Рішення

від 04.09.2017 по справі 643/3499/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 22-ц/790/ 2212 /17 Головуючий 1 інстанції - Довготько Т.М.

Справа: № 643/3499/16-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: спадкові

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 вересня 2017 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Піддубного Р.М.,

ОСОБА_1,

секретаря Прологаєвої А.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та за законом, визнання юридичного факту,-

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року позивач звернувся з позовом в якому після уточнення просив визнати за ним право власності на 5/12 часток квартири АДРЕСА_1 за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27.12.2014 року; визнати факт сумісного проживання однією сім'єю його ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 2008 року по 27.12.2014 року, тобто по день смерті ОСОБА_5 в с. Коверівка, вул. Південна,13 (19) Валківського району Харківської області, та проживання однією сім'єю його ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з 2008 року по 15.03.2015 року тобто по день смерті ОСОБА_6, спочатку за адресою: с. Коверівка вул. Південна, 13 (19) Валківського району, а потім з 03.12.2014 року у с. Сидоринкове вул. Горовівка,11; визнати факт прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті дружини ОСОБА_5, яка померла 27.12.2014 року; визнати за ним право власності на 7/12 часток квартири АДРЕСА_2 за законом після смерті ОСОБА_6, як спадкоємцем четвертої черги; визнати за ним право власності на 1/6 частку житлового будинку з надвірними будівлями за №19 по вул. Південній в с. Коверівка Валківського району Харківської області за законом після смерті ОСОБА_6, як спадкоємцем четвертої черги; визнати за ним право власності на 1/6 частку земельної ділянки, площею 4,2947 га, яка розташована на території Баранівської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6321280500:01:000:0068, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 234783463212 номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 3733930, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХР № 05560 виданого 10.05.2005 р. Валківською районною державною адміністрацією Харківської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договору оренди землі за №253 після смерті ОСОБА_6, як спадкоємцем четвертої черги.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2017 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 5/12 часток квартири АДРЕСА_3 за заповітом після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 27.12.2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою , у якій просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання факту проживання однією сім'єю та визнання права власності.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що заочне рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції при розгляді справи не з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, не прийняв до уваги допустимі та достатні докази на підтвердження позовних вимог.

Суд при ухваленні заочного рішення не прийняв до уваги жодного наданого доказу, неправомірно та необґрунтовано зазначив, що всі свідки є зацікавленими особами у вирішенні спору та відмовив у задоволенні вимог позову.

Харківська міська рада в заяві від 4.10 2016 року просила розглядати справу за відсутності її представника і ухвалити рішення згідно чинного законодавства. До суду апеляційної інстанції представник не з"явився будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 неодноразово викликались до суду апеляційної інстанції, але не з"явились. Оскільки апеляційна скарга позивача і його позовні вимоги стосуються частини спадщини особи, після смерті якої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є спадкоємцями і в заяві від 17 вересня 2015 року (том 1 а.с.169) ОСОБА_3 зазначила, що не заперечує проти видачи свідоцтва спадкоємцям які спадщину прийняли, а саме ОСОБА_2 Анатолієвичу і їй особисто 11 вересня 2015 року було вручено (том 1 а.с.168) постанову про відмову у видачи свідоцтва про право на спадщину , судова колегія вважає за можливе розглянути справу за її відсутності.

Одинадцята Харківська державна нотаріальна контора просить розглядати справу за відсутності її представника.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи заочне рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання факту проживання однією сім'єю та визнання права власності , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження проживання однією сім'єю не менш як п'ять років.

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з 20.10.1984 року перебували у зареєстрованому шлюбі /а.с.9/.

Мати позивача ОСОБА_5 згідно свідоцтва про смерть, виданого 27.05.2015 року Відділом ДРАЦСРС Валківського РУЮ у Харківській області, актовий запис про смерть №32, серія І-ВЛ №499683 померла 27 грудня 2014 року(т. 1 а.с.7) , а вітчим ОСОБА_6 помер 15.03.2015 року про що свідчить свідоцтво про смерть ОСОБА_7 І-ВЛ №488809 /а.с.8/.

За життя ОСОБА_5 склала 16 січня 2013 року заповіт, зареєстрований в реєстрі за №06 і посвідчений секретарем Баранівської сільської ради Валківського району Харківської області, яким на випадок своєї смерті, заповіла все своє майно де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також все те на що на день смерті буде мати право - ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с.6).

ОСОБА_2 11 червня 2015 року звернувся до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 (т. 1 а.с.146) та 18 вересня 2015 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 часток житлового будинку з надвірними будівлями за №19 по вул. Південній в с. Коверівка Валківського району Харківської області, зареєстровано в реєстрі за №5-383 та на 5/6 часток земельної ділянки площею 4,2947 га, яка розташована на території Баранівської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6321280500:01:000:0068, зареєстровано в реєстрі за №5-385. Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та на 1/6 частку земельної ділянки не видано (т.1 а.с.13).

Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: 7/12 часток квартири АДРЕСА_4; 1/6 частку житлового будинку з надвірними будівлями за №19 по вул. Південній в с.Коверівка Валківського району Харківської області; 1/6 частку земельної ділянки, площею - 4,2947га, яка розташована на території Баранівської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6321280500:01:000:0068.

Так, 1/2 частка квартири АДРЕСА_4 належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, а в силу ст.1241 ЦК України, він отримав право на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері позивача, а саме: 1/12 частку квартири АДРЕСА_4, 1/6 частку житлового будинку з надвірними будівлями за №19 по вул. Південній в с.Коверівка Валківського району Харківської області; 1/6 частку земельної ділянки, площею - 4,2947га, яка розташована на території Баранівської сільської ради Валківського району Харківської області.

ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину на підставі ст. 1268 ЦК України, після смерті ОСОБА_5, оскільки він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

11.06.2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, в якій зазначив, що проживав з померлим однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини /а.с.210/.

Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно врахувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

Так, за приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Відповідно до ст. ст. 10 , 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судова колегія вважає за можливе прийняти в якості доказів позовних вимог щодо встановлення факту проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім'єю не менш як п'ять років наступні докази.

Акт обстеження від 11.01.2016року з якого вбачається, що комісією в складі: депутата сільської ради ОСОБА_8, сусідів: ОСОБА_9, ОСОБА_10 проведено перевірку, що ОСОБА_6, який помер 15.03.2015року дійсно проживав з 31.12.2014 року у ОСОБА_2 та ОСОБА_11 за адресою: с.Сидоренкове пров. Горовівка,11, в зв'язку з захворюванням, так як не міг сам себе обслуговувати /а.с.15/.

Акт обстеження від 21.09.2015 року про те, що ОСОБА_12 депутатом Баранівської с/ради Валківського р-ну Харківської області в присутності свідків: секретаря с/ради ОСОБА_13, ОСОБА_14 проведено перевірку в зв'язку з заявою ОСОБА_2 на факт його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6. В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_5, яка померла 27.12.2014 року та ОСОБА_6, який помер 15.03.2015 року постійно з 2008 року проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Ці громадяни поховані на кладовищі села Коверівка Валківського району Харківської області /а.с.16/.

Довідку від 04.11.2015року, видану Баранівською сільською радою Валківського району Харківської області про те, що ОСОБА_2 похоронив матір ОСОБА_5 та вітчима ОСОБА_6, які проживали на день смерті в с.Коверівка по вул.Південній,19 Валківського району Харківської області /а.с.17/.

Довідку від 21.11.2016 року видану КЗОЗ Центр первинної медико-санітарної допомоги Валківського району , про те, що ОСОБА_2 доглядав за вітчимом ОСОБА_6 з 200року по 15.03.2015 рік та звертався за медичною допомогою за місцем реєстрації.

Довідку №267 від 22.11.2016року, видану КЗОЗ Валківська центральна районна лікарня про те, що ОСОБА_6 зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, Баранівської с/ради, Валківського району, Харківської області, дійсно доставлявся до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КЗОЗ Валківська ЦРЛ 06.03.2015року.

Довідку №02-26/424 від 26.11.2015року, виданої Сидоренківською сільською радою Валківського району Харківської області ОСОБА_11, мешканці с.Сидоренкове пров.Горовівка,11, про те, що вона має такий склад сім'ї: співмешканець ОСОБА_2 (проживає без реєстрації) /а.с.18/.

Показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 які пояснили, що ОСОБА_5, ОСОБА_6 з 2008 року по день смерті ОСОБА_5 сумісно проживали однією сім'єю з ОСОБА_2 в с.Коверівка, Валківського району Харківської області, також дали свідчення про проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з 2008 року по день смерті ОСОБА_6, спочатку за адресою: с.Коверівка Валківського району, а потім з 2014 року у с.Сидоринкове Валківського району та вели спільне господарство.

Що стосується відомостей зазначених в акті від 21.09.2015 року про те, що ОСОБА_2 за даною адресою зареєстрований але фактично не проживав і не проживає, то вони спростовуються іншими вищенаведеними доказами.

Також, судова колегія вважає помилковими висновки суду про зацікавленість свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17, оскільки їх пояснення не спростовані іншими доказами і не протирічать іншим свідченням сусідів ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ( том 2 а.с.64-66), які також зазначають про сумісне проживання позивача з матір"ю і вітчимом з 2008 року і ведення спільного господарства: , здійснення ремонту, сумісна купівля меблів та побутової техніки, дров для опалення, корму для домашньої худоби, оброблення городу та саду та інше.

За таких обставин ухвалене судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування в оскаржуваній частині ухваленого судового рішення .

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості , вважає, що позовні вимоги в оскаржуваній частині підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України , суд,-

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити .

Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 січня 2017 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання факту проживання однією сім'єю та визнання права власності.

Позов ОСОБА_2 про визнання факту сумісного проживання та визнання права власності на 7/12 частин квартири, 1/6 частину будинку і 1/6 частину земельної ділянки - задовольнити.

Встановити факт сумісного проживання однією сім'єю ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 2008 року по 27 грудня 2014 року в с. Коверівка, вул. Південна, 19, Валківського району Харківської області, та проживання однією сім'єю його ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з 31 грудня 2014 року по 15 березня 2015 року за адресою: с. Сидоринкове вул. Горовівка, 11, Валківського району Харківської області.

Визнати за ОСОБА_2, як спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_6, право власності на 7/12 часток квартири АДРЕСА_1, право власності на 1/6 частку житлового будинку з надвірними будівлями за №19 по вул. Південній в с. Коверівка Валківського району Харківської області, а також на 1/6 частку земельної ділянки, площею - 4,2947 га, яка розташована на території Баранівської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер земельної ділянки 6321280500:01:000:0068, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 234783463212 номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 3733930, яка належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХР № 05560 виданого 10.05.2005 Валківською районною державною адміністрацією Харківської області, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договору оренди землі за №253.

В частині задоволення позову та відмови у задоволенні позову про встановлення факту прийняття спадщини - рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді Р.М. Піддубний

ОСОБА_1