Рішення

від 24.11.2009 по справі 13/159-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОН СЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.11.2009 Справа № 13/159-09

Господарський суд Херсонс ької області у складі судді Закуріна М. К. при секр етарі Фінаровій О.Л., розгляну вши у відкритому судовому за сіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства " Херсонський суднобудівний з авод"

до Товариства з обмеже ною відповідальністю "Бескид "

за участі:

3-ї особи на стороні відпові дача - приватного підпри ємця ОСОБА_1,

представників сторін:

позивача - Шорстова О.Ю. (представника за дорученням ),

відповідача - Байда Р.А. (в.о. директора), Диневича О.М . (представника за дорученн ям),

3-ї особи - не з' явився,

про стягнення 487862,82 грн,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з від повідача 487862,82 грн, з яких: 480815,26 грн вартості втраченого майна т а 7047,56 грн нарахованих відсоткі в річних. Безпосередньо позо вні вимоги ґрунтуються на не виконанні відповідачем взят их на себе зобов' язань за до говором № 3/02-1 про надання транс портно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажу та його доставки, у зв' язку з чи м він втрачений.

Відповідачем зазначені ви моги не визнаються, оскільки , на його думку, він є експедит ором за договором, а не безпос ереднім перевізником вантаж у, у зв' язку з чим відповідно до статті 34 Конвенції про дог овір міжнародного дорожньог о перевезення вантажів за вт рату вантажу несе відповідал ьність інша особа - перевізн ик приватний підприємець О СОБА_1, який не забезпечив до ставку вантажу на територію України.

Під час судового розгляду с прави відповідачем заявлено клопотання про його заміну н алежним відповідачем, а саме на ПП ОСОБА_1, проте воно су дом відхилене, оскільки позо вні вимоги позивача спрямова ні саме до ТОВ „Бескид”.

Розгляд справи проведено в судових засіданнях, які відб улися 15 та 29 жовтня, 12 та 24 листоп ада поточного року. За резуль татами розгляду справи судом оголошено вступну та резолю тивну частину даного рішення .

Крім викладеного з матеріа лів справи слідує, що 3 лютого 2006 року між сторонами укладен о договір № 3/02-2 про надання тра нспортно-експедиційних посл уг при перевезенні вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, за умовами якого відповідач, як виконавець, зобов' язався з а винагороду власними силами або із залученням третіх осі б організувати виконання пос луг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, а п озивач, в свою чергу, виступаю чи в якості замовника, зобов' язався прийняти та сплатити вартість наданих відповідач ем послуг (пункту 1.2. договору). В договорі сторонами також п огоджено, що вони діють від вл асного імені, або за дорученн ям організацій, з якими вони м ають прямі договори (пункт 2.1.). Серед зобов' язань, взятих н а себе договором відповідач зобов' язався доставити ван таж у вказаний пункт признач ення т а передати його уповно важеній особі цілості та схо ронності відповідно до накла дної та іншими документами (п ункт 4.2.7.).

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до вказаного договору № 1 від 15.12.200 6 р, № 2 від 18.12.2007 р., № 3 від 25.12.2008 р., № 4 від 25.05.2009 р., за змістом яких строк ді ї договору продовжувався на кожний наступний рік, в тому ч ислі до 31.12.2009 р.

На виконання умов договору 7 квітня 2009 року позивачем офор млено відповідачу транспорт не замовлення № 85 про виконанн я перевезення вантажу - мета лопрофіль в кількості 20 т авто транспортом за маршрутом: Іт алія - Україна; починаючи з 8 к вітня 2009 року.

У визначений час, тобто 08.04.2009 р . згідно до інвойсів №№ 22, 23, 24, 25 ві д 08.04.2009 р. вантаж, вартістю 40621,57 євр о був завантажений на автомо біль, належний приватному пі дприємцю ОСОБА_1, який зал учений до перевезення відпов ідачем за договором № 02/06-1 від 02. 06.2008 р., укладеним між ними.

Водночас, не дивлячись на ум ови договору вантаж до цього часу до позивача не прибув та його місцезнаходження відпо відачу не відоме, зв' язку з чим позивачем на адресу відп овідача була направлена прет ензія за вих. № 701-1197 від 10.06.2009 р. про поставку вантажу, але вона ли стом за вих. № 10/06-1 від 10.06.2009 р. залиш ена без виконання.

Аналіз вказаних правовідн осин, які виникли між сторона ми, свідчить, що вони за своєю юридичною природою є відноси нами з перевезення вантажів.

Зокрема, відповідно до стат ті 306 Господарського кодексу У країни перевезенням вантажі в визнається господарська ді яльність, пов' язана з перем іщенням продукції виробничо -технічного призначення та в иробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітря ними шляхами, а також транспо ртування продукції трубопро водами. Суб' єктами відносин перевезення вантажів є пере візники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перев езення вантажів здійснюють в антажний залізничний трансп орт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажн ий транспорт та вантажний вн утрішній флот, авіаційний ва нтажний транспорт, трубопров ідний транспорт, космічний т ранспорт, інші види транспор ту. Допоміжним видом діяльно сті, пов' язаним з перевезен ням вантажу, є транспортна ек спедиція. Загальні умови пер евезення вантажів, а також ос обливі умови перевезення окр емих видів вантажів (вибухов их речовин, зброї, отруйних, ле гкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речови н тощо) визначаються цим Коде ксом і виданими відповідно д о нього транспортними кодекс ами, транспортними статутами та іншими нормативно-правов ими актами. Відносини, пов' я зані з перевезенням пасажирі в та багажу, регулюються Циві льним кодексом України та ін шими нормативно-правовими ак тами.

Статтею 307 того ж Кодексу над ано визначення договору пере везення вантажу. Так, за догов ором перевезення вантажу одн а сторона (перевізник) зобов' язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажов ідправником) вантаж до пункт у призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповнов аженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а в антажовідправник зобов' яз ується сплатити за перевезен ня вантажу встановлену плату . Договір перевезення вантаж у укладається в письмовій фо рмі. Укладення договору пере везення вантажу підтверджує ться складенням перевізного документа (транспортної нак ладної, коносамента тощо) від повідно до вимог законодавст ва. Умови перевезення вантаж ів окремими видами транспорт у, а також відповідальність с уб'єктів господарювання за ц ими перевезеннями визначают ься транспортними кодексами , транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть перед бачити в договорі також інші умови перевезення, що не супе речать законодавству, та дод аткову відповідальність за н еналежне виконання договірн их зобов' язань.

Враховуючи, що відповідач в казує на той факт, що між ним т а позивачем укладено договір транспортного експедируван ня, а не перевезення, суд зазна чає, що відповідно до приписі в статті 316 Названого Кодексу за договором транспортного е кспедирування одна сторона ( експедитор) зобов' язується за плату і за рахунок другої с торони (клієнта) виконати або організувати виконання визн ачених договором послуг, пов ' язаних з перевезенням вант ажу. Договором транспортного експедирування може бути вс тановлений обов'язок експеди тора організувати перевезен ня вантажу транспортом і за м аршрутом, вибраним експедито ром або клієнтом, укладати ві д свого імені або від імені кл ієнта договір перевезення ва нтажу, забезпечувати відправ ку і одержання вантажу, а тако ж виконання інших зобов' яза нь, пов' язаних із перевезен ням.

Приймаючи до уваги, що уклад ений між сторонами договір, м істить в собі зобов' язання щодо власного (відповідачем) перевезення вантажу, то запе речення відповідача відносн о правової природи вказаного вище договору до уваги судом не приймаються.

Приписами статті 313 Кодексу передбачено, що перевізник з обов' язаний доставити вант аж до пункту призначення у ст рок, передбачений транспортн ими кодексами, статутами чи п равилами. Якщо строк доставк и вантажів у зазначеному пор ядку не встановлено, сторони мають право встановити цей с трок у договорі. Перевізник з вільняється від відповідаль ності за прострочення в дост авці вантажу, якщо простроче ння сталося не з його вини. Роз мір штрафів, що стягуються з п еревізників за прострочення в доставці вантажу, визначає ться відповідно до закону. Сп лата штрафу за доставку вант ажу з простроченням не звіль няє перевізника від відповід альності за втрату, нестачу а бо пошкодження вантажу, що ст алися внаслідок простроченн я.

Поряд з цим, за статтею 314 Код ексу встановлена відповідал ьність перевізника за втрату , нестачу, пошкодження вантаж у, а саме перевізник несе відп овідальність за втрату, нест ачу та пошкодження прийнятог о до перевезення вантажу, якщ о не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних код ексах чи статутах можуть бут и передбачені випадки, коли д оведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодже нні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перев езенні вантажу, перевізник в ідповідає: у разі втрати або н естачі вантажу - в розмірі вар тості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмі рі суми, на яку зменшилася йог о вартість; у разі втрати вант ажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності , якщо не буде доведено, що вон а є нижчою від дійсної вартос ті вантажу.

За приписами статей 9 Консти туції України та 19 Закону Укра їни „Про міжнародні договори України” чинні міжнародні д оговори України, згода на обо в' язковість яких надана Вер ховною Радою України, є ча стиною національного законо давства і застосовуються у п орядку, передбаченому для но рм національного законодавс тва. Якщо міжнародним догово ром України, який набрав чинн ості в установленому порядку , встановлено інші правила, ні ж ті, що передбачені у відпові дному акті законодавства Укр аїни, то застосовуються прав ила міжнародного договору.

Так, відповідно до Закону Ук раїни „Про приєднання Україн и до Конвенції про договір мі жнародного автомобільного п еревезення вантажів” Україн а приєдналася до Конвенції п ро договір міжнародного авто мобільного перевезення вант ажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві. А згідно до листа М іністерства закордонних сп рав України від 16.05.2007 № 72/14-612/1-1559 „Що до набуття чинності міжнарод ними договорами”, ця Конвенц ія набирала чинності для Укр аїни 17 травня 2007 року. Частиною 1 статті 1 Конвенції визначено , що вона застосовується до бу дь-якого договору дорожного перевезення за допомогою авт омобіля, у випадку, коли місце прийняття до перевезення ва нтажу та місце, передбачене д ля його здачі, знаходяться на території двох різних держа в, одна з яких є учасником Конв енції.

Статтею 3 Конвенції передба чено, що при її застосуванні т ранспортер (перевізник) відп овідає як за свої власні дії т а упущення, так і за дії та упу щення своїх агентів, а також і всіх інших осіб, послугами як их він користується для вико нання перевезення. Поряд з ци м, за статтею 17 Конвенції тран спортер несе відповідальніс ть за повну або часткову втра ту вантажу в проміжок часу мі ж прийняттям вантажу до пере везення та його здачі, а також за прострочення доставки. Пр и цьому транспортер не вправ і посилатися з метою зняття і з себе відповідальності ні н а дефекти автомобіля, ні на ви ну особи, у якої був найнятий а втомобіль, або агентів цієї о соби.

Статтею 20 Конвенції визначе ні правові приписи у разі втр ати вантажу. Зокрема, за части ною 1 цієї статті управнена за договором сторона може, без о бов' язкового надання інших доказів, вважати вантаж втра ченим, якщо він не був доставл ений протягом тридцяти днів після встановленого граничн ого терміну, або коли такого в становлено не було, протягом шістдесяти днів з дня прийня ття вантажу транспортером.

В даному випадку цей строк в ідповідачем прострочено, а т ому слідує висновок про втра ту переданого йому для перев езення вантажу.

У відповідності до частини 1 статті 23 Конвенції сума відш кодування у разі втрати вант ажу визначається на підставі його вартості в місці і під ча с прийняття до перевезення, т обто вартості, яка вказана ви ще - 40621,57 євро. Станом на час зве рнення позивача з позовом ку рс євро до національної валю ти складав за офіційним курс ом Національного банку Украї ни - 1183,6452 грн за 100 євро, у зв' яз ку з чим вартість втраченого вантажу в національній валю ті складає 480815,26 грн з розрахунк у: 40621,57 євро х 11,836452 = 480815,26 грн.

За статтею 34 Конвенції якщо перевезення, умови якого виз началися одним договором вик онується декількома дорожни ми транспортерами, то кожний з них несе відповідальність за все перевезення, причому д ругий транспортер та кожний наступний за ним стають учас никами перевезення на умовах , вказаних в накладній.

Враховуючи ці положення су д приходить до висновку про п равомірність вимог позивача , спрямованих до відповідача , як першого перевізника, у зв' язку з чим заперечення відпо відача в цій частині до уваги не приймаються.

Водночас, частиною 1 статті 27 Конвенції передбачена тако ж відповідальність у вигляді сплати процентів у випадку в трати вантажу, а саме управне на сторона може вимагати спл ати процентів на суму, яка під лягає відшкодуванню, котрі о браховуються з розрахунку п' яти відсотків річних з дня зв ернення до транспортера в пи сьмовій формі з вимогою або з дня подання позову. Позиваче м на підставі цієї статті нар аховано 7047,56 грн процентів, вих одячи із вартості втраченого вантажу та 107 днів прострочен ня, а саме за період з 10.06.2009 р. (ден ь направлення претензії) по 24. 09.2009 р. (день звернення до суду з позовом). За таких обставин ці вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин позовні в имоги підлягають задоволенн ю, а тому судові витрати покла даються на відповідача.

На підставі вказаних право вих норм і керуючись статтям и 44, 49, 82-85 ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольни ти.

2.Стягнути з товариства з об меженою відповідальністю „Б ескид” (розташованого за адресою: м. Херсон, Кошовий спуск, 1; код 30570165; розрахунковий рахунок 26004130929 в АППБ „Райффайз ен банк Аваль”, МФО 380805) на корис ть відкритого акціонерного т овариства „Херсонський судн обудівний завод” (розташован ого за адресою: м. Херсон, Кара нтинний острів, 1; розрахунков ий рахунок 26008029801179 в ХФ ВАТ „Кред итпромбанк”, МФО 352651, код 14308500) - 48 0815,26 грн вартості втраченого ва нтажу, 7047,56 грн процентів, 4878,63 грн витрат по сплаті державного мита, 236 грн витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу. Видати нака з.

Дата підпису рішення - 27 ли стопада 2009 року

Суддя М.К. Закурін