Ухвала

від 21.08.2017 по справі 640/12494/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/12494/17 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/790/1388/17 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючогосудді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено частково клопотання по кримінальному провадженню № 12016220000000542 про арешт майна.

Накладено арешт на майно, вилучене(а.с.87-90):

1.за адресою: м. Харків, вул.. Січових Стрільців, майна, яке належить ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

2.за адресою: АДРЕСА_1 , майна, яке належить ОСОБА_11 ,

3.майна, яке належить ОСОБА_10 ,

4.за адресою: АДРЕСА_2 , майна, яке належить ОСОБА_12 ,

5.за адресою: АДРЕСА_3 , майна, яке належить ОСОБА_13 ,

6.за адресою: АДРЕСА_4 , майна, яке належить ОСОБА_14 ,

7.за адресою: АДРЕСА_5 , майна яке належить ОСОБА_15 ,

8.за адресою: АДРЕСА_6 , майна яке належить ОСОБА_15 ,

9.за адресою: АДРЕСА_7 , майна, яке знаходилося у власності та використанні ОСОБА_16 ,

10.за місцем мешкання ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_8 кв.

Відмовлено у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуків(а.с.90-91):

1. за адресою: АДРЕСА_9 , майна, яке належить ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

2. за адресою: АДРЕСА_1 , майна, яке належить ОСОБА_11 ,

3.за адресою: АДРЕСА_10 , майна, яке належить ОСОБА_10 ,

4. за адресою: АДРЕСА_2 , майна яке належить ОСОБА_12 ,

5. за адресою: АДРЕСА_3 , майна, яке належить ОСОБА_13 ,

6. за адресою: АДРЕСА_4 , майна, яке належить ОСОБА_14 ,

7. за адресою: АДРЕСА_6 , майна яке належить ОСОБА_15 ,

8. за адресою: АДРЕСА_7 , майна, яке знаходилося у власності та використанні ОСОБА_16 ,

9. за адресою: АДРЕСА_11 , земельна ділянка 3221455300:03:007:0036, гараж № НОМЕР_1 майна яке знаходилося у ОСОБА_16 ,

10. за місцем мешкання ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_12 .

Задовольняючи клопотання слідчого частково, слідчий суддя послався на те, що слідчим доведено, що зазначене вилучене майно частково відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя вказав, що вилучене відповідно до протоколів обшуків майно, частково підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в іншій частині, слідчий суддя зазначив, що стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні не виправдовують такий ступень втручання у права і свободи осіб. Не доведено значення вищевказаних предметів та документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.08.2017, якою частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 погодженого із прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно вилученого 17.07.2017 та 01.08.2017 року в рамках кримінального провадження № 12016220000000542 від 12.01.2017 року та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про арешт майна.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та винесеною з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а саме суддею не враховано, що вилучене під час проведення обшуків майно, а саме комп`ютерна техніка,автотранспортні засоби та обладнання яке належить ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», грошові кошти, чорнові записи, оригінали договорів, актів надання-приймання послуг та інших документів зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, прокурора який підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з клопотання про арешт майна, вилучене майно та документи частково мають доказове значення у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження , в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші , цінності та інші речі , набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Задовольнивши частково клопотання з посиланням на зміст ст.170 КПК України слідчий суддя врахував, що в ньому йдеться не про арешт майна підозрюваного, а про арешт майна, передбачений ч.2 ст. 170 КПК України, що здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Між тим, в ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Слідчий довів частково необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КПК України, а саме пошкодження, псування, знищення, які призведуть до втрати слідів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, що у сукупності є підставою для задоволення клопотання слідчого.

Відповідно до вимог ст.ст.214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно на яке накладено арешт відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України). Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Прокурором не доведено, а слідчим в клопотанні не обґрунтовано що майно у відношенні якого слідчим суддею відмовлено в накладенні арешту відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

Посилання прокурора в апеляції на істотні порушення вимог КПК України при апеляційному розгляді жодним чином не доведено.

Посилання в апеляції на ч.2 ст.167 КПК України не конкретизоване і не відповідає вимогам ч.2 ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України. Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином мотивованою і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 392,404,405,407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2017 року щодо часткового задоволення клопотання слідчого погодженого з прокурором про арешт майна по кримінальному провадженню № 12016220000000542 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: