Ухвала

від 31.08.2017 по справі 709/433/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1561/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : на ухвалу Левченко В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВініченка Б. Б. суддівБондаренка С. І., Храпка В. Д. при секретаріЧуйко А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року у справі за позовом Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю 'Красенівське' до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, Фермерського господарства 'ЕКО ЛЕНД', Фермерського господарства 'ВАЛТАС', Приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Кравченока Сергія Валерійовича, Чорнобаївської районної державної адміністрації в Черкаській області, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування їх державної реєстрації, визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем на новий строк, -

в с т а н о в и л а :

У березні 2017 року позивач звернувся із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що 16 червня 2004 року між Чорнобаївською районною державною адміністрацією Черкаської області та СТОВ Красенівське було укладено договір оренди землі, згідно з яким Чорнобаївська РДА передала, а СТОВ Красенівське прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання - пасовища, в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, за межами населеного пункту, загальною площею 229, 9000 га.

Відповідно до умов вказаного договору він був укладений строком на 5 років, починаючи з 16.06.2004 року і закінчуючи 16.06.2009 року.

16.06.2004 року даний договір, у відповідності до положень чинного на той час законодавства пройшов державну реєстрацію в Чорнобаївському відділі ДП Центр ДЗК .

Починаючи з 16.06.2004 року і по даний час дана земельна ділянка продовжує перебувати у користуванні позивача СТОВ Красенівське , при цьому орендарем сплачується орендна плата за користування земельною ділянкою.

По даний час Чорнобаївська РДА в Черкаській області, а потім і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, не заперечували з приводу користування земельними ділянками за договором оренди землі від 16.06.2004 року, загальною площею 229, 9000 га.

30.12.2015 року СТОВ Красенівське надіслало ГУ Держгеокадастру у Черкаській області письмове повідомлення з прикладенням проекту додаткової угоди до укладеного з СТОВ Красенівське договору оренди землі, яким повідомило про намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Проте, незважаючи на вказане повідомлення ГУ Держгеокадастру у Черкаській області передало наказами у приватну власність частину земельних ділянок фізичним особам, відповідачам по справі, кожному по 2,00 га землі, на загальну площу 66 га, із земель, що перебувають у землекористуванні СТОВ Красенівське .

В подальшому вказані особи зареєстрували право власності на ці земельні ділянки та уклали договори оренди землі терміном на 10 років з іншою юридичною особою - фермерським господарством Еко Ленд , яке в свою чергу, передало частину земельних ділянок в суборенду терміном на 7 років фермерському господарству Валтас .

Посилаючись на те, що договір оренди землі від 16.06.2004 року був поновлений, з 16.06.2004 року і по даний час земельна ділянка продовжує перебувати у користуванні позивача СТОВ Красенівське , предметом спірних договорів оренди та суборенди землі є земельні ділянки, які перебувають у користуванні СТОВ Красенівське , а тому позивач просить суд визнати поновленим договір оренди землі від 16.06.2004 року, визнати недійсними договори оренди та суборенди фізичних осіб, відповідачів по справі, з фермерським господарством Еко Ленд та фермерським господарством Валтас .

16 травня 2017 року позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження права власності, з забороною іншим особам вчиняти будь-які дії щодо спірних земельних ділянок, в т.ч. права користування спірними земельними ділянками, що розташовані в адміністративних межах Красенівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, загальною площею 163, 9000 га, з кадастровими номерами: НОМЕР_1, площею 60,6110 га, НОМЕР_2, площею 8,8981 га, НОМЕР_3, площею 24,2444 га, НОМЕР_4, площею 11,9978 га, НОМЕР_5, площею 39,4117 га, НОМЕР_6, площею 02,0000 га, НОМЕР_7, площею 14,7370 га, НОМЕР_8, площею 2,0000 га, до прийняття у справі рішення по суті спору.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року заяву СТОВ Красенівське про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що відповідач вчинив дії направлені на відчуження решти земельних ділянок на користь третіх осіб, а земельні ділянки, щодо яких позивач просить накласти заборону щодо вчинення певних дій, в даному випадку є предметом спору і неприйняття заходів по забезпеченню позову можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, враховуючи слідуюче.

Згідно із ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Скориставшись таким правом, позивач СТОВ Красенівське подало заяву про забезпечення позову.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (із змінами від 12.06.2009 року), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

У п.7 цієї ж Постанови Пленуму зазначено, що ухвала про забезпечення позову постановляється у порядку, визначеному ст.209 ЦПК, і повинна містити мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд(суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким керувався суд при постановленні ухвали.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам ст.ст. 151 - 153 ЦПК України та роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (із змінами від 12.06.2009 року), оскільки при задоволенні заяви позивача про забезпечення позову такі заходи перешкоджають господарській діяльності не лише Фермерського господарства Еко Ленд та Фермерського господарства Валтас , які є сторонами договорів оренди та суборенди, а й ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, що є втручанням у внутрішню діяльність вказаного органу та перешкоджає його діяльності.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначених вимог закону та роз'яснень не врахував та застосував такі заходи забезпечення позову, а тому оскільки питання про забезпечення позову вирішено судом з порушенням вищезазначених норм процесуального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, ст. 312, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області - задовольнити.

Ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 16 травня 2017 року про забезпечення позову - скасувати.

В задоволенні заяви СТОВ Красенівське про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :