Постанова

від 29.08.2017 по справі 7/162

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017 року справа №7/162

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від ДВС:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явились; не з'явились; ОСОБА_4 - за довіреністю №795/20.3-03 від 29.12.2016р.; розглянувши апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 07.06.2017 року у справі№ 7/162 (судді: Л.В. Ніколаєва - головуючий, ОСОБА_5, Г.Є. Курило) за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК "Донецькобленерго", м. Краматорськ Донецької області до відповідачаКомунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Маріуполь Донецької області про за скаргою на дії стягнення заборгованості за активну електроенергію - 53813530, 08 грн., 3% річних нарахованих на суму боргу - 560654,64 грн., інфляційних нарахованих на суму боргу - 557058,46 грн., пені нараховану на суму боргу - 2896715, 53 грн., 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду - 8683806,55 грн., інфляційних нарахованих за невиконання рішень суду - 28078726,76 грн., пені нарахованої за невиконання рішень суду - 3583620,55 грн. Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Маріуполь Донецької області Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.06.2017 року у справі №7/162 частково задоволено скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на дії органу Державної виконавчої служби в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області №7/162 від 20.11.2012 року.

Визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 року.

Визнано недійсною постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016 року. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Не погодившись з ухвалою прийнятою судом першої інстанції, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 07.06.2017 року у справі №7/162 в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Скаржник вважає ухвалу місцевого господарського суду незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що арешт на грошові кошти боржника було накладено з метою забезпечення реального виконання рішення. Вважає, що в силу приписів ст.ст. 4 2 , 4 3 ГПК України боржник повинен був документально довести, а суд встановити факт виплат з рахунку №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" коштів виключно для заробітної плати працівникам підприємства саме на момент винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 року. Також наголошує, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обмежень щодо накладання арештів на кошти боржника на рахунки, на яких обліковується заробітна плата.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів та визначено у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Москальова І.В., Будко Н.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.08.2017 року о 11 год. 00 хв.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов через канцелярію суду 28.08.2017 року від КП "Компанія "Вода Донбасу", відповідач заперечив проти доводів ДВС про що вказав про їх безпідставність, просив ухвалу господарського суду Донецької області від 07.06.2017 року у справі №7/162 залишити без змін.

На підставі розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1494 від 28.08.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_6 у відпустці, для розгляду апеляційної скарги призначено повторний автоматизований розподіл справи №7/162.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 28.08.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано новий склад колегії, який визначено у складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Агапов О.Л., Будко Н.В.

29.08.2017 року у судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня представник ДВС, яка наполягала на доводах викладених в апеляційній скарзі, просила суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 07.06.2017 року у справі №7/162 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог скарги у повному обсязі.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 29.08.2017 року не з'явились. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2012 року у справі №7/162 позовні вимоги ПАТ "ДТЕК "Донецькобленерго" задоволено частково та стягнуто з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 53760740,58 грн., 3% річних нарахованих на суму боргу - 560654,64 грн., інфляційні нараховані на суму боргу 557058,45 грн., 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду - 4046830,04 грн., інфляційні нараховані за невиконання рішень суду - 26853820,64 грн., пеню нараховану на спірну заборгованість - 2317372,42 грн.; пеню, нараховану за невиконання інших рішень суду - 2238141,69 грн.; державне мито в сумі 23773,28 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,02 грн.; витрати за проведення судової експертизи в сумі 10292,71 грн. Припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 52789,50 грн. У задоволенні вимог в залишковій частині відмовлено.

04.12.2012 року на виконання вищевказаного рішення виданий відповідний наказ про стягнення з КП "Компанія "Вода Донбасу" на користь ПАТ "ДТЕК "Донецькобленерго" заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 53760740,58 грн., - 3% річних нарахованих на суму боргу - 560654,64 грн., інфляційні нараховані на суму боргу - 557058,45 грн., 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду - 4046830,04 грн., інфляційні нараховані за невиконання рішень суду - 26853820,64 грн., пеню нараховану на спірну заборгованість - 2317372,42 грн.; пеню, нараховану за невиконання інших рішень суду - 2238141,69 грн.; державне мито в сумі 23773,28 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,02 грн.; витрати за проведення судової експертизи в сумі 10292,71 грн.

16.04.2013 року старшим державним виконавцем відділу ВПВР ДВС України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37677092 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 04.12.2012 року №7/162 про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 53760740,58 грн., - 3% річних нарахованих на суму боргу - 560654,64 грн., інфляційні нараховані на суму боргу - 557058,45 грн., 3% річних нарахованих за невиконання рішень суду - 4046830,04 грн., інфляційні нараховані за невиконання рішень суду - 26853820,64 грн., пеню нараховану на спірну заборгованість - 2317372,42 грн.; пеню, нараховану за невиконання інших рішень суду - 2238141,69 грн.; державне мито в сумі 23773,28 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,02 грн.; витрати за проведення судової експертизи в сумі 10292,71 грн.

30.05.2013 року старшим державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 9036890,45 грн. у ВП № 37677092.

02.09.2013 року старшим державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 99405794,92 грн. у ВП № 37677092.

12.12.2013 року державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про приєднання ВП №37677092 з примусового виконання наказу №7/162 від 04.12.2012 року до зведеного ВП №41211546, яке веде ВПВР ДВС України.

09.09.2014 року старшим державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми 228480526,47 грн., які містяться на банківських рахунках боржника, у зведеному ВП №41211546, до якого входить, в т.ч. виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 04.12.2012 року у справі №7/162.

04.10.2016 року головним державним виконавцем ВПВР ДВС України винесено постанову про арешт коштів боржника на суму 136540440,38 грн., які містяться на рахунках боржника, в т.ч. на рахунку №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк", у зведеному ВП №41211546, до якого входить, в т.ч. виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 04.12.2012 року у справі №7/162.

Не погодившись із фактом винесення постанови про арешт коштів від 04.10.2016 року КП "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до господарського суду Донецької області, в порядку ст. 121 2 ГПК України, із скаргою на дії Департаменту Державної виконавчої служби в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області №7/162 від 20.11.2012 року, в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 року в рамках зведеного ВП №41211546 на суму 136540440,38 грн. в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №37677092 (справа №7/162);

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 04.10.2016 року ЗВП №41211546 на суму 136540440,38 грн. в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №37677092 (справа №7/162).

Разом із вказаною скаргою КП "Компанія "Вода Донбасу" подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання скарги в порядку ст. 121 2 ГПК України на дії Державної виконавчої служби в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області №7/162 від 20.11.2012 року, яке обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.

Вимоги скарги відповідача обґрунтовані фактом неправомірного накладення виконавчим органом арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк", який призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, що, в свою чергу, унеможливлює виплату останнім заробітної плати та призводить до порушення їх конституційних прав. Скаржник також посилається на встановлені факти в ухвалі господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі №38/147 щодо мети відкриття вказаного рахунку та обізнаність виконавчого органу про це. Також КП "Компанія "Вода Донбасу" зазначає, що Закон України "Про виконавче провадження" не передбачено подвійне накладення арешту на одне і те саме майно та одним і тим самим виконавчим документом з огляду на те, що постановою органу ДВС від 09.09.2014 року вже накладений арешт на кошти у ЗВП №41211546 у межах справи №7/162 в частині стягнення 3%, інфляційних втрат та пені.

При розгляді вищевказаних вимог скарги, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016р. у ЗВП №41211546), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", встановлені гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні, а саме: державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в тому числі накази господарських судів.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в т.ч., шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети

В силу приписів ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Таким чином, накладення державним виконавцем арешту на майно боржника здійснюється з метою примусового виконання рішення суду в межах виконавчого провадження.

Із матеріалів справи та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі №38/147 (яка є чинною) частково задоволено скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" (вх.№5977/15 від 31.07.2015р.):

- визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 11.06.2015 року ВП №46966244 в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк";

- визнано недійсною постанову про арешт коштів боржника від 11.06.2015 року ВП №46966244 в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк";

- залишено без задоволення скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" в частині вимог щодо зняття арешту з рахунку №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк".

Вищевказана ухвала господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі №38/147 не була скасована судами апеляційної та касаційної інстанції, у зв'язку із чим зазначений процесуальний документ є таким, що набрав законної сили.

При цьому, під час вирішення вищевказаного спору, господарським судом Донецької області в ухвалі від 15.10.2015 року у справі №38/147 встановлено наступні обставини: Відповідачем (скаржником) в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" відкрито рахунок №26000054009298, з якого останній здійснює виплату заробітної плати та перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства України (ЄСВ, податок з фізичних осіб, військовий збір).

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю, ст. 22, ч.ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" визначено:

- заробітна плата повинна виплачуватись регулярно в робочі дні, в установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця строки, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

- своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

- суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

- оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати є пріоритетною перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства (юридичної особи), а тому накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача.

Таким чином, оскільки дії відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 11.06.2015 року ВП №46966244 в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" суперечать приписам вищенаведеного законодавства, то колегія суддів дійшла висновку про визнання незаконними дій відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 11.06.2015 року ВП №46966244 в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" та про визнання постанови про арешт коштів боржника від 11.06.2015 року ВП №46966244 в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" недійсною, з огляду також на те, що вказана постанова прийнята без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника і цілями, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.

Згідно приписів ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини встановлені в ухвалі господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі №38/147 є преюдиційними та не потребують доведенню під час розгляду даної справи №7/162.

Матеріалами справи підтверджено, що листом КП "Компанія "Вода Донбасу" (вих.№03/01/758 від 16.06.2016р.) (а.с. 20, т. 1) повідомлено заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 про наявність рахунку №260054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк", який використовується виключно для сплати працівникам Компанії заробітної плати та перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства України, що встановлено господарським судом Донецької області та відображено в ухвалі від 15.10.2015 року у справі №38/147. У вказаному листі боржник просив ВПВР ДВС України не накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунку №260054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" при здійсненні виконавчих дій примусового характеру відносно КП "Компанія "Вода Донбасу".

Колегією суддів встановлено, що вищевказаний лист КП "Компанія "Вода Донбасу" разом з копією ухвали господарського суду Донецької області від 15.10.2015 року у справі №38/147 отримано представником ВПВР ДВС України 22.06.2016 року, що спростовує посилання апелянта на необізнаність про наявність та цільове призначення банківського рахунку.

Як свідчать фактичні обставини справи, виконавчим органом зазначені вище відомості при здійсненні виконавчих дій не враховано.

За таких обставин, з огляду на встановлення господарським судом Донецької області факту незаконності накладання арешту на грошові кошти, що містяться саме на рахунку №26000054009298, відкритому в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк", який відкрито для виплати заробітної плати та перерахування обов'язкових платежів, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 року в межах суми 136540440,38 грн. в рамках зведеного виконавчого провадження №41211546 в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №37677092 (справа №7/162) на рахунок №26000054009298, відкритий в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" є незаконними, у зв'язку із чим постанова про арешт коштів боржника від 04.10.2016 року ЗВП №41211546 в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №37677092 (справа №7/162) підлягає визнанню недійсною.

Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" №01-08/369 від 29.06.2010 року вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення скарги КП "Компанія "Вода Донбасу" в частині визнання неправомірними дій відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 року в межах суми 136540440,38 грн. у ЗВП №41211546 в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №37677092 (справа №7/162) на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк" та визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 04.10.2016 року ЗВП №41211546 на суму 136540440,38 грн. в межах накладення арешту по виконавчому провадженню ВП №37677092 (справа №7/162) в частині накладення арешту на рахунок №26000054009298 в Маріупольській філії ПАТ КБ "Приватбанк".

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Донецької області від 07.06.2017 року у справі №7/162 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121 2 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м. Київ, на ухвалу господарського суду Донецької області від 07.06.2017 року у справі №7/162 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 07.06.2017 року у справі №7/162 - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3