Ухвала

від 29.08.2017 по справі 804/15301/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"29" серпня 2017 р. справа № 804/15301/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №804/15301/15 за позовом Комунального підприємства Трамвай до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 28.10.2015 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропе тровській області, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 5 жовтня 2015 року:

- № 0002682204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з ПДВ на загальну суму 37706 грн, та штрафні санкції 9426,5грн.;

- № 0002692204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємства, що належать до комунальної власності на загальну суму 61387 грн. та штрафні санкції на суму 15346,75 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 5 жовтня 2015 року № 0002682204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з ПДВ на загальну суму 37706 грн., та штрафні санкції 9426,5 грн..

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 5 жовтня 2015 року № 0002692204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток підприємства, що належать до комунальної власності на загальну суму 61387 грн. та штрафні санкції на суму 15346,75 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони у судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Комунальне підприємство Трамвай є юридичною особою (код ЄДРПОУ 31197458), перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 02.11.2000 року за №240, на теперішній час перебуває на обліку в Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, є платником ПДВ. Основними видами діяльності є перевезення наземним транспортом міського та приміського сполучення, оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для електричних автотранспортних засобів, послуги з благоустрою міста, монтаж будівельних мереж та т.і.

Відповідач - Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 22.07.2015 року по 21.08.2015 року Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну виїзну перевірку комунального підприємства Трамвай з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої 31.08.2015 року складено акт №2028/105/04-03-22-04 (а.с.22-69 т.1).

При проведенні перевірки, згідно наданих первинних бухгалтерських та податкових документів податковим органом встановлено фінансово-господарські взаємовідносини з суб'єктами господарювання: ТОВ Електро-Сервіс-Плюс (код 35281705), ТОВ Спецелектромонтаж (код 39085626), ТОВ Смішер Нетворкс (код 33160207), ТОВ НВП Радар (код 19434563), ТОВ Дніпроліга (код 33855386), ТОВ Симона (код 19441053), 7) ТОВ Укртехбізнес (код 32943785).

Перевіряючими встановлено, що вказані взаємовідносини не мали реального характеру, у зв'язку з чим позивачем неправомірно сформовано ПДВ.

Крім того, за висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено, що підприємством у 2013 році занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 56774 грн., за рахунок не включення у повному обсязі отриманих субсидій, дотацій.

На підставі акту перевірки Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 05.10.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002682204, яким збільшено суму грошового зобов'язання КП Трамвай за платежем з ПДВ на загальну суму 37706 грн, та штрафні санкції 9426,5 грн. (а.с.16,17 т.1),

- №0002692204, яким збільшено суму грошового зобов'язання КП Трамвай за платежем податку на прибуток підприємства, що належать до комунальної власності на загальну суму 61387 грн. та штрафні санкції на суму 15346,75 грн. (а.с.18, 19 т.1).

Позивач не погодився з такими рішеннями податкового органу та оскаржив їх до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, виникає в тому числі у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 ПУ України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами статті 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З наведеного вище можно зробити висновок, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з наступними підприємствами-контрагентами: ТОВ Електро-Сервіс-Плюс , ТОВ НВП Радар , ТОВ Спецелектромонтаж , ТОВ Смішер Нетворкс , ТОВ Дніпроліга , ТОВ Сімона , ТОВ Укртехбізнес , ДП Жилком .

Так, між КП Трамвай та TOB Дніпроліга 24.04.2012 року укладено договір №101/372, за яким продавець (TOB Дніпроліга) здійснює постачання товару -виробів металевих (а.с.164-166 т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем було надані під час перевірки та до матеріалів справи:

- видаткові накладні від 06.06.2012 року (а.с.87, 168, т.2);

- вимоги №295 від 08.08.2012 року (а.с.88 т.2);

- прибутковий ордер від 06.06.2012 року (а.с.167 т.2);

- податкова накладна від 22.05.2012 року, 24.05.2012 року, 25.05.2012 року, 06.06.2012 року, 05.06.2012 року, (а.с.169-173 т.2).

Так, між КП Трамвай та TOB Укртехбізнес 24.12.2012 року укладено договір №258/372, за яким виконавець (TOB Укртехбізнес ) надає послуги з відновлення дієздатності фекальної каналізації депо (а.с.101-102 т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надані під час перевірки та до матеріалів справи:

- податкові накладні від 24.12.2012 року, 26.12.2012 року, (а.с.103, 104 т.2);

- акти здачі-приймання виконаних робіт за грудень 2012 року (а.с.105-106, 107 т.2);

- договірні ціни на будівництво (а.с.108 т.2);

- зведений кошторисний розрахунок (а.с.109 т.2);

- підсумкова відомість (а.с.110-111 т.2);

- дефектні акти (а.с.112, 113 т.2);

Крім того, між КП Трамвай та TOB Укртехбізнес 04.07.2013 року укладено договір №04/07, за яким виконавець (TOB Укртехбізнес ) надає земляні послуги погрузчика екскаватора (а.с.114-115 т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надані під час перевірки та до матеріалів справи:

- податкові накладні від 31.07.2013 року, (а.с. 116 т.2);

- акти здачі-приймання виконаних робіт за від 31.07.2013 року року (а.с. 117 т.2);

- калькуляція вартості послуг (а.с.118 т.2).

Далі, між КП Трамвай та ДП Жилком 21.04.2010 року укладено договір №72, за яким виконавець (ДП Жилком ) надає послуги по впровадженню та експлуатації галузевої комп'ютерної мережі (а.с.125 т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надані під час перевірки та до матеріалів справи:

- протокол погодження ціни (а.с.126 т.2);

- перелік аналітичних ворм та термін їх надання (а.с.127 т.2);

- акти приймання виконаних робіт від 04.02.2013 року, 24.04.2013 року, 25.10.2013 року, (а.с.119, 121, 123, т.2);

- податкові накладні від 05.02.2013 року, 23.04.2013 року, 23.10.2013 року(а.с.120, 122, 124, т.2).

Далі, між КП Трамвай та ТОВ Електро-Сервіс-Плюс 01.06.2014 року укладено договір №01/06-14, за яким виконавець (ТОВ Електро-Сервіс-Плюс ) надає послуги електротехнічної лабораторії (а.с.128 т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надані під час перевірки та до матеріалів справи:

- податкові накладні від 30.07.2014 року (а.с.129 т.2);

- акти приймання-виконання робіт за липень 2014 року (а.с.130-131 т.2);

-договірна ціна (а.с.132 т.2);

-локальний кошторис (а.с.133 т.2);

-відомість ресурсів витрат та загальновиробничі витрати на будову (а.с.134, 135 т.2);

-дефектний акт (а.с.136 т.2);

-довідка про вартість виконаних робіт та витрат (а.с.137-138 т.2).

Крім того, між КП Трамвай та ТОВ Спецелектромонтаж укладено договори №53/14 від 09.09.2014 року та №65/14 від 13.11.2014 року, за яким виконавець (ТОВ Спецелектромонтаж ) надає послуги по вірки трансформаторів з наданням відповідних документів (а.с.139, 143, т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надані під час перевірки та до матеріалів справи:

- податкові накладні від 13.11.2014 року, 20.11.2014 року (а.с.140, 146 т.2);

- акти здачі - приймання робіт від 17.11.2014 року, 13.11.2014 року (а.с.141,144 т.2);

- кошторис (а.с.142, 145, т.2);

Далі, між КП Трамвай та ТОВ Смішер Нетворкс укладено договір №200/372 від 15.07.2013 року, за яким продавець (ТОВ Смішер Нетворкс ) поставляє товар (провід, кабель, лампи, дріт, трубки, трубопровід, апаратуру електричну та т.і.) (а.с.153-154 т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надані під час перевірки та до матеріалів справи:

- видаткова накладна від 28.11.2014 року, від 10.09.2013 року (а.с.148, 151 т.2);

- прибутковий ордер від 28.11.2014 року, від 10.09.2013 року (а.с.149, 152 т.2);

- податкова накладна від 27.09.2013 року (а.с.150 т.2).

Крім того, між КП Трамвай та ТОВ НВП Радар укладено договір №106/372 від 24.04.2012 року, за яким продавець (ТОВ НВП Радар ) поставляє товар - устаткування освітлювальне рейкового рухомого складу (а.с.155-157 т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надані під час перевірки та до матеріалів справи:

- видаткова накладна від 29.11.2012 року, від 25.04.2012 року (а.с.159, 161 т.2);

- прибутковий ордер від 29.11.2012 року, від 25.04.2012 року (а.с.158, 160 т.2);

- податкова накладна від 28.11.2012 року, від 25.04.2012 року (а.с.162, 163 т.2).

Далі, між КП Трамвай та ТОВ Сімона укладено договори №314/372 від 02.01.2014 року, №006/372 від 10.01.2013 року, за якими продавець (ТОВ Сімона ) поставляє товар - апаратуру електричну, провід, кабель, лампи та т.і., з додатковою угодою (а.с.174-176, 177-180 т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надані під час перевірки та до матеріалів справи:

- прибутковий ордер від 28.02.2013, 25.02.2013 року, 17.04.2013 року, 30.08.2013 року, 30.09.2013 року, 29.11.2013 року, 27.12.2013 року, 20.12.2013 року, 24.12.2013 року, 24.01.2014 року, 27.02.2014 року, 28.02.2014 року, 18.03.2014 року, 13.03.2014 року, 31.03.2014 року (а.с.183, 186, 189, 193, 194, 197, 200, 201, 205, 208, 211, 214, 217, 218, 221, 224, 227, 230, 233, 236 т.2);

- податкова накладна від 22.02.2013 року, 25.02.2013 року, 28.02.2013 року, 17.04.2013 року, 30.08.2013 року, 30.09.2013 року, 29.11.2013 року, 27.12.2013 року, 20.12.2013 року, 24.12.2013 року, 24.01.2014 року, 27.02.2014 року, 28.02.2014 року, 18.03.2014 року, 13.03.2014 року, 31.03.2014 року (а.с.181, 184, 187, 190, 191, 195, 198, 202, 206, 209, 212, 215, 219, 222, 225, 228, 231, 234 т.2);

- накладна від 28.02.2013 року, 25.02.2013 року, 17.04.2013 року, 30.08.2013 року, 30.09.2013 року, 29.11.2013 року, 27.12.2013 року, 20.12.2013 року, 24.12.2013 року, 24.01.2014 року, 27.02.2014 року, 28.02.2014 року, 18.03.2014 року, 13.03.2014 року, 31.03.2014 року (а.с.182, 185, 188, 192, 196, 199, 203, 204, 207, 210, 213, 216, 220, 223, 226, 229, 232, 235 т.2).

Розрахунки між позивачем та його контрагентами, як постачальниками товарів та послуг, так і виконавцями, проводились у безготівковому вигляді, що поатковим органом не простовується.

Крім того позивачем до перевірки та до матеріалів справи надані:

- накази по підприємству про проведення капітальних та середніх ремонтів від 06.03.2012 року, 02.09.2013 року, (а.с.89, 93, т.2);

- акти приймання-здачі реконструйованих та модернізованих об'єктів від 31.05.2012 року, 30.11.2013 року, (а.с.90, 94, т.2);

- акти списанні матеріалів та готових виробів за травень 2012 року, вересень 2013 року, (а.с.91, 95, 96-98, т.2);

- акти списання від 31.05.2012 року, 30.09.2013 року, (а.с.92, 99-100, т.2).

Колегія суддів зазначає, що податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, які можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Отримані вище послуги та товари позивачем було використано у власній господарській діяльності що підтверджується наданими як під час перевірки так і до матеріалів справи договорами між позивачем та Управлінням комунального господарства Дніпродзержинської міської ради №48-13 та №49-13 від 12.04.2013 року щодо послуг з благоустрою території та поточному ремонту зовнішнього освітлення, №27-12 від 23.02.2012 року та № 77-12 від 29.08.2012 року послуг з санітарного оброблення, №97-13 від 05.08.2013 року та №82-13 від 24.07.2013 року послуги електромонтажних робіт (а.с.197-217 т.1), а також договори з Карнаухівською сільською радою №066/372 та 067/372 від 13.02.2013 року, №9 від 15.04.2013 року послуги поточного ремонту зовнішнього освітлення (а.с.219.-223 т.1).

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані під час перевірки та до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (а.с.225-250 т.1, 1-84 т.2).

Вся зазначена вище первинна документація містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання, виконавці послуг та поставок, печатки, суми коштів, що сплачені на виконання угод та т.і..

В акті перевірки не зазначено про випадки ненадання підприємством під час перевірки на запити податкового органу первинних документів, як і не зазначено про витребування податковим органом у позивача під час перевірки будь-яких документів.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (ухвала ВАСУ від 20.01.2015 року № К/800/15312/13).

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряємий період. Весь обсяг документів, наданих позивачем, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами.

Відповідачем не спростовано того факту, що вказані вище контрагенти позивача є платниками податку на додану вартість та сплачують його, з Єдиного державного реєстру підприємств не виключені, податкову адресу не змінювали. Доказів звернення податкового органу до суду з позовами про припинення таких юридичних осіб у зв'язку з відсутністю підприємств за податковою адресою та неподанням податкової звітності не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно сформовано у спірному періоді валові витрати під час здійснення фінансово-господарських операцій, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу на порушення податкового законодавства контрагентами позивача, що встановлені актами перевірок контрагентів, та зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані перелічені вище документи, які підтверджують фактичне постачання ТМЦ та послуг підприємству та їх оплату, та які свідчать про товарний та оплатний характер господарських відносин підприємства з контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, в постанові від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок Верховного суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі Булвес проти Болгарії Європейський Суд з прав людини в рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Щодо висновків податкового органу про заниження КП Трамвай доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 56774 грн., за рахунок не включення у повному обсязі отриманих субсидій, дотацій, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.135.1. ст.135. ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пуігсту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п.п.135.5.10 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку.

КП Трамвай у 2013 році всього отримано субсидій, дотацій на загальну суму 22124826,19 грн. у т.ч.:

- фінансова підтримка місцевого бюджету в сумі - 12800000,00 грн.;

-компенсація за пільговий проїзд - субвенція державного бюджету в сумі 9321491,50 грн.;

- відшкодування додаткової відпустки постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС в сумі - 3334,69 грн.;

Всього - 22124826,19 грн.

Вказану суму позивачем включено в додаток ІД рядок 03.15 декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

Отримання субсидій підтверджується наступними документами: актом звіряння з ДОЗ СЗН за 2013 рік та банківськими виписками КП Трамвай за 2013 рік (а.с.131-186 т.1).

Таким чином, позивачем було відображено надані дотації в повній мірі, що спростовує твердження апелянта щодо не включення у повному обсязі отриманих субсидій, дотацій, у зв'язку з чим у 2013 році позивачем занижено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 56774 грн..

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень відносно КП Трамвай від 5 жовтня 2015 року № 0002682204 та № 0002692204.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196,197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №804/15301/15 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №804/15301/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва