Постанова

від 06.09.2017 по справі 823/1097/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року справа № 823/1097/17

м. Черкаси

08 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ФГ "Гоншан" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

11.07.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому просить:

1)визнати протиправними дії відповідача щодо відмови (лист від 07.04.2017 №3922/6-17) у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 3,9 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Козарівської Сільської ради Канівського району;

2)зобов'язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути клопотання позивача від 09.03.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 3,9 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Козарівської Сільської ради Канівського району.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що звернувшись до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з клопотанням щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства загальною площею 3,9 га (кадастровий № НОМЕР_1), яка розташована на території Козарівської сільської ради Канівського району, відповідач відмовив у його погодженні мотивуючи відсутню на підставі вимог п. 4 ст. 122 ЗК України повноважень щодо розпорядження землями водного фонду. Позивач вважає, що рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 обліковується як землі сільськогосподарського призначення, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державної форми власності, при цьому враховуючи рішення господарського суду Черкаської області від 09.12.2015 № 925/1777/15. Представник позивача просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо задоволення позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях. В яких зазначено, що виходячи з приписів ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, а згідно графічних матеріалів наданих позивачем до клопотання, бажана земельна ділянка позначена як став, а отже є землею водного фонду. З огляду на вищевикладене, Головне управління вважає відповідь від 07.04.2017 законною та обґрунтованою та такою що не підлягає до скасування.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Після з'ясування всіх обставин справи, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України перейшов до розгляду справи у письмове провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

09.03.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулася ОСОБА_1 із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,9 га у власність для ведення фермерського господарства (кадастровий номер НОМЕР_1).

До вказаного клопотання ОСОБА_1 додано:

1.Копію паспорту та ідентифікаційного коду.

2.Копію трудової книги та наказу.

3.Копію статуту ФГ Гоншан .

4.Витяг з ЄДРПОУ ФГ Гоншан .

5.Графічні матеріали із зображенням місця розташування земельної ділянки.

6.Витяг з державного земельного кадастру.

7.Згода голови ФГ Гоншан .

8.Протокол загальних зборів ФГ Гоншан .

9.Довідка Управління Держгеокадастру в Канівському районі.

Згідно витягу з ЄДРПОУ ФГ Гоншан , ідентифікаційний код 19419084, зареєстроване як юридична особа 25.11.1994, одним із учасників якого є ОСОБА_1.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі договору оренди землі від 15.02.2011 та рішення Господарського суду Черкаської області в справі № 925/1777/15 від 09.12.2015 за ФГ Гоншан зареєстровано право оренди земельної ділянки загальною площею 3,9 га (кадастровий № НОМЕР_1). (а.с. 10-11)

Зокрема, з графічних матеріалів земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1 вбачається, що остання є ставком, яке також узгоджується з додатком до витягу з Державного земельного кадастру.

Листом від 07.04.2017 № 3922/6-17 Головне управління повідомило ОСОБА_1 про неможливість прийняття рішення по суті порушеного питання оскільки розпорядження землями водного фонду не відноситься до компетенції Головного управління згідно чинного законодавства.

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.12.2015 у справі № 925/1777/15, яке набрало законної сили 26.12.2015, внесено зміни в договір оренди землі від 15.02.2011, укладений між Канівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Гоншан", шляхом: поновлення договору оренди землі, встановлення орендованій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, зміни цільового призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та заміни орендодавця на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

В судовому рішенні зазначено, що за умовами договору оренди землі від 15.02.2011 в оренду був наданий не водний об'єкт, а земельна ділянка із земель запасу, вид угідь-під водоймами. Договір оренди землі від 15.02.2011 був укладений (як у ньому вказано) на підставі розпорядження Канівської РДА № 310 від 12 липня 2010 року, в якій зазначено про затвердження технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як частини цілісного майнового комплексу, загальною площею 3,900 га земель запасу, вид угідь - під водоймами та про надання в оренду земельної ділянки фермерському господарству "Гоншан" за рахунок земель Козарівської сільської ради.

Тобто, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрація земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, а саме цільове призначення та категорія землі відбулася виключно за рішенням суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення фермерського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Частинами 3, 4 статті 122 Кодексу визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про фермерське господарство надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю). (ст. 13 Закону України Про фермерське господарство ).

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Підсумувавши викладене, суд зазначає, що позивач як член фермерського господарства наділений правом отримання безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю), однак у відповідності до ст.122 ЗК України відповідач не наділений здійснювати розпорядження земельними ділянками водного фонду.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України, водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. (ст. 4 Водного кодексу України).

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України, води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку, орендована земельна ділянка належить до земель водного фонду, оскільки на її поверхності знаходиться ставок, при цьому рішення господарського суду не має преюдиційного значення, оскільки останнє не може встановлювати цільове призначення та відносити до конкретної категорії земельні ділянки.

Суд наголошує, що згідно графічного матеріалу, земельна ділянка площею 3,9 га кадастровий номер НОМЕР_1 є ставком, а отже у відповідності до положень Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду розпорядження якими здійснюється районними державними адміністраціями.

Таким чином суд, погоджується з доводами представника відповідача, що ГУ Держгеокадастру в Черкаській області не має повноважень здійснювати передачу земельної ділянки яка стала предметом звернення.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 КАС України відшкодування витрат, понесених позивачем не передбачено.

Керуючись ст.ст.11,14,70,71,89,94,159 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко