Постанова

від 28.08.2017 по справі 912/4254/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2017 р. Справа№ 912/4254/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Зеленіна В.О.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

представників

Позивача Михайлова Л.О., Перетятьтко В.Є.

Відповідача 1 Нестройний І.О., Бурковський І.В.

Відповідача 2 не з'явився,

Відповідача 3 не з'явився,

Відповідача 4 Білий І.П.

Третьої особи 1 не з'явився

Третьої особи 2 не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 по справі № 912/4254/16 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг"

до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

3. Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області

4. Кіровоградської обласної ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. Державна казначейська служба України

2. Фонд Державного майна України

за участю Прокуратури Кіровоградської області

про стягнення 796 702,00 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 по справі №912/4254/16 позов задоволено частково.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" 152701,55 грн.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області через Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області з місцевого бюджету Кіровоградської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" 644000,00 грн.

Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" 11950,52 грн судового збору.

В частині позовних вимог до Кіровоградської обласної ради - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області прийнято до провадження та призначено до розгляду 17.07.2017.

07 липня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, представник відповідача подав письмові пояснення по справі.

07 липня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, представник відповідача 3 подав пояснення по справі та просив розглядати справу за відсутності представника.

14 липня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, представник позивача подав заперечення на апеляційну скаргу.

17 липня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, представник відповідача 1 подав додаткові документи по справі.

17 липня 2017 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, представник відповідача 4 подав пояснення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 відкладено розгляд справи до 28.08.2017.

В судове засідання 28.08.2017 з'явились представники позивача, відповідачів 1 та 4.

Представники відповідачів 2,3 та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники відповідачів 2,3 та третіх осіб повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідачів 2,3 та третіх осіб.

Представники відповідачів 1 та 4, в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просили залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1 та 4, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

16 липня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області (продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Аерохолдінг", правонаступником якого, відповідно до п. 1.1 статуту є Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - школа на 1176 учнівських місць з загальношкільними приміщеннями (ІІ черга), що знаходиться в м. Кіровоград, вул. Калініна, 38, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницькою А.В. за реєстровим №4360 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець продав покупцеві об'єкт приватизації - об'єкт незавершеного будівництва школа на 1176 учнівських місць із загальношкільними приміщеннями (II черга), що знаходиться в місті Кіровограді по вулиці Калініна, під номером 38 (надалі - об'єкт приватизації), а покупець зобов'язався прийняти зазначений об'єкт незавершеного будівництва і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені цим договором.

Сторонами узгоджено, що ціна продажу шляхом викупу становить 796702,00 грн, з урахуванням податку на додану вартість (п. 1.4. Договору, в редакції договору від 11.08.2004 про внесення змін та доповнень до договору купівлі продажу).

Пунктом 11.4. Договору сторони погодили, що у разі розірвання цього договору у зв'язку з невиконанням його умов, або визнання їх недійсними в судовому порядку, об'єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність. У цьому випадку повернення покупцю коштів, сплачених за об'єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів, отриманих від повторного продажу цього об'єкта, у порядку встановленому Фондом державного майна України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач сплатив грошові кошти в сумі 796702,00 грн шляхом перерахування на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області.

В подальшому прокурор м. Кіровограда в інтересах держави, в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" про розірвання Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - школи на 1176 учнівських місць із загальношкільними приміщеннями (ІІ черга), розташованої в м. Кіровограді по вул. Калініна, буд. 38.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2013 по справі №912/777/13 в задоволенні вищезазначеного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2013 скасовано. Позов прокурора задоволено. Розірвано Договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - школи на 1176 учнівських місць із загальношкільними приміщеннями (ІІ черга), що знаходиться в м. Кіровограді по вул. Калініна, буд.38, який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" від 16.07.2004 за реєстраційним номером 4360, у зв`язку з невиконанням умов договору.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2014 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 по справі №912/777/13 залишено без змін.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з розірванням в судовому порядку договору купівлі-продажу від 16.07.2004 Товариством з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" повернуто до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Кіровоградської області об'єкт незавершеного будівництва, про що 14 листопада 2014 року складено Акт приймання-передачі об'єкта приватизації.

Відповідно до пункту 3 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі - продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №32 від 18.01.2001, повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу такого об'єкта у зв'язку з невиконанням його умов або визнання його недійсним у судовому порядку, провадиться згідно із законодавством.

Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - школа на 1176 учнівських місць з загальношкільними приміщеннями (ІІ черга) вул. Калініна, 38, укладено в рамках дії та на виконання Закону України "Про державну програму приватизації" від 18.05.2000 №1723-ІІІ, яким затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки.

Державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки визначала основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми (пункт 1 Загальних положень Програми).

Так, пунктом 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки передбачено, що: у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду, у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань, об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність; порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації, в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затверджується Кабінетом Міністрів України; у разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку, повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом.

Отже, вказаними нормами передбачено повернення спірних коштів за умови наявності рішення суду; джерелом розрахунків з покупцем є кошти, одержані органом приватизації від повторного продажу об'єкта, повернутого у власність держави.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 по справі №910/3011/15-г відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Кіровоградської обласної ради про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, через Головне управління Державної казначейської служби України з Державного бюджету України грошових коштів в сумі 152701,55 грн та стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, через Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області з місцевого бюджету Кіровоградської обласної ради грошових коштів сумі 644000,00 грн.

В зазначеному рішенні зазначено, що саме з моменту повернення школи на 1176 учнівських місць із загальношкільними приміщеннями (ІІ черга) по вул. Калініна, 38 у м. Кіровограді у власника майна виникла можливість повторного продажу об'єкту приватизації, який повинен бути проведений протягом одного року. Проте, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі, у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази здійснення органом приватизації повторного продажу наведеного вище об'єкту незавершеного будівництва.

Також суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази повторного продажу об'єкту приватизації за спірним правочином, з огляду на те, що фактично строк проведення перепродажу на момент вирішення справи по суті не сплив.

29 червня 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" направило на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області лист №29/06/16/3 щодо надання інформації чи приймав державний орган приватизації рішення про повторний продаж об'єкта приватизації (школи на 1176 учнівських місць із загальношкільними приміщеннями (ІІ черга) по вул. Калініна, 38 у м.Кіровограді).

У відповідь на зазначений лист Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області повідомило, що рішення щодо розпорядження об'єктами комунальної власності приймаються їх власниками, тоді як регіональне відділення не отримувало доручення від Кіровоградської обласної ради стосовно проведення повторного продажу комунального майна - об'єкта незавершеного будівництва - школа на 1176 учнівських місць із загальношкільними приміщеннями (ІІ черга).

Також, позивач направив на адресу Кіровоградської обласної ради лист №29/06/16/1 від 29.06.2016, в якому просив повідомити чи звертався державний орган приватизації до Кіровоградської обласної ради про передачу об'єкта приватизації для повторного продажу та чи зверталась Кіровоградська обласна рада до Регіонального відділення Фонду державного майна по Кіровоградській області щодо виконання останнім повноважень по повторному продажу об'єкта приватизації.

У відповідь на зазначений лист Кіровоградська обласна рада повідомила, що відповідно до рішення обласної ради від 17 грудня 2003 року №246 повноваження щодо приватизації об'єкта будівництва - школи на 1176 учнівських місць із загальношкільними приміщеннями (ІІ черга), делеговані Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Кіровоградській області та відповідно йому ж належать повноваження щодо повторного продажу.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 1 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" державні органи приватизації здійснюють відчуження об'єктів незавершеного будівництва, що є в комунальній власності, якщо органами місцевого самоврядування були делеговані державним органам приватизації відповідні повноваження. До питань приватизації або відчуження об'єктів незавершеного будівництва, які перебувають у державній або комунальній власності, не врегульованих цим Законом, застосовуються положення законодавства України про приватизацію та місцеве самоврядування.

За приписами частин 1 та 4 статті 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації та здійснюється органами місцевого самоврядування.

Так, відповідно до рішення обласної ради від 17 грудня 2003 року №246 повноваження щодо приватизації об'єкта будівництва - школи на 1176 учнівських місць із загальношкільними приміщеннями (ІІ черга), делеговані Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Кіровоградській області та відповідно йому ж належать повноваження щодо повторного продажу.

Згідно з п. 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу, для здійснення управління цим об'єктом, згідно з законодавством, до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що органом приватизації, який проводив відчуження спірного об'єкту є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до приписів п. 1 Порядку, саме відповідач-1 має здійснювати управління цим об'єктом до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.

Таким чином, з моменту повернення школи на 1176 учнівських місць із загальношкільними приміщеннями (ІІ черга) по вул. Калініна, 38 у м. Кіровограді та протягом одного року після її повернення, державний орган приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу, зобов'язаний здійснити повторний продаж цього об'єкта.

При цьому, посилання відповідача 1 на неприйняття Кіровоградською обласною радою відповідних рішень, колегією суддів оцінюється критично, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Конвенція), ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном, відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності (п.21 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Федоренко проти України", заява №25921/02 від 01.06.2006).

Колегія зазначає, що позбавлення позивача права на отримання коштів, шляхом не проведення повторного продажу майна повернутого у власність держави розглядається судом як позбавлення позивача певного майна, в розумінні ст.1 Першого протоколу Конвенції. До такого ж висновку прийшов і місцевий господарський суд розглядаючи даний спір.

В п.70 рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України", заява №29979/04 від 20.10.2011р. (остаточне 20.01.2012), суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

В п. 71 цього ж рішення зазначається, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" кошти від продажу об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності та земельних ділянок, на яких розташовані такі об'єкти, спрямовуються до Державного бюджету України в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України мають рахунки в органах Державної казначейської служби.

Частиною 1 статті 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, здійснення операцій з бюджетними коштами.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 43 Бюджетного кодексу України органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюють контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.

Місцевим господарським судом встановлено, що за даними Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області грошові кошти розподілено між Державним бюджетом України та місцевим бюджетом Кіровоградської обласної ради. Зокрема, до Державного бюджету внесено 152701,55 грн., сплачених на підставі платіжних доручень №466 від 17.08.2004 на суму 132784,00 грн., №468 від 17.08.2004 на суму 10954,68 грн. та №527 від 14.09.2004 на суму 8962,87 грн.; до бюджету Кіровоградської обласної ради сплачено 644000,45 грн. за платіжними дорученнями №947 від 17.08.2004 на суму 354201,15 грн. та №526 від 14.09.2004 на суму 289799,30 грн.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що з листопада і по даний час повторний продаж майна не здійснено, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку щодо стягнення грошових коштів з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, має здійснюватись з Державного бюджету України та місцевого бюджету Кіровоградської обласної ради через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, як суб'єктів уповноважених на казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, як вбачається з позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг" просить суд стягнути 152701,55 грн. з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві з Державного бюджету України; 644000,00 грн. з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області через Головне управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області з місцевого бюджету Кіровоградської обласної ради.

При цьому, в процесі розгляду справи Господарським судом Кіровоградської області було залучено до участі у справі іншого відповідача - Кіровоградську обласну раду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, вимог до Кіровоградської обласної ради позивачем заявлено не було.

Враховуючи відсутність порушеного права позивача з боку відповідача-4 місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аерохолдінг", в частині вимог до Кіровоградської обласної ради задоволенню не підлягає.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 по справі № 912/4254/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 по справі №912/4254/16 залишити без змін.

2.Матеріали справи №912/4254/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

В.О. Зеленін