Постанова

від 05.09.2017 по справі 910/14603/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року Справа № 910/14603/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Корсак В.А. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційні скарги приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР", м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЮЕЙ", м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "БУДИНОК КУЛЬТУРИ", м. Київ,

на рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2016

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017

у справі № 910/14603/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (далі - ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН"), м. Київ,

до: 1. приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" (далі - ПрАТ "КИЇВСТАР"), м. Київ,

2. товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЮЕЙ" (далі - ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ"), м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: 1. державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Організація), м. Київ,

2. товариство з обмеженою відповідальністю "УМИГ МЬЮЗІК" (далі - ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК"), м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "БУДИНОК КУЛЬТУРИ" (далі - ТОВ "БУДИНОК КУЛЬТУРИ"), м. Київ,

про стягнення 43 500,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" - Закордонець М.М. предст. (дов. від 01.06.2015)

ПрАТ "КИЇВСТАР" - Дубко Р.В. предст. (дов. від 30.01.2017)

ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ" - не з'явився

Організації - Соловей А.Б. предст. (дов. від 14.12.2016)

ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" - не з'явився

ТОВ "БУДИНОК КУЛЬТУРИ" - Коновалова Г.В. предст. (дов. від 29.11.2016)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "КИЇВСТАР" про стягнення 43 500,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 7, 15, 32, 50, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним (без сплати винагороди) використанням ПрАТ "КИЇВСТАР" шляхом розповсюдження музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (авто музики та тексту ОСОБА_7.) у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2016 до участі у справі № 910/14603/15 як іншого відповідача залучено ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ".

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2016 у справі № 910/14603/15 (суддя Зеленіна Н.І.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 (судді Остапенко О.М. - головуючий, Верховець А.А., Агрикова О.В.) позов задоволено частково: стягнуто з ПрАТ "КИЇВСТАР" на користь ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" 14 500,00 грн. компенсації, 1459,33 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог до ПрАТ "КИЇВСТАР" відмовлено. Припинено провадження у справі щодо ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ" на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за відсутності предмета спору.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовано неправомірним використанням ПрАТ "КИЇВСТАР" (шляхом розповсюдження) спірного музичного твору.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ПрАТ "КИЇВСТАР" просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати в частині стягнення компенсації з ПрАТ "КИЇВСТАР", прийняти нове рішення у скасованій частині про відмову в позові.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ" просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ "БУДИНОК КУЛЬТУРИ" у касаційній скарзі просить судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові або направити справу на новий розгляд.

Касаційні скарги мотивовано порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

ПрАТ "КИЇВСТАР" у письмових поясненнях просило скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові.

ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" у клопотанні просило розглянути касаційну скаргу зі справи за відсутності представника ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК".

У письмових поясненнях ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" просило скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, третьої особи-1 та третьої особи-3, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг "КИЇВСТАР", ТОВ "БУДИНОК КУЛЬТУРИ" та наявність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ" з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі встановлено, що:

- 01.03.2015 ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (Видавництво) та громадянкою Російської Федерації ОСОБА_7 (Правовласник) укладено договір про передачу виключних майнових авторських прав на отримання авторської винагороди № 75-01/03/15 (далі - Договір № 75-01/03/15);

- відповідно до пункту 2.1 Договору № 75-01/03/15 Правовласник на строк і в межах території передає Видавництву виключне майнове авторське право на отримання 50% від суми авторської винагороди за використання третіми особами творів способами, передбаченими пунктами 1.1.1 - 1.1.15 Договору (зокрема, способом розповсюдження творів в будь-якій формі), перелік яких затверджується сторонами у відповідних додатках до даного Договору, а Видавництво приймає вказане право та зобов'язується сплачувати Правовласнику винагороду (далі - Роялті);

- додатком № 2 від 01.03.2015 до Договору № 75-01/03/15 сторони погодили, що у відповідності до умов договору Правовласник передає Видавництву виключні майнові авторські права на твори (зокрема, твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", автор музики та слів ОСОБА_7.), відеокліпи, а також виключні майнові суміжні права на їх виконання і фонограми, що передбачає можливість використовувати, дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню (в тому числі, забороняти третім особам використовувати) творів, виконань, фонограм способами, передбаченими пунктом 2 даного Додатку (пункт 1 додатку № 2 до Договору № 75-01/03/15);

- як зазначив позивач, ПрАТ "КИЇВСТАР" було незаконно використано (без виплати винагороди), шляхом розповсюдження об'єкт авторського права - музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/;

- відповідно до офіційного сайту ПрАТ "КИЇВСТАР" послуга "Ді-Джингл" (сайт http://465.ua/) пропонується мобільним оператором ПрАТ "КИЇВСТАР";

- власником сайту (доменного імені) http://465.ua/ є ПрАТ "КИЇВСТАР";

- факт використання зазначеного твору 29.06.2016 зафіксовано позивачем шляхом скачування твору із сайту ПрАТ "КИЇВСТАР" та замовлення послуги "Ді-Джингл" - мелодія замість гудка, яка надає можливість абонентам відповідача прослухати мелодії онлайн на сайті та/або замовити їх у формі мобільного контенту на свій мобільний телефон. Використання твору підтверджується також відповідним відеозаписом, актом огляду сайту, роздруківкою деталізації нарахувань по абонентському номеру, які додано позивачем до заяви на підтвердження позовних вимог.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення на користь позивача компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Згідно з приписами статті 7 Закону № 3792 суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Об'єктами ж авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема музичні твори з текстом і без тексту (стаття 8 Закону).

Згідно зі статтею 1 Закону № 3792 виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Згідно з приписами статті 1 Закону № 3792 розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - це будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Відповідно до пункту 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Відповідно до частин першої - третьої, п'ятої статті 15 Закону № 3792 до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором.

За винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3792 автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Відповідно до положень статті 440 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно зі статтею 445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав (стаття 50 Закону № 3792).

Згідно з приписами статті 52 Закону № 3792 за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій .

Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав на музичний твір з ПрАТ "КИЇВСТАР" на користь позивача, як суб'єкта інтелектуальної власності суди попередніх інстанцій виходили з того, що: ПрАТ "КИЇВСТАР" несе відповідальність за використані через сайт http://465.ua/ твори; останнім не надано доказів на підтвердження факту отримання прав на використання спірного твору ні на підставі укладених договорів з правовласниками, ні на підставі укладеного договору з будь-якою організацією колективного управління, у зв'язку з чим ПрАТ "КИЇВСТАР" допущено порушення виключних майнових авторських прав позивача, пов'язаних з використанням твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (авто музики та тексту ОСОБА_7.).

Водночас, судами не враховано, що у вирішенні спорів, пов'язаних з передачею авторського права та/або суміжних прав чи наданням дозволу на використання творів та/або об'єктів суміжних прав, господарські суди повинні всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передано чи надано у використання за договором, строку дії авторського договору тощо. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що мало місце неодноразове передання майнових прав на твір або об'єкт суміжних прав, господарському суду у розгляді справи необхідно з'ясовувати усі обставини, пов'язані із встановленням суб'єктів майнового права на твір або об'єкт суміжного права і передачею (відчуженням) повністю чи частково прав таких суб'єктів. Зокрема, підлягають з'ясуванню питання про те, який саме обсяг майнових прав передано і чи дотримано при цьому вимоги Закону щодо авторського договору; яким у зв'язку з цим є обсяг майнового права відповідної особи тощо (пункт 30.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності").

Так, у розгляді справи судами попередніх інстанцій відповідачі та треті особи послідовно зазначали про те, що автор твору ОСОБА_7 не могла передати виключні майнові права на спірний твір позивачу на підставі договору від 01.03.2015 № 75-01/03/15 (за яким, за твердженням останніх, передано лише право на отримання авторської винагороди, а не майнові авторські права на твір), відповідно, позивач не є суб'єктом авторського права і не може вимагати виплати компенсації, у зв'язку з тим, що: 10.08.2006 ОСОБА_7 передала (здійснила відчуження) виключні майнові права на спірний твір фізичній особі ОСОБА_12 на підставі авторського договору № 1 (залишивши за собою право на отримання 50% від суми авторської винагороди за будь-яке використання твору); у свою чергу фізична особа ОСОБА_12 уклав договір від 03.01.2013 з фізичною особою ОСОБА_13 про передачу (відчуження) майнових прав на спірний твір; фізична особа ОСОБА_13 31.12.2014 уклала договір з ТОВ "БУДИНОК КУЛЬТУРИ", відповідно до якого надала Товариству право на використання і надання права на використання третім особам об'єктів авторського і суміжних прав (зокрема, спірного музичного твору); ТОВ "БУДИНОК КУЛЬТУРИ", у свою чергу, 01.01.2015 уклало договір з ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" про передачу невиключних прав на використання об'єктів авторського права і суміжних прав (зокрема, спірного музичного твору) з правом передачі третім особам; 11.03.2014 ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" та ПрАТ "КИЇВСТАР" укладено договір № 99836 про передачу майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальної власності, а саме, ПрАТ "КИЇВСТАР" передано невиключні майнові права інтелектуальної власності на використання об'єктів права у формі контенту, в тому числі, шляхом розповсюдження об'єктів права у формі контенту (у переліку дозволу від 01.01.2015 № 69 до договору № 99836 зазначено спірний твір), а також 20.04.2016 ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" укладено ліцензійний договір з ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ", відповідно до якого ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК" надало ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ" право на використання творів (просту ліцензію) з каталогу ТОВ "УМИГ МЬЮЗІК".

Проте, суди попередніх інстанцій з належною повнотою відповідні обставини не дослідили, відповідно, не з'ясували питання про те, який саме обсяг майнових прав на твір належить кожній із сторін спору у даній справі.

При цьому, зазначаючи про те, що належними та допустимими доказами у справі підтверджується отримання ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ" прав на використання спірного твору, суди попередніх інстанцій, на підставі одних і тих самих доказів дійшли до протилежного висновку у відношенні ПрАТ "КИЇВСТАР", зазначивши, що останній допустив порушення виключних майнових авторських прав позивача на спірний твір, що свідчить про неправильне застосування судами вимог частини першої статті 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Також, фактично розглянувши по суті спір щодо ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ" (а саме, встановивши обставини щодо отримання останнім прав на використання спірного твору), суди попередніх інстанцій, водночас, припинили провадження у справі у відношенні відповідача-2, не врахувавши при цьому, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Таким чином, з огляду на те, що до участі у справі як співвідповідача судом було залучено ТОВ "ІНТЕК ЮЕЙ", судам необхідно було, у відповідності до приписів статті 84 ГПК України, зазначити, як вирішено спір щодо кожного з відповідачів, незалежно від того, чи було сформульовано позивачем окремі позовні вимоги до залученого іншого відповідача (з урахуванням того, що заявлений позов стосується стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав), чого здійснено не було ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що апеляційний та місцевий господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 ГПК України, розглядаючи справу, не розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, неповно встановили фактичні обставини справи, внаслідок чого їх висновки за результатами вирішення спору не є законними та обґрунтованими.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, згідно з пунктом 3 статті 111 9 та частиною першої статті 111 10 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має також бути вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 111 7 - 111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕК ЮЕЙ" задовольнити повністю.

2. Касаційні скарги приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" та товариства з обмеженою відповідальністю "БУДИНОК КУЛЬТУРИ" задовольнити частково.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 зі справи № 910/14603/16 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суддя В. Палій

Суддя В. Корсак

Суддя В. Селіваненко