Ухвала

від 05.09.2017 по справі 478/1729/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1729/16-ц 05.09.2017 05.09.2017

Провадження №22-ц/784/1743/17

Справа №478/1729/16-ц

Провадження №22-ц/784/1743/17 Головуючий першої інстанції: Сябренко І.П.

Категорія 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Гавор В.Б.

без участі осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про час та місце судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Агротех Казанківського району Миколаївської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінський Ігор Дмитрович, про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и л а :

У липні 2016 р. ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Агротех Казанківського району Миколаївської області (далі - ПП Агротех ), Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна (далі - ТОВ Ватутіна ) про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації, стягнення орендної плати, відшкодування збитків.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що відповідно до Державного акту серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 17,21 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, яку за договором оренди від 10 червня 2013 р. він передав у користування ПП Агротех строком до 31 грудня 2017 р.

У червні 2016 р., отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 довідався, що 25 квітня 2016 р. вищезазначений договір оренди землі, укладений з ПП Агротех , розірвано та того ж дня проведено державну реєстрацію права оренди, належної йому на праві власності земельної ділянки, з іншим орендарем - ТОВ Ватутіна .

Посилаючись на те, що він такий договір не укладав, не підписував, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений 25 квітня 2016 р. між ОСОБА_2 та ТОВ Ватутіна , скасувати його державну реєстрацію, яку проведено 17 травня 2016 р., номер запису про інше речове право НОМЕР_4, стягнути в солідарному порядку з відповідачів ПП Агротех та ТОВ Ватутіна орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 39459 грн. 44 коп., матеріальні збитки і витрати на правову допомогу в розмірі 5540 грн. 56 коп. та судові витрати.

Ухвалою суду від 15 грудня 2016 р. позовна заява ОСОБА_2 до ПП Агротех та ТОВ Ватутіна в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі, стягнення в солідарному порядку орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 39459 грн. 44 коп., матеріальних збитків і витрат на правову допомогу в розмірі 5540 грн. 56 коп. залишена без розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2017 р. позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 17,21 га, укладений 25 квітня 2016 р. між ОСОБА_2. та ТОВ Ватутіна , державну реєстрацію якого проведено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Бєлінським І.Д. 17 травня 2016 р., номер запису про інше речове право НОМЕР_4.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ПП Агротех про визнання договору оренди землі недійсним відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Ватутіна на користь ОСОБА_2 1451 грн. 68 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ТОВ Ватутіна вказує на неповне з'ясування судом обставин справи, невірну оцінку доказів, зокрема висновку судової почеркознавчої експертизи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права і просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову у позові, так як договір був підписаний позивачкою, а прийнятий судом до уваги висновок почеркознавчої експертизи є неналежним та недопустимим доказом, у зв'язку із її призначенням невідповідній установі та направлення для проведення експертизи документів у порушення встановленої процедури.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи позов до ТОВ Ватутіна про визнання договору недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт недійсності правочину, оскільки договір нею особисто не підписано.

З такими висновками суду першої інстанції слід погодитися, так як вони відповідають нормам матеріального права та обставинам справи.

Відповідно до ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з у сіх істотних умов договору (ч.1 ст. 638 ЦК ).

Статтею 14 Закону Про оренду землі передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина 2 статті 207 ЦК).

Згідно з ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства, невідповідністю волевиявлення внутрішній волі його учасника, не спрямованістю на реальне настання правових наслідків

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 17,21 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.12).

10 червня 2013 р. між ПП Агротех (орендарем) і позивачем ОСОБА_2 (орендодавець) підписано договір оренди належної йому земельної ділянки площею 17,21 га строком на 10 років до 31 грудня 2017 р. (а.с.28-30).

Дані про реєстрацію цього договору 21 вересня 2013 р. внесено відповідним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за НОМЕР_3 (а.с.31).

Пунктами 36 і 37 цього договору оренди передбачено підстави припинення його дії, зокрема за взаємною згодою сторін до закінчення строку. Підстави для одностороннього припинення дії договору оренди відсутні.

Згідно матеріалів реєстраційної справи приватного нотаріуса та угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25 квітня 2016 р. вбачається, що сторони прийшли до взаємної згоди щодо розірвання договору оренди спірної земельної ділянки (а.с.85).

Ці дані про припиненні права оренди внесені приватним нотаріусом на підставі заяви представника ПП Агротех до відповідного Реєстру.

Одночасно, приватному нотаріусу представником ТОВ Ватутіна , який був і представником ПП Агротех , що вносив дані про припинення права оренди, надана заява про реєстрацію нового права оренди на підставі укладеного 25 квітня 2016 р. між ТОВ Ватутіна (орендарем) і від імені ОСОБА_2 (орендодавець) договору оренди належної їй земельної ділянки площею 17,21 га строком на 10 років. Реєстрація цього договору здійснена приватним нотаріусом 17 травня 2016 року.

Згідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмові формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин 3 і 4 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також вчинятися у формі, встановленої законом для цього виду правочинів.

Як убачається з висновку судової почеркознавчої експертизи № 226 від 24 травня 2017 р., проведеної експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, підпис від імені орендодавця у договорі оренди від 25 квітня 2016 р. виконаний не позивачем ОСОБА_2, а іншою особою (а.с.242-245).

За таких обставин не можна вважати, що договір оренди землі, укладений 25 квітня 2016 р., відповідав волі орендодавця та вимогам закону.

Посилання представника відповідача на проведення експертизи експертом установи, що не має права за регіональністю проводити експертизи, в порушення порядку проведення почеркознавчих досліджень, не може бути прийнято до уваги, так як зазначене спростовується матеріалами справи та наявністю у експерту та державної експертної установи право на проведення такого виду досліджень.

Порядок призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи, як різновиду криміналістичної експертизи, врегульовано Законом Про судову експертизу (стаття 7), Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом МЮУ №53/5 від 8 жовтня 1998 року з наступними змінами (Далі - Інструкція) та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом МЮУ від 8 жовтня 1998 року №53/5 в редакції від 26 грудня 2012 року (розділ 1 Криміналістичні експертизи).

Повноваження експерта та умови здійснення ним судово-експертної діяльності, поряд з іншим, передбачені Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, затвердженою наказом МЮУ №3505/5 від 12 грудня 2011 року (пункт 1 розділу ІІІ).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що почеркознавча експертиза може проводитись виключно експертами державних спеціалізованих установ, а експертне дослідження рукописних записів та підписів здійснюється на підставі оригіналів документів.

Висновок експерта, на якому ґрунтуються висновки суду, здійснено експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, який включений до Переліку територіальних підрозділів - науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Експертної служби МВС України, додатку до Положення про Експертну службу, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України наказом МВС України від 03 листопада 2015 р. № 1343, а тому дана державна установа є установою в силу п. 3 вказаного Положення для проведення даного дослідження.

Посилання в апеляційній скарзі на Додаток № 1 до Інструкції - Перелік

регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України є помилковим, оскільки він визначає регіональні зони обслуговування щодо установ, підпорядкованих Міністерству юстиції України, тоді як суд призначав експертизи іншій установі.

Крім того, судом для дослідження в експертну установу направлявся та експертом досліджувався саме оригінал оспорюваного позивачем договору оренди ( т. 1 а.с. 113).

Щодо дотримання судом та експертом положень пунктів 1.3, 1.4, 1.5, 3.4 Інструкції, то, як вбачається з описової частини висновку експерта (т. 1 а.с. 242-245), матеріали для дослідження надійшли до експерта у вигляді підшитого та пронумерованого тому цивільної справи, що виключає сумніви в їх збереженні, а в ухвалі суду конкретно зазначені назви із зазначенням аркушів справи як об'єкту дослідження, так і наявних у матеріалах справи документів зі зразками підпису позивача, наданих для порівняння.

Таким чином, висновок експерта від 24 травня 2017 р. зроблений експертом державної експертної установи, що має право на проведення почеркознавчої експертизи, відповідно до вищезазначених вимог закону, та ґрунтується на дослідженні одного із екземплярів оригіналу договору.

За такого, давши належну оцінку наявним обставинам справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що є підстави для визнання недійсним договору оренди землі і тому обґрунтовано задовольнив позов до ТОВ Ватутіна за цими вимогами.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду відносно наявності підстав для визнання договору оренди недійсним.

Враховуючи викладене та виходячи з меж апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення в цій частині не має.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ватутіна відхилити, а рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 21 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська