Рішення

від 28.09.2012 по справі 1522/20226/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 1522/20226/12

Провадження №2/1522/10299/12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2012 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого -судді Кічмаренко С.М.

при секретарі - Науменко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО , третя особа -державний реєстратор Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО , третя особа -державний реєстратор Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_4, вказуючи, що 19 грудня 2003 року вона уклала шлюб з громадянином ОСОБА_2 В період шлюбу ОСОБА_2, діючи з відома і згоди позивачки як своєї дружини, та в інтересах сім 'ї, придбав частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО , яка дорівнює 100 відсоткам цього капіталу та став єдиним учасником цього товариства з часткою у статутному капіталі -сто відсотків.

Напередодні звернення до суду позивачці стало відомо, що 27 липня 2012 року ОСОБА_2 без її, як дружини, згоди, склав та підписав заяву про вихід зі складу учасників ТОВ ПКЗ-АГРО , на підставі якої він оформив рішення №1/12 про це, яким виключив себе зі складу учасників та прийняв до нього ОСОБА_5 з долею у статутному фонду - 100 відсотків. Вказаним рішенням ОСОБА_2 також розподілив статутний капітал ТОВ ПКЗ-АГРО у відповідності до нового розподілу долів, в результаті чого єдиним учасником ТОВ ПКЗ-АГРО став ОСОБА_5; затвердив статут товариства у новій редакції та уповноважив директора товариства провести державну реєстрацію цих змін. Крім цього, ОСОБА_2 у заяві про вихід зі складу учасників ТОВ ПКЗ-АГРО , вказав, що немає жодних майнових та немайнових претензій до товариства, а отже -відмовився від отримання грошової компенсації своєї частки та доходів.

З огляду на це, позивачка вважає, що ОСОБА_2 розпорядився спільним майном подружжя без її згоди, вчинивши правочин, спрямований на безоплатне відчуження частки у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО на користь ОСОБА_5

Враховуючи це, позивачка звернулася до суду та просить визнати недійсним правочин щодо відчуження стовідсоткової долі у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО , оскільки він вчинений з порушенням її права спільної власності на вказану долю, а також просить застосувати наслідки недійсності цього правочину та: скасувати Рішення №1/12 учасника ТОВ ПКЗ-АГРО ОСОБА_2 від 27.07.2012 року про: розгляд заяви ОСОБА_5 про вступ до складу учасників ТОВ ПКЗ-АГРО ; розгляд заяви ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників ТОВ ПКЗ-АГРО ; розподіл статутного капіталу підприємства; затвердження статуту у новій редакції та проведення державної реєстрації змін до установчих документів, і визнати недійсним Статут ТОВ ПКЗ-АГРО , затверджений рішенням №1/12 учасника ТОВ ПКЗ-АГРО від 27.07.2012 р. Також позивачка просить встановити порядок виконання рішення суду, згідно якого це рішення у разі набрання ним законної сили, є підставою для внесення Державним реєстратором Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо скасування державної реєстрації вказаних вище змін до установчих документів ТОВ ПКЗ-АГРО .

Ухвалою суду від 22 серпня 2012 року було відкрито провадження по справі. При цьому підвідомчість спору визначена з урахуванням того, що до підвідомчості господарських судів відносяться спори, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів (п.4 ст.12 Господарського процесуального кодексу України). З огляду на це, спори, що виникають між особою, що не була та не є засновником товариства, з одного боку, та самім товариством і його учасниками (у тому числі - колишніми), з другого боку, не підвідомчі господарським судам, а підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Вказана правова позиція наведена в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України, Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24.10.2008р. №13.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав до суду заяву про закриття провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_5В, яка судом розглянута та задоволена ухвалою від 20.09.2012р.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що частку у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО у розмірі ста відсотків він дійсно придбав у шлюбі з позивачкою, але ці кошти були зароблені його власною працею, хоча й у шлюбі, оскільки дружина (позивачка)- ОСОБА_1 -здебільшого займалась домогосподарством, а гроші заробляв він. З цих причин ОСОБА_2 вважає, що мав право в 2012 році без згоди позивачки відмовитись від своєї долі у статутному капіталі цього товариства на користь ОСОБА_5, не вимагаючи компенсацій. Також зазначив, що згідно досягнутої домовленості з ОСОБА_5, останній мав в подальшому сплатити йому кошти, сума яких залежатиме від успішності роботи товариства. Вказані взаєморозрахунки, як зазначив ОСОБА_2, стосуються лише його та ОСОБА_5, позивачка не має до них відношення, оскільки частка у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО була придбана ОСОБА_2 за кошти, зароблені його працею у шлюбі. Також ОСОБА_2 підтвердив, що оформлюючи свій вихід зі складу учасників товариства, він дійсно написав, що немає претензій до підприємства, також вказав, що після його виходу зі складу учасників та прийняття до цього складу ОСОБА_5 потрібно було внести відповідні зміни до статутних документів товариства, та зареєструвати їх. У зв'язку з цим ОСОБА_2 затвердив новий статут та доручив директору ТОВ ПКЗ-АГРО провести державну реєстрацію.

Представник ТОВ ПКЗ-АГРО у судовому засіданні надав заяву про розгляд справи за відсутності товариства, вказав, що права та обов'язки сторони, передбачені діючим законодавством -відомі та зрозумілі.

Третя особа по справі - державний реєстратор Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_3 - про місце, дату та час слухання справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка у матеріалах справи. Також в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд за справи за відсутності третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі свідоцтва про укладання шлюбу від 19 грудня 2003 року 1-ВЛ №189243, 19 грудня 2003 ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 В 2005 році ОСОБА_2 став єдиним учасником ТОВ ПКЗ-АГРО , що підтверджено статутом товариства, затвердженим зборами учасників (протокол №4 від 11.04.2005р.) та зареєстрованим державним реєстратором Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_3 27 липня 2012 року ОСОБА_2 підписав та нотаріально посвідчив заяву, якою він сповіщає про свій вихід зі складу засновників (учасників) ТОВ ПКЗ-АГРО , а також про відсутність майнових та немайнових претензій до товариства в зв'язку з цим. Також у заяві ОСОБА_2 висловлює згоду на внесення відповідних змін до установчих документів ТОВ ПКЗ-АГРО , які пов'язані з його виходом та змінами засновників (учасників), реєстрацію їх в органах державної влади передбаченим законом порядком. Крім цього, 27 липня 2012 року ОСОБА_2 було оформлене рішення №12 учасника ТОВ ПКЗ-АГРО , яким: прийнято до складу учасників товариства ОСОБА_5 зі статутним капіталом в розмірі 26 200.00 гривень; виключено зі складу учасників ОСОБА_2 на підставі поданої заяви; розподілено статутний капітал товариства наступним чином: ОСОБА_5 - 26 200.00 гривень, що дорівнює 100% статутного капіталу; затверджено статут товариства в новій редакції; директору товариства передбачено самостійно або через уповноважену особу провести державну реєстрацію змін до установчих документів. 03 серпня 2012 року була проведена державна реєстрація вказаних вище змін до установчих документів ТОВ ПКЗ-АГРО , що підтверджено відміткою на титульному аркуші статуту товариства 2012 року.

Відповідно до ст.177 ЦК України, об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права визнаються речовими правами.

Право на частку у статутному капіталі господарського товариства (у тому числі -Товариства з обмеженою відповідальністю) виникає внаслідок внесення особою вкладу у статутний капітал цього товариства, є правовим наслідком внесення цього вкладу.

Згідно ст.12 Закону України Про господарські товариства товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до ст.53 цього закону, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Аналогічна норма міститься в ст.147 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право розпорядження майном належить його власнику (ч.1 ст.317 ЦК України), а право продажу товару належить його власнику (ч.1 ст.658 ЦК України).

Таким чином, законодавство України дозволяє учаснику товариства з обмеженою відповідальністю відчужувати свою долю. В свою чергу, право розпорядження майном є складовою права власності на нього.

Виходячи з наведених норм, суд погоджується з доводом позивачки про те, що власністю господарського товариства є майно, передане йому учасником (засновником) як вклад до статутного капіталу, а частка у статутному капіталі товариства не є власністю товариства, а є виключно власністю його учасника. Оскільки наслідком відчуження частки у статутному капіталі є перехід прав на належні відчужувачу вклад (грошові кошти), правочин щодо відчуження вказаної частки є за своєю правовою природою відчуженням належних учаснику товариства грошових коштів. З урахуванням цього, частка (доля) ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО в розмірі ста відсотків, не є власністю ТОВ ПКЗ-АГРО.

Аналогічного висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справі в рішенні від 06 червня 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

З урахуванням цього та зважаючи на зміст вказаних вище документів, ОСОБА_2 оформив правочин, спрямований на безоплатне відчуження частки у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО у розмірі ста відсотків, на користь ОСОБА_5

Згідно статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, частка у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО у розмірі ста відсотків, яка була відчужена ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_2, а саме -ОСОБА_1 (позивачці) та ОСОБА_2

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. При цьому, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (ст.65 СК України).

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що частку у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО у розмірі ста відсотків він придбав хоча й у шлюбі з позивачкою, але за кошти зароблені його власною працею, бо позивачка займалась здебільшого домашнім господарством, не спростовують вказаних вище висновків з наступних причин. Відповідно до ч.1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Водночас, відповідач ОСОБА_2 не заперечував, що відчуження частки у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО та підписання пов'язаних з цим документів, він вчинив без повідомлення ОСОБА_1 та без її згоди. Доказів, що спростовують це, матеріали справи не містять.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити вказаному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч 1 ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З огляду на вказані норми, позивачка має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину (договору) щодо відчуження її чоловіком ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО , оскільки цей правочин стосується розпорядження спільним майном подружжя (її та ОСОБА_2В.), виходить за межі дрібного побутового, та укладений без її згоди.

Наслідки недійсності правочину встановлені ч.1 та 5 ст.216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Обмежень щодо наслідків недійсності правочину, які можуть бути застосовані судом, законодавство України не містить. Зокрема, це може бути й визнання недійсним правочину, що відноситься до способів захисту цивільних прав, передбачених п.2 ч.2 ст.16 ЦК України, а також визнання недійсними установчих документів товариства.

Як вказано Верховним судом України у Постанові Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24.10.2008р. №13, суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: - на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства;- порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені;- відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача (п.13). У даному випадку матеріалами справи встановлено, що діючий статут ТОВ ПКЗ-АГРО не відповідає законодавству України, оскільки за його змістом учасником товариства є особа (ОСОБА_2В.), що стала таким учасником з порушенням законодавства України. Положення статуту ТОВ ПКЗ-АГРО у цій частині порушують право власності позивачки як дружини попереднього учасника ОСОБА_2 на частку у статутному капіталі ТОВ ПКЗ-АГРО . Вказані порушення не можуть бути усунуті, оскільки на це нема волевиявлення відповідачів, рішення про прийняття ОСОБА_2 до складу учасників товариства не прийнято.

Крім цього, суд враховує, що такі механізми захисту прав як скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, та визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, передбачені ч.1 та 3 ст.31 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців .

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

До способів захисту цивільних прав та інтересів відноситься визнання правочину недійсним (п.2 ч.2 ст.16 ЦК України). Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України).

З огляду на викладені вище обставини справи, що встановлені судом, а також вказані правові норми, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про встановлення порядку виконання рішення суду, про що клопочеться позивачка, суд виходить зі змісту вказаної вище ч.1 та 3 ст.31 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , яка передбачає, що у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

З огляду на це, суд вважає можливим заяву позивачки про встановлення порядку виконання рішення суду задовольнити.

Керуючись ст.ст. 3-8, 10-14, 208, 209, 212-216, 218, ЦПК України, на підставі ч.1 ст.15, ч.1 та п.2 ч.2 ст.16, ст.ст. 177, 190, ч.1 ст.202, ч.1 ст.207, .1 та 5 ст.216, ч.1 ст.316, ч.1 ст.317, ч.1 ст.658 ЦК України, ст.ст.60, 63, 65 СК України, ст.12 та 53 Закону України Про господарські товариства , ч.1 та 3 ст.31 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО , третя особа -державний реєстратор Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області ОСОБА_3, про визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО (код 32750301 ) у розмірі ста відсотків, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_5, та оформлений заявою ОСОБА_2 про вихід зі складу засновників ТОВ ПКЗ-АГРО від 27 липня 2012р. і Рішенням №1/12 ОСОБА_2 як учасника ТОВ ПКЗ-АГРО від 27 липня 2012р.

Скасувати Рішення №1/12 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО ОСОБА_2 від 27 липня 2012 року про: розгляд заяви ОСОБА_5 про вступ до складу учасників ТОВ ПКЗ-АГРО ; розгляд заяви ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників ТОВ ПКЗ-АГРО ; розподіл статутного капіталу підприємства; затвердження статуту у новій редакції та проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Визнати недійсним Статут Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО (код 32750301 ), затверджений рішенням №1/12 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО від 27 липня 2012 р.

Встановити порядок виконання рішення суду, згідно якого це рішення у разі набрання ним законної сили, є підставою для внесення Державним реєстратором Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО (код 32750301 ) від 03 серпня 2012 року, номер запису: 15761050012000101 , а саме -рішення №1/12 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО ОСОБА_2 від 27 липня 2012 року про розгляд заяви ОСОБА_5 про вступ до складу учасників ТОВ ПКЗ-АГРО , заяви ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників ТОВ ПКЗ-АГРО , розподіл статутного капіталу підприємства, затвердження статуту у новій редакції та проведення державної реєстрації змін до установчих документів, та Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО (код 32750301 ) в редакції, затвердженій рішенням рішення №1/12 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО від 27.07.2012р., а також запису про те, що єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО (код 32750301) є ОСОБА_5 (НОМЕР_1, виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 17.12.1997 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) з часткою у статутному капіталі (26 200 гривень)-сто відсотків, з одночасним поновленням запису про те, що єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО (код 32750301) є ОСОБА_2 (НОМЕР_3, виданий Ленінським РВ УМВС України в Одеській області 24.12.1996 року, місце реєстрації: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4) з часткою у статутному капіталі (26 200 гривень)-сто відсотків, та запису про попередню редакцію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ПКЗ-АГРО , код 32750301 (дата реєстрації 16.03.2006р, номер запису 15761050004000101).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С.М.Кічмаренко

28.09.2012