Ухвала

від 25.10.2017 по справі 823/1097/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1097/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Грибан І.О.,

Губської О.А.,

за участю секретаря Маменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа: фермерське господарство "Гоншан" про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

11.07.2017 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому просить:

1)визнати протиправними дії відповідача щодо відмови (лист від 07.04.2017 №3922/6-17) у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 3,9 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Козарівської Сільської ради Канівського району;

2)зобов'язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути клопотання позивача від 09.03.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, площею 3,9 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована на території Козарівської Сільської ради Канівського району.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, в тому числі документи, які надані Канівською РДА Черкаської області на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 11.10.2017, заслухавши доповідача, думку учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу (ч. 2 ст. 195 КАС України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 09.03.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області звернулася ОСОБА_3 із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,9 га у власність для ведення фермерського господарства (кадастровий номер НОМЕР_1).

До вказаного клопотання ОСОБА_3 додано:

1.Копію паспорту та ідентифікаційного коду.

2.Копію трудової книги та наказу.

3.Копію статуту ФГ Гоншан .

4.Витяг з ЄДРПОУ ФГ Гоншан .

5.Графічні матеріали із зображенням місця розташування земельної ділянки.

6.Витяг з державного земельного кадастру.

7.Згода голови ФГ Гоншан .

8.Протокол загальних зборів ФГ Гоншан .

9.Довідка Управління Держгеокадастру в Канівському районі.

Згідно витягу з ЄДРПОУ ФГ Гоншан , ідентифікаційний код 19419084, зареєстроване як юридична особа 25.11.1994, одним із учасників якого є ОСОБА_3.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом встановлено, що на підставі договору оренди землі від 15.02.2011 та рішення Господарського суду Черкаської області в справі № 925/1777/15 від 09.12.2015 за ФГ Гоншан зареєстровано право оренди земельної ділянки загальною площею 3,9 га (кадастровий № НОМЕР_1) (а.с.10-11).

Зокрема, з графічних матеріалів земельної ділянки кадастровий № НОМЕР_1 вбачається, що остання є ставком, яке також узгоджується з додатком до витягу з Державного земельного кадастру.

Листом від 07.04.2017 № 3922/6-17 Головне управління повідомило ОСОБА_3 про неможливість прийняття рішення по суті порушеного питання оскільки розпорядження землями водного фонду не відноситься до компетенції Головного управління згідно чинного законодавства.

Судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.12.2015 у справі № 925/1777/15, яке набрало законної сили 26.12.2015, внесено зміни в договір оренди землі від 15.02.2011, укладений між Канівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Гоншан", шляхом: поновлення договору оренди землі, встановлення орендованій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, зміни цільового призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та заміни орендодавця на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Тобто, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрація земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, а саме цільове призначення та категорія землі відбулася виключно за рішенням суду.

Не погоджуючись з прийнятим рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції враховано, що згідно графічного матеріалу, земельна ділянка є ставком, а отже у відповідності до положень Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду розпорядження якими здійснюється районними державними адміністраціями, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про відсутність у ГУ Держгеокадастру в Черкаській області повноважень здійснювати передачу земельної ділянки яка стала предметом звернення.

Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає правильним, з огляду на таке.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Громадянам для ведення фермерського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. "а" ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Частинами 3, 4 статті 122 Кодексу визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про фермерське господарство надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю). (ст. 13 Закону України Про фермерське господарство ).

Згідно частини 6 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Підсумувавши викладене, суд зазначає, що позивач як член фермерського господарства наділений правом отримання безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю), однак у відповідності до ст.122 ЗК України відповідач не наділений здійснювати розпорядження земельними ділянками водного фонду.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України, водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт).

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. (ст. 4 Водного кодексу України).

Відповідно до ст. 5 Водного кодексу України, води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Судом апеляційної інстанції досліджено договір оренди землі від 15.02.2011, належним чином посвідченого копію якого надано Канівською РДА на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 11.10.2017, та встановлено, що такий укладено на підставі розпорядження Канівської РДА № 310 від 12 липня 2010 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж землекористування та передачі земельної ділянки в оренду фермерському господарству Гоншан за рахунок земель Козарівської сільської ради .

Вказаним розпорядженням Канівської РДА № 310 від 12 липня 2010 року, належним чином посвідченого копію якого теж надано Канівською РДА на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 11.10.2017, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж користування в натурі (на місцевості) та складання документа , що посвідчує право користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як частини цілісного майнового комплексу, загальною площею 3,900 га земель запасу, вид угідь - під водоймами та про надання в оренду земельної ділянки фермерському господарству "Гоншан" за рахунок земель Козарівської сільської ради (а.с.96-97).

Відповідно до пункту 2 договору оренди, в оренду передано земельну ділянку загальною площею 3,9 га земель запасу, вид угідь - під водоймами, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для агропромислового водопостачання), як частини цілісного майнового комплексу, що знаходиться в адміністративних межах Козарівської сільської ради.

Відповідно до Умов використання земельної ділянки, визначених пунктами 13-15 договору оренди, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для агропромислового водопостачання). Цільове призначення земельної ділянки - землі водного фонду. Умови збереження стану об'єкта оренди: дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження водного фонду.

В обов'язки орендаря, відповідно до пункту 29 договору оренди, входить, зокрема: дотримуватися режиму використання земель водного фонду, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; передбачати заходи щодо запобігання гибелі людей на воді, проводити профілактику нещасних випадків на водному об'єкті; проводити гідротехнічні протималярійні заходи ( обкошування водного об'єкта, розчистка від надводної та підводної рослинності, утримання в справному стані гідротехнічних споруд); враховувати інтереси місцевих громад щодо гарантування громадянам умов загального водокористування на водному об'єкту і інше.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку, орендована земельна ділянка належить до земель водного фонду, оскільки на її поверхності знаходиться ставок.

Крім того, згідно графічного матеріалу, земельна ділянка площею 3,9 га кадастровий номер НОМЕР_1 є ставком, а отже у відповідності до положень Водного кодексу України відноситься до земель водного фонду розпорядження якими здійснюється районними державними адміністраціями.

Обґрунтованим є і висновок суду першої інстанції, що у даній справі рішення господарського суду не має преюдиційного значення, оскільки останнє не може встановлювати цільове призначення та відносити до конкретної категорії земельні ділянки.

Суд апеляційної інстанції не може взяти до уваги посилання позивача у даній справі на відомості із Державного земельного кадастру, оскільки судом з матеріалів справи встановлено та сторонами не спростовано, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 фактично є ставком, тобто об'єктом водного фонду, який за своїм статусом і правовим режимом використання є відмінним від земель сільськогосподарського призначення.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, які зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.10.2017.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: І.О. Грибан

О.А. Губська