Рішення

від 23.08.2017 по справі 923/609/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2017 року Справа № 923/609/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", м. Херсон

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал", м. Херсон

про зобов'язання до вчинення дій

позивач: ОСОБА_1, представник, дов. № 390 від 26.12.2016р.; ОСОБА_2, представник, дов. № 375 від 26.12.2016р.;

відповідач: ОСОБА_3, представник, дов. вих. № 138 від 10.07.2017р.;

за участі слухачів: ОСОБА_4, НОМЕР_1, видан Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 02.03.2011р.; ОСОБА_5, закордонний паспорт, видан 23.05.08р., орган, що видав: 1201.

Сутність справи: Позивач (Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії м. Київ, код ЄДРПОУ 04737111) звернувся з позовом в якому просить господарський суд зобов'язати відповідача (Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал", м. Херсон, код ЄДРПОУ 32851024) відновити за свій рахунок належні позивачу як балансоутримувачу залізничні колії №№ 4, 5, 8 та стрілочні переводи №№ 30, 31, які розташовані за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, № 169, загальною довжиною 629,37 кв.м.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що зазначені колії були передані та належать на праві власності Міністерству транспорту України станом на 30.10.2001р. і перебувають на балансі Херсонської філії.

Під час планових комісійних оглядів залізничних колій, які відбулись у період з 17.03.2015р. по 08.02.2017р. було встановлено, що колії №№ 4, 5, 8 та стрілочні переводи №№ 30, 31 повністю демонтовано відповідачем і як залізничний шлях не існують, що зафіксовано складеними актами від 17.03.15р. та 08.02.17р., від підпису яких відповідач відмовився.

Демонтаж спірного майна здійснено самочинно без погодження з власником і балансоутримувачем, чим порушено право останнього щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд, гарантованих приписом ст. 319 ЦК України.

Викладені обставини стали підставою для звернення з позовом за захистом порушеного права та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном згідно положень ст. 391 ЦК України.

Відповідач позов не визнає, вважає безпідставним та не підтвердженим належними доказами, просить суд відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що сам по собі акт приймання-передачі від 30.10.2001р., на який посилається відповідач, не містить у собі необхідного обсягу інформації, за яким можливо було б достеменно встановити, яке саме майно передано у власність ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Надані позивачем в якості правовстановлюючих документів акт приймання-передачі нерухомого майна від 30.01.2001р., інвентарна картка № 15-а, витяг з технічного паспорту під'їзних залізничних колій МППЗТ містять суперечливі відомості та не дозволяють ідентифікувати основні засоби, отже не доводять факту набуття позивачем права власності на залізничні колії, які знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169.

Надані позивачем докази не підтверджують того, що станом на 2001р. Міністерство транспорту та зв'язку України мало повноваження здійснювати розпорядження залізничною колією довжиною 1450 м., інвентарний № 15-а за адресою: м. Херсон, вул. Заводська, 47, а за відсутності таких доказів сам по собі акт приймання-передачі не породжує юридичного факту власності на спірні залізничні колії та стрілочні переводи, з урахуванням також відсутності доказів тотожності між майном, вказаним в акті та спірним майном.

Технічний паспорт на об'єкт нерухомості також не є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності позивача на спірне майно.

Поряд з цим, відповідач є власником земельної ділянки за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169 (кадастровий № 6510136300:31:001:0041), на якій розташовані залізничні під'їзні колії, що належать ПрАТ "Дніпровський термінал" на праві власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку як № 104556 від 18.12.2012р., свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САЕ № 162768 від 14.12.2011р. та схематичним планом з технічної документації БТІ.

У зв'язку з тим, що належні відповідачу залізничні колії прийшли у непридатний та небезпечний для перевезення вантажів стан було отримано технічні умови № 13 від 08.02.2016р. на виконання проектних робіт по припиненню залізничної колії до стрілочного переводу № 29 ХФ ПрАТ "Київ-Дністровське МППЗТ", а від РФ "Одеська залізниця" ДП "Укрзалізниця" - технічні умови № Н-7/438 від 24.05.2015р. щодо інженерного забезпечення укладання під'їзної колії відповідача по станції Херсон, якими передбачено реконструкцію під'їзної залізничної колії з укладанням шести колій.

Відповідач також звертає увагу на той факт, що верхня будова залізничних колій №№ 4, 5, 8 складається з рейок типу Р43, укладання яких не передбачено державними будівельними нормами.

Не погоджуючись з наведеними відповідачем доводами і запереченнями, позивач наголошує на тому, що відповідно до п. 15 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, правовстановлюючими документами, на підставі яких здійснюється реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, створених в процесі корпоратизації ВАТ є наказ відповідного органу про корпоратизацію і перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду.

Відтак акт прийому-передачі майна від 30.10.2001р., затверджений наказом засновника, є правовстановлюючим документом, що також підтверджується судовими актами, прийнятими Вищим господарським судом України, зокрема його постановою від 02.10.2013р. у справі № 915/222/13-т.

Позивач також вважає правовстановлюючим документом на об'єкт нерухомості й технічний паспорт, що також підтверджено прийнятою Вищим господарським судом постановою від 10.02.2015р. у справі № 920/514/14 про визнання права власності на залізничні колії.

Розгляд справи відбувався з перервою, яка оголошувалася до 23 серпня 2017р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 30.10.2001р. № 746 створено ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" шляхом перетворення ДП "Київ-Дніпровське МППЗТ" відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993р. № 210.

Пунктом 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1993р. № 508) встановлено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до ВАТ. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

Згідно з актом передачі нерухомого майна від 30.10.2001р. (додаток до наказу Міністерства транспорту України № 746) засновником (Міністерство транспорту України) було передано у власність створеного ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" залізничні колії та інше нерухоме майно, що увійшло до його статутного фонду.

Позивач є правонаступником ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", підприємством державної форми власності, засновником і єдиним акціонером, вищим органом управління якого є держава в особі Міністерства транспорту та зв'язку України.

Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації як майновий комплекс підприємства залізничного транспорту з його інфраструктурою на території України.

Як зазначає позивач, на підставі акта передачі нерухомого майна (який є додатком до наказу Міністерства транспорту України від 30.11.01р. № 746) у власність ВАТ, правонаступником якого є позивач, у переліку іншого майна було передано залізничну колію довжиною 1450 погоних метрів, інвентарний № 15а за адресою: м. Херсон, вул. Заводська, 47. (а.с. 10-13).

Зазначена залізнична колія передана і обліковується на балансі Херсонської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Як зазначає позивач, залізничні колії №№ 4, 5, 8 із стрілочними переводами №№ 31, 30, обліковуються на балансі Херсонської філії, що підтверджено інвентарною карткою обліку основних засобів № 15-а (а.с. 14), розташовані і знаходяться на земельній ділянці відповідача за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169 (територія колишнього консервного заводу).

Загальна довжина цих колій разом зі стрілочними переводами складає 629,37 погоних метрів.

На залізничні колії позивачем виготовлено технічний паспорт, затверджений головою правління ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" 28.09.2010р., письмова копія якого надана в матеріали справи. (а.с. 16-21).

В процесі проведеного представниками позивача 17.03.2015р. планового комісійного огляду залізничних колій № 4, 5, 8 та стрілочних переводів № 30, 31, які знаходяться на території відповідача, було встановлено, що згідно технічного паспорту довжина залізничної колії складає 489 м., з яких 185 м. відсутні; довжина залізничної колії № 8 згідно даних технічного паспорту складає 83 м., з яких 52 м. відсутні; довжина залізничної колії № 5 згідно даних технічного паспорту складає 129 м., з яких 125 м. відсутні.

За наслідками проведеного огляду був складений акт від 17.03.2015р., копія якого надана в матеріали справи. (а.с. 26).

В процесі проведеного представниками позивача 08.02.2017р. огляду залізничних колій №№ 4, 5, 8 та стрілочних переводів №№ 30, 31, що знаходяться на території відповідача встановлено, що їх повністю демонтовано, про що складено відповідний акт від 08.02.2017р., копія якого надана в матеріали справи. (а.с. 27).

Перелічені залізничні колії та стрілочні переводи у користування відповідачу не надавались, їх демонтаж здійснено без погодження та за відсутності дозволу власника або уповноваженої ним особи, у зв'язку з чим позивач, просить господарський суд зобов'язати відповідача відновити за власний рахунок демонтоване майно.

Відповідач позов не визнає за наявності обставин, викладених в описовій частині рішення.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України, суд визнав позов необґрунтованим, не доведеним належними доказами і відмовляє у його задоволенні з урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 64 Статуту залізниць України до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності. Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Пунктом 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 встановлено, що власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд... за відсутності яких та іншої документації відповідно до зазначеного пункту неможливо встановити, які саме залізничні під'їзні колії були передані у власність ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" та увійшли до статутного фонду підприємства за актом передачі нерухомого майна від 30.10.2001р.

Як вбачається та встановлено з матеріалів справи, позивач в якості доказів, що підтверджують його право власності на залізничні колії №№ 4, 5, 8 та стрілочні переводи №№ 30, 31, що знаходяться на території відповідача, посилається:

- на акт приймання-передачі майна від 30.10.2001р. , позиція № 119, відповідно до якого передано залізничну колію довжиною 1450 м., інвентарний № 15а, адреса об'єкта: м. Херсон, вул. Заводська, 47, залишковою вартістю 26,652 грн.;

- на інвентарну картку № 15-а , згідно з якою на обліку основних засобів позивача знаходиться мовою оригіналу "ж.д. путь с 3-мя ж.д. переездами и 3-мя стрелочными переводами 1,45 км.;

- на витяг з Технічного паспорту під'їзних залізничних колій МППЗТ, який, виходячи із дат, що містяться на його окремих аркушах, виготовлявся протягом 2007-2010р.р. і був затверджений головою правління ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" 28.09.2010р.

В додатку № 1 до технічного паспорту (а.с. 18) в якості об'єктів, які мають відношення до спору, позивач зазначив:

- колію № 4; ходова, вантажно-розвантажувальна; обслуговує ВАТ "Консервний комбінат"; довжина 489,59 м.; корисна довжина - 259,10 м.;

- колію № 5; розвантажувальна; обслуговує ВАТ "Консервний комбінат"; довжина 129,81м.; корисна довжина - 77,25 м.;

- колію № 8; розвантажувальна; обслуговує ВАТ "Консервний комбінат"; довжина 83,40 м.; корисна довжина - 33,40 м.

Загалом за додатком № 1 загальна довжина колій №№ 4, 5, 8 - 702,80 м.; корисна - 369,75 м.

Натомість відомості акту від 30.10.2001р. і зокрема, його позиція № 119, не дозволяє ідентифікувати основні засоби, зазначені в акті, а саме: "зал. колія - 1450м., інв. № 15а; адреса об'єкта - м. Херсон, вул. Заводська, 47 " із майном, яке є предметом спору у господарській справі, що розглядається: залізничні колії № 4, 5, 8 та стрілочні переводи №№ 30, 31.

Відомості, що містяться в інвентарній картці, технічному паспорті та акті приймання-передачі від 30.10.2001р. не є тотожніми і не співпадають, зокрема:

- за інвентарною карткою - загалом колій - три; довжина колій: колія № 4 - 590 м., колія № 5 - 319 м., колія № 8 - 87 м.; загальна довжина колій - 996 м.;

- за додатком № 1: загалом колій - три; колія № 4 - довжина 489,59 м.; корисна довжина - 259,10 м.; колія № 5; довжина 129,81 м.; корисна довжина - 77,25 м.; колія № 8 - довжина 83,40 м.; корисна довжина - 33,40 м.; загальна довжина колій - 702,80 м., корисна довжина - 369,75 м.;

- за актом приймання передачі - заг. колія (тобто колія одна), довжина - 1450 м.

Адреса об'єкта:

- за інвентарною карткою - відсутня;

- за актом приймання-передачі - м. Херсон, вул. Заводська, 47;

- за технічним паспортом - територія ВАТ "Консервний комбінат".

В наданому позивачем додатку № 1 до технічного паспорту зазначено, що колії №№ 4, 5, 8 обслуговують ВАТ "Консервний комбінат".

Натомість, за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169 знаходилось та існувало ВАТ "Херсонський консервний комбінат", яке було припинено у травні 2005р. , що підтверджується наданим в матеріали справи витягом з ЄДРПОУ № 05529567 від 03.08.17р.

Таким чином, на дату виготовлення технічного паспорту (2007-2010р.р.) зазначений суб'єкт господарювання не міг і не обслуговувався протягом 2007-2010р.р. залізничними коліями № 4, 5, 8.

Надана позивачем в якості доказу на підтвердження підстав позову інвентарна картка не дозволяє ідентифікувати основні засоби, їх адресу, юридичну особу, за якою обліковуються основні засоби; не містить відомостей про підставу та дату постановки основних засобів на облік; не містить характеризуючих індивідуальних ознак; підпис особи, яка заповнювала інвентарну картку, відсутній, як відсутні і відомості щодо її посади, прізвища, ім'я та по батькові, відсутня дата заповнення інвентарної картки.

Щодо інвентарної картки, суд зазначає, що вона є бухгалтерським документом для обліку основних засобів. Факт бухгалтерського обліку майна, у тому числі його врахування на балансі підприємства, не є безспірною ознакою його права власності, оскільки право власності підприємства не може підтверджуватись балансом, а сам баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) юридичної особи.

У розумінні правової норми ст. 181 ЦК України залізнична колія є нерухомим майном і за актом від 30.10.2001р. позивачу передано саме нерухоме майно.

Відповідно до ст. 67 Статуту залізниць України (в редакції станом на 2001 рік), відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної залізничної колії і подання на цю колію рухомого складу допускається після прийняття цієї залізничної колії в експлуатацію комісією за участю представника Держнаглядохорони праці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії. На кожну залізничну під'їзну колію складається масштабний план з нанесенням на нього розташування вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт, поздовжній профіль і креслення споруд.

Згідно з п.1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок. витяжних колій, засобів СЦБ і зв'язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці при прийнятті під'їзної колії в експлуатацію. Після здачі в експлуатацію нових об'єктів або їх ліквідації в технічний паспорт вносяться відповідні зміни, про що власники під'їзних колій повідомляють залізницю у декадний термін.

Отже, відповідно до вимог Статуту залізниць України та Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, технічний паспорт на під'їзну залізничну колію розробляється її власником та надається залізниці.

Водночас, технічний паспорт на об'єкт не є правовстановлюючим документом.

Відтак, технічний паспорт на під'їзну залізничну колію не підміняє належних і допустимих доказів у спорі про право власності (зокрема, доказів прийняття залізничної колії в експлуатацію та реєстрації права власності на неї у встановленому законодавством порядку), оскільки зазначений документ має суто технічний характер і не підтверджує права власності позивача (не є правовстановлюючим документом) на залізничні колії.

З огляду на викладене, позивачем не надано належних та допустимих доказів, з урахуванням приписів ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, які б підтверджували, що за актом приймання-передачі було передано саме залізничні колії, які знаходяться на земельній ділянці відповідача, і були в подальшому ним демонтовані.

За наявності встановлених дефектів та непідтверджених належними доказами неспівпадань, відсутності обов'язкових відомостей, надані позивачем на підтвердження його права власності документи: акт приймання-передачі від 30.10.2001р., витяг з технічного паспорту, інвентарна картка та переліки матеріалів верхньої будови залізничних колій №№ 4, 5, 8, за відсутності інших правовстановлюючих документів, не можуть бути оцінені судом як докази, що підтверджують право власності позивача на спірне майно.

Судом також враховано, що верхня будова залізних колій №№ 4, 5, 8, які підлягають відновленню, складаються з рейок типу Р43.

Вимоги до під'їзних залізничних колій врегульовано ДБН 2.05.07-91 Промисловий транспорт , з якого вбачається, що найлегший тип рейки, який наразі використовується для укладання - це Р50 (таблиця 19), а укладання рейок типу Р43 державними будівельними нормами не передбачено взагалі.

Відповідно до п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 р. № 747) роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту є будівельними роботами.

Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України Про регулювання містобудівної діяльності , "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно - правовими актами, а також Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , який, серед іншого, відносить до правопорушень у вказаній сфері та передбачає відповідальність суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи, за такі порушення:

- застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її;

- виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень (пункти 7,8 частини 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ).

Таким чином, зобов'язання ПрАТ Дніпровський термінал виконати будівельні роботи по відновленню залізничних колій з використанням непередбаченого будівельними нормами матеріалу (рейки типу Р43) за своєю суттю є примушуванням до вчинення правопорушення, по-перше, а, по-друге, такі роботи, за визначенням, наведеним у п.1 ст. 376 ЦК України, вважатимуться самочинним будівництвом, а отже, судове рішення, прийняте за обраним позивачем способом захисту, не може розцінюватися як таке, що спрямоване на відновлення права у законний спосіб.

Поряд з цим, судом встановлено, що відповідач є власником земельної ділянки за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169, кадастровий № 6510136300:31:001:0041, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯК № 104556, виданим 18.12.2012р. Херсонською міською радою, а також наданим в матеріали справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 74037798, сформований приватним нотаріусом п. Живцовою Н.М. 25.11.2016р.

Будівлі та споруди, у тому числі й залізні колії під №№ 31, 31 1 , 31 11 знаходяться у приватній власності відповідача, що підтверджено виданим Херсонською міською радою на підставі рішення її виконавчого комітету № 512 від 15.11.2011р., свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САЕ № 162768 та схематичним планом з технічної документації БТІ. Це право у встановленому законом порядку не спростоване.

Підтверджене правовстановлюючими документами право власності позивача на нерухоме майно, у тому числі й на залізничні колії не оспорено та з урахуванням вимог ст. 321 ЦК України є непорушним.

Відтак, позивач відповідно до ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, зважаючи на що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. В позові відмовити.

Повне рішення складено 04.09.2017р.

Суддя Н.О. Задорожна