Постанова

від 21.08.2017 по справі 916/3462/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року Справа № 916/3462/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Стратієнко Л.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Разумовська 10/12" на рішенняГосподарського суду Одеської області від 28.02.2017 та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі№ 916/3462/16 Господарського суду Одеської області за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Разумовська 10/12" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" Провизнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії, за участю представників сторін від позивача:Крись Ю.О., від відповідача:не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2017 (суддя Щавинська Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 916/3462/16 (у складі колегії суддів: Величко Т.А.-головуючого, Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.), в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2017 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 916/3462/16, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Разумовська 10/12" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 916/3462/16 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У касаційній скарзі заявник посилається на недотримання судами норм матеріального та процесуального права.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між ОСББ "Разумовська 10/12" (об'єднання) та ТОВ "Управляюча компанія "Ренесанс" (виконавець) 01.08.2011 укладено договір на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території № 01-08-1 відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням об'єднання надавати послуги щодо утримання та експлуатації будинку, споруд та прибудинкової території, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 10/12, а об'єднання надає право виконавцю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги на умовах цього договору.

Виконавець надає послуги з утримання та експлуатації майна відповідно до умов цього договору. Повний перелік послуг, що надаються виконавцем, їх вартість зазначаються в калькуляції, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору комунальні послуги (вода, газ, електропостачання та інше) сплачуються мешканцями майна за тарифами, що встановлені для відповідних послуг.

Відповідно до пункту 7.1 договір укладено на 10 років та діє з 01.08.2011 до 01.08.2021.

Відповідно до п. 7.2.4, п. 7.2.2 дія договору достроково може бути припинена за рішення суду

Відповідно до п. 7.4 договору зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі.

Відповідно до п. 8.4 договору майно є переданим виконавцю для надання послуг, зазначених у п. 1.1,1.2 цього договору з моменту підписання акта прийому-передачі майна в експлуатацію.

Вказаний житловий комплекс, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 10/12 передано 05.08.2011 замовником будівництва - ПП "Старокінний" на баланс ОСББ "Разумовська 10/12" , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс.

Договір підписано від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Разумовська 10/12" Головою правління вказаного об'єднання ОСОБА_7

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

Відповідно до п. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Судами встановлено, що з п.п.4 п. 4.6 розділу 4 статуту ОСББ "Разумовська 10/12" в редакції, чинній на момент укладення вказаного договору вбачається, що до компетенції правління об'єднання, зокрема, належить укладання договорів із суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні послуги та інші послуги; укладання договорів про утримання та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна об'єднання з будь-якою фізичною або юридичною особою або договору управління щодо майна об'єднання, здійснення контролю за їх виконанням.

З наявного в матеріалах справи витягу з ЄДР щодо ОСББ "Разумовська 10/12", сформованого станом на день укладення договору вбачається, що Головою правління була ОСОБА_7, яка мала право, зокрема, і на підписання договорів.

Вимоги про зобов'язання відповідача здійснити передачу спірного будинку в управління ОСББ шляхом створення комісії щодо визначення технічного стану об'єкта та складання акта приймання-передачі об'єкта в управління відповідно до вимог п. 2.1 ст. 2 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13 з передачею оригіналів усієї документації, визначеної у п. 1.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 75 від 17.05.2005 та п.2.2 ст. 2 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених вказаним наказом № 13 від 02.02.2009, є похідними від вимоги про визнання недійсним договору на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території № 01-08-11 від 01.08.2011.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди дійшли до передчасного висновку про відмову в позові, виходячи з наступного.

Судами не надано належну правову оцінку акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, який підписаний 05.08.2011 після укладання договору № 01-08-11 від 01.08.2011 (а.с.82-84 Т.1).

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 9 скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, справа № 916/3462/16 підлягає передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене та в залежності від встановлених обставин, вирішити спір відповідно до норм матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Разумовська 10/12" на рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 916/3462/16 Господарського суду Одеської області частково задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі № 916/3462/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж.О. Судді: Карабань В.Я. Стратієнко Л.В.