Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 серпня 2017 року касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220540002869.
Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 червня 2016 року
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кременчука, Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 24 грудня 2014 року вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 155 КК України до 2 років обмеження волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки ,
засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2014 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Кримінальне провадження розглянуто за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На думку прокурора, місцевий суд неправильно розглянув справу в порядку ст. 349 КПК України. В порушення вимогст. 419 КПК України апеляційний суд доводів прокурора належним чином не перевірив та необґрунтовано залишив вирок місцевого суду без зміни.
За вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 11 грудня 2015 року близько 18 годин 20 хвилин, знаходячись в торговому залі магазину «ЦентрОбувь», у якому здійснює підприємницьку діяльність ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» та який розташований у ТЦ «Сан-Молл» за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна,буд. 181, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку третіх осіб, шляхом вільного доступу взяв з торгівельних стелажів та взув на себе у примірочній пару взуття, а саме кросівки ТМ «СENTRO» серії «GT-5563», білого кольору, розміром 41, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи № 5089 від 5 січня 2016 становить 629 гривень 00 копійок, залишивши при цьому свою пару взуття у картонній коробці на стелажі у приміщенні магазину. Після чого ОСОБА_5 , не оплативши вищевказаний товар, пройшов повз касу та попрямував до виходу вказаного магазину, тобто виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено, оскільки спрацювала сигналізація на виході із магазину, тобто з причин, які не залежали від його волі.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 намагався спричинити матеріальну шкоду ТОВ «ТРЕЙДШУЗ» на суму 629 гривень 00 копійок.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового розгляду суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням.
Висновки суду про винність ОСОБА_5 та кваліфікація його дій у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи ж прокурора про невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК необґрунтовані.
Так, залишаючи без зміни вирок місцевого суду, апеляційний суд, у відповідності до вимогст. 419 КПК України, зазначив в ухвалі достатні та переконливі мотиви з яких визнав необґрунтованими доводи прокурора про те, що судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 349 КПК України та не роз`яснено обвинуваченому змісту вказано статті.
Так, згідно приписів ч. 3ст. 349 КПКсуд має право, якщо порти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Як убачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 31 травня 2016 року ОСОБА_5 пояснив, що не оспорює фактичні обставини, свою вину визнає повністю та у присутності свого захисника подав письмову заяву про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, де зазначив, що він розуміє зміст зазначених вимог КПК України, та що йому роз`ясненні наслідки їх застосування, зокрема те, що він буде позбавлений можливості оскаржити в апеляційному порядку ті обставини, які він не оспорює (а.п. 52). Вказана заява була оголошена в судовому засіданні та підтримана обвинуваченим ОСОБА_5 . Не заперечували проти такого порядку судового розгляду й інші учасники провадження, в тому числі і прокурор.
Крім того, як вбачається з аудиозапису судового засідання 10 червня 2016 року суд повторно ставив питання про можливість закінчення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Ні прокурор, який при цьому наполягала на необхідності закінчення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, ні захисник, ні обвинувачений ОСОБА_5 проти цього не заперечували.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, врахувавши думку учасників судового провадження про проведення судового розгляду у скороченому порядку, з`ясувавши правильність розуміння ОСОБА_5 змісту обвинувачення, суд відповідно до приписів ч. 3ст. 349 КПКобґрунтовано визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо обставин, які ніким не оспорювались. Вказані обставини були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 433, 434, 436 КПК України, п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року, колегія суддів
постановила:
Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2017 |
Оприлюднено | 08.03.2023 |
Номер документу | 68752682 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Шибко Людмила Володимирівна
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Шибко Людмила Володимирівна
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Шибко Людмила Володимирівна
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Шибко Людмила Володимирівна
Кримінальне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Шибко Людмила Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні