції, пояснив, що він є охоронцем готелю "Гудзон". Про замінування готелю йому стало відомо від адміністрації готелю. Коли прибули на місце події працівники поліції та інших служб, він повідомив про це начальника охорони Регінського Ростислава, який залишився з ними та був присутній при проведенні перевірок.

Пояснення вказаних осіб узгоджуються із дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме:

- даними рапорта від 11.03.2016 р., згідно якого 11 березня 2016 року по телефону до чергової частини Новомосковського ВП надійшло повідомлення від ОСОБА_12 про те, що на службовий телефон НОМЕР_2 зателефонував невідомий громадянин з номера НОМЕР_1 , який повідомив, що готель "Гудзон", який розташований в с. Піщанка, заміновано (а.п. 78);

- даними протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.03.2016 р., в якому ОСОБА_13 просила притягнути до відповідальності невідому особу, яка 11 березня 2016 року близько 12.40 години подзвонила на рецепцію за телефоном НОМЕР_3 з номера НОМЕР_1 по факту замінування бізнес/релакс комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (а.п. 79);

- даними протоколу огляду від 04.03.2016р., за яким проводився огляд журналу реєстрації в`їздів та виїздів автомобілів на територію готелю " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", встановлено які автомобілі заїжджали, слідів чи предметів, які б підлягали вилученню не виявлено (а.п. 80-81);

- даними акту перевірки об`єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів № 94 та акту про застосування службового собаки від 11.03.2016 р., згідно яких на території готельного комплексу "GoodZone" за допомогою візуального, пошукового способу вибухонебезпечних предметів та речових не виявлено (а.п. 82, 83);

- даними повідомлення "Щодо встановлення виконавця анонімного повідомлення терористичного характеру", в якому зазначено, що за результатами проведених заходів, спрямованих на встановлення авторів та виконавців анонімних повідомлень терористичного характеру з`ясовано, що 11.03.2016 р. анонімний дзвінок з повідомленням про замінування на телефон НОМЕР_2 гарячої лінії готельного комплексу "Гудзон" з м.т. НОМЕР_1 , ймовірно здійснив громадянин України ОСОБА_8 (а.п. 85);

- даними довідки щодо обробки технічної інформації, яка міститься на оптичному носії, згідно якої проведено опрацювання технічної інформації про з`єднання абонента НОМЕР_1 у період часу з 11.03.2016 р. 07.00 год. до 11.03.2016 р. 21.41 год. Під час аналізу встановлено, що абонентський номер за вказаний період часу працював тільки з мобільним терміналом з ІМЕІ: НОМЕР_4 . Встановлена інтенсивність з`єднань абонентського номеру НОМЕР_1 з іншими абонентськими номерами, серед яких НОМЕР_3 (2 з`єднання: 11.03.2016 р. о 12.31.29 год. та 11.03.2016 р. о 12.32.23 год.), який належить готелю "GoodZone" (а.п. 90 - 91);

- даними протоколу обшуку від 12.08.2016 р., в якому зазначено, що під час проведення обшуку ОСОБА_8 видав сім-карту МТС НОМЕР_5 , номер НОМЕР_1 , та мобільний телефон Nokia, IМЕІ НОМЕР_6 (а.п. 99).

Сукупність вищенаведених доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_8 ознак вчинення суспільно небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, оскільки він вчинив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху.

Відповідно до медичних довідок, ОСОБА_8 перебуває на психіатричному обліку з 1986 року з діагнозом: Розумова відсталість (а.п. 86, 103 ).

Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта № 57/2017 від 21.02.2017 р., ОСОБА_8 страждає і страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих щодо нього протиправних дій психічним розладом - параноїдальною шизофренією, що згідно МКХ-10 F20.0. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину підекспертний ОСОБА_8 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_8 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - лікування в психіатричному відділенні із звичайним наглядом (а.п. 106 - 111).

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 в момент вчинення суспільно небезпечного діяння знаходився в стані неосудності, в якому перебуває і на даний час, а тому він, відповідно до частини ч. 2ст. 19 КК України,не підлягає кримінальній відповідальності і йому повинні бути призначені примусові заходи медичного характеру.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, зазначаючи, що є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 , оскільки його психічний стан не дозволяв та не дозволяє усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Захисник ОСОБА_6 та законний представник підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_7 клопотання підтримали і зазначили, що матеріалами кримінального провадження підтверджується вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України у стані неосудності, у зв`язку з чим просили клопотання задовольнити.

Суд, вислухавши думку прокурора, захисника, законного представника підозрюваного, дослідивши всі докази, приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам ст. 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров`я.

Згідно ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

В силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Згідно ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Частиною 3 ст. 94 КК України встановлено, що госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.

Статтею 512 КПК України встановлено, що судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються вищевказані примусові заходи медичного характеру.

Виходячи з роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи. Для об`єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1 ст. 94 КК України) суд має спочатку з`ясувати думку експертів - психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).

При визначення виду і міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів про тип лікувального закладу, але й те, що ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин.

Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_8 страждає психічним розладом - параноїдальною шизофренією, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У період інкримінованих йому дій він також перебував у неосудному стані, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_8 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Крім того, суд також враховує те, що невжиття відносно ОСОБА_8 примусових заходів медичного характеру, може спричинити серйозну загрозу спричинення безпосередньо неминучої шкоди цій особі або іншим особам.

Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.

Процесуальних витрат не понесено. Цивільний позов не заявлявся.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст .100 КПК України

На підставі викладеного, ст.ст.19,92-94 КК України, керуючись ст.ст.508,512,513,516 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 , що вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 не обирати.

Речові докази: сім-картку МТС № НОМЕР_5 , номер НОМЕР_1 та мобільний телефон "Нокіа", IMEI НОМЕР_6 , які зберігаються в кімнаті речових доказів Долинського ВП, - повернути власнику ОСОБА_8 , оптичний носій з технічною інформацією СD-R з написом вх-SR-16-13485, вих-SD/кі-п/16/5726, синього кольору, залишити при матеріалах даного кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Суддя: