Рішення

від 31.08.2017 по справі 299/1065/17

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/1065/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Надопта А.А.,,

секретар судового засідання -Онисько С.С.,

за участі представника позивача-Михайлишин В.М.,

представника відповідача-Бора Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Виноградів цивільну справу за позовом ПАТ ВіЕс Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороніі відповідча-служби у справах дітей Виноградівської РДА про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового будинку,

В С Т А Н О В И В :

13.04.2017 року представник ПАТ ВіЕс Банк звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідча-служби у справах дітей Виноградівської РДА про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового будинку.

Вимоги позову мотивовано тим, що 10 лютого 2006 року між Публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк" (правонаступник ВАТ Електрон Банк ) та гр. ОСОБА_1, було укладено Кредитний договір № KF36064 з додатками, згідно якого позивач надав грошові кошти в сумі 25000,00 (двадцять п'ять тисяч доларів США 00 центів), з кінцевиг. строком погашення не пізніше 12.02.2021 року (пункт 1.1, 1.2., 1.3 Кредитного договору) під 13,00 % річних.

Відповідачка ОСОБА_1 своїх договірних зобов'язань не виконала, станом на 10.03.2017 року, заборгувала позивачу ПАТ ВіЕС Банк , кошти у загальній сумі 17910,64 доларів США (сімнадцять тисяч дев'ятсот десять дол. США 64 центи), що = 481950,82 гривень (чотириста вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят гривень 82 копійки), (по курсу НБУ станом на 10.03.2017р, становить: 1$ = 26,908632 грн.), з яких: 10237,28 $ = 275471,20 гривень - заборгованість по кредиту; 3226,87 $ = 86830,66 гривень - заборгованість по відсотках.

Згідно п. 6.2 та 6.3 Кредитного договору за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання. Пеня станом на 10.03.2017 становить 4446,49 $ = 119648,96 гривень.

Для забезпечення виконання умов кредитного договору 10.02.2006 року між Публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк" (правонаступник ВАТ Електрон Банк ) та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір від 29 травня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 288, згідно якого відповідачка ОСОБА_1, (іпотекодавець) надала в заставу позивачу (іпотекодержателю) нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 98,6 (дев'яносто вісім цілих шість десятих) м.кв., житловою площею 69,8 (шістдесят дев'ять цілих вісім десятих) м.кв., що на плані значиться літерою А , під літерою Б - сарай (цегла), під літерою В - сарай (цегла), під літерою Г - уборна (цегла), під літерою Д - літня кухня (саман), під літерою Ж - літня кухня (саман), під цифрою 1-2 - огорожа (шляхетна), що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський р- н., м. Виноградів, вул. Ардовецька. буд.102, який належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 29 грудня 2005 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № KF36064 від 10.02.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір від 29 травня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 901, згідно якого відповідачка ОСОБА_1, (Іпотекодавець) надала в заставу Позивачу (Іпотекодержателю) нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 2121210100:00:001:0067, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський р-н., м. Виноградів, вул. Ардовецька, буд.102, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №004186 від 07 квітня 2006 року.

Згідно п.14 Іпотечного договору право звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у Іпотекодержателя з наступних підстав:

а) у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем-Боржником основного зобов'язання;

б) у разі порушення Іпотекодавцями обов'язків (умов) всановлених іпотечним договором.

Згідно п.4 Іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору.

Згідно п. 15 Договору іпотеки ОСОБА_1 надіслано іпотечне повідомлення - вимогу за вих. №09-4/7766 від 15.04.2015 року.

Відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надіслано повідомлення вимоги про звільнення предмету іпотеки за вих. № 10-3/18341 від 26.10.2016 року, вих. № 10-3/18342 від 26.10.2016 року, № 10-3/18345 від 26.10.2016 року, № 10-3/18346 від 26.10.2016 року, № 10-3/18344 від 26.10.2016 року. Однак дані вимоги залишені без виконання.

На основі вищевикладеного позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів із вищезазначеного житлового будинку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7, заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив суд такі задоволити, та зазначив, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач та його представник до суду не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, заяв про відкладення судового розгляду від них не надходило.

Представник відповідча ОСОБА_8, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2, в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог заявленого позову, та зазначив що відповідно до положень Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , заборонено проводити примусове стягнення нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали. Суд розглядає справу на підставі наявних письмових доказів у справі.

Представник третьої особи-служби у справах дітей Виноградівської РДА до суду не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про розгяд даної справи за відсутності представника органу опіки та піклування Виноградівської РДА.

За приписами ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору і зобов'язана належно довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст.10, 11, 57-61); про задоволення позову рішення може бути прийняте за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 212-215).

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст.6) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов язків.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.

При здійсненні правосуддя (ст.4 ЦПК) у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Завданнями цивільного судочинства (ст.1 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.10, 11, 59, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши подані докази, повно з'ясувавши підтверджені ними фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до частково задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 10 лютого 2006 року між Публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк" (правонаступник ВАТ Електрон Банк ) та гр. ОСОБА_9, було укладено Кредитний договір № KF36064 з додатками, згідно якого позивач надав грошові кошти в сумі 25000,00 (двадцять п'ять тисяч доларів США 00 центів), з кінцевиг. строком погашення не пізніше 12.02.2021 року (пункт 1.1, 1.2., 1.3 Кредитного договору) під 13,00 % річних.

Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання, передбачені Кредитним договором (п. 5.2), не виконує та порушила умови Кредитного договору, щодо належного та своєчасного повернення коштів та відсотків за їх користування в порядку визначеному Кредитним договором.

Відповідачка ОСОБА_1 своїх договірних зобов'язань не виконала, а саме заборгувала позивачу ПАТ ВіЕС Банк , кошти у загальній сумі 17910,64 доларів США (сімнадцять тисяч дев'ятсот десять дол. США 64 центи), що = 481950,82 гривень (чотириста вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят гривень 82 копійки), (по курсу НБУ станом на 10.03.2017р, становить: 1$ = 26,908632 грн.), з яких: 10237,28 $ = 275471,20 гривень - заборгованість по кредиту; 3226,87 $ = 86830,66 гривень - заборгованість по відсотках.

Згідно п. 6.2 та 6.3 Кредитного договору за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту або його частини, процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день прострочення виконання. Пеня станом на 10.03.2017 становить 4446,49 $ = 119648,96 гривень.

Для забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору від 10.02.2006 року між Публічним акціонерним товариством "ВіЕс Банк" (правонаступник ВАТ Електрон Банк ) та відповідачкою ОСОБА_1 укладено укладено Іпотечний договір від 29 травня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 288, згідно якого ОСОБА_1, (Іпотекодавець) надала в заставу позивачу (Іпотекодержателю) нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 98,6 (дев'яносто вісім цілих шість десятих) м.кв., житловою площею 69,8 (шістдесят дев'ять цілих вісім десятих) м.кв., що на плані значиться літерою А , під літерою Б - сарай (цегла), під літерою В - сарай (цегла), під літерою Г - уборна (цегла), під літерою Д - літня кухня (саман), під літерою Ж - літня кухня (саман), під цифрою 1-2 - огорожа (шляхетна), що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський р- н., м. Виноградів, вул. Ардовецька. буд.102, який належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 29 грудня 2005 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № KF36064 від 10.02.2006 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір від 29 травня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 901, згідно якого відповідачка ОСОБА_1, (Іпотекодавець) надала в заставу Позивачу (Іпотекодержателю) нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 2121210100:00:001:0067, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський р-н., м. Виноградів, вул. Ардовецька, буд.102, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №004186 від 07 квітня 2006 року.

Згідно п.14 Іпотечного договору право звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у Іпотекодержателя з наступних підстав:

а) у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем-Боржником основного зобов'язання;

б) у разі порушення Іпотекодавцями обов'язків (умов) всановлених іпотечним договором.

Згідно п.4 Іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами кредитного договору.

Згідно п. 15 Договору іпотеки ОСОБА_1 надіслано іпотечне повідомлення - вимогу за вих. №09-4/7766 від 15.04.2015 року.

Згідно п.16 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснювати на підставі рішення суду, виконавчого напису та договору про задоволення вимог іпотекодержателя;

Згідно п. 19 Іпотечного договору реалізація предмету іпотеки може здійснюватись шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі згідно договору купівлі- продажу на підставі рішення суду;

Пунктом 20 Іпотечного договору визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх мешканців (користувачів), зареєстрованих в установленому порядку за місцезнаходженням (адресою) нерухомого майна, що є предметом іпотеки по даному договору. Після прийняття Іпотекодержателем - Позивачем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки всі мешканці (користувачі) зобов'язані на письмову вимогу Іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити предмет іпотеки протягом одного календарного місця з дня отримання такої вимоги.

Згідно даного пункту відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надіслано повідомлення вимоги про звільнення предмету іпотеки за вих. № 10-3/18341 від 26.10.2016 року, вих. № 10-3/18342 від 26.10.2016 року, № 10-3/18345 від 26.10.2016 року, № 10-3/18346 від 26.10.2016 року, № 10-3/18344 від 26.10.2016 року. Однак дані вимоги залишені без виконання.

Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо вчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконала і станом на 10.03.2017 року утворилася заборгованість на загальну суму 17910,64 доларів США (сімнадцять тисяч дев'ятсот десять дол. США 64 центи), що еквівалентно 481950,82 гривень (чотириста вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят гривень 82 копійки). Розмір та наявність заборгованості не заперечуються відповідачами.

Відповідно до вимог ч. 1-5 ст. 3 Закону України Про іпотеку , іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об'єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об'єкт. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За частинами 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частина 2 статті 590 ЦК України передбачає, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про іпотеку , ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У пункті 9 Постанови № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30.03.2012 Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, роз'яснив, що виключно позивачеві належить право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо).

Встановивши вищевказані фактичні обставини справи, проаналізувавши норми права, які регулюють виниклі правовідносини сторін, суд приходить до висновку про правомірність пред'явлення позивачем вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, що є його правом.

Так, пунктом 14 Іпотечного договору від 14.02.2006 року, зареєстрованого за реєстровим номером: №288 (а.с.14), передбачено право банку звернути стягнення на іпотечне майно незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором у випадках порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбаченого умовами кредитного договору.

Відповідно ч.1 ст.590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо тверджень представника позивача, щодо заборони проводити примусове стягнення нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань відповіднодо вимог ЗУ Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , то такі не ґрунтується на фактичних обставинах справи, наявних в ній доказах та вимогах Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , який набув чинності 07.06.2014 року.

Так, приймаючи рішення, суд враховує, що 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , згідно з яким протягом дії цього закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку. Іпотекодавець чи позичальник не відноситься до категорії осіб, які є суб'єктами Закону України Про засади запобігання і протидії корупції .

Матеріали цивільної справи містять докази того, що позичальник отримав кредит в іноземній валюті на споживчі цілі - купівлю та ремонт нерухомого майна (п.1.4 Кредитного договору № KF36064 від 10.02.2006 року), загальна площа такого нерухомого житла, що перебуває в іпотеці становить 98,6 кв.м., а отже не перевищує встановлені Законом норми у 250 кв.м. для будинків; дане житло використовується як місце постійного проживання ОСОБА_1 та її сім'ї; у власності останньої відсутнє, згідно реєстру прав власності на нерухоме майно, інше нерухоме майно (а.с.8).

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у Постанові від 30.09.2015 року у справі №6-1825цс15 встановлено, що мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом України Про мораторій , не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України Про мораторій протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

З огляду на наведене, Закон України Про мораторій не є підставою для відмови в захисті порушених, визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів. При цьому рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України Про мораторій не підлягає виконанню.

Згідно з договору іпотеки, звернення стягнення та реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання Іпотекодержателем договору купівлі-продажу предмету іпотеки від імені Іпотекодавця.

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані нормами Цивільного кодексу України, Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу

Відповідно до ст. 25 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Отже, розглянувши цивільну справу за позовом ПАТ ВіЕС Банк у межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, проаналізувавши підтверджені наданими доказами обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення і реалізації предмета іпотеки підлягають задоволення. Однак рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України Про мораторій не підлягає виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України Про іпотеку , звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

При цьому враховуючи, що строк дії Закону України Про мораторій на момент розгляду справи передбачити не можливо, як і встановити коло осіб, які на момент припинення дії вищевказаного закону будуть зареєстровані та проживати у спірному майні, за адресою: м.Виноградів, вул. Ардовецька 102, Виноградівського району, суд вважає позовні вимоги щодо виселення осіб з вище зазначеного будинку заявлені передчасно, а тому не підлягають задоволенню. При цьому суд роз'яснює позивачу право на повторне звернення до суду з даною вимогою після того як вказані обставини перестануть існувати.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати сплачені ним при зверненні з позовом до суду, а також витрати пов'язані із зверненням до апеляційної, касаційної інстанції та Верховного Суду України.

На підставі ст.ст. 526, 589, 590 ЦК України, Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , Закону України Про іпотеку , Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , керуючись ст..ст.10, 11, 27, 31, 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ ВіЕс Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороніі відповідча-служби у справах дітей Виноградівської РДА про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового будинку-задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КF36064 від 10.02.2006 року в розмірі 17910,64 доларів США (сімнадцять тисяч дев'ятсот десять дол. США 64 центи), що = 481950,82 гривень (чотириста вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят гривень 82 копійки), (по курсу НБУ станом на 10.03.2017р, становить: 1$ = 26,908632 грн.), звернути стягнення на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 98,6 (дев'яносто вісім цілих шість десятих) м.кв., житловою площею 69,8 (шістдесят дев'ять цілих вісім десятих) м.кв., що на плані значиться літерою А , під літерою Б - сарай (цегла), під літерою В - сарай (цегла), під літерою Г - уборна (цегла), під літерою Д - літня кухня (саман), під літерою Ж - літня кухня (саман), під цифрою 1-2 - огорожа (шляхетна), що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський р-н., м. Виноградів, вул. Ардовецька, буд.102, який належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу будівлі від 29 грудня 2005 року та земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 2121210100:00:001:0067, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський р-н., м. Виноградів, вул. Ардовецька, буд.102, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №004186 від 07 квітня 2006 року, шляхом шляхом визначеним статтею 38 Закону України Про іпотеку , п.п. 16, 21 Іпотечного договору, а саме на підставі рішення суду шляхом продажу майна Публічним акціонерним товариством ВіЕс Банк (код ЄДРПОУ 19358632) від свого імені будь-якій особі покупцю згідно договору купівлі - продажу за ціною визначеною уповноваженим експертом оцінювачем на день проведення продажу, для чого забезпечити право Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк (код ЄДРПОУ 19358632) щодо всіх повноважень продавця (в тому числі, але не виключно: отримання дублікатів правовстановлюючих документів з відповідних установ, організацій, підприємств незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату, здійснення будь- яких платежів за продавця, отримувати будь - які документи, довідки, витяги, а також вільного доступу уповноважених представників банку до Предмету іпотеки, тощо) необхідних для здійснення такого продажу, а кошти одержані від реалізації скерувати для задоволення вимог ПАТ ВіЕс Банк за Кредитним договором № КF36064 від 10.02.2006 року в розмірі 17910,64 доларів США (сімнадцять тисяч дев'ятсот десять дол. США 64 центи), що = 481950,82 гривень (чотириста вісімдесят одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят гривень 82 копійки), (по курсу НБУ станом на 10.03.2017р, становить: 1$ = 26,908632 гри.).

Закріпити за Публічним акціонерним товариством ВіЕс Банк права управителя, щодо: вільного доступу представників управителя та інших осіб визначених управителем до майна, що передано в управління; укладення договорів оренди майна переданого в управління з третіми особами; розпорядження коштами, отриманими за результатами управління майном; укладення договорів відповідального зберігання майна, що передається в управління з третіми особами; представляти інтереси у всіх установах чи підприємствах незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань пов'язаних з замовленням, посвідченням, отриманням необхідних документів (в тому числі у відповідній райдержадміністрації, в органах місцевого самоврядування, в банківських установах, житлово-комунальних органах, в органах державної пожежної охорони, в органах газопостачання, у відповідному структурному підрозділі енергозабезпечувальної установи, в органах зв'язку, водоканалу та інших підприємствах, установах та організаціях) з питань, що стосуються належного здійснення управління майном, передачу в оренду, забезпеченням нерухомого майна електроенергією, водо- та газопостачанням, телефонним зв'язком; здійснювати реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в тому числі але не виключно права власності, інших речових прав, обтяжень речових прав тощо, щодо їх виникнення, припинення, переходу, зміни тощо) підписувати і подавати заяви про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про державну реєстрацію припинення іпотеки та про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна; володіти, користуватися і розпоряджатися майном у встановлених чинним в Україні законодавством; інші права необхідні для здійснення належного управління майном.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України Про мораторій не підлягає виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк , (79000, м. Львів, вул.Грабовського11), МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632 суму судового збору в розмірі 960 грн. оплачених позивачем при поданні позовної заяви до суду, а також витрати пов'язані із зверненням до апеляційної, касаційної інстанції та Верховного Суду України.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк , (79000, м. Львів, вул.Грабовського11), МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632 суму судового збору в розмірі 960 грн. оплачених позивачем при поданні позовної заяви до суду, а також витрати пов'язані із зверненням до апеляційної, касаційної інстанції та Верховного Суду України.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк , (79000, м. Львів, вул.Грабовського11), МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632 суму судового збору в розмірі 960 грн. оплачених позивачем при поданні позовної заяви до суду, а також витрати пов'язані із зверненням до апеляційної, касаційної інстанції та Верховного Суду України.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк , (79000, м. Львів, вул.Грабовського11), МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632 суму судового збору в розмірі 960 грн. оплачених позивачем при поданні позовної заяви до суду, а також витрати пов'язані із зверненням до апеляційної, касаційної інстанції та Верховного Суду України.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк , (79000, м. Львів, вул.Грабовського11), МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632 суму судового збору в розмірі 960 грн. оплачених позивачем при поданні позовної заяви до суду, а також витрати пов'язані із зверненням до апеляційної, касаційної інстанції та Верховного Суду України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01.09.2017 року.

ГоловуючийОСОБА_11