Постанова

від 07.09.2017 по справі 813/2839/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 року справа № 813/2839/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

секретар судових засідань Булавко О.З.

з участю представника

від позивача - Зборівський А.Є.,

від відповідача - Чубак Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом Спільного українсько-угорського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі СУУП у формі ТзОВ) Мелдетехнік-Україна до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

СУУП у формі ТзОВ Мелдетехнік-Україна звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2017 року за №0013491401.

Позивач в позовній заяві стверджує, що наявні документи підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами та вказують на несправедливе втручання контролюючого органу у право власності платника податків, а тому висновки про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставними та необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

Відповідач у письмових запереченнях на адміністративний позов зазначає, що згідно з наявними матеріалами перевірки СУУП у формі ТзОВ Мелдетехнік-Україна не підтверджено отримання монтажних робіт від ПП Хімінвест за липень 2014 року та товару від ТзОВ РС-Безпека за березень 2015 року.

Представник відповідача дала аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно та є законними.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

За результатом документальної позапланової виїзної перевірки СУУП у формі ТзОВ Мелдетехнік-Україна з питань з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських операцій з ПП Велтіс-хім-торг за липень 2014 року, ТзОВ Діфенс за жовтень 2014 року, ТзОВ РС-Безпека за березень 2015 року, Головним управлінням ДФС у Львівській області було складено акт від 18.07.2017 року за №1017/13-01-14-01/22337361 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 року за №0013491401, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9009 грн. 87 коп., в тому числі за основним платежем - 7207 грн. 90 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1801 грн. 97 коп.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 7207 грн. 90 коп.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, перевіряючи ми встановлено, що господарські операції між ТзОВ ТД Системи технічної безпеки із ТзОВ РС-Безпека (контрагентом позивача) не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичної реалізації (протягом місяців) реалізації товарів (робіт, послуг). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТзОВ ТД Системи технічної безпеки є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань на адресу контрагентів. Також, перевіркою встановлено, що враховуючи об'єми задекларованих операцій, різноплановість проданих товарів та наданих послуг, відсутність трудових ресурсів, вбачається можливим зробити висновок про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності ПП Хімінвест .

Як передбачено п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, у відповідності до вимог абзац.1 п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 цього ж Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Водночас, статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV, з наступними змінами та доповненнями визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було,

відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З врахуванням даної позиції судом досліджуються обставини правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях, які стосуються спірних правовідносин.

Щодо висновків контролюючого органу про завищення податкового кредиту, то такі ґрунтуються на аналізі господарських операцій позивача та його контрагентів - ТзОВ РС-Безпека і ПП Хімінвест .

Між ТзОВ РС-Безпека (постачальник) та СУУП у формі ТзОВ Мелдетехнік-Україна (покупець) 05.01.2015 року було укладено договір поставки за №050102, відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупця товари, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати замовлений товар на умовах, передбачених цим договором.

Позивачем на підтвердження реального виконання вищенаведеного договору надано рахунки про оплату, податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень 2015 року, виписку з банківського рахунку, картку рахунку 631, сертифікати відповідності з додатком.

На підтвердження використання власного службового автомобіля для транспортування придбаного товару позивачем представлено наказ від 02.01.2015 року за №2 про закріплення транспортного засобу та подорожній лист службового легкового автомобіля від 31.03.2015 року.

Обставини використання позивачем придбаного товару у своїй господарській діяльності підтверджуються наявними в матеріалах справи договорами на виконання робіт, укладеними з ДП Укрспирт та ТзОВ Робітня , видатковими накладними на реалізацію акумуляторів та боксів, акт списання акумуляторів та боксів, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Між СУУП у формі ТзОВ Мелдетехнік-Україна (генпідрядник) та ПП Хімінвест (субпідрядник) 27.06.2014 року та 17.07.2014 року були укладені договори субпідряду за №309 та за №321 згідно умов якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується власними та залученими силами і засобами виконати роботи по монтажу інженерних мереж та систем на об'єкті і здати закінчені роботи в порядку і строк, встановлений цим договором, а генпідрядник зобов'язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх в строки, передбачені умовами даного договору.

На виконання вищенаведених договорів позивачем надано погодження договірної ціни, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта, локальний кошторис на будівельні роботи, акт передачі обладнання і матеріалів від генпідрядника субпідряднику, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Враховуючи викладене, суд не може покласти в основу судового рішення аргументи та обґрунтування контролюючого органу обставин нереальності згаданих господарських операцій, оскільки такі ґрунтуються на припущеннях і у своїй сукупності не можуть беззаперечно підтверджувати згадані обставини.

При цьому, викладені в акті перевірки висновки ґрунтуються виключно на аналізі господарської діяльності постачальників контрагента позивача - ТзОВ РС-Безпека та господарської діяльності іншого контрагента позивача - ПП Хімінвест , а не на дослідженні господарських операції безпосередньо між позивачем та його контрагентом, що дозволяє суду констатувати факт відсутності причинно наслідкового зв'язку між господарською діяльністю позивача та контрагентів його контрагентів.

Більше того, такий аналіз господарських операцій контролюючим органом та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення щодо позивача вказує на перекладання відповідальності з платника податків, який можливо був обізнаний із зловживаннями, пов'язаними зі сплатою податку на додану вартість, які нараховується при низці операцій з поставок та виконання робіт, здійснених на виконання укладених договорів між СУУП у формі ТзОВ Мелдетехнік-Україна та його контрагентами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що прямими доказами, в підтвердження реальності здійснення вищенаведених господарських операцій є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не містять недоліків, а не докази, на які посилається контролюючий орган в акті перевірки.

Крім того, не можна залишити поза увагою і те, що як передбачено п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В матеріалах справи наявні копії податкових накладних, які не мають недоліків.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Також, матеріалами справи спростовується посилання відповідача на дефекти податкової правосуб'єктності контрагента, як на обставину, що вказує на нереальність згаданих господарських операцій з врахуванням наступного.

В матеріалах справи наявні виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витяги з реєстру платників податку на додану вартість, з яких вбачається, що на час вчинення досліджуваних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку та являлись платниками податку на додану вартість. Окрім того, у ПП Хімінвест наявна ліцензія на здійснення господарської діяльності , пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Наявність зазначених документів у позивача підтверджує його добросовісність та обачність, оскільки ним була зібрана оприлюднена інформація, яка б вказувала на добросовісність його контрагентів.

Не можна залишити поза увагою і обставини за наявності яких рішення суб'єкта владних управлінських функцій вважається правомірним - таке має бути прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (п.8 ч.2 ст.2 КАС України).

При цьому, поняття справедливого балансу розкрито у рішенні Європейського Суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03).

Так, Європейський Суд з прав людини, вважає, що порушенням справедливого балансу, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності, буде коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою податку на додану вартість, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподаткованої податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності.

В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази в підтвердження наведених обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому рішення не відповідає наведеному критерію.

В тому числі, контролюючим органом не надано доказів у підтвердження обставин обізнаності позивача про такі порушення контрагентів контрагентів позивача.

За таких обставин, суд вважає, що контролюючим органом не доказано обставин заниження податку на додану вартість на суму 7207 грн. 90 коп. за результатами господарських операцій позивача з ТзОВ РС-Безпека і ПП Хімінвест , а тому висновки в цій частині є необґрунтованими, і як наслідок протиправним є податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 року за №00013491401, як в частині суми основного платежу, так і штрафних санкцій.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте Головним управлінням ДФС у Львівській області, податкове повідомлення-рішення від 31.07.2017 року за №0013491401 .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Спільного українсько-угорського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю Мелдетехнік-Україна (код ЄДРПОУ 22337361), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Л.Українки, 33/2, 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5.Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 вересня 2017 року.

Суддя В.Я.Мартинюк