ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
31 серпня 2017 року Справа № 922/22/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Картере В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Повного товариства "Ломбард "Корал" Єрмолаєва і компанія" на ухвалу відХарківського апеляційного господарського суду 18.04.2017 у справі Господарського суду№ 922/22/14 Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до 1. Повного товариства "Ломбард "Корал" Подус та компанія" 2. Повного товариства "Ломбард "Корал" Єрмолаєва і компанія" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бриль Федір Іванович простягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:
Повне товариство "Ломбард "Корал" Єрмолаєва і компанія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 922/22/14.
Одночасно скаржник звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржуване судове рішення, обґрунтовуючи його важким фінансовим становищем Повного товариства "Ломбард "Корал" Єрмолаєва і компанія".
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги , за подання до господарського суду, зокрема, касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 01.01.2017, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", - 1600,00 грн.
Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені Законом, тобто - 1 600, 00 грн.
Відповідно до п. 4 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання , повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. (ст. 42 Господарського кодексу України).
У зв'язку з цим сама лише обставина, пов'язана з тяжким фінансовим становищем, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.
Водночас, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, скаржник не надав належних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору . Надані ж скаржником копії податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2015 - 2016 роки, копії звітів про фінансові результати за 2015 - 2016 роки, та копія листа від 07.04.2017 не свідчать про те, що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті ним судового збору у розмірі 1600,00 грн. станом на момент звернення із касаційною скаргою - 11.05.2017 .
За таких обставин клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 922/22/14 задоволенню не підлягає.
Наведене є підставою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.
Беручи до уваги, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження судового рішення колегією суддів не розглядається.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків у загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Повному товариству "Ломбард "Корал" Єрмолаєва і компанія" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 922/22/14.
2. Не приймати до розгляду та повернути Повному товариству "Ломбард "Корал" Єрмолаєва і компанія" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 у справі № 922/22/14.
Головуючий суддяН.М. ГУБЕНКО СуддіТ.Л. БАРИЦЬКА В.І. КАРТЕРЕ
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2017 |
Оприлюднено | 01.09.2017 |
Номер документу | 68564168 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Губенко H.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні