Постанова

від 17.08.2017 по справі 910/5820/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2017 р. Справа№ 910/5820/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Алданової С.О.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Старіков Є.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Гардер О.В. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третіх осіб: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017р.

у справі №910/5820/17 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім-Енергозбут"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-ВУГІЛЛЯ"

2) Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс"

про стягнення 584 661,58 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім-Енергозбут" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 584 661,58 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилався на ту обставину, що надані ним послуги з транспортно-експедиційного обслуговування на замовлення відповідача за договором №151/18 від 03.12.2015р. ним не оплачено, у зв'язку з чим позивач просив примусово стягнути з відповідача 569 002,10 грн. основного боргу, 12 011,63 грн. інфляційних втрат за січень-лютий 2017 року та 3 647,85 грн. 3% річних з 12.01.2017р. по 30.03.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017р. залучено до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-ВУГІЛЛЯ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2017р. залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2017р. у справі №910/5820/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім-Енергозбут" 569 002,10 грн. заборгованості, 3 273,71 грн. 3% річних, 5 690,02 грн. інфляційних витрат та 8 669,48 грн. судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у стягненні 584 661,58 грн.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального права, з порушенням норм процесуального права.

На думку скаржника, позивачем не було своєчасно надано належно оформлених документів, що підтверджують вартість та розрахунки витрат позивача при виконанні договору №151/18 від 03.12.2015р. Апелянт стверджував, що наданий позивачем Акт №Т-4 від 06.01.2016р. не відповідає умовам договору, не є належним та допустимим доказом наданих послуг і підставою для оплати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Буравльов С.І., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.06.2017р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" прийнято до розгляду та призначено на 17.08.2017р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.08.2017р., у зв'язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці, змінено та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Алданова С.О., Смірнова Л.Г.

11.08.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив, в якому його представник вказував на необґрунтованість апеляційної скарги.

Треті особи до судового засідання, що відбулось 17.08.2017р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 03.12.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім-Енергозбут" (експедитор) та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (замовник) укладено договір №151/18 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування імпортного вугілля (договір). Відповідно до умов договору місцем надання послуг (Порт вивантаження) є український порт Чорного моря Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансінвестсервіс-термінал" (ТІС-Термінал) (надалі - порт) - залізнична станція кінцевого вантажоодержувача.

Відповідно до п. 1.1 договору експедитором надаються замовнику послуги з транспортно-експедиційного обслуговування імпортного вугілля, ідентифіковані на основі Державного класифікатору продукції та послуг ДК 016:2010 за показником п'ятого знаку - 52.29.1 "Послуги вантажних транспортно-експедиційних агентств" (надалі - послуги), які включають: послуги, що надаються в порту:

- вантажно-розвантажувальні послуги (здійснення прийому вантажу від судна, здійснення розвантаження судна з вантажем в межах досяжності вантажних механізмів порту, зачистка трюмів судна після вивантаження, здійснення подачі-забирання вагонів, здійснення навантаження вантажу в вагони, рівномірне, в межах вантажопід'ємності, завантаження вагонів для уникнення їх перекидання під час руху, оформлення перевізних документів на навантажені вагони, здійснення операцій по відправленню вагонів на станцію призначення, зважування залізничних вагонів на залізничних вагах, забезпечення вживання необхідних заходів проти змерзання вантажу в зимовий період (з 15 листопада по 15 березня), документальне оформлення недостач, надлишків і пошкоджень вантажу в процесі проведення вантажно - розвантажувальних робіт, здійснення списання вантажу з обліку порту по суднових і залізничних документах);

- послуги переваження вантажу методом дравт-сюрвейерського заміру в порту вивантаження;

- послуги зі складування вантажу (розміщення вантажу на майданчиках (складських площах), які розташовані на території порту, зачистка складських приміщень на території порту, документальне оформлення недостач, надлишків і пошкоджень вантажу в процесі зберігання вантажу);

- послуги з надання вантажу до інспекції та сприяння проведенню робіт, пов'язаних з інспекцією (перевіркою якості);

- інші послуги, необхідні для належного виконання експедитором своїх зобов'язань, визначених цим підпунктом (пп. 1.2.1. п. 1.2.).

- послуги зі зберігання вантажу на складських площах порту (пп. 1.2.2. п. 1.2.).

Зі змісту пункту 3.3 договору випливає, що експедитор передає вантаж замовнику: за кількістю: за даними залізничних накладних на навантажені вагони, з урахуванням допустимих норм природних втрат, що визначені чинним законодавством (0,93% - природні втрати в порту, з них: 0,63% - при перевантаженні зі складу на залізничний транспорт, 0,3% - при перевантаженні з судна на склад; а також, сума норми природних витрат і граничного розходження визначення маси нетто, що становить 1% маси нетто, зазначеної в залізничній накладній для відповідного вагону; а за якістю - згідно з сертифікатом якості суднових партій вантажу, виданого незалежною інспекційною компанією в порту вивантаження.

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки здійснюються замовником в безготівковій формі у національній валюті України за кожну суднову партію на підставі рахунків-фактури експедитора за фактично надані послуги в порту, підтверджені генеральним актом порту, який надається замовнику експедитором, та підтверджені копіями залізничних накладних, сертифікатами якості та кількості, виданих незалежними інспекційними компаніями в порту вивантаження.

Пунктом 4.2 договору передбачено можливу попередню оплату у розмірі 50% від вартості послуг по обробці суднової партії, з моменту початку надання послуг протягом 5-ти банківських днів від дати отримання оригіналу рахунку, який надається замовнику експедитором. Остаточний розрахунок за послуги, надані в порту, здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з дати надання таких послуг, що підтверджується належно оформленим сторонами актом приймання - передачі послуг, на підставі рахунків експедитора.

Ціна договору визначається на весь спектр послуг, що закуповуються (згідно з калькуляцією, що є додатком №1 до договору), виходячи із максимального обсягу по транспортно-експедиційному обслуговуванню вугілля в ТОВ "Трансінвестсервіс-термінал" у кількості 360,00 тис. тонн і визначається у гривнях, що становить 119 311 200,00 грн. з ПДВ.

Ціна та вартість послуг при виконанні договору можуть бути змінені у випадках передбачених чинним законодавством України, та з урахуванням норм Закону України "Про здійснення державних закупівель" (п.п. 5.1, 5.4. договору).

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім-Енергозбут" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІС-ВУГІЛЛЯ" (виконавець) укладено договір № 261015/І-ТВ від 26.10.2015р., відповідно до умов якого виконавець за завданням замовника приймає на себе зобов'язання надати послуги за рахунок та в інтересах замовника з накопичення і перевалки імпортних навалочних вантажів замовника (вивантаження з судна, зберігання на складі, навантаження в залізничні вагони), в межах одного пункту пропуску через державний кордон України на території терміналу "ТІС-ВУГІЛЛЯ", розташованого в порту Південний , Україна.

Згідно з пунктом 2.2 вказаного договору, ТОВ "Торгівельний Дім-Енергозбут" сплачує рахунки ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" протягом 5 банківських днів від дня виставлення таких рахунків та надання підтверджуючих документів.

Позивач звернувся до ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" із заявкою №1/12-4 від 01.12.2015р. на організацію перевезення вантажу загальною масою 88 317,00 т. зі ст. Чорноморська Одеської залізниці до ст. Трипілля-Дніпровська, ППЗ. Вантажоотримувачем вказано ПАТ "Центренерго" Трипільська ТЕС.

Відповідачем надано позивачу інструкцію №06-06/6711 від 14.12.2015р. про порядок заповнення залізничних накладних для відвантаження вугільної продукції на адресу Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго".

Колегією встановлено, що заявка позивача №1/12-4 від 01.12.2015р. та інструкція відповідача №06-06/6711 від 14.12.2015р. виконані ТОВ з ІІ "Трансінвестсервіс" на підставі договору №12/ТУ по організації обліку та внутрішньопортового експедирування від 01.02.2011р., укладеного між ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" та ТОВ з ІІ "Трансінвестсервіс".

Встановлено, що відповідно до підписаного між позивачем та ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" акту №30 від 06.01.2016р. протягом 12.12.2015р.-06.01.2016р. на адресу Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" було відвантажено 85 995,350 т. вугілля, фактичні природні втрати становили 199,204 т.

Між позивачем та ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" був підписаний акт виконаних робіт (надання послуг) №457 від 31.03.2016р. про виконання портового експедирування за договором №261015/І-ТВ від 26.10.2015р. на суму 595 431,80 грн.

На виконання умов п. 4.1 договору №151/18 від 03.12.2015р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі документів від 11.01.2016р. (дата акту 11.01.2015р., як зазначено сторонами, вказана помилково).

12.04.2016р. листом 12/04-1 позивач направив відповідачу акт №Т-4 від 06.04.2016р. на загальну суму 627 751,85 грн. разом з копією підписаного з ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" акту виконаних робіт (надання послуг) №457 від 31.03.2016р. та рахунком ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" №457 від 31.03.2016р.

У подальшому, позивач звертався до відповідача з претензію (№11/11-1 від 11.11.2016р.) та листом (№13/12-1 від 13.12.2016р.) про погашення заборгованості за надані послуги транспортно-експедиційного обслуговування.

Відповідач листом № 06-02/4979 від 22.12.2016р. повідомив позивача про порушення термінів оформлення акту № Т-4 від 06.04.2016р., у зв'язку із чим відмовився від його прийняття та підписання.

Повторне звернення позивача №11/01-1 від 11.01.2017р. із актом №Т-4 від 06.01.2016р. на загальну суму 569 002,10 грн. відповідачем залишене без виконання, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про примусове стягнення з відповідача 569 002,10 грн. заборгованості та нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних втрат у розмірі 12 011,63 грн. та 3% річних у розмірі 3 647,85 грн.

Частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Аналогічні положення зазначені у ч. 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Згідно із ч. 1 ст. 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Частиною 10 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Частиною 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Колегією суддів встановлено, що на підставі заявки позивача №1/12-4 від 01.12.2015р. та за інструкцією відповідача №06-06/6711 від 14.12.2015р. у грудні 2015 року на адресу Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" згідно договору №12/ТУ від 01.02.2011р. ТОВ з ІІ "Трансінвестсервіс" відвантажено 85 995,350 т. вугілля, що підтверджується актом №1867 від 31.12.2015р. на суму 546 128,70 грн.

Вартість даних послуг сплачена ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" (платіжне доручення №188 від 22.01.2016р.) та у відповідності до умов договору №261015/І-ТВ від 26.10.2015р. виставлено позивачу рахунок №457 від 31.03.2016р. на оплату послуг з портового експедирування на суму 595 431,80 грн.

Виконання ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" послуг за договором №261015/І-ТВ від 26.10.2015р. підтверджується актом №457 від 31.03.2016р. про виконання портового експедирування на суму 595 431,80 грн.

На виконання договору №151/18 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування імпортного вугілля від 03.12.2015р., позивачем передано відповідачу: генеральний акт №1911 від 12.12.2015р., попередній звіт, вантажну митну декларацію IM40 TF 50001/2015/013133, акт №30 від 06.01.2016р., відповідно акту приймання-передачі документів від 11.01.2016р., який скріплений печатками та підписами сторін. Крім того, згідно інструкції відповідача №06-06/6711 від 14.12.2015р. оформленні залізничні накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оформлення позивачем та ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" акту №457 виконаних робіт (надання послуг) від 31.03.2016р. у березні 2016 року не спростовує факту надання позивачем за плату послуг з транспортно-експедиційного обслуговування вугілля у грудні 2015 року та не звільняє відповідача від здійснення їх оплати позивачу у справі в силу принципу обов'язковості умов укладеного між ними договору.

Доводи апелянта про те, що строк дії договору №12/ТУ від 01.02.2011р. закінчився, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи, зокрема, додатковими угодами до договору №12/ТУ від 01.02.2011р. №1 від 01.01.2012р., №5 від 31.12.2012р., №8 від 31.12.2013р., №20 від 31.12.2014р., від №30 від 31.12.2015р. строк дії договору продовжено до 31.12.2016р.

Зі змісту договору №151/18 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування імпортного вугілля від 03.12.2015р. вбачається, що сторонами не було погодженого певного порядку підписання акту виконаних робіт (надання послуг).

З огляду на акт виконаних робіт (надання послуг) №1867 від 31.12.2015р. за договором №12/ТУ по організації обліку та внутрішньопортового експедирування від 01.02.2011р., вантажної митної декларацієї IM40 TF 50001/2015/013133, акту №30 від 06.01.2016р., генерального акту №1911 від 12.12.2015р., попереднього звіту, залізничних накладних, висновок суду про надання позивачем відповідачу у грудні 2015 року послуг з транспортно-експедиційного обслуговування імпортного вугілля є вірним та документально доведеним.

За таких обставин надані позивачем відповідачу акти виконаних робіт (надання послуг) №457 від 31.03.2016р. за договором №261015/І-ТВ від 26.10.2015р., укладеного між ТОВ "ТІС-ВУГІЛЛЯ" та ТОВ "Торгівельний Дім-Енергозбут", в підтвердження фактичного надання послуг та їх вартості, є належними та допустимими доказами, у зв'язку із чим, відмова відповідача від підписання та оплати акту №Т-4 виконання робіт з надання транспортно-експедиційного обслуговування імпортного вугілля від 06.01.2016р. є необґрунтованою.

При цьому, посилання скаржника на порушення строків складення та надання відповідачу акту №Т-4 від 06.01.2016р. та відсутність повторного направлення позивачем акту №457 виконання робіт (надання послуг) від 31.03.2016р. та рахунку на оплату саме листом вих. 11/01-1 від 11.01.2017р. разом із актом №Т-4 від 06.01.2016р. не звільніє відповідача від оплати отриманих послуг. Крім того, відповідачем не заперечується факт одержання раніше (до січня 2017 року) акту №457 виконання робіт (надання послуг) від 31.03.2016р. та рахунку №457 від 31.03.2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, акт №Т-4 виконаних робіт з надання транспортно-експедиційного обслуговування імпортного вугілля від 06.01.2016р. отриманий відповідачем 12.01.2017р., то обов'язок відповідача зі сплати наданих позивачем послуг настав 19.01.2017р.

На підставі викладеного, колегія судів дійшла висновку, що вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 569 002,10 грн., є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Поряд з вимогами про примусове стягнення плати за надані послуги за договором №151/18 від 03.12.2015р., позивач просив стягнути нараховані ним інфляційні втрати у розмірі 12 011,63 грн. за січень-лютий 2017 року та 3% річних у розмірі 3 647,85 грн. за період з 12.01.2017 по 30.03.2017р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегією встановлено, що до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у сумі 3 273,71 грн. за період з 20.01.2017р. по 30.03.2017р. та інфляційні втрати у сумі 5 690,02 грн. за лютий 2017р., тож позов в цій частині підлягає задоволенню.

Заперечення скаржника щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, у зв'язку із тим, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2004р. порушено провадження у справі №15/76-б про банкрутство ПАТ "Центренерго", і відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом", встановлено загальну заборону на нарахування штрафних санкцій й пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, колегією суддів відхиляються, оскільки інфляційні нарахування та 3% річні не мають характеру штрафних санкцій, і заборона на їх нарахування під час дії мораторію не розповсюджується.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2016р. по справі №910/1733/16.

Доводи скаржника правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017р. у справі №910/5820/17 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017р. у справі №910/5820/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017р. у справі №910/5820/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5820/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді С.О. Алданова

Л.Г. Смірнова