Постанова

від 10.08.2017 по справі 814/1719/16

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2017 р. Справа № 814/1719/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НАВІТАС ПРО ПЛЮС", до за участю: представника позивача: Неделько В.М. представника відповідача: Алейнікова В.М.Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, проскасування припису від 23.02.2016р. №12, припису від 23.02.2016р. № 13, постанови від 10.03.2016р. № 10/1014-1312-16, від 10.03.20016р. № 11/1014-1313-16, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Навітас Про Плюс" звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати приписи про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і провил № 12, 13 від 23.02.2016 р., та постанов Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції № 10/1014-1312-16, № 11/1014-1313-16 від 10.03.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що операторна АГЗП і модуль для заправки скрапленим газом не потребували проведення будівельних робіт, оскільки вони є закінченими виробами індивідуального або заводського виготовлення і встановлені без облаштування фундаменту як тимчасова цілісна споруда, а відповідно не потребувало отримання дозволу на виконання будівельних робіт і експлуатації без приймання в експлуатацію. Тому, результати перевірки (акт, приписи, протоколи) не можуть бути підставами для притягнення позивача до відповідальності та накладання штрафу.

Представник відповідача проти позову заперечив з тих підстав, що під час перевірки посадовими особами Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області встановлено, що замовником будівництва ТОВ "Навітас Про Плюс" виконані будівельні роботи з будівництва автогазозаправочного пункту за адресою: вул. Кірова, 107и, м. Миколаїв без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем автогазозаправочний пункт експлуатується без прийняття в експлуатацію, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Дослідив матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив наступне.

У відповідності до п. 7 Порядку № 553, на підставі листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.12.2015 № Т-4854-2/10, проведено позапланову перевірку об'єкта Будівництво автогазозаправочного пункту за адресою вул. Кірова, 107и, м. Миколаїв .

Перевіркою встановлено, що ТОВ Інтер-Автоплаза відповідно до договору від 25.09.2015 передало ТОВ НАВІТАС ПРО ПЛЮС у користування майданчик з твердим покриттям загальною площею 20 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Кірова, 107и, м. Миколаїв з метою розміщення та експлуатації автомобільного газозаправочного пункту (надалі - АГЗП).

Відповідачем встановлено, що за вищезазначеною адресою збудовано модуль АЗГП, операторна АЗГП, влаштовано в'їзди і проїзди на територію, влаштована площадка заправки автомобілів, інформаційне табло, внутрішні мережі електропостачання, зовнішнє освітлення.

На момент перевірки будівельні роботи з будівництва автогазозаправочного пункту на об'єкті завершені.

Судом встановлено, що роботи виконувались згідно робочого проекту 12/рп-2015, розробленого ТОВ Будівельна компанія ЮГ-РОСТ під керівництвом головного інженеру проекту ОСОБА_3.

Відповідно до Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 27.04.2001 № 557, вищевказаний об'єкт відноситься до V категорії складності, оскільки є об 'єктом підвищеної небезпеки.

Згідно Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватись або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" встановлено, що будівництво (реконструкція) об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється суб'єктами господарювання відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності .

Необхідність проведення експертизи проектної документації на будівництво визначена ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядком затвердження проектів будівництва і проведення експертизи, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України від 11.05.2011 № 560.

Розміщення (встановлення) АГЗП на земельній ділянці повинно враховувати комплекс захисних заходів з електробезпеки, блискавкозахисту та загазованою парою зрідженого вуглеводного газу. Також, повинні бути влаштовані під'їздні шляхи, електропостачання, водопостачання, телефонний зв'язок, приміщення оператора тощо.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області під час перевірки встановлено, що позивачем - замовником будівництва ТОВ НАВІТАС ПРО ПЛЮС виконані будівельні роботи будівництва автогазозаправочного пункту за адресою: вул. Кірова, 107и в м. Миколаєві без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності .

Також, перевіркою встановлено, що автогазозаправочний пункт експлуатується ТОВ НАВІТАС ПРО ПЛЮС без прийняття в експлуатацію, що є порушенням вимог ч.8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.02.2016 року, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.02.2016, видано припис від 23.02.2016 року № 12 з вимогою оформити відповідні документи на будівництво автогазозаправочного пункту за адресою: вул. Кірова, 107и, м. Миколаїв, в термін до 21.05.2016 року та припис від 23.02.2016 року № 13 з вимогою зупинити експлуатацію автогазозаправочного пункту за адресою: вул. Кірова, 107и, м. Миколаїв до прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, в термін "негайно".

Акт перевірки, протоколи від 23.02.2016р., приписи № 12, № 13 складені 23.02.2016 року, надіслані позивачу 25.02.2016 рекомендованим листом з повідомленням за адресою місцезнаходження позивача.

Протоколи, акт та приписи надіслані у порядку та у строки, встановлені Порядком № 244.

Відповідно до п. 17 Порядку № 244, неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. Клопотань від суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі, не надходило.

10.03.2016 року Управлінням розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ТОВ НАВІТАС ПРО ПЛЮС визнано винним у порушенні норм містобудівного законодавства, винесено постанову № 10/1014-1312-16 та № 11/1014-1313-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553.

Відповідно до пунктів 1, 3 та 5 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16 - 18 Порядку №553).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п.19, п.20 Порядку №553).

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п.22 Порядку №553).

Вказані положення законодавства надають органу державного архітектурно-будівельного контролю право за результатами здійснення планових та позапланових перевірок складати акт перевірки, протокол та припис про усунення порушень, а також накладати штраф шляхом винесення постанови.

З аналізу наведених положень вбачається, що орган державного архітектурно-будівельного контролю має право за результатами здійснення планових та позапланових перевірок складати акт перевірки, протокол та припис про усунення порушень, а також накладати штраф на суб'єкта містобудування шляхом винесення постанови.

Як вже було зазначено вище, під час перевірки Управлінням Державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області встановлено, що замовником будівництва ТОВ "Навітас Про Плюс" виконані будівельні роботи з будівництва автогазозаправочного пункту за адресою: вул. Кірова, 107и, м. Миколаїв без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням вимог ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та встановлено, що позивачем автогазозаправочний пункт експлуатується без прийняття в експлуатацію, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Позивач стверджує, що операторна АГЗП є закінченим, індивідуального виготовлення збірно-розбірна одноповерхова споруда без фундаменту, може бути перенесена в складі єдиного комплексу АГЗП без шкоди для його призначення і порушення цілостності, а відповідно є тимчасовою спорудою. Таким чином, зазначені операторна і модуль для заправки скрапленим газом не потребувало проведення будівельних робіт, оскільки вони є закінченими виробами індивідуального або заводського виготовлення і встановлені без облаштування фундаментів як тимчасова цілісна споруда, що є комплексною установкою технологічного торгівельного обладнання.

З такою позицією позивача суд не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 № 376, автозаправна станція - комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

Ємності для пального разом з підключеними до них колонками та спорудою оператора становлять комплекс технологічного обладнання та споруд, що відповідає за ознаками автозаправній станції.

Відповідно до розділу 3 Терміни та визначення понять ДБН А.2.2-3-2012. будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.

Згідно пункту 3.10 ДБН А.2.2-3-2012, реконструкція - це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його технічно-економічного є та якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників.

Враховуючи, що автозаправний пункт після прийняття в експлуатацію буде експлуатуватися як єдиний майновий комплекс із спільним використанням операторної, побутових приміщень, комунальних мереж, земельної ділянки, на об'єкті після зміни основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, геометричні розміри), при цьому додається ще один вид продукції, що реалізується, збільшується кількість заправок на добу та запаси пального - відповідно до пункту 3.10 ДБН А.2.2-3-2012.

Тобто, суд приходить до висновку, що позивачем була зроблена саме реконструкція щодо підвищення його технічно-економічного рівня та якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників - шляхом встановлення автогазозаправного пункту.

Стаціонарний автомобільний газозаправний пункт - автозаправна анція, технологічне обладнання якої призначене для заправлення "ютранспорту тільки скрапленим вуглеводневим газом із стаціонарних зервуарів ємністю відповідно до ДБН В. 2.5-20-2001 "Інженерне обладнання Шудинків і споруд. Газопостачання" (далі - ДБН В.2.5-20-2001).

Таким чином, газозаправний пункт не може встановлюватися на території автозаправної станції як відокремлене від усієї іншої інфраструктури обладнання.

Тобто, газозаправний пункт може бути виключно чи автозаправною станцією чи її комплексною частиною.

Абзацом 1 п. 6 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категоріїї складності, затвердженого постановою КМ України від 27 квітня 2011 року N 557, передбачено, що до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які згідно із Законом України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" є об'єктами підвищеної небезпеки.

Статтею 1 Закону України Про об'єкти підвищеної небезпеки від 18.01.2001 року N 2245- ІІІ передбачено, що об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Пунктом 4 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою КМ України від 27 липня 1995 року № 554 (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що автозаправні станції належать до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для яких здійснення державної експертизи є обов'язковим.

Таким чином, категорія складності автозаправних станцій/газозаправних пунктів встановлена нормами діючого законодавства, і завжди є п'ятою.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність , архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури зобов'язані додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Саттею 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до п. 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, технічні умови, завдання на проектування, інші вихідні дані.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках. передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Крім того, судом встановлено, що згідно листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.12.2015 року № Т-4854-2/10, на підставі якого проведено позапланову перевірку позивача, згідно генерального плану земельна ділянка за адресою: вул. Кірова, 107 и в м. Миколаєві на якій розміщено АЗГП, належить до території загальноміського користування вулиці, на якій не передбачено розміщення об'єктів містобудування.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по вул. Кірова, 107и у м. Миколаєві не надавались.

Тобто, ТОВ "Навітас Про Плюс" виконані будівельні роботи з будівництва автогазозаправочного пункту за адресою: вул. Кірова, 107и, м. Миколаїв без дозволу на виконання будівельних робіт та автогазозаправочний пункт експлуатується без прийняття в експлуатацію.

Факт експлуатації підтверджується матеріалами справи, доведено відповідачем та не спростовано позивачем.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що відповідач при проведенні позапланової перевірки діяв в межах своїх повноважень та у порядку, визначеному законодавством України, відповідачем правомірно прийнято постанову № 10/1014-1312-16 та № 11/1014-1313-16 від 10.03.2016 року, оскільки в ході судового розгляду справи підтверджений факт допущення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, і фото фіксацією, яка наявна у матеріалах справи.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірних рішень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Навітас Про Плюс" є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Навітас про плюс" (код ЄДРПОУ 39117579) судовий збір в розмірі 38584,00 гривень (тридцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят чотири грн.) на рахунок 31217206784002, отримувач коштів ГУ ДКСУ у м.Миколаєві (м.Миколаїв), код отримувача 37992781, банк отримувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код банку отримувача 826013, код класифікації доходів бюджету 22030001.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15.08.17

Суддя В.В. Біоносенко