Постанова

від 29.08.2017 по справі 820/2437/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 серпня 2017 р. № 820/2437/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремелектромонтаж" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецремелектромонтаж", звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

1. Визнати протиправними дії Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, щодо: розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 23.01.2017 №170120172.; невизнання відповідачем податкових декларацій з ПДВ та додатків № 1 та № 5 за лютий - травень 2017 р., поданих позивачем протягом березня - червня 2017 р. в паперовому вигляді; неприйняття та не реєстрації податкових накладних : № 1 від 30.05.17 р., № 2 від 30.05.17 р.. № 3 від 30.05.17 р., № 4 від 30.05.17 р., № 5 від 30.05.17 р., № 6 від 30.05.17 р.. № 7 від 30.05.17 р., № 8 від 30.05.17 р., № 9 від 30.05.17 р.

2. Зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області: поновити дію договору про визнання електронних документів №1701200172 від 23.01.2017, укладеного між позивачем та Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області.

3. Зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720) подати звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по даній справі.

4. Стягнути з Відповідача на користь позивача сплачені судові витрати.

Позивач зазначає, що дії відповідача є неправомірними, безпідставними у зв'язку із відсутністю порушень з боку позивача податкового законодавства.

В обґрунтування вимог позову зазначив, що 23 січня 2017 року між Товариством та Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір №170120172 про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. Однак, з лютого 2017 року прийняття та реєстрація податкових накладних в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису через систему "М.е.dос" позивачеві була заблокована, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні в реєстрі.

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо одностороннього розірвання зору про визнання електронних документів від 23.01.2017 №170120172, щодо неприйняття реєстрації податкових накладних та невизнання податкової звітності.

Представник відповідача - Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у наданих письмових запереченнях зазначив, що відповідач діяв у відповідності до норм діючого законодавства та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у відповідь на зроблений запит про встановлення місцезнаходження ТОВ "Спецремелектромонтаж" до контролюючого органу від оперативного управління міліції надійшла інформація, що місцезнаходження підприємства не встановлено. З огляду на вказані обставини членами робочої групи податкового органу прийнято рішення про розірвання договору про визнання електронної звітності ТОВ "Спецремелектромонтаж". Таким чином, відповідач, посилаючись на вимоги Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, вважає, що податковий орган діяв в межах правового поля, не виходячи за рамки наданих повноважень, а відтак - відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

В судове засідання представник позивача не прибув, але 08.08.2017 р. надав до суду заяву, в якій просив суд позов задовольнити за уточненими позовними вимогами, з урахуванням обставин, викладених в позовній заяві, та справу розглядати за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 128 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецремелектромонтаж" перебуває на обліку у Київській ОДПІ м.Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області. ТОВ "Спецремелектромонтаж" (код ЄДРПОУ 40057665) має статус платника ПДВ. оскільки зареєстрований платником податку на додану вартість.

Підприємство займається оптовим продажем непродовольчих товарів та ремонтуванням обладнання. Податковою адресою підприємства є нежитлове приміщення, де працює директор та засновник ТОВ Спецремелектромонтаж ОСОБА_1, що розташоване за адресою: м. Харків, Московський проспект, 97, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується відповідним витягом з ЄДР від 20 жовтня 2016р. (а.с. 72).

Судом встановлено, що 23 січня 2017 року між Товариством та Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області укладено договір №170120172 про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку (а.с. 82-84), що підтверджено квитанцією №2 від 23.01.2017 р. центрального порталу прийому звітності ДФС України.

На підставі зазначеного договору ТОВ Спецремелектромонтаж зобов'язувався подавати в електронній формі з дотриманням встановленого порядку податкову звітність та податкові накладні, що підлягають реєстрації у відповідності до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а державна податкова інспекція зобов'язується приймати і реєструвати зазначені електронні документи. З часу укладення договору Товариство щомісячно подавало декларації, зокрема, з податку на додану вартість, а також реєструвало податкові накладні в електронній формі.

В лютому 2017 року вказаний вище договір відповідачем був розірваний в односторонньому порядку. Так, починаючи з лютого 2017 року прийняття та реєстрація податкових накладних в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису через систему "М.е.dос" позивачеві була заблокована, у зв'язку з чим той був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні в реєстрі, такі як: № 1 від 30.05.17 р., № 2 від 30.05.17 р., № 3 від 30.05.17 р., № 4 від 30.05.17 р., № 5 від 30.05.17 р., № 6 від 30.05.17 р., № 7 від 30.05.17 р., № 8 від 30.05.17 р., № 9 від 30.05.17 р., що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію податкових накладних, в яких податковим органом зазначено про Можливе розірвання Договору про визнання електронної звітності .

19.05.2017 р. позивачем було подано заяву до відповідача щодо усунення перешкод, відновлення дії договору про визнання електронних документів №170120172. На момент розгляду справи дія договору не поновлена, про підставу одностороннього розірвання договору не повідомлено, внаслідок чого ТОВ Спецремелектромонтаж позбавлено до дійсного часу можливості реєструвати в електронному реєстрі податкові накладні та здавати податкові звіти до контролюючого органу, що зумовило звернення позивача із означеним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.49.1, 49.2 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п. 49.4. ст. 49 ПК України, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Приписами зазначеної норми законодавства визначено, що контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 ПК України визначено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

На підставі п. 49.10. ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою контролюючого органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених п.п.48.3, 48.4 ст. 48 ПК України; 2)реєстрації податкової декларації у день її отримання контролюючим органом.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008р. №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за №320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до п.2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

З підпункту 3 п.6 укладеного між сторонами Договору № 170120172 від 23.01.2017 року вбачається, що він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

При цьому, приписами п.7.3, п.7.4 та п.7.5 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно п.7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

За приписами ст.ст. 15, 16 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України)

Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені ст. 201 ПК України.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду. (пункт 201.1 ст.201 ПК України).

Згідно з п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Приписами п.9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлювався вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації, а саме: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідачем по справі підставою для відмови у реєстрації податкових накладних визначено порушення вимог підпунктів 12.2 та 12.4 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року №1588 (далі - наказ № 1588).

Підпунктом 12.2. наказу № 1588 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалось, що підрозділи контролюючого органу: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Приписами п. 12.4. зазначеного Наказу № 1588, у редакції, чиній на час виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Як було встановлено під час розгляду справи, представник Київської ОДПІ м. Харкова посилається на наявність рішення про розірвання договору про визнання електронної звітності ТОВ "Спецремелектромонтаж" згідно довідки оперативного управління від 25.04.2017 року № 1019/20-31-21-15 (а.с.67).

Крім того, суд звертає увагу, що з моменту початку дії договору №170120172 від 23.01.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецремелектромонтаж" не змінювало свого місця знаходження та облікові дані позивача не змінювались та були такими ж, що й станом на момент укладання договору.

Судом з'ясовано, що відповідно до п.п.4. пункту 6 укладеного договору існує лише дві підстави для одностороннього розірвання органом ДФС договору, це: 1. ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих та 2. в разі зміни платником місця реєстрації.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відомості про місцезнаходження позивача за адресою м. Харків, Московський проспект, 97 містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та вони із моменту укладення договору від 23.01.2017 №170120172 - не змінювалися.

Судом з'ясовано, що 30 травня 2017 р. в рамках договору про визнання електронних документів від 23.01.2017 №170120172 позивач здійснював реєстрацію податкових накладних та подачу податкової звітності, використовуючи саме свою податкову адресу: м. Харків, Московський проспект, 97, яка також вказана і в розділі 7 договору 23.01.2017 №170120172.

Отже, жодної з підстав передбачених п.6.4. договору №130120161 від 13.01.2016 р., для одностороннього розірвання органом ДПІ договору не наступило. В договорі та у діючому законодавстві такої підстави розірвання договору, як незнаходження платника за місцем реєстрації - не існує.

Згідно з п.45.2. ст.45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

У відповідності до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Суд звертає увагу, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження зміни позивачем свого місцезнаходження, до ЄДР з даного приводу не вносилось жодних записів, (зокрема, про відсутність підприємства за місцезнаходженням, про не підтвердження відомостей про підприємство тощо), а відтак у податкового органу були відсутні законодавчо визначені підстави для розірвання в односторонньому порядку договору з ТОВ "Спецремелектромонтаж" про визнання електронної звітності.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивач зареєстровано як юридична особа, місцезнаходження якої є місто Харків, просп. Московський, б. 97, така ж адреса вказана і в податкових накладних. Судовим розглядом встановлено, що на час направлення податкових накладених до Єдиного реєстру податкових накладних сертифікат відкритого ключа був дійсний та позивач не змінював місце реєстрації, а отже у податкового органу відсутні підстави для неприйняття податкових накладних з податку на додану вартість.

З посиланням на вищевказані положення, суд дійшов висновку, що доводи відповідача, на яких в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не знайшли свого підтвердження щодо причини відмови у прийнятті та реєстрації даних податкових накладних.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання протиправним неприйняття податкових накладних для реєстрації.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремелектромонтаж" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню щодо визнання протиправними дій відповідача стосовно неприйняття податкових документів товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремелектромонтаж" (код 40057665), а саме: податкових накладних № 1 від 30.05.17 р., № 2 від 30.05.17 р.. № 3 від 30.05.17 р., № 4 від 30.05.17 р., № 5 від 30.05.17 р., № 6 від 30.05.17 р., № 7 від 30.05.17 р., № 8 від 30.05.17 р., № 9 від 30.05.17 р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Вказана позиція викладена також у постанові Вищого адміністративного суду України від 27.07.2015 у справі № К/800/54056/13.

З огляду на викладене, суд вважає, що для належного захисту прав платника податків є зазначення дати, з якої податкові накладні вважаються прийнятими та отриманими органом державної податкової служби.

Приймаючи до уваги, що податкові накладні № 1 від 30.05.17 р., № 2 від 30.05.17 р., № 3 від 30.05.17 р., № 4 від 30.05.17 р., № 5 від 30.05.17 р., № 6 від 30.05.17 р., № 7 від 30.05.17 р., № 8 від 30.05.17 р., № 9 від 30.05.17 р. фактично подані та отримані відповідачем відповідно, суд визнає їх такими, що подані у день їх фактичного отримання податковим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду докази правомірності своїх дій.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що дії податкового органу є не правомірними та такими, що порушують норми діючого законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є документально та нормативно обґрунтованими, законними, правомірними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно зобов'язання Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720) подати звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат (ч. 2 ст. 267).

Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2002 року у справі Бурдов проти Росії визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Між тим, суд зазначає, що це є правом, а не обов'язком суду.

Оскільки дане рішення суду має зобов'язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, не дають суду підстави вважати, що відповідач буде ухилятись від його виконання, суд не вважає за необхідне встановити контроль за виконанням постанови у даній справі шляхом зобов'язання Київської ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720) подати звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по даній справі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 8-14, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремелектромонтаж" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними - задовольнити.

Визнати протиправними дії Київської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області, щодо: розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 23.01.2017 №170120172.; невизнання відповідачем податкових декларацій з ПДВ та додатків № 1 та № 5 за лютий - травень 2017 р., поданих позивачем протягом березня - червня 2017 р. в паперовому вигляді; неприйняття та не реєстрації податкових накладних : № 1 від 30.05.17 р., № 2 від 30.05.17 р.. № 3 від 30.05.17 р., № 4 від 30.05.17 р., № 5 від 30.05.17 р., № 6 від 30.05.17 р.. № 7 від 30.05.17 р., № 8 від 30.05.17 р., № 9 від 30.05.17 р.

Зобов'язати Київську об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області: поновити дію договору про визнання електронних документів №1701200172 від 23.01.2017, укладеного між позивачем та Київською об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС України у Харківській області.

Стягнути з Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720, юридична адреса: 61002, м.Харків, вул. Чернишевська, б. 41) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремелектромонтаж" (код 40057665, юридична адреса: 61001, м. Харків, просп. Московський, буд. 97) у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шляхова О.М.