Постанова

від 18.07.2017 по справі 808/418/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року о/об 16 год. 16 хв.Справа № 808/418/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віола + до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

від позивача - Лях О.В.

(діє на підставі довіреності б/н від 16.01.2017 року)

від позивача - Бочар О.П.

(діє на підставі довіреності б/н від 16.01.2017 року)

від відповідача - Жовтоножко Д.Ф.

(діє на підставі довіреності № 2275/8/08-08-10 від 31.08.2016 року)

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Віола + (далі - позивач) до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2016 року №0006911300.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що на підставі висновків Акту перевірки №59/1300/31734493 від 06 вересня 2016 року відповідачем 11 жовтня 2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №0006911300. Позивач вважає, що висновки податкового органу щодо заниження ТОВ Віола + нарахованої орендної плати фізичним особам-власникам землі на загальну суму 146883 грн., та внаслідок цього несплати ПДФО у сумі 22032,43 грн. є незаконними, необґрунтованими та такими, що нараховані з перевищенням повноважень контролюючого органу, не відповідають фактичним обставинам та нормам чинного законодавства. Позивач зазначає, що при розрахунку орендної плати за землю підприємству необхідно керуватися умовами договору оренди землі, державна реєстрація права оренди землі по яким проведена належним чином, та проводити нарахування орендної плати на користь фізичної особи - власника землі у сумі, зазначеній в такому договорі. А оскільки будь-які зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки сторонами не вносились, позиція органу ОДПІ по нарахуванню орендної плати на підставі відомостей Держстату протирічить умовам договорів оренди та має протиправний характер.

В судовому засіданні представники позивача позовну заяву підтримали та просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовної заяви заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, відповідно до яких, з посиланням на норми чинного законодавства, зазначає, що об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю)визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотки визначеної, відповідно до законодавства, вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Відповідач вказує, що за даними перевірки встановлено заниження нарахованої орендної плати за 2015 рік на суму 146882,9 грн., чим порушено підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164, підпункт 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України. Також за даними перевірки встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб по нарахованій орендній платі за земельні паї за 2015 рік на суму 22032,43 грн., чим порушено підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 18 липня 2017 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу Камертон .

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1001451319 від 30 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Віола+ зареєстроване як юридична особа 10 грудня 2001 року за адресою: 70421, Запорізька область, Запорізький район, селище Високогірне, вул. Мічуріна, буд. 5, ідентифікаційний код 31734493.

Судом встановлено, що з 09 серпня 2016 року по 22 серпня 2016 року фахівцями Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю Віола+ з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2016 року.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт перевірки №59/1300/31734493 від 06 вересня 2016 року.

У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ Віола+ встановлено порушення підпункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164, підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, а саме заниження нарахованої орендної плати на загальну суму 146883,00 грн., внаслідок незастосування коефіцієнту 1,249, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб по нарахованої орендної плати за земельні паї за 2015 рік на суму 22032,43 грн.

11 жовтня 2016 року на підставі Акту перевірки№59/1300/31734493 від 06 вересня 2016 року податковим органом стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Віола+ прийнято податкове повідомлення-рішення №0006911300, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 43305,61 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення позивач звернувся до Головного управління ДФС у Запорізькій області зі скаргою вих.№25/10 від 25 жовтня 2016 року.

Головне управління ДФС у Запорізькій області Рішенням №4454/10/08-01-10-01-13 від 20 грудня 2016 року залишило без змін податкове повідомлення-рішення №0006911300 від 11 жовтня 2016 року, а скаргу - без задоволення.

Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою вих.№26/12 від 26 грудня 2016 року.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 16 січня 2017 року №761/6/99-99-11-02-01-15 податкове повідомлення-рішення №0006911300 від 11 жовтня 2016 року та рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №4454/10/08-01-10-01-13 від 20 грудня 2016 року - залишено без змін, а повторну скаргу ТОВ Віола+ - без задоволення.

Не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю Віола+ звернулося до суду з адміністративним позовом.

Суд, вислухавши думку представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у частині 6 статті 19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Дохід фізичної особи - орендодавця від надання в оренду земельного паю включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПК України).

Податковим агентом орендодавця в цьому разі є орендар, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі (підпункт 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 ПК України).

ТОВ Віола+ за договорами оренди землі, укладеними з орендодавцями - фізичними особами, є податковим агентом, на якого нормами податкового законодавства покладено обов'язок щодо розрахунку та сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Розбіжність у визначенні сум податкового зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб обумовлюється неоднаковим визначенням сторонами розміру орендної плати, з якої слід розраховувати відповідний податок.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Згідно пункту 288.4 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (пункт 289.1 статті 289 ПК України).

Відповідно до пункту 271.1.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Пунктом 289.3 статті 289 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Державним агентством земельних ресурсів України, на виконання пункту 289.3 статті289 ПК України, листом від 14 січня 2015 року №6-28-0.22-215/2-15 Про індексацію нормативної грошової оцінки земель повідомлено Державну фіскальну службу України, обласні та Київську міську державні адміністрації, Головні управління Держземагенства в областях і м. Києві, що за інформацією Державної служби статистики України (лист держстату від 12 січня 2015 року № 11.1-3/1-15), індекс споживчих цін за 2014 рік становив 124,9 відсотків. Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК України, станом на 01 січня 2015 року становить 1,249.

З аналізу вказаних норм суд приходить до висновку, що станом на 01 січня 2015 року, при визначенні розміру орендної плати за користування земельними ділянками, нормативну грошову оцінку земель необхідно індексувати на коефіцієнт 1,249.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено статтею 168 ПК України.

Відповідно до підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (пункт 171.2 статті 171 ПК України).

Відповідно до пункту 167.1. статті 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата). Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків (стаття 167 Кодексу в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановленого законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129 статті 129 ПК України у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента, нараховується пеня. Сума пені за результатами перевірки склала 4748,86 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачу були передані в оренду земельні ділянки від фізичних осіб, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю Віола+ у 2015 році використовувало 140 земельних ділянок (паїв) на території Долинської сільської ради.

З 01 січня 2015 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) по Долинській сільській раді складала 171867,69 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Віола+ згідно розрахунку за 2015 рік нарахувало у грудні 88483,68 грн. податку на доходи фізичних осіб за договорами оренди землі. За кожним договором оренди бралась до розрахунку нормативна грошова оцінка землі в розмірі 137600,16 грн.

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Як вже зазначалось вище, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України Державне агентство земельних ресурсів України листом від 14 січня 2015 року № 6-28-0.22-215/2-15 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель" повідомило, зокрема, що за інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2014 рік становив 124,9%. Враховуючи це, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2015 року становить 1,249.

Тобто, станом на 1 січня 2015 нормативну грошову оцінку земель за 2014 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,249 (лист Держземагенства України від 14 січня 2015 року № 6-28-0.22-215/2-15).

Таким чином судом встановлено, що позивач виплатив орендну плату і відповідно утримав податок з доходу орендодавців із суми орендної плати, розрахованої, виходячи із нормативної грошової оцінки землі без урахування останнього коефіцієнта індексації 1,249, станом на 01 січня 2015 року.

Суд не бере до уваги посилання позивача на пункт 10 договорів оренди, як на підставу звільнення від застосування індексації при обчисленні розміру доходу орендодавців для утримання податку на доходи фізичних осіб, оскільки умови договору не можуть суперечити нормам податкового законодавства, що регулюють дані правовідносини.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується із податковим органом про порушення ТОВ Віола+ вимог підпункту 170.1.1. пункту 170.1 статті 170 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 22032,43 грн., у зв'язку з обчисленням розміру орендної плати за землю без урахування коефіцієнта індексації.

Суд також зазначає, що Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, як суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, однак має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено, що ТОВ Віола+ порушено підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164, підпункт 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України, а саме занижено нараховану орендну плату на загальну суму 146883,00 грн., внаслідок незастосування коефіцієнту 1,249, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб по нарахованої орендної плати за земельні паї за 2015 рік на суму 22032,43 грн., отже порушено підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що Вільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області законно та обґрунтовано винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 11 жовтня 2016 року №0006911300, а отже вищезазначене рішення прийняте на підставі та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим воно є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 158-163, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов