Рішення

від 28.07.2010 по справі 2-2668/2010

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2668/2010 Провадження № 2-2668/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2010 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді

при секретарі

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському району Запорізької області про визнання незаконною бездіяльність управління ІІФУ та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно Закону України Про соціальний захист дітей війни ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з цивільним позовом до Управління Пенсійного фонду України Вільнянського району Запорізької області про визнання незаконною бездіяльність управління ПФУ та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно Закону України Про соціальний захист дітей війни , вказавши в позовній заяві, що вона відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІУ від 18.11.2004 року Про соціальний захист дітей війни є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте така допомога сплачувалася з порушенням вимог закону.

У зв'язку з чим ОСОБА_3 змушена звернутись до суду з вказаним позовом і просить суд:

-визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвело до порушення її права на 30% підвищення її пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по теперішній час, передбаченого ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-пр/2007 та Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-пр/2008 у 2008 році.

-зобов'язати відповідача провести перерахування пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до чинного часу з урахуванням підвищення її на 30%мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов'язавши сплатити недоплачену суму за строк з

09.07.2007року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до чинного часу з урахуванням індексу щомісячних сум боргу за весь час прострочення.

Позивач у судове засідання не з'явилася, але надала суду належно оформлену заяву про розгляд цивільної справи у її відсутності. На заявлених позовних вимогах наполягає.

Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області також прохає суд розглянути справу у відсутності їх представника, про що надало відповідну заяву та заперечення на позов. В своїх запереченнях відповідач зазначив, що позивач згідно пенсійного посвідчення є дитиною війни і мас право на пільги встановлені ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни . ОСОБА_4 України п.17 ст. 77 Закону № 3235-1У від 20.12.2005року Про державний бюджет України на 2006 рік зупинила дію ст. 6 вищезазначеного Закону. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також Закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний суд України у п. З мотивувальної частини рішення від 03.10.1997року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайно є практика, коли наступний акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те. що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт,який діяв у часі раніше . За змістом ч. З ст. 150 Конституції України рішення Конституційного суду України є обов'язковим до виконання на території України. Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Виходячи з наведеного вимоги позивача за 2006 рік не можуть бути задоволені судом. Враховуючи, що законом України № 2195 передбачено, що фінансування виплат цим законом проводиться із державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, у зв'язку з чим представник не вбачає будь яких порушень з боку управління ГІФУ. Законодавством до 01.01.2008р. не було встановлено величини, з якої мало обчислюватися вказане підвищення, що не давало можливості визначити його розмір. З 01.01.2008р. механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 був врегульований шляхом внесення змін до цієї статті Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України згідно з якими дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у розмірі 10% - що було зроблено. У зв'язку з чим представник відповідача з позовом не погоджується і просить суд відмовити позивачу в його задоволенні.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, на яку поширюється дія с. 1 Закону, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, і вона набула статусу дитини війни , а тому згідно зі ст. 6 Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни який набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), певні норми законодавства України, у тому числі, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік .

А рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 № 10- рп/2008) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34. підпунктів 1-6. 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу П Внесення змін до деяких законодавчих актів України та пункту 3 розділу Ш Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України - визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-рп від 09.07.2009 р. та рішення № 28/2008 (№ 10-рн/2008) від 22.05.2008 р. положення Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік та Про Державний бюджет України на

2008рік , які призупиняли дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни визнані неконституційними, то під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Зміст ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни не коригувався та вона у

2009та 2010 роках не була обмежена у дії.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком законодавчо визначено тільки ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про прожитковий мінімум від 15.07.99 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни , передбачений ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік, а саме 2007, 2008, 2009 роки. Отже, суд вважає заперечення відповідача щодо не визначення розміру мінімальної пенсії здійснення розрахунків необґрунтованими.

Крім того, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Невизначеності механізму, джерел та процедури виплати, не є підставою для невиконання Закону. Крім того, після ухвалення рішення судом нарахування і виплата мас проводитися в порядку, визначеному законодавством для виконання судових рішень.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те. що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального Пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладається керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статусом Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 15 Положення Про Пенсійний фонд України , Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створенні в установленому порядку територіальні управління.

Надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного кодексу України відноситься до виплат Державного бюджету, а Пенсійний фонд України згідно ст. 21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевого фінансового органу, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нічого рівня (до яких відноситься і відповідач) та інше.

Таким чином, вищенаведені норми свідчать про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті позивачці пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України № 2195-1У від 18.11.2004р. - покладено саме па відповідні територіальні управління за місцем її проживання.

Відповідно до глави 4 Бюджетного кодексу України про бюджетний процес та встановленому у ст. 35 Бюджетного кодексу України порядку розроблення бюджетних запитів, які враховуються при підготовці проекту Державного бюджету України - що правомірним вважалися б дії відповідача у разі прийняття ним участі у формуванні Бюджету України, як це передбачено діючими нормами-правовими актами, тобто відповідні звернення до Головного Управління та Пенсійного Фонду України з пропозиціями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності після надання Конституційним Судом України роз'яснень щодо неконституційності положень Закону України Про бюджет України на 2007 рік та на наступний бюджетний період. І такої можливості відповідач не був позбавлений.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльність відповідача, та зобов'язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за період з 01 січня 2010 року по 12 липня 2010 року - на день звернення до суду за захистом своїх порушених прав, є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.

Що стосується індексу інфляції, то його стягнення вищевказаними нормативними актами не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57-60, ч. 1 ст. 88 ЦПК України, ст.ст. 19, 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Кечко проти України від 08.11.05 року за заявою № 63134/00, Рішенням Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.07 року. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 року, ст.ст. 1, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. 2 Закону України Про прожитковий мінімум . -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області про визнання незаконною бездіяльність управління ПФУ та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, згідно Закону України Про соціальний захист дітей війни - задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Вільнянському районі Запорізької області, що призвела до порушення права ОСОБА_3 на 30% підвищення її пенсії, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року тю 31 грудня 2009 року, за період з 01 січня 2010 року по 12 липня 2010 року, передбаченого ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , такі дії визнані як незаконні згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.07р. № 6-рп/2007р., та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Вільнянському районі Запорізької області нарахувати та виплатити па користь ОСОБА_3 недоплачену соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за період з 01 січня 2010 року по 12 липня 2010 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦГІК України.

Суддя Віктор Іванович Шевченко

28.07.2010