Рішення

від 28.08.2017 по справі 910/6102/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2017Справа №910/6102/17

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна комодітна група" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Макс" простягнення 188 913 грн 00 коп. Представники: від позивача: Морозов М.В. - представник за довіреністю Боженко І.В. - представник за довіреністю від відповідача: Барсуков В.В. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.04.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна комодітна група" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Макс" про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 188 913 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у період із 2010 року по 25.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна комодітна група" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Макс" спостерігалися безтоварні позадоговірні відносини обміну грошовими коштами, у зв'язку з чим відповідач за період з 24.04.2015 по 25.03.2016 безпідставно набув грошові кошти позивача у розмірі 188 913 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6102/17, розгляд справи призначений на 22.05.2017.

16.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

17.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 22.05.2017 оголошено перерву до 24.07.2017.

24.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 24.07.2017 оголошено перерву до 07.08.2017.

04.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 розгляд справи відкладено на 28.08.2017, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів.

22.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" надійшло клопотання про залучення документів.

23.08.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання 28.08.2017 з'явились представники сторін на надали пояснення по суті спору. Представники позивача в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 28.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись з позовом до суду, позивач у позовній заяві зазначив, що у період із 2010 року по 25.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна комодітна група" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Макс" спостерігалися безтоварні позадоговірні відносини обміну грошовими коштами, у зв'язку з чим відповідач за період з 24.04.2015 по 25.03.2016 безпідставно набув грошові кошти позивача у розмірі 188 913 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 року № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених Цивільного кодексу України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок іншої особи за відсутності положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи та з пояснень позивача, будь-якого договору між сторона не укладалося та відповідачем кошти позивачу в займи не надавалися, що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів підписання між сторонами договору, доказів надання позивачу коштів на підставі листів № 2404КЗ від 24.04.2015 та № 1206КЗ від 12.06.2015, та доказів існування вказаних листів.

Таким чином, суд повинен дослідити обставини щодо укладення/неукладення договору сторонами у справі у спрощений спосіб шляхом виставлення рахунку відповідачем та прийняття його до оплати позивачем (з урахуванням відсутності доказів укладення іншого договору, на підставі якого було виставлено даний рахунок).

Норми статті 181 Господарського кодексу України встановлюють загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з частиною 1 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Суд зазначає, що поняття повнота та безумовність оферти є одночасно необхідними, а існування одночасно двох названих умов до акцепту є достатнім для того, що констатувати, що відповідь на оферту є такою, що дає змогу зробити висновок про згоду акцептанта з офертою та з її умовами. Неповнота та небезумовність відповіді на пропозицію укласти договір не є акцептом, тобто є умовами для констатації факту відмови акцептанта від пропозиції, а з іншого боку неповнота та не безумовність відхиляють початкову оферту. Іншими словами неповнота та не безумовність акцепту є умовами припинення оферти.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 643 Цивільного кодексу України якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Як вбачається з наданих Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" та Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", на вимогу суду, довідок про рух коштів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна комодітна група" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Макс", за період з 24.04.2015 по 25.03.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна комодітна група" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Макс" було перераховано кошти у розмірі 186 763 грн 00 коп. з призначенням платежів: "Повернення кредиторської заборгованості згідно листа № 2404КЗ від 24.04.2015" та "Повернення кредиторської заборгованості згідно листа № 1206КЗ від 12.06.2015".

Таким чином, розцінюючи листи № 2404КЗ від 24.04.2015 та № 1206КЗ від 12.06.2015 як пропозицію укласти договір на умовах, визначених у ньому, а саме щодо надання коштів (позики), суд повинен встановити обставини щодо повного та безумовного прийняття такої пропозиції позивачем шляхом надання кредитних коштів у визначений у них строк (по суті, строк для акцепту). Проте, сторонами не надано суду доказів підписання між ними договору позики, позички, надання фінансової допомоги, доказів надання позивачу коштів на підставі листів № 2404КЗ від 24.04.2015 та № 1206КЗ від 12.06.2015, та доказів існування вказаних листів.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами викладених позивачем у позові обставин щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 186 763 грн 00 коп. та факту набуття відповідачем належного позивачу майна (грошових коштів у розмірі 186 763 грн 00 коп.), за відсутності для цього будь-яких правових підстав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна комодітна група" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Макс" безпідставно набутих коштів у розмірі 186 763 грн 00 коп., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 150 грн 00 коп. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Макс" (04050, місто Київ, вулиця Герцена, будинок 17-25, ідентифікаційний код 32073952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна комодітна група" (01135, місто Київ, вулиця В'ячеслава Чорновола, будинок 33/30, квартира 117, ідентифікаційний код 25641266) безпідставно набуті кошти у розмірі 186 763 (сто вісімдесят шість тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп. та витрати по сплати судового збору у розмірі 2 801 (дві тисячі вісімсот одна) грн 45 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 04.09.2017

Суддя Н.Б. Плотницька