Рішення

від 29.08.2017 по справі 908/1202/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/83/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017 Справа № 908/1202/17

За позовом: Керівника Бердянської місцевої прокуратури (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Перемоги, 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави: Запорізької обласної ради (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

до відповідача 1: Комунального закладу "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради (71112, АДРЕСА_2)

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1)

про визнання недійсним на майбутнє договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі комунального закладу "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради № 1 від 20.08.2015 р. та зобов'язання повернути нерухоме майно

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від прокуратури: Маруєва Т.В., посвідчення № 023837 від 24.12.2013 р.

від позивача: Краснокутська Г.Ю., дов. № 001-17/007964 від 30.12.2016 р. .

від відповідача-1: не з'явився (Бескаравайна О.С., дов б/н від 01.06.2017 р., у судовому засіданні 12.07.2017 р.)

від відповідача-2: ОСОБА_5, дов. № 802 від 06.07.2017 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернувся Керівник Бердянської місцевої прокуратури, Запорізька область, м. Бердянськ, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави: Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, до Комунального закладу "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради, Запорізька область, м. Бердянськ, та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, про визнання недійсним на майбутнє договору оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі Комунального закладу "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради № 1 від 20.08.2015 р., укладеного між Комунальним закладом "Бердянський медичний коледж" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) (орендар), місцезнаходження якого: 69095, АДРЕСА_1 та зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) (орендар), місцезнаходження якого: 69095, АДРЕСА_1 повернути Комунальному закладу Бердянський медичний коледж нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху будівлі, літера АА1А2аа1а2, загальною площею 16,2 кв.м, інв. № 10310001: № 110 - 4,4 кв.м, № 111 - 3,6 кв.м, № 112- 8,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 шляхом їх звільнення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2017 р., справу № 908/1202/17 передано для розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 12.06.2017 р. справу № 908/1202/17 прийнято до свого провадження суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 27/83/17 та призначено судове засідання на 05.07.2017 р.

Ухвалою суду від 05.07.2017 р. відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 12.07.2017 р., у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача-2, а також необхідністю витребування додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору.

Ухвалою суду від 12.07.2017 р., відповідно до п. 3 ст. 69 ГПК України, згідно з письмовим клопотанням позивача, строк вирішення спору в справі було продовжено на п'ятнадцять днів до 29.08.2017 р., відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 29.08.2017 р., у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду спору.

У судовому засіданні 29.08.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До початку розгляду справи представники прокуратури, позивача та відповідача-2 заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам прокуратури, позивача та відповідача-2, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні представник прокуратури підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити на підставі ст. 121 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 63 Закону України Про освіту , ст.ст. 203, 215, 216, 261 ЦК України. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступними обставинами. Розпорядженням голови облради № 125-св від 03.07.2015 р. надано дозвіл відповідачу-1 бути орендодавцем нерухомого майна для розміщення суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 20.08.2015 р. між КЗ Бердянський медичний коледж (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладений договір № 1 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі відповідача-1. За умовами договору відповідачу-2 передано в оренду нежитлові приміщення першого поверху будівлі центрального учбового корпусу для розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики. Земельна ділянка надана відповідачу-1 у постійне користування для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, для розміщення і обслуговування учбових корпусів. Вважає, що спірний договір оренди не відповідає вимогам чинного законодавства, укладений із порушенням ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту , ч. 3 ст. 70 Закону України Про вищу освіту , допущених при передачі в оренду об'єктів нерухомості, які перебувають на балансі освітнього закладу. Приміщення центрального учбового корпусу КЗ Бердянський медичний коледж , як об'єкта освіти, взагалі не можуть бути об'єктами оренди. Відповідно до інформації відповідача-1 студенти, які навчаються в закладі, не залучаються для проходження навчальної та виробничої практики до лабораторії Діасервіс ФОП ОСОБА_1 Тобто, спірним договором оренди орендодавцем передано в оренду приміщення навчального закладу не за цільовим призначенням. Питання передачі приміщення комунального закладу в оренду відповідачу-2 на пленарному засіданні обласної ради не вирішувалось. Підставою для укладення договору є розпорядження голови Запорізької облради від 03.07.2015 р. № 125-св. Таким чином, вказані порушення є істотною підставою для втручання органів прокуратури, у т.ч. для звернення з позовом до суду. Передання приміщень закладу освіти для використання не за цільовим призначенням порушує інтереси територіальної громади та економічні інтереси держави, оскільки призводить до зменшення площі навчального закладу та, відповідно, зниження потенціалу для реалізації права на здобуття вищої освіти територіальної громади.

Від позивача (Запорізької обласної ради) 05.07.2017 р. до суду надійшло письмове пояснення. Зазначено, що прокуратура жодного разу не зверталась до Запорізької облради з приводу порушеного в даній справі питання, а лише листом від 29.05.2017 р. повідомила про представництво інтересів облради. Даний лист не містив обґрунтувань такого представництва, а також підстав, із якими прокуратура пов'язує неналежне виконання облрадою обов'язків щодо захисту інтересів держави. Зазначає, що спірний договір укладений на підставі чинного законодавства та в порядку, передбаченому рішенням облради від 24.11.2011 р. № 26, відповідно до якого рада доручила голові облради вирішувати питання надання дозволу на укладання договорів оренди. Вважає позовні вимоги безпідставними та помилковими.

Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву та письмове пояснення, які долучені до матеріалів справи. Вважає позовні вимоги необґрунтованими. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 796 відповідач-1 може надавати платні послуги, зокрема, надання в оренду окремих тимчасово вільних приміщень і площ у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Договір оренди був укладений на приміщення, яке раніше було касою учбового закладу, але після запровадження безготівкових розрахунків, потреби в цьому охоронюваному відокремленому приміщенні не стало. Площа приміщення 16,2 кв.м занадто мала для улаштування в ньому учбового приміщення. За цих обставин це приміщення тимчасово було вільним, у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій діяльності участі не приймало через замалий для цієї мети розмір, для господарчих потреб маються інші пристосовані приміщення. Процедура передачі в оренду приміщення була дотримана повністю, без порушень. Орендар своєчасно платить орендну плату, податок на землю. На кошти, що надходять від оренди, виконується поточний ремонт учбових приміщень. Дані правовідносини є потрібними для комунального закладу. У переліку п. 2 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна до об'єктів, які не можуть бути об'єктами оренди, навчальні заклади не відносяться. Тобто, передача окремо індивідуально визначеного майна, яке не задіяне в процесі основного виробництва, законом також дозволяється.

У письмовому нормативному обґрунтуванні заявлених вимог прокурор, зокрема, зазначив, що приміщення центрального учбового корпусу, як об'єкт освіти, взагалі не може бути об'єктом оренди. Стосовно посилання відповідача-1 на застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2010 р. № 796, то дані положення мають застосовуватися лише в контексті норм ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту , тобто за умови дотримання вимог цієї статті щодо заборони використання об'єктів освіти та науки не за призначенням. ФОП ОСОБА_1 не має ліцензії на надання освітніх послуг.

23.08.2017 р. від Запорізької обласної ради надійшли додаткові письмові пояснення. Зазначає, що чинним законодавством передбачена можливість вищого навчального закладу передавати в оренду майно, закріплене за ним на праві господарського відання, відповідно до законодавства. Посилання прокуратури в позові на ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту не можуть братися до уваги, оскільки спростовуються положеннями ст. 70 Закону України Про вищу освіту . Передача відповідачем-1 в оренду майна за спірним договором № 1 не є його неефективним та нецільовим використанням, як стверджує прокурор. До того ж таке використання майна є додатковим джерелом фінансування закладу, яке може бути спрямоване ним на запровадження нових навчально-виховних програм та процесів, підтримку діяльності, що сприятиме покращенню якості надання освітніх послуг. Також прокуратурою не враховано сутності цільового використання майна на умовах оренди. Вказане майно передане в оренду для розміщення пункту забору біологічного матеріалу суб'єкта господарської діяльності, основним видом діяльності якого є КВЕД 86.21 Загальна медична практика , що в повній мірі співпадає з медичним профілем вищого навчального закладу, майно якого передано в оренду за договором № 1. Закон України Про оренду державного та комунального майна не містить застережень щодо заборони передачі в оренду комунального майна, що закріплене за об'єктом освіти. КЗ Бердянський медичний коледж не є об'єктом освіти, що фінансується з Державного бюджету України, його фінансування здійснюється з місцевого обласного бюджету. Таким чином, не вбачається правових підстав вважати КЗ Бердянський медичний коледж об'єктом освіти, на який поширюється заборона, встановлена абзацом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна . Прокуратурою не надано доказів того, що внаслідок укладення договору № 1 погіршилися соціально-побутові умови осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Надання дозволу комунальним підприємствам, установам, закладам, що є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та виступають орендодавцями нерухомого майна, що обліковується на їх балансах, на укладання договорів оренди, а орендарям - на передачу орендованого майна в суборенду, тимчасово вільного нерухомого майна віднесено до повноважень голови обласної ради за погодженням з відповідною профільною комісією обласної ради (пункт 3 рішення Запорізької обласної ради від 24.11.2011 р. № 33). Таким чином, не вбачається правових підстав для вирішення питання передачі в оренду майна, вказаного в договорі № 1, на пленарному засіданні Запорізької облради, як зазначено в позові. Договір № 1 був укладений відповідно до вимог чинного законодавства та з дотриманням встановленої процедури. Враховуючи наявність розпорядження голови облради від 03.07.2015 р. № 125-св не вбачається порушення інтересів держави в особі Запорізької обласної ради, як зазначено в позові прокуратури, та як наслідок, підстав для захисту цих інтересів у суді. Вважає, що провадження по справі підлягає припиненню на підставі ст. 80 ГПК України.

Відповідач-2 проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмовому відзиві, який надійшов до суду 29.08.2017 р. Вважає позов безпідставним та неправомірним. Зазначає, що договір № 1 від 20.08.2015 р. укладений відповідно до положень статуту КЗ Бердянський медичний коледж у рамках дозволу обласної ради в межах наданих повноважень. Розпорядження облради № 125-св від 03.07.2015 р. про надання дозволу про передачу в оренду оскаржене не було, а тому має повну юридичну силу та навіть обов'язкове для виконання з боку коледжу. Оскільки правило пункту 5 ст. 63 Закону України Про освіту не містить обмежень щодо використання частини приміщень, вважає, що оспорюваний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Приміщення пункту забору біологічного матеріалу ФОП ОСОБА_1, що розташований в орендованому приміщенні, відповідає встановленим медичним критеріям безпеки та може бути використаний у заявленій сфері застосування. Згідно технічної документації, а саме журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень, спірні приміщення належать до допоміжних приміщень, а не основних, тому неоцінений вплив зазначеного майна на учнівський процес, соціально-побутові умови та потенціал для реалізації права на здобуття вищої освіти територіальної громади явно перевищений. Прокуратурою не надано жодних доказів щодо наявності погіршення умов, спричинених внаслідок передачі в оренду приміщень. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Відповідач-1 у судове засідання, призначене на 29.08.2017 р., не з'явився.

15.08.2017 р. поштою від КЗ Бердянський медичний коледж надійшла письмова заява від 09.08.2017 р. вих. № 345, відповідно до якої відповідач-1 просить провести судове засідання 29.08.2017 р. за відсутності представника через участь останнього в іншому судовому засіданні. У заяві зазначено, що відзив на позовну заяву за вих. № 270 від 21.06.2017 р., та письмові пояснення по суті судового спору вих. № 305 від 03.07.2017 р. надавалися на попередніх засіданнях.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача-2 про час та місце проведення судового засідання, як-то вбачається з заяви останнього від 09.08.2017 р. вих. № 345, суд вважає за можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача-2 за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідачів-1 суд,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Запорізької обласної ради від 03.07.2015 р. № 125-св надано КЗ Бердянський медичний коледж ЗОР дозвіл бути орендодавцем нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв.м на заклад, площею 16,2 кв.м для розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики (розміщення пункту забору біологічного матеріалу) строком на 2 роки 11 місяців з дня укладання договору оренди нерухомого майна.

20.08.2015 р. між Комунальним закладом "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради (орендодавець за договором, відповідач-1 у справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар за договором, відповідач-2 у справі) укладений договір № 1 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі КЗ "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради (далі - договір № 1).

За умовами п. 1.1 розділу 1 вказаного договору "Предмет договору", орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області: нежитлові приміщення першого поверху будівлі, літера АА1А2аа1а2, загальною площею 16,2 кв.м, інв. № 10310001: № 110 - 4,4 кв.м, № 111 - 3,6 кв.м, № 112 - 8,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке перебуває на балансі Комунального закладу "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради.

Згідно п. 1.3 договору призначення приміщення (майна): розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики (розміщення пункту забору біологічного матеріалу).

Вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акта приймання-передачі вказаного майна (п. 2.1).

Пунктом 10.1 договору зазначено, що договір укладений строком на два роки одинадцять місяців та діє з 20.08.2015 р. по 20.07.2018 р. включно.

20.08.2015 р. між орендодавцем та орендарем підписаний акт прийому-передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, переданого в оренду ФОП ОСОБА_1

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 83552411 від 28.03.2017 р. комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 належать Територіальній громаді сіл, селиш, міст Запорізької області на праві комунальної власності.

Відповідно до державного акту ІІ-ЗП 001001 на право постійного користування земельною ділянкою, виданого 03.09.2001 р., правокористувачем земельної ділянки площею 0,3735 га за адресою: АДРЕСА_2 є Комунальний заклад "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради, власник: Територіальна громада сіл, селиш, міст Запорізької області в особі Запорізької обласної ради. Цільове призначення вказаної земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, для розміщення і обслуговування учбових корпусів.

Судом встановлено, що вказане вище нерухоме майно: комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 використовується для навчального процесу та його балансоутримувачем є Комунальний заклад "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради.

Керівник Бердянської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду з позовом, згідно з яким просить визнати недійсним договір оренди нерухомого майна № 1 від 20.08.2015 р., укладений між Комунальним закладом "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради та ФОП ОСОБА_1, зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути нерухоме майно: нежитлові приміщення.

Позов мотивовано тим, що оскаржуваний договір оренди, укладений між Комунальним закладом "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, не відповідає вимогам ч. 5 ст. 63 Закону України "Про освіту", ч. 3 ст. 70 Закону України Про вищу освіту , ст. 203 Цивільного кодексу України, внаслідок чого його слід визнати недійсним на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 3 Цивільного кодексу загальними засадами цивільного законодавства, в тому числі є, зокрема, свобода договору; справедливість, добросовісність та розумність.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статуту КЗ Бердянський медичний коледж Запорізької обласної ради, Комунальний заклад Бердянський медичний коледж Запорізької обласної ради (надалі - Коледж) включено до складу об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області. Коледж є вищим навчальним закладом другого рівня акредитації, в якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та бакалавр , який має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. Коледж здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, зокрема Законів України Про вищу освіту , Про освіту , інших діючих нормативно-правових актів України, рішень Запорізької обласної ради та статуту, який затверджується Запорізькою обласною державною адміністрацією (надалі - Уповноважений орган). Коледж підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Уповноваженому органу (його структурним підрозділам згідно з визначеним Уповноваженим органом порядком). Головною метою діяльності Коледжу є підготовка згідно з державним замовленням і договірними зобов'язаннями фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст та бакалавр для потреб охорони здоров'я України. Майно Коледжу є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, Коледж володіє, користується та розпоряджається майном з обмеженням правомочності розпорядження щодо основних фондів відповідно до чинного законодавства України та статуту. Коледж має право розпоряджатися основними фондами лише з дозволу Запорізької обласної ради або Уповноваженого органу відповідно до встановленого порядку. Фінансово-господарська діяльність Коледжу здійснюється за рахунок обласного бюджету на підставі кошторису, затвердженого Уповноваженим органом.

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 61 Закону України "Про освіту" встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Додатковими джерелами фінансування, відповідно до ч. 4 даної статті, є, зокрема, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про освіту" матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що об'єкти освіти і науки, що фінансується з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та з науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту законодавець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Відповідно до довідки департаменту фінансів Запорізької обласної державної адміністрації від 22.03.2016 р. № 07-03/575, згідно рішення сесії обласної ради від 09.04.2015 р. № 31 КЗ Бердянський медичний коледж ЗОР включено до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області. Відповідно до рішення сесії обласної ради від 28.01.2016 р. № 10 Про обласний бюджет на 2016 рік зазначений об'єкт фінансується повністю за рахунок коштів обласного бюджету.

Згідно довідки відповідача-1 від 05.05.2017 р. № 307 фінансування КЗ Бердянський медичний коледж ЗОР проводиться повністю за рахунок обласного бюджету через Департамент охорони здоров'я Запорізької облдержадміністрації.

У ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" загальнодержавне значення мають і не підлягають приватизації - об'єкти освіти.

Згідно приписів ст.ст. 28, 29 Закону України "Про освіту" система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

КЗ Бердянський медичний коледж ЗОР, як вищий навчальний заклад, належить до об'єктів освіти і відповідно до ст. 63 Закону України "Про освіту" не може використовуватися не за призначенням, а може бути переданий в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Відповідно до п. 1.3 договору № 1 від 20.08.2015 р. орендоване приміщення передано в оренду для розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності і провадить господарську діяльність з медичної практики (розміщення пункту забору біологічного матеріалу), тобто використовується для діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними передбачено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно довідки відповідача-1 від 31.03.2017 р. № 147 студенти, які навчаютьсяв КЗ Бердянський медичний коледж , не залучаються для проходження навчальної та виробничої практики до лабораторії Діасервіс ФОП ОСОБА_1

Окрім того, судом встановлено, що приміщення за оспорюваним договором використовується відповідачем-2 для проведення підприємницької діяльності, не повязаної з навчально-виховним процесом, що заборонено законодавством.

Тобто, у даному випадку умови договору оренди № 1 від 20.08.2015 р. суперечать діючому законодавству України, зокрема, ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту , що є безумовною підставою для визнання цього правочину недійсним.

Статтею 236 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до вимог частини 3 статті 207 Господарського Кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або частково, припиняється з дня набрання рішенням законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

У ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зважаючи на те, що договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі комунального закладу Бердянський медичний коледж Запорізької обласної ради № 1, укладений 20.08.2015 р. між Комунальним закладом Бердянський медичний коледж Запорізької обласної ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, визнаний судом недійсним, у відповідача-2 відсутні правові підстави для подальшого використання об'єкту оренди, а тому відповідач-2 повинен повернути орендоване приміщення орендодавцеві й вимоги прокуратури про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 звільнити та повернути нерухоме майно (нежитлові приміщення) КЗ Бердянський медичний коледж ЗОР загальною площею 16,2 кв.м., розташоване по АДРЕСА_2 є нормативно обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позов задовольняється судом повністю.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідачів-1, 2 на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури стягується судовий збір у сумі 1600,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 22, 29, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Бердянської місцевої прокуратури, Запорізька область, м. Бердянськ, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого представляти інтереси держави: Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, до Комунального закладу "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради, Запорізька область, м. Бердянськ, та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя, задовольнити повністю.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі Комунального закладу "Бердянський медичний коледж" Запорізької обласної ради № 1 від 20.08.2015 р., укладений між Комунальним закладом "Бердянський медичний коледж" (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) (орендар), місцезнаходження якого: 69095, АДРЕСА_1.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місцезнаходження якого: 69095, АДРЕСА_1) (орендар), повернути Комунальному закладу Бердянський медичний коледж Запорізької обласної ради (71112, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 02011315) нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху будівлі, літера АА1А2аа1а2, загальною площею 16,2 кв.м, інв. № 10310001: № 110 - 4,4 кв.м, № 111 - 3,6 кв.м, № 112 - 8,2 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 шляхом їх звільнення.

Стягнути з Комунального закладу Бердянський медичний коледж Запорізької обласної ради (71112, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 02011315) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (адреса: вул. Перемоги, 4, м. Бердянськ, 71100), отримувач - прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача - № 35217095000271 суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місцезнаходження якого: 69095, АДРЕСА_1) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (адреса: вул. Перемоги, 4, м. Бердянськ, 71100), отримувач - прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача - № 35217095000271 суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 01 вересня 2017 р.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.