Ухвала

від 05.09.2017 по справі 810/1234/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1234/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

05 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М.

Пилипенко О.Є.

при секретарі Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техелектро-79 до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання дій незаконними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про: визнання незаконними дій Фастівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області щодо проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 23 грудня 2016 року № 159/10-13-10-24-12-09/38036651; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Фастівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 12 січня 2017 року № 0000111202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Техелектро-79 (ідентифікаційний код 38036651) зареєстроване 24 липня 2012 року, як юридична особа за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Радянська, буд. 27, оф. 7, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09 березня 2017 року.

Позивач, відповідно довідки про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП від 25 липня 2012 року № 3224, перебуває на обліку в Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції, взятий на облік в органах податкової служби 25 липня 2015 року за № 15102 .

23 грудня 2016 року посадовою особою Фастівського відділення Києво-Святошинської державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області проведена камеральна перевірка в частині своєчасності сплати податку на прибуток приватних підприємств ТОВ Техелектро-79 (податковий номер 38036651) відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств від 28 липня 2016 року № 9131197411, за результатами якої складений акт від 23 грудня 2016 року № 159/10-13-10-24-09/38036651.

Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 розділу 2 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме: встановлено несвоєчасну сплату товариством податку на прибуток приватних підприємств внаслідок несвоєчасного подання платіжного(их) доручення(ь).

В акті перевірки у вигляді таблиці зазначено, що сума несвоєчасно сплаченого податку - 596 603,70 грн. виникла відповідно до декларації від 28 липня 2016 року № 9131197411, граничний термін слати якої - 19 серпня 2016 року, дата і номер платіжного доручення або іншого документу, яким здійснено сплату податку - уточнюючий звіт за міс/кварт (термін спл. пот. рік) від 26 серпня 2016 року № 9153842928, кількість днів затримки сплати - 7.

Матеріалами справи підтверджено, що акт перевірки від 23 грудня 2016 року № 159/10-13-10-24-09/38036651 був направлений на адресу позивача поштою 23 грудня 2016 року та отриманий його представником 27 грудня 2016 року.

На підставі висновків акта перевірки Києво-Святошинською об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС в Київській області (Фастівське відділення, в м. Фастів, адреса: м. Фастів, вул. Кірова, 28) прийняла податкове повідомлення-рішення форми Ш від 12 січня 2017 року № 0000111202, яким позивача, за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на підставі ст. 126 глави 11 розділу ІІ ПК України, зобов'язано сплати штраф у розмірі 10% у сумі 59 660,37 грн.

Також, відповідач листом від 12 січня 2017 року № 212/10/10-13-10-24-12 повідомив позивача про проведення перевірки з питань дотримання платіжної дисципліни по сплаті податку на прибуток, за результатами якої складно акт від 23 грудня 2016 року № 159/10-13-10-24-09/38036651 і сформоване податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2017 року № 0000111202. Для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, позивача запрошено до Фастівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової ГУ ДФС у Київській області до 02 лютого 2017 року.

В подальшому позивач звернувся до ГУ ДФС у Київській області зі скаргою від 18 січня 2017 року № 1 та запереченнями від 18 січня 2017 року № 1, у яких просив вищестоящий контролюючий орган скасувати податкове повідомлення-рішення Фастівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 21 січня 2017 року № 0000111202.

За результатами розгляду вказаної скарги ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 23 березня 2017 року № 1432/10/10-36-10-01-04, яким скаргу залишено без розгляду, у зв'язку з простроченням 10 денного терміну, наданого для оскарження відповідно до чинного законодавства України.

Вважаючи дії податкового органу щодо проведення камеральної перевірки та прийняте податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом порушено порядок проведення перевірки. Всупереч відсутності відповідних повноважень та здійснених позивачем порушень вимог ПК України, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) - п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, підставою для притягнення платника податків до відповідальності, зокрема, у вигляді застосування штрафу, є вчинення відповідного податкового правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до податкового органу наступні податкові декларації з податку на прибуток підприємства:

- № 9062478832 від 22 квітня 2016 року, згідно якої позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-) за податковий (звітний) період І квартал 2016 року - 596 604,00 грн. (р.19 декларації) (а.с.43-54). Вказана декларація була прийнята відповідачем, що підтверджується квитанцією №2 про прийняття декларацій.

- № 9131197411 від 28 липня 2016 року, згідно якої позивачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-) за податковий (звітний) період півріччя 2016 року - 1 152 966,00 грн. (р. 19 декларації) (а.с.56-68). Вказана декларація була прийнята відповідачем, що підтверджується квитанцією №2 про прийняття декларації.

Між тим, при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2016 року № 9131197411 від 28 липня 2016 року позивачем допущено технічну помилку, а саме: до рядку 18 вказаної декларації податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітній (податковий) період поточного року не була перенесена сума 596 604,00 грн. з податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2016 року № 9062478832 від 22 квітня 2016 року. Дане порушення призвело до технічної помилки при заповненні рядку 19 декларації від 28 липня 2016 року № 9131197411.

Отже, позивачем помилково не перенесено до рядку 18 декларації № 9131197411 від 28 липня 2016 року суму 596 604,00 грн., що призвело до того, що позивач самостійно визначив суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду, за І півріччя 2016 року - 1 152 966,00 грн., в той час як правильною сумою такого податку є 556 362,00 грн. (1 152 966,00 грн. - 596 604,00 грн. = 556 362,00 грн.).

З цього приводу бухгалтером ТОВ Техелектро-79 надавались пояснення, в яких зазначено, що нею за півріччя 2016 року 28 липня 2016 року була подана податкова декларація з податку на прибуток № 9131197411, в якій помилково не була перенесена в рядок 18 декларації податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітній (податковий) період поточного року сума 596 603,70 грн. з податкової декларації на прибуток за І квартал №9062478832 від 22 квітня 2016 року, дана сума податку була сплачена до державного бюджету вчасно, цю допущену помилку було виявлено 26 серпня 2016 року і одразу здано уточнюючу декларацію.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем сплачено самостійно визначені грошові зобов'язання з податку на прибуток за півріччя 2016 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 27 липня 2016 року № 598 на суму 256 362, 00 грн. та від 20 липня 2016 року № 575 на суму 300 000,00 грн., на загальну суму 556 362,00 грн. та грошові зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2016 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 07 квітня 2016 року № 259 на суму 300 000, 00 грн., від 06 травня 2016 року № 341 на суму 96 604,00,00 грн., від 22 квітня 2016 року № 301 на суму 200 000,00,00 грн., на загальну суму 596 604,00 грн.

Крім того, з метою виправлення помилок у поданій податковій декларації від 28 липня 2016 року № 9131197411 позивачем подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2016 року від 26 серпня 2016 року № 9153842928, в якій в рядку 18 сума податку на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за попередній звітній (податковий) період поточного року вже зазначена правильна сума 596 604,00 грн., а до рядку 19 сума податку на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-) перенесено показник рядку 18 податкової декларації, у зв'язку з чим, сума в рядку 19 становить 556 362,00 грн. Вказана декларація була прийнята відповідачем, що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття декларації.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став акт камеральної перевірки від 23 грудня 2016 рок №159/10-13-10-24-09/38036651, відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств внаслідок несвоєчасного подання платіжного доручення.

Стосовно правомірності зазначених висновків податкового органу, здійснених під час камеральної перевірки позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

На підставі аналізу ст. 75, 76, 86 ПК України колегія суддів дійшла висновку про те, що предметом дослідження камеральної перевірки може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків, у той же час предметом спірної камеральної перевірки відповідно до акту перевірки було дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податкових зобов'язань, що не відповідає предмету камеральної перевірки податкової звітності платника податку.

Разом з тим, перевіркою не встановлено порушень відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

З цього приводу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання своєчасності сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, є предметом документальної перевірки.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року по справі № 2а-0770/1218/12 (номер в ЄДРСР 53646170).

Водночас, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, чинного з 01 січня 2017 року, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України доповнено другим абзацом, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року.

Відповідно, на момент проведення перевірки податковий орган мав право визначати суму податкового зобов'язання шляхом камеральної перевірки і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок.

Проте, актом камеральної перевірки позивача таких помилок не зафіксовано.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2016 року № 9131197411 від 28 липня 2016 року допущено технічну помилку у рядку 18, що призвело до невірно зазначеної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього (звітного) податкового періоду. Разом з тим, до державного бюджету була сплачена правильна сума такого зобов'язання.

Отже, з урахуванням уточнюючої декларації за І півріччя 2016 року з виправленими показниками, поданої та прийнятої податковим органом - 26 серпня 2016 року, тобто до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації, а також враховуючи сплату позивачем правильної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у визначений податковим органом граничний термін до 19 серпня 2016 року, відповідач не мав правових підстав для складання акту камеральної перевірки.

Стосовно правомірності прийняття та підписання спірного податкового повідомлення-рішення керівником Фастівського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Міщенко О.Г., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

01 січня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, яким до ПК України внесено зміни, зокрема щодо контрольно-перевірочної роботи.

Право на проведення перевірок платників податків надано контролюючим органам пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України (у редакції з 01 січня 2017 року, чинній на момент прийняття податкового-повідомлення рішення).

Ст. ст. 19-1 та 19-3 ПК України визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Тобто, з 01 січня 2017 року організація проведення всіх без виключення перевірок платників податків відбувається виключно органами ДФС обласного та центрального рівнів.

З цього приводу, Державна фіскальна служба України надала лист від 17 січня 2017 року №1005/7/99-99-14-03-03-17, відповідно до якого з 01 січня 2017 року організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т.ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), за їх результатами) лише зазначеними вище органами, тобто контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, структурний підрозділ контролюючого органу (у даному випадку - Фастівське відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області) наділений повноваженнями лише на складання та роздрукування податкового повідомлення-рішення, після чого передає його на підпис керівнику або заступнику керівника контролюючого органу (у даному випадку - Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Київській області).

Матеріалами справи підтверджено, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення обов'язки заступника начальника - начальника Фастівського відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області виконував Міщенко О.Г. відповідно до наказу від 29 квітня 2016 року №1875-о.

Разом з тим, відповідно до п. 1 Положення про Києво-Святошинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС України від 21 серпня 2014 року № 62, Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області є територіальним органом ДФС України, який підпорядковується ДФС та ГУ ДФС у Київській області.

Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області забезпечує реалізацію повноважень Державної фіскальної служби на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області є правонаступником усіх прав та обов'язків ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Відповідно до підпункту 19 пункту 15 Положення для виконання покладених на неї завдань ОДПІ має право визначати у передбачених Податковим кодексом України випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Згідно з пунктом 1.1. Положення про Фастівське відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області від 05 грудня 2016 року № 607, Фастівське відділення є структурним підрозділом Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області.

Таким чином, Фастівське відділення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області не є контролюючим органом, який у розумінні вищенаведених норм податкового законодавства України наділений повноваженнями на прийняття податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що податковим органом порушено порядок проведення камеральної перевірки, не встановлено наявності арифметичної чи методологічної помилки, наявність яких є єдиною підставою для складання акту перевірки та протиправно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 травня 2017 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали виготовлено 06 вересня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Ганечко О.М.

Пилипенко О.Є.