Рішення

від 05.09.2017 по справі 908/1295/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/103/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2017 Справа № 908/1295/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцький Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринтек», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон», м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 6390,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

23.06.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гринтек» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» про стягнення заборгованості за Договором поставки № 416 від 27.08.2014р. в сумі 6390,34 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 27.08.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гринтек» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліон» (Постачальник) укладено Договір поставки № 416 (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та в строки, встановлені даним Договором передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар.

Згідно з п. 6.1 Договору, розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, в строк передбачений Додатком № 1 до даного Договору.

Додатком № 1 до Договору передбачено, що Покупець зобов'язується оплачувати товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу на 28 (двадцять вісім) календарних днів, за умови, що Постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.

За період господарської діяльності протягом 2015 року у позивача перед відповідачем виникла заборгованість в сумі 250,88 грн., у зв'язку з чим у грудні 2015р. ТОВ «Кліон» в телефонному режимі повідомив ТОВ «Гринтек» про подальше здійснення поставок товару на умовах 100% передоплати згідно виставлених рахунків на оплату замовлення.

Оплата вказаного рахунку була здійснена позивачем платіжним дорученням № 4203 від 28.12.2015р. на суму 5 624,52 грн.

Товар, за який була здійснена передоплата, відповідачем поставлений не був На неодноразові звернення позивача відповідач не відреагував.

У зв'язку з неналежним виконання своїх зобов'язань стосовно повернення сплачених позивачем грошових коштів позивачем нараховано відповідно до вимог Цивільного кодексу України 3 % річних за період з 22.12.2015р. по 07.06.2017р. у розмірі 235,00 грн. та інфляційні втрати за період з 22.12.2015р. по 07.06.2017р. в сумі 781,70 грн.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача 6 390,34 грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 5373,64 грн., 781,70 грн. втрат від інфляції та 3 % річних в сумі 235,00 грн.

23.06.2017 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.06.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1295/17, присвоєно справі номер провадження 35/103/17 та призначено розгляд справи на 20.07.2017р. о 10 год. 30 хв.

18.07.2017р. на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринтек» надійшло клопотання від 12.07.2017р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в якому позивач просить суд забезпечити проведення судового засідання у справі № 908/1295/17 призначене на 20.07.2017р. о 10 год. 30 хв. у режимі відеоконференції, проведення відеоконференції просить доручити господарському суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2017р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринтек» від 12.07.2017р. про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2017р. розгляд справи відкладено на 15.08.2017р. о 12 год. 30 хв.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.08.2017р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринтек» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

08.08.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області від ТОВ «Кліон» надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів та про відкладення розгляд справи для здійснення позивачем перерахунку суми позову, перевірки його відповідачем та надання відповідачем обґрунтованого відзиву на позовну заяву та контррозрахунку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.08.2017р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринтек» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою суду від 15.08.2017р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 05.09.2017р.

Від позивача електронною поштою та 05.09.2017 р. через Відділ документального забезпечення господарського суду надійшли письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, додаткові письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, нормативне та документальне обґрунтування заявлених позовних вимог, відповідно до яких позивач вказує на те, що його вимоги законні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню, та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в зв'язку з значною віддаленістю місця проведення судового засідання від місця знаходження відповідача.

Від відповідача 05.09.2017 р. через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив суд в задоволенні позову відмовити, в зв'язку з тим, що ним від позивача не було отримано письмових пояснень, що на думку відповідача, виключає можливість перевірити контр розрахунок суми позову та надати повний, обґрунтований відзив на позовну заяву.

Представники сторін в судове засідання 05.098.2017 р. не з'явились.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд розглянувши матеріали справи, дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи та неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню даного спору.

В судовому засіданні 05.09.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, винесено рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані сторонами додатково, судом встановлено наступне.

27.08.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гринтек» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кліон» (Постачальник) укладено Договір поставки № 416 (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується в порядку та в строки, встановлені даним Договором передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, в строк передбачений Додатком № 1 до даного Договору.

Додатком № 1 до Договору передбачено, що Покупець зобов'язується оплачувати товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку з відстрочкою платежу на 28 (двадцять вісім) календарних днів, за умови, що Постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні.

Позивач посилався на те, що за період господарської діяльності протягом 2015 року у позивача перед відповідачем виникла заборгованість в сумі 250,88 грн., у зв'язку з чим у грудні 2015р. ТОВ «Кліон» в телефонному режимі повідомив ТОВ «Гринтек» про подальше здійснення поставок товару на умовах 100% передоплати згідно виставлених рахунків на оплату замовлення.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кліон» надіслано ТОВ «Гринтек» рахунок на оплату замовлення № т000080605 – рибна продукція в асортименті – на загальну суму 5624,52 грн.

Судом встановлено, що оплата вказаного рахунку в розмірі 5624,52 грн. була здійснена позивачем 28.12.2015 р., про що свідчить платіжне доручення № 4203 від 28.12.2015р., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Однак, позивач вказує на те, що товар, за який була здійснена передоплата, відповідачем поставлений не був.

Позивачем на адресу відповідача був надісланий лист № 1 від 16.06.2016 р. з пропозицією повернути попередню оплату на підставі платіжного доручення № 4203 від 28.12.2015р. у сумі 5373,64 грн.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказаний вище лист позивача.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав своє зобов'язання у повному обсязі, а саме, ним перераховано відповідачу на підставі рахунку № т000080605 від 22.12.2015р. суму в розмірі 5624,52 грн., про що свідчить платіжне доручення № 4203 від 28.12.2015 р.

Однак, з матеріалів справи не вбачається, що відповідачем виконано своє зобов'язання щодо поставки товару позивачу, в зв'язку з чим позивачем було надіслано на адресу відповідача встановлений вище лист № від 16.03.2016 р., який отриманий представником відповідача 23.03.2016 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Як зазначив сам позивач в нього існувала заборгованість перед відповідачем в розмірі 250,88 грн., на яку він зменшив стягуєму суму попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наведеного вище вбачається, що відповідачем не було поставлено позивачу оплачений товар, в зв'язку з чим сума попередньої оплати підлягає поверненню.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» попередньої оплати за не поставлений товар, враховуючи існуючу заборгованість в розмірі 250,88 грн., становить 5373,64 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 235 грн. 3 % річних та 781,70 грн. інфляційних втрат, суд відмовляє в їх задоволенні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. зазначено, що грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Пунктом 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 р. встановлено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Суд зазначає, що в даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, а також зобов'язання повернути безпідставно набуте майно, не можна розцінювати як грошові зобов'язання в розумінні ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, нарахування 3 % річних та інфляційних витрат є можливим лише внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання. Проте, обов'язок поставити товар не є грошовим зобов'язанням, оскільки дії зобов'язаної сторони не пов'язуються зі сплатою грошових коштів, внаслідок чого нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних витрат на суму вартості товару, що не був поставлений відповідачем, є неправомірним, а вимога такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринтек» задовольняються судом частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 236, код ЄДРПОУ 33134908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гринтек» (03055, м. Київ, пр. Перемоги, 21-А, адреса для листування: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 11 А, код ЄДРПОУ 37203084) основний борг в розмірі 5373 (п'ять тисяч триста сімдесят три) грн. 64 коп. та 1345 (одну тисячу триста сорок п'ять) грн. 44 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 07.09.2017 р.

Суддя О.А. Топчій