Ухвала

від 04.09.2017 по справі 903/597/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"04" вересня 2017 р. Справа № 903/597/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські торгівельні мережі"

про стягнення 360 000,00 грн.

Суддя Костюк С.В.

при секретарі Коритан Л.Ю.

за участю представників:

від позивача: н/з;

від відповідача: Багіров Р. А., довіреність від 06.07.2017 року.

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

Суть: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ставить вимогу стягнути з відповідача - ТзОВ "Українські торгівельні мережі" 360 000,00 грн. неустойки.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на договір суборенди нерухомого майна від 15.08.2013 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та ТзОВ "Українські торгівельні мережі" (суборендар), за умовами якого орендар зобов'язується передати суборендареві в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: приміщення магазину, загальною площею 180,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а суборендар зобов'язався прийняти об'єкт суборенди, своєчасно сплачувати суборенду плату та після припинення договору повернути об'єкт суборенди орендарю відповідно до умов договору (п.1.1 договору). Згідно з п.7.2.договору суборенди від 15.08.2013р. не пізніше ніж за 1 календарний день до моменту закінчення строку оренди або настання інших обставин, що є підставою для розірвання договору, суборендар зобов'язаний звільнити об'єкт суборенди від сторонніх предметів та підготувати його до передачі орендарю.

Об'єкт суборенди повинен бути переданий орендарю не пізніше 3 робочих днів після закінчення строку суборенди або настання інших обставин, що є підставою для розірвання договору (п.7.3 договору).

Згідно з пунктами 11.1.-11.2. цього договору строк суборенди становить 35 місяців з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта суборенди. Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до закінчення строку суборенди, а в частині виконання зобов'язань щодо повернення об'єкту суборенди та здійснення розрахунків-до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань.

Рішенням господарського суду Волинської області від 26.04.2017 року задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські торгівельні мережі", зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські торгівельні мережі" повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 по акту приймання-передачі приміщення магазину, загальною площею 180,0 м.кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 договору суборенди сторони погодили умови відповідальності, а саме п. 8.3 передбачено, що у разі прострочення строку повернення суборендарем об'єкту суборенди, він сплачує орендарю штраф у розмірі 10% від розміру орендної палати за один місяць оренди за кожен день затримки платежу. Сплата штрафу не звільняє суборендаря від сплати суборендної плати за період фактичного використання об'єкта суборенди.

Оскільки відповідачем не повернуто вчасно об'єкта суборенди орендарю, останнім нараховано неустойку, відповідно до ст. 785 ЦК України в розмірі 360 000,00 грн..

При правовому обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на норми ст. ст. 525, 526, 759, 762, 763, 795, 785 ЦК України.

В поясненні від 23.08.2017 року вказує, що підписавши договір суборенди від 15.08.2013 року, сторони виразили свою волю, щодо його умов та передбачили, що обов'язок повернення об'єкту оренди, незалежно від причин припинення дії договору, є виконаним лише після підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення, що орендується (п.п.7.1-7.4), це узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 795 ЦК України та правовими позиціями викладеними в п. 5.4 Постанови Пленуму ВГСУ від29.05.2013 року № 12.

Судовим рішенням від 26.04.2017 року у справі № 903/135/17 встановлено факт невиконання відповідачем обов'язку з повернення приміщення позивачу, що згідно положення ч.3 ст.35 ГПК України є обставиною, яка не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На виконання наказу господарського суду № 903/135/17-1 ДВС у Старокостянтинівському районі Хмельницької області 29.05.2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 54032879, за яким відповідач - ТзОВ Українські торгівельні мережі зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів повернути позивачу орендоване приміщення по акту прийому-передачі, за невиконання вимоги виконавчою службою згідно постанови від 13.06.2017 року на відповідача накладено штраф в розмірі 5100,00 грн..

Правомірність користування позивачем - ФОП ОСОБА_1 об'єктом оренди, який передано в суборенду відповідачу на підставі договору № 82 від 01.09.2013 року, встановлена рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.06.2016 року у справі № 924/369/16, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року.

Позивач здійснив нарахування неустойки в розмірі 360000,00 грн. виходячи з положень п. 8.1 договору від 15.08.2013 року та ч. 2 ст. 785 ЦК України, якою зокрема передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно абз.4 п. 5.4 постанови Пленуму ВГСУ № 12 від 29.05.2013 року та інформаційного листа ВГСУ від 29.05.2012 року № 01-06/735/2012 Про деякі питання практики застосування статей 785 та 786 Цивільного кодексу України з метою забезпечення правильного і однакового застосування господарськими судами норм законодавства при вирішенні судами питань щодо стягнення спеціальної неустойки слід враховувати умови договору та норми с. 2 ст. 785 ЦК України, яка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Дана правова позиція підтверджена Верховним Судом України при перегляді справ з аналогічними правовідносинами - 19.08.2014 року № 5015/4879/12/3-70гс14, 02.09.2014 року № 927/1215/13/3-85гс14.

Представником відповідача подано клопотання від 04.09.2017 року про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Старокостянтинівське районне споживче товариство (Хмельницька область, м.Старокостянтинів, вул.Грушевського,22, код ЄДРПОУ 30156363).

В клопотанні, зокрема, зазначає, що позивач ґрунтує свою вимогу посилаючись на невиконання відповідачем умов договору суборенди нерухомого майна від 15.08.2013 року щодо неповернення орендованого приміщення та нараховує штраф згідно п. 8.3 даного договору та ст. 785 ЦК України.

Згідно ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) , якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Вимоги позивача ґрунтуються на наявному в позивача, як орендаря на підставі договору оренди № 82 від 15.08.2013 року, праві користування майном, що є предметом вищевказаного договору та договору суборенди від 15.08.2013 року, укладеному між позивачем та відповідачем.

Вказаним договором встановлено строк оренди до 01.06.2016 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 774 ЦК України, строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Тобто в момент заключення договору суборенди сторони визначили строк його дії (35 місяців, до 15.07.2016 року), що перевищує строк основної оренди.

Тому з урахуванням положень ст. 774 ЦК України договір суборенди був заключений до 01.06.2016 року, а не до 15.07.2016 року.

У зв'язку із закінченням договору оренди № 82 від 01.09.2013 року та на вимогу Старокостянтинівського РСТ (власник майна), 01.06.2016 року відповідач повернув майно власнику за актом приймання - передачі. Продовжувати користуватись майном відповідач не мав можливості та законних підстав, оскільки це є порушенням прав власника майна, оскільки за ст. 391 ЦК України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Про існування додаткової угоди № 1 від 15.01.2016 року до договору оренди № 82, укладеної між позивачем та власником майна, якою було продовжено строк дії договору до 31.12.2018 року, відповідач дізнався лише 10.10.2016 року з листа позивача, коли майно було повернуто його власнику.

Своїм листом від 24.01.2017 року власник майна вказує, що неодноразово відсилав листи позивачу із проханням з'явитись для узгодження питань повернення майна за договором оренди, які проігноровані позивачем. Даним листом власник майна підтвердив, що основний договір оренди є припинений з 01.06.2016 року, що давало впевненість відповідачу у правильності своїх дій.

Тобто, власник майна постійно наголошував на тому, що договір оренди був припинений з 01.06.2016 року, а позивач по даній справі постійно ухилявся від повернення майна власнику.

На даний час виникла ситуація при якій відповідач згідно вищезазначеного судового рішення зобов'язаний повернути майно позивачу, яке не перебуває у його власності.

При цьому виходячи із фактичних обставин, факт неповернення майна позивачу є наслідком його недобросовісної поведінки, а також; наявності суперечностей між позивачем та власником майна, що призвело до негативних наслідків для відповідача за відсутності його вини.

За таких обставин, враховуючи відсутність вини у діях відповідача, відсутні й правові підстави для задоволення позовних вимог.

Також вказав, що після повернення майна власнику 01.06.2016 року, між ним та відповідачем було укладено договір оренди спірного приміщення і з цього часу та до квітня 2017 року відповідач користувався цим майном, за що сплачував орендну плату напряму власнику майна.

Ознайомившись з матеріалами, які відповідач долучив до клопотання про залучення 3-ї особи, суд з метою з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору по суті вирішив його задоволити.

В зв'язку з вищезазначеними обставинами та необхідністю витребування додаткових матеріалів представником відповідача подано заяву про розгляд спору у більш тривалий строк.

Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

З урахуванням необхідності відкладення розгляду справи для витребування додаткових матеріалів враховуючи заяву представника відповідача, строк розгляду спору суд продовжує на 15 днів - до 12.10.2017р. включно.

Керуючись ст.ст. 27, 38, 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

у х в а л и в:

1. Строк розгляду спору продовжити на 15 днів - до 12.10.2017 року включно.

2. Розгляд справи відкласти на 09.10.2017р. на 11 год. 00 хв..

3. Залучити 3-ю особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Старокостянтинівське районне споживче товариство (Хмельницька область, м.Старокостянтинів, вул.Грушевського,22, код ЄДРПОУ 30156363).

4. Зобов'язати позивача направити 3-й особі копію позовної заяви з додатками, про що докази надати суду.

5. Зобов'язати 3-ю особу надати суду пояснення по суті заявлених позовних вимог.

6. Зобов'язати відповідача направити позивачу клопотання від 04.09.2017 року з додатками про що докази надати суд.

7. Позивачу надати суду пояснення з врахуванням викладеного в клопотанні відповідача від 04.09.2017 року та доданих до клопотання доказів.

Суддя С. В. Костюк