Ухвала

від 15.02.2018 по справі 814/1719/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

15 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1719/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Косцової І.П., Осіпова Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІТАС ПРО ПЛЮС» про призначення будівельно-технічної експертизи у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІТАС ПРО ПЛЮС» до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування приписів та постанов, прийнятих за наслідками порушень у сфері містобудівної діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «НАВІТАС ПРО ПЛЮС» (далі – ТОВ «НАВІТАС ПРО ПЛЮС») звернулось до суду першої інстанції з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі – управління ДАБІ у Миколаївській області), в якому просило скасувати приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок суб'єкта владних повноважень про порушення ним вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо виконання будівельних робіт без дозволу, а також експлуатація автогазозаправного пункту без прийняття в експлуатацію, не відповідає критеріям законності та обґрунтованості.

На думку позивача, операторна автогазозаправного пункту і модуль для заправки скрапленим газом не потребували отримання дозволу на проведення будівельних робіт, оскільки вони є закінченими виробами індивідуального або заводського виготовлення і встановлені без облаштування фундаменту як тимчасова цілісна споруда.

Отже, на думку позивача, спорудження тимчасової споруди та встановлення газового модулю (бочки) не потребує отримання дозволу на виконання будівельних робіт і прийняття в експлуатацію.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», а також Інструкцією щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 грудня 2005 року №376 та ДБН А.2.2-3-2012, які відносять спірний об'єкт до IV та V категорії складності та вимагають отримання проектувальником, який здійснює роботи по створенню об'єкта, отримання містобудівних умов та обмежень, технічних умов та завдання на проектування.

Оскільки, на думку суду першої інстанції, такі вимоги законодавства позивачем не були дотримані, притягнення його до відповідальності у сфері містобудівної діяльності є цілком обґрунтованим.

ТОВ «НАВІТАС ПРО ПЛЮС», не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та винести нове рішення про задоволення позову.

02 лютого 2018 року ТОВ «НАВІТАС ПРО ПЛЮС» подало до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

В обґрунтування даного клопотання зазначено, що, станом на момент розгляду справи судом першої інстанції, норми законодавства, які визначали категорію складності того чи іншого об'єкта, були скасовані.

Визначення категорії складності об'єкта у даній справі є визначальним, оскільки це необхідно для встановлення факту порушення ТОВ «НАВІТАС ПРО ПЛЮС» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У зв'язку з цим, апелянт просить призначити вказану експертизу та поставити експерту наступні питання:

-          чи виконувалися будівельні роботи при встановленні операторної та модуля для заправки скрапленим газом як тимчасових цілісних споруд об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Кірова, 107 «и»;

-          до якої категорії складності відноситься тимчасові цілісні споруди об'єктів операторної та модуля для заправки скрапленим газом, що знаходиться за вказаною адресою та чи підлягає здача даного об'єкту в експлуатацію.

Суд апеляційної інстанції розглянувши вказане клопотання дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з наступних підстав.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічні норми були закріплені і в старої редакції КАС України, що діяла до 15 грудня 2017 року, станом на момент розгляду судом першої інстанції цієї справи.

Відповідно до ч.2 ст.195 КАС України, в редакції станом на момент розгляду судом першої інстанції цієї справи, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.308 КАС України, в редакції від 15 грудня 2017 року, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для задоволення позову зазначалось про те, що спірні споруди є тимчасовими та для їх встановлення не було потреби в будівельних роботах. В свою чергу, питання щодо категорії складності спірного об'єкта в процесі розгляду справи у суді першої інстанції не ставилось. До того ж, не заявлялось клопотання про проведення, з цього приводу, будівельної експертизи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості призначати експертизу та досліджувати нові докази, яке не досліджувалися судом першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що підстав для призначення будівельно-технічної експертизи немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 77, 308, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІТАС ПРО ПЛЮС» про призначення будівельно-технічної експертизи – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Доповідач – суддя                                                            І.О. Турецька

суддя                                                            І.П. Косцова

                    суддя                                                            Ю.В. Осіпов