ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2017 рокуСправа № 912/1668/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1668/17
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода", смт. Добровеличівка, Кіровоградська область
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький
про визнання переважного права на поновлення договору, визнання додаткової угоди укладеною
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.08.14;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" (далі - ТОВ "Згода", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Головне управління, відповідач) з вимогами наступного змісту:
- визнати переважне право Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на поновлення договору оренди земельної ділянки укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" та Новоукраїнською районною державною адміністрацією 11.05.2007, який зареєстровано в КРФ ДП "ЦДЗК" 11.05.2007 за номером 9;
- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007, зареєстрованого у КРФ ДП "ЦДЗК" 11.05.2007 за № 9, укладеного між Новоукраїнською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" в наступній редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА
до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007,
зареєстрованого 11.05.2007 за № 9
м. Кропивницький
Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в особі
Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода", в особі генерального директора ОСОБА_2, який діє на підставі Статут з другого, уклали дану угоду про нижченаведе:
1. Орендодавець та Орендар домовились поновити на десять років строк дії договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007, зареєстрованого 11.05.2007 за № 9.
2. Вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
3. Угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
4. Інші умови договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007, зареєстрованого 11.05.2007 за № 9, залишаються незмінними.
Реквізити та підписи сторін
Головне управління Держгеокадастру у Орендар
Кіровоградській області Товариство з обмеженою
відповідальністю "Згода"
27000, Кіровоградська область
смт. Добровеличківка,
вул. Леніна, 84
Код ЄДРПОУ 23100419
м.п.
В обґрунтування підстав позову позивач послався на ті обставини, що з метою реалізації свого права на поновлення договору оренди землі від 11.05.2007 звернувся до відповідача 07.04.2017 з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, додавши проект відповідної додаткової угоди. Відповідач на вказану пропозицію відповіді не надав, тоді як позивачу стало відомо, що відповідач має намір передати відповідну земельну ділянку в оренду іншим особам, тим самим порушивши переважне право ТОВ "Згода" на поновлення договору.
Ухвалою господарського суду від 13.06.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1668/17, яку призначено до розгляду в судовому засіданні.
Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги заперечив з тих підстав, що 10.04.2017 Головне управління листом №Т-6921/0-5226/0/6-17 повідомило позивача про прийняте рішення щодо заперечення у поновлені дії договору. Листом від 13.05.2017 за № 32-11-0.63-4860/2-17 Головне управління заперечило в поновлені договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та направило акт для повернення земельної ділянки. З підстав викладеного відповідач вважає, що позивачем не було вчинено всіх необхідних та достатніх дій, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі", направлених на укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
В судовому засіданні 21.08.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 21.08.2017 представником позивача позовні вимоги згідно поданого позову підтримано повністю.
В судовому засіданні 21.08.2017 оголошено перерву до 28.08.2017.
Відповідача повідомлено про оголошену перерву шляхом направлення ухвали від 21.08.2017 та телефонограмою (а.с. 66).
В судовому засіданні 28.08.2017 представником позивача позовні вимоги підтримано та надано письмові пояснення з приводу наведених у відзиві обставин.
Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив.
Між тим, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату і час проведення засідання суду у даній справі та з огляду на граничні строки вирішення спору, господарський суд вважає за можливе розглянути справу по суті в судовому засіданні 28.08.2017 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
11.05.2007 між Новоукраїнською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ "Згода" (Орендар) укладено договір оренди (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Помічнянської сільської ради загальною площею 54,47 га (а.с. 10). Кадастровий номер земельної ділянки - 3524084800:02:000:9016 (а.с. 12).
Умовами Договору визначено розмір орендної плати та порядок її сплати. Встановлено строк дії Договору - 5 років та передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Договір підписано представниками Орендодавця та Орендаря і скріплено печатками сторін. Договір зареєстровано у Кіровоградській регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.05.2007 за № 9.
Згідно акта від 11.05.2007 земельну ділянку передано за Договором у фактичне користування ТОВ "Згода" (а.с. 13).
Угодою від 27.01.2010 внесено зміни до Договору щодо строку Договору та розміру орендної плати, зокрема передбачено, що Договір укладено строком на 10 років (а.с. 14). Вказані зміни зареєстровано Новоукраїнським відділом КРФ ДП "ЦДЗ" 30.06.2011 за № 352408484001875.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових права на нерухоме майно, право оренди на земельну ділянку кадастровим номером 3524084800:02:000:9016 зареєстровано за ТОВ "Згода" зі строком дії до 11.05.2017 (а.с. 15).
З матеріалів справи слідує, що ТОВ "Згода" 07.04.2017 звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із листом, в якому повідомило про свій намір скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк (а.с. 16). До вказаного листа ТОВ "Згода" додано проект додаткової угоди про поновлення договору на той же самий строк (10 років) та на тих же самих умовах (а.с. 17).
Вказаний лист направлено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області 07.04.2017 та ним отримано 10.04.2017, свідченням чого є відповідні документи щодо поштового обігу (а.с. 18-20).
Як зазначає позивач, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вказане звернення позивача не розглянуло, будь-якої відповіді не надало, тоді, як стало відомо позивачу, Головне управління має намір передавати земельну ділянку в оренду іншим особам, що, за твердженням позивача, порушує переважне право останнього на поновлення договору.
При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.
Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.
Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі, що отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" в оренду за Договором, стало Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.
Згідно з частиною першою статтею 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Одночасно, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.
Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). (ч. 6).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).
Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у ч.ч. 1-5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в ч. 6 підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.
Господарський суд враховує, що за положеннями ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" законодавчою підставою для припинення переважного права на укладення договору оренди землі є недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору. Виходячи з положення части 1, 2 наведеної норми, переважне право на укладення договору отримує орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, про що останній має повідомити орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, надавши при цьому проект додаткової угоди.
Як встановлено матеріалами справи та про що зазначено вище, ТОВ "Згода" дотрималось вимог наведених норм та в установлений строк, а саме не пізніше ніж за місяць до закінчення строку Договору, повідомило Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про всій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі (лист від 07.04.2017). До вказаного листа, позивач додав проект додаткової угоди про поновлення Договору на той же самий строк і на тих же самих умовах.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" такий лист-повідомлення ТОВ "Згода" має бути розглянутий відповідачем у місячний термін з повідомленням позивача про результати розгляду листа.
Як зазначає відповідач у відзиві на позов, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянуто лист позивача від 07.04.2017 та 27.04.2017 на адресу останнього надіслано лист за № Т-6921/0-5226/0/6-17, в якому повідомлено про прийняте рішення стосовно заперечення щодо поновлення Договору оренди землі (а.с. 53).
Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази надсилання такого листа на адресу ТОВ "Згода", тоді як позивач повідомляє, що не отримував листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.04.2017 № Т-6921/0-5226/0/6-17.
Оскільки за приписами ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю обов'язково має направлятись лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, господарський суд зазначає, що факт не направлення відповідачем листа від 27.04.2017 свідчить про неотримання позивачем заперечень в поновленні Договору на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Окрім того, за змістом ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" заперечення орендодавця у поновленні договору повинно бути обґрунтоване або невідповідністю надісланого орендарем проекту додаткової угоди вимогам закону, або недосягненням згоди щодо істотних умов договору.
Між тим, з наданого до матеріалів справи примірника листа від 27.04.2017 № Т-6921/0-5226/0/6-17 вбачається, що вказані вимоги відповідачем не дотримано.
Так, позивач згідно проекту додаткової угоди пропонував поновити Договір на той же самий строк та на тих же самих умовах, тобто на умовах, які вже були погоджені сторонами при укладенні Договору. В свою чергу, відповідач не пропонував позивачу інші умови договору. З підстав викладеного, твердження в листі про недосягнення домовленостей щодо орендної плати та терміну дії оренди не відповідають дійсним обставинам.
Зміст проекту додаткової угоди передбачає поновлення Договору на тих же самих умовах, тоді як зміст Договору, з огляду на його державну реєстрацію, відповідає положенням ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції на дату укладення такого Договору.
Приведення Договору у відповідність до вимог діючого законодавства здійснюється шляхом внесення до нього відповідних змін. Вказані обставини не є свідченням невідповідності проекту додаткової угоди, яка надсилалась ТОВ "Згода" з листом від 07.04.2017, вимогам діючої редакції ст. 15 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.
У зв'язку з наведеним, відмова Головного управління Держгеокадастру про відмову в поновленні Договору, яка викладена в листі від 27.04.2017 №Т-6921/0-5226/0/6-17, є такою, що не відповідає ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Частиною 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
З вищевказаного вбачається, що законодавець в порядку вищевказаної статті перебачив можливість оскаржити відмову або наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.
Як встановлено матеріалами справи, Головне управління Держгеокадастру у кіровоградській області згідно наказу від 03.08.2017 № 350 включило земельну ділянку за кадастровим номером 3524084800:02:000:9016 до переліку земельних ділянок для продажу права на неї на земельних торгах (а.с. 60-61).
Отже, відповідач має намір здавати відповідну земельну ділянку в оренду іншим особам.
Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України на земельних торгах не може бути використане переважне право купівлі.
Таким чином, відповідач, включивши земельну ділянку, яка перебувала в оренді позивача за Договором, до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на торги, фактично позбавив позивача можливості реалізувати своє переважне право перед іншими особами на поновлення Договору, при тому, що вказане право не є припиненим в силу положень ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" за наведених вище підстав.
Згідно постанови Верховного Суду України від 23.03.2016 № 6-146цс16 для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення. Переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.
Крім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 23.11.2016 зазначив таке.
У частині першій статті 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Права наймача, що встановлені статтею 777 Цивільного кодексу України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.
У випадку виявлення наміру у наймодавця на укладення нового договору найму, реалізація переважного права попереднього наймача можлива лише в разі, коли йому стане відомо про такий намір.
За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 Цивільного кодексу України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі", буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.
Крім того господарський суд при розгляді даного спору враховує, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях статті 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
З огляду на вказане господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання переважного права ТОВ "Згода" на поновлення договору оренди землі від 11.05.2007, зареєстрованого 11.05.2007 за № 9 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Можливість вимагати укладення договорів у судовому порядку законодавчо закріплюється лише в зобов'язаннях по укладенню господарських договорів. Так, згідно частини 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком суб'єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно ж до частини 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов'язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Отже, позивачем правильно обрано спосіб захисту свого цивільного права чи інтересу, який відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення Договору оренди землі, направивши, у тому числі, проект додаткової угоди, яка не містить інші (змінені) умови у порівнянні з первинним договором оренди.
Позивачем не пропонувалось внесення додатковою угодою змін до Договору оренди землі, а тому немає необхідності щодо їх узгодження сторонами відповідно до вимог частини 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої лише у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
За викладених обставин господарський суд доходить висновку, що зміна умов договору оренди землі можлива лише за відсутності заперечень обох сторін щодо таких змін, а в разі недосягнення такої домовленості укладення договору зі змінами запропонованими лише однією стороною є неможливим, оскільки відповідно до норм статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними у визначенні умов договору.
Водночас у разі укладення додаткової угоди, якою поновлюється дія Договору на тих же умовах і на той же строк презюмується право орендаря на таке укладення і наявність письмової згоди орендодавця не є необхідним (оскільки такої згоди сторони вже досягли на момент укладення самого Договору оренди землі).
Щодо заперечень відповідача в поновлені Договору, які викладені в листі від 13.05.2017 № 32-11-0.63-4860/2-17, господарський суд враховує, що вказані заперечення направленні в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тоді як позивач згідно поданого позову просить захисти своє переважне право на поновлення Договору та обґрунтовує позовні вимоги посиланням на ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Окрім того, дане заперечення направлено без зазначення будь-яких підстав вказаного.
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції в Україні визнається й діє принцип верховенства права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості закону", яким передбачається втручання у права особи основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі "Михайлюк та Петров проти України" зазначено: "Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі "Полторацький проти України" від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155)".
З підстав викладеного господарський суд задовольняє вимогу позивача та визнає укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 11.05.2007 в редакції, наведеній у позовній заяві.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати переважне право Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" на поновлення договору оренди земельної ділянки укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода" та Новоукраїнською районною державною адміністрацією 11.05.2007, який зареєстровано в КРФ ДП "ЦДЗК" 11.05.2007 за номером 9.
Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007, зареєстрованого у КРФ ДП "ЦДЗК" 11.05.2007 за № 9, укладеного між Новоукраїнською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода", в наступній редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА
до договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007,
зареєстрованого 11.05.2007 за № 9
м. Кропивницький
Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в особі
Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода", в особі генерального директора ОСОБА_2, який діє на підставі Статут з другого, уклали дану угоду про нижченаведе:
1. Орендодавець та Орендар домовились поновити на десять років строк дії договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007, зареєстрованого 11.05.2007 за № 9.
2. Вказана угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
3. Угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
4. Інші умови договору оренди земельної ділянки від 11.05.2007, зареєстрованого 11.05.2007 за № 9, залишаються незмінними.
Реквізити та підписи сторін
Головне управління Держгеокадастру у Орендар
Кіровоградській області Товариство з обмеженою
відповідальністю "Згода"
27000, Кіровоградська область
смт. Добровеличківка,
вул. Леніна, 84
Код ЄДРПОУ 23100419
м.п.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Леніна, 84, ідентифікаційний код 23100419) 3 200,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 04.09.2017.
Суддя В.В.Тимошевська
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 28.08.2017 |
Оприлюднено | 05.09.2017 |
Номер документу | 68607991 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Тимошевська В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні