Постанова

від 04.09.2017 по справі 826/19176/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2017 року 10 год. 48 хв. № 826/19176/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., при секретарі судового засідання Борсуковської А.О., за участю сторін: представника позивачів - Ониська М.М., представників відповідачів - Артюшенко С.І., Кунди А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТАГРО до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю ЛАТАГРО (далі по тексту - позивач, ТОВ ЛАТАГРО ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішенння від 23.11.2016 року №5882615141.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків акта ГУ ДФС у м. Києві від 26.08.2016 року №259/26-15-14-01-04/35134323 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ ЛАТАГРО з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу про завищення ним від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 11 737 335 грн. та нарахованим у зв'язку з цим податком на прибуток за 2013 рік, оскільки вважає, що відповідно до вимог чинного податкового законодавства правомірно включив до складу доходів за 4-ий квартал 2012 року суми валютних коштів (оплата за відвантажений в порту товар) отриманих від покупця-нерезидента Viterra SA (Швейцарія) за контрактом від 28.02.20012 року №Р500982.

У відповідному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю, а представники відповідача заперечували проти задоволення позову, посилаючись на доводи наведені в тексті наданих письмових заперечень.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Працівниками ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року. За результатами такої перевірки складений акт №259/26-15-14-01-04/35134323 від 26.08.2016 року (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем наступних норм: пп. 14.1.27, 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 39, п.п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 31.12.2014 року), пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 цього ж Кодексу (в редакції, що діяла з 01.01.2015 року), п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , П(С)БО Фінансові інвестиції , затверджених наказами Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, в результаті чого ТОВ ЛАТАГРО завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на 11 737 335 грн. за 1-ий квартал 2016 року та занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 4 182 844 грн.

На підставі цього акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 12.09.2016 року, а саме:

- за № 4372615141, яким зменшило задекларовану ТОВ ЛАТАГРО суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11 737 335 грн.;

- за №4382615141, яким збільшило ТОВ ЛАТАГРО суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4 182 844 грн. та визначило штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1 045 711 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, вказані податкові повідомлення-рішення від 12.09.2016 року згідно рішення Державної фіскальної служби України від 18.11.2016 року №24871/6/99-99-11-01-01-25 були скасовані в частині збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за рахунок збільшення перевіркою доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у розмірі 10 057 833 грн. за 2013 рік, а в іншій частині - залишені без змін.

Крім того, у зв'язку з надходженням скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 12.09.2016 року, відповідачем відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ЛАТАГРО з питань правомірності та повноти формування доходів з податку на прибуток за 4-ий квартал 2012 року та за 1-ий квартал 2013 року за операціями згідно з контрактом від 28.02.2012 року №Р500982, укладеним з Viterra SA, м. Женева (Швейцарія). Результати такої перевірки оформлені актом № 349/26-15-14-01-04/35134323 від 14.11.2016 року, де містяться висновки про заниження товариством податку на прибуток за 2013 рік на суму 2 271 856 грн.

23.11.2016 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки та рішення ДФС України від 18.11.2016 року №24871/6/99-99-11-01-01-25 прийняла оспорюване у справі податкове повідомлення-рішення №5882615141 (форми П ), яким визначило позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 839 820 грн., в тому числі 2 271 856 грн. за основним платежем, 567 964 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи це податкове повідомлення-рішення протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи справу по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України передбачено, що доходи враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 137.4 ст. 137 ПК України передбачено, що датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та ст. 159 цього Кодексу.

Водночас в силу припису пп. 137.1 ст. 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Аналіз пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 137.1 ст. 137, п. 137.4 ст. 137 названого Кодексу дає підстави для висновку, що платник податку може визнати тільки доход, який фактично отриманий або нарахований протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як свідчать наявні матеріали справи, 28.02.2012 року між ТОВ ЛАТАГРО (як продавцем) та Viterra SA, м. Женева (Швейцарія) укладено контракт №Р500982, згідно яким позивачем взято на себе зобов'язання здійснити постачання кукурудзи 1-го, 2-го, 3-го класу, українського походження, врожаю 2012 року для кормових потреб, всього в кількості 50 тис. тон на загальну суму 10 550 000 дол. США. Умови поставки (з урахуванням додаткової угоди №1 від 12.10.2012 року до контракту №Р500982 від 28.02.2012 року): СРТ (згідно з Інкотермс в редакції 2000 року) - ТОВ Іллічевський зерновий термінал , м. Іллічевськ (далі - Порт) та/або ТОВ Олімпекс купе Інтернешнл , Одеський морський торговий порт. Постачання здійснюється залізничним та/або автотранспортом за попереднім погодженням з покупцем у період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року. Датою поставки вважається: дата оформлення залізничної накладної, а випадку поставки автомобільним транспортом - відмітка порту на товарно-транспортній накладній.

В подальшому сторони уклали додаткові угоди до контракту №Р500982 від 28.02.2012 року - додаткові угоди №2 від 19.11.2012 року, №3 від 19.11.2012 року, №4 від 24.12.2012 року, №5 від 28.01.2013 року, за умовами яких сторони уточнили реквізити сторін та характеристики товару, подовжили строки відвантаження товару.

Також, розд. 3 цього контракту передбачені наступні умови оплати товарів:

1) при постачанні залізничним транспортом - покупець здійснює перший платіж, шляхом здійснення банківського переказу 90% вартості за кожну партію товару, обсягом мінімум 500 тон, завантаженого у залізничні вагони впродовж 3-х днів після отримання покупцем ряду документів, зокрема: копії залізничних накладних на завантажені вагони із зазначенням у графі 4 отримувач - для компанії Viterra SA, м. Женева ; оригіналу чи копії реєстру вагонів відвантажених в порту, складеного продавцем, із зазначенням номерів вагонів, номерів залізничних накладних і нетто ваги, завантаженого у кожний з вагонів; оригіналу чи копії рахунку-фактури продавця (за вагою, вказаною у залізничній накладній) на 90% від повної вартості завантаженого товару; оригіналу чи копії листа від продавця про передачу права власності на відправлений товару покупцю; оригінал чи копію листа від компанії портового експедитора, Україна, що підтверджує отримання всіх документів необхідних для митного оформлення товарів. Покупець здійснює балансовий платіж, шляхом банківського переказу решти платежу по прибутті кожної партії товару, обсягом мінімум 500 тон, в порту, у відповідності до оригіналу акта приймання-передачі товару, протягом 3-х робочих банківських днів після надання покупцю наступних документів: оригіналу акта-приймання товару (даний акт повинен бути оформлений за фактом поставки відповідної партії товару упродовж одного дня за запитом покупця); оригіналу рахунку-фактури продавця (за вагою, вказаною в акті приймання-передачі);

2) при постачанні автотранспортом: оплата балансової вартості кожної партії товару, обсягом мінімум 500 тон має бути здійснена не пізніше 3-х банківських днів після надання покупцю наступних документів: оригіналу акта приймання-передачі товару (даний акт повинен бути оформлений за фактом поставки відповідної партії товару упродовж одного дня за запитом покупця); оригіналу листа експедитора з порту на адресу покупця, що підтверджує отримання всіх документів, необхідних для митного оформлення товару; оригіналу рахунку-фактури продавця (за вагою, вказаною в акті приймання-передачі).

Тобто, за узгодженими сторонами умовами оплати, валютна виручка від покупця на рахунок покупця зараховується за фактом передачі продавцем товару перевізнику (експедитору) та надання оформлених залізничних накладних та/або товарно-транспортних накладних, та відповідно за результатами поставки товару у місце призначення.

Відповідно до нормами ч. 1, 2 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

У свою чергу, за наведеним у Міжнародних правилах тлумачення торговельних термінів Інкотермс тлумаченням терміну поставки СРТ ( Carriage Paid To (... named place of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення), продавець сплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення. Ризик загибелі чи ушкодження товару, а також будь-якого збільшення утримань, що виникають після передачі товару перевізнику, переходить з продавця на покупця, коли товар передано у розпорядження перевізника. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

Таким чином, при поставці товарів на умовах СРТ право власності на товар від продавця до покупця переходить фактично після передачі продавцем товару перевізнику.

На підтвердження обставин здійснення поставки товару за контрактом №Р500982 від 28.02.2012 року упродовж періоду жовтень-грудень 2012 року позивач надав до суду копії інвойсів (рахунків на оплату) та актів приймання-передачі, підписаних зі сторони ТОВ ЛАТАГРО , датованих за вказаний період. Зокрема, акти приймання-передачі на кожну партію товару містять відомості щодо ваги товару (останні відповідають даним вказаним в інвойсах), номер вантажівки (вагону), якою здійснювалося перевезення, та дату поставки, місце передачі товару.

Згідно з випискою філії КІБ ПАТ Креді Агріколь Банк по валютному рахунку позивача за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року компанія Viterra SA, м. Женева перерахувала на користь ТОВ ЛАТАГРО по контракту №Р500982 загальну суму коштів 4 780 378,86 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту за відповідним курсом НБ України становить 19,5 млн. грн.).

Доходи отримані в 4-му кварталі 2012 року за результатами таких експортних операцій були відображені товариством наступним чином: у податковому обліку - в ряд. 02 ( дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік, показник якого становив 46 784 637,54 грн., а в бухгалтерському обліку (Дт 70 - Кт 791) - частково у 2012 році та частково у 2013 році. У зв'язку з чим у 2012 році між даними податкового та бухгалтерського обліку позивача виникла розбіжність у показниках доходу на суму 11 931 101,86 грн. (до податкової звітності включено на 11 931 102 грн. більше доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, ніж відображено у бухгалтерському обліку). А в 2013 році навпаки до операційних доходів від реалізації товарів (послуг) у регістрах бухгалтерського обліку товариства відображена на 11 979 690,85 грн. більше, ніж задекларовано у декларації з податку на прибуток.

Причини виникнення таких розбіжностей між показниками податкової звітності та даними регістрів бухгалтерського обліку позивач в ході проведення документальної перевірки та під час розгляду справи у суді, пояснив тим, що відображення доходів у сумі 11 957 135 грн. у податковому обліку від експортних операцій у 4-му кварталі 2012 року відбувалося по даті переходу права власності на товар, а в бухгалтерському обліку - вказана сума доходів відображена у 1-му кварталі 2013 року по даті отримання вантажних митних декларацій.

З тексту акта перевірки №259/26-15-14-01-04/35134323 від 26.08.2016 року вбачається, що в ході проведення планової перевірки контролюючий орган виявивши наявність розбіжності між даними податкового та бухгалтерського обліку за 2013 рік, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність підтверджуючих первинних документів на підставі яких товариством здійснено відображення доходу не 1-му кварталі 2013 року, а в 4-му кварталі 2012 року, оскільки такі до перевірки не були надані. Водночас господарські операції по експертному контракту не були визнані контролюючим органом такими, що не відбулися.

Відповідно до тексту акта № 349/26-15-14-01-04/35134323 від 14.11.2016 року, надані позивачем до позапланової перевірки акти приймання-передачі товарів, були визнані перевіряючими такими, що складені з порушенням порядку складання первинних документів, оскільки відсутні такі реквізити як - місце складання, загальна вартість товару, що передається покупцю, вартість одиниці товару, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення (відомості про осіб, які відпустили та прийняли товар. Також в акті зазначено про надання товариством до перевірки залізничних накладних та товарно-транспортних накладних у неповному обсязі. Надані ж копії товарно-транспортних накладних, на думку працівників відповідача, заповнені з порушенням типової форми №1-ТН, затвердженої наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 року №488/346, оскільки в графі ТТН вантажно-розвантажувальні операції відсутні будь-які відмітки, тобто, - відомості про вантаж, його кількість, про осіб, які прийняли товар (відмітка порту). В наданих до перевірки залізничних накладних відсутні будь-які відмітки щодо станції відправлення вантажу.

Такі дефекти в оформленні первинних документів, на переконання відповідача, свідчать про порушення умов контракту щодо дати поставки товару, у зв'язку з чим дата поставки товарів була визначена контролюючим органом за датою вантажних митних декларацій (частина з яких оформлена в 2013 році).

При цьому, копії таких дефектних первинних документів, отриманих перевіряючими в ході проведення позапланової перевірки позивача, відповідачем (суб'єктом владних повноважень) до суду без поважних причин надані не були.

Також, зі змісту актів планової та позапланової перевірок вбачається, що реальність здійснених між ТОВ ЛАТАГРО і компанією Viterra SA, м. Женева (Швейцарія) господарських операцій з продажу товарів та отримання ТОВ ЛАТАГРО доходів від таких операцій контролюючим органом загалом не заперечується.

Більш того, за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складений акт №891/26-56-22-03-09/35134323 від 02.09.2013 року. За висновками цього акта перевірки факту завищення ТОВ ЛАТАГРО доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, встановлено не було. При цьому, обставини щодо того, що описані вище експортні операції за 4-ий квартал 2012 року не були предметом такої перевірки або хибність висновку перевірки відповідачем не доведено.

Дослідивши та проаналізувавши наявні матеріали справи, оцінивши надані представниками сторін усні пояснення, суд дійшов висновку, що поставка (відвантаження у пункті призначення) товарів покупцю Viterra SA, м. Женева (Швейцарія) на виконання умов контракту відбулося протягом 4-го кварталу 2012 року, а тому позивач у відповідності до вимог м. 137.1 ст. 137 ПК України правомірно відобразив суму отриманих від нерезидента доходів саме за датою переходу власності на товар від продавця (позивача) до покупця (нерезидента), що повністю відповідало умовам контракту.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на факт дефектності окремих первинних документів (актів приймання-передачі, залізних накладних, товарно-транспортних накладних), оскільки факти проведення покупцем оплати вартості товарів у 2012 році, як і реальність господарських операцій взагалі контролюючим органом не заперечуються. А у свою чергу порядок проведення оплати вартості товару чітко регламентований умовами контракту, та здійснюється за наслідками відвантаження продавцем відповідних партій товарів у пунктах призначення та передачі таких товарів для перевезення перевізниками (експедиторами) разом з пакетом первинної документації, тобто, фактично за датою поставки товару, що також є датою переходу права власності на товар від продавця до покупця.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженням позивача про те, що висновок відповідача щодо заниження позивачем показника доходу від операційної діяльності за 2013 рік на суму 11 957 135 грн. та в результаті цього заниження податку на прибуток на суму 2 271 856 грн. є протиправним та таким, що спростовується наявними матеріалами справи. Як наслідок суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 23.11.2016 року №5882615141 протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ЛАТАГРО задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 23.11.2016 року №5882615141.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з додатковою відповідальністю ЛАТАГРО (код ЄДРПОУ 35134323) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов