Ухвала

від 01.09.2017 по справі 826/10226/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

01 вересня 2017 року К/800/22806/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016

у справі № 826/10226/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тіворі Груп

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 13.05.2016, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України 04.07.2017 надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 у справі № 826/10226/16.

До касаційної скарги відповідачем долучено клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху на підставі ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наведені причини пропуску процесуального строку були визнані судом неповажними, з огляду на те, що жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження (зокрема, щодо відсутності у контролюючого органу коштів для сплати судового збору у відповідний період), відповідачем суду не надано.

Вказаною ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання суду заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 була направлена на адресу скаржника та отримана ним 14.07.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.07.2017 відповідачем подано клопотання, в якому зазначено, що станом на момент первинного подання касаційної скарги у ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві за об'єктивних обставин була відсутня можливість сплатити судовий збір у зв'язку з тим, що кошти на сплату судового збору були відсутні, в підтвердження чого скаржник надав тимчасовий кошторис на І квартал 2017 року.

Таким чином, у поданому клопотанні податковим органом зазначені ті самі причини пропуску строку подання касаційної скарги, що і вперше, які визнані судом неповажними. При цьому, будь-яких інших підстав у клопотанні не наведено та відповідних доказів неможливості подання касаційної скарги до липня 2017 року податковим органом суду не надано.

Отже, вказані обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що касаційна скарга має бути подана протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Відсутність бюджетного фінансування сама по собі, без доведення вказаного факту належними доказами, не надає суб'єкту владних повноважень права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи наведене, вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

З огляду на те, що причини пропуску строку, зазначені Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві у клопотанні про поновлення строку, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження має бути відмовлено на підставі абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись абз. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 у справі № 826/10226/16.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко