Рішення

від 13.11.2017 по справі 916/3462/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2017 р.Справа № 916/3462/16

За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс ;

про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, керівник, за посвідченням серії КК670373; ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.10.2017р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 213 від 21.09.2017р.

СУТЬ СПОРУ : Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс , в якій просить суд визнати недійсним договір на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території №01-08-11 від 01.08.2011р., укладений між ОСББ Разумовська 10/12 та ТОВ Управляюча компанія Ренесанс ; зобов'язати останнє здійснити передачу вказаного будинку в управління ОСББ шляхом створення комісії щодо визначення технічного стану об'єкта та складання акту приймання-передачі об'єкта в управління відповідно до вимог п.2.1 ст.2 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009р. №13 з передачею оригіналів усієї документації, визначеної у п.1.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №75 від 17.05.2005р. та п.2.2 ст. 2 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених вищевказаним наказом №13 від 02.02.2009р., а саме:

1) щодо технічного стану об'єкта, в тому числі:

- план земельної ділянки з усіма будинками і спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції топографічного знімання у масштабі 1:5000, 1:2000,1:1000 та 1:500;

- паспорт земельної ділянки;

- технічний паспорт на багатоквартирний житловий будинок;

- проектно-кошторисну документацію та виконані креслення на будинок;

- схеми внутрішньобудинкових мереж холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, опалення, тепло-газо-, електропостачання, тощо;

- акт державної комісії про приймання житлового будинку в експлуатацію;

- акт технічного стану об'єкта на момент приймання-передачі;

- акти приймання-передачі жилого будинку в управління;

- виконавчі креслення контурів заземлення;

- паспорти котельного господарства, котлові книги вбудованої котельні;

- паспорти ліфтового господарства;

- кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт;

- акти технічних оглядів;

- журнали заявок жителів;

- протоколи вимірювань опору електромереж;

- протоколи вимірювань вентиляції;

- акти виконаних робіт (з 01.08.2011р. по теперішній час);

- журнали обліку в місцях загального користування електро-, водо-, газопостачання;

- документацію по системі пожежогасіння та димовидалення будинку;

2) щодо бухгалтерського обліку, фінансової та передбаченої законодавством звітності за об'єктом (з 01.08.2011р. по теперішній час);

3) щодо обліку мешканців багатоквартирного будинку, а також власників, співвласників окремих приміщень будинку, які у ньому не мешкають;

4) щодо правовідносин з юридичними особами та фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг (договори із мешканцями будинку про надання житлово-комунальних послуг, із виробниками - про умови надання житлово-комунальних послуг (у разі, якщо особа, що здійснює управління будинком, не є виконавцем цих послуг);

5) щодо планових заходів за попередній та на поточний рік, необхідних для утримання будинку відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для забезпечення належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж будинку;

6) іншу документацію на будинок.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2016р. порушено провадження у справі №916/3462/16 за даним позовом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2017р. по справі №916/3462/16 (суддя Щавинська Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р., у задоволені позову - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.08.2017р. по справі №916/3462/16 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017р. та рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2017р. по справі № 916/3462/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

13.09.2017р. справа №916/3462/16 надійшла до господарського суду Одеської області.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області № 854 від 13.09.2017р. та відповідно до п. 4.2.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області в редакції від 20.06.2017р. (протокол №17-09/2017), п. 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи, згідно якого справу № 916/3462/16 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотовій О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2017р. суддею Оборотовою О.Ю. прийнято справу №916/3462/16 до свого провадження; розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні.

02.10.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення по справі.

04.10.2017р. від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення по справі.

08.10.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 13.11.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.08.2011р. між ОСББ Разумовська 10/12 (Об'єднання) та ТОВ Управляюча компанія Ренесанс (Виконавець) було укладено договір на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території №01-08-11 (т.1 а.с.78-81), згідно п. 1.1 якого Виконавець зобов'язується за завданням Об'єднання надавати послуги щодо утримання та експлуатації будинку, споруд та прибудинкової території, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 10/12, а Об'єднання надає право Виконавцю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги на умовах цього договору.

Виконавець надає послуги з утримання та експлуатації майна у відповідності з умовами цього договору. Повний перелік послуг, що надаються Виконавцем, їх вартість зазначаються в калькуляції, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору, комунальні послуги (вода, газ, електропостачання та інше) сплачуються мешканцями майна за тарифами, що встановлені для відповідних послуг.

Пунктом 7.1 сторони обумовили, що договір укладено на 10 років та діє з 01.08.2011р. до 01.08.2021р.

Приписами п.п.7.2.4 п. 7.2 встановлено, що дія договору достроково може бути припинена за рішення суду, згідно п. 7.4 договору, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й цей договір.

Відповідно до п. 8.4 договору, майно є переданим Виконавцю для надання послуг, зазначених у п. 1.1,1.2 цього договору з моменту підписання акту прийому-передачі майна в експлуатацію.

Вищевказаний житловий комплекс, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 10/12, було передано 05.08.2011р. Замовником будівництва - ПП Старокінний на баланс ОСББ Разумовська 10/12 , що підтверджується відповідним актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс (т.1 а.с.82-84).

08.08.2017р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 та Товариством з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс підписано акт приймання-передачі житлового комплексу, відповідно до якого в управління та експлуатацію Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс передається будинок за адресою м. Одеса вул. Разумовська 10/12.

Як слідує зі спірного договору, з боку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 його було підписано головою правління вказаного об'єднання ОСОБА_4.

При цьому, як вбачається з п.п.4 п. 4.6 розділу 4 статуту ОСББ Разумовська 10/12 в редакції, чинній на момент укладення вищевказаного договору (т.2 а.с.2-11), до компетенції правління об'єднання, зокрема, належить укладання договорів із суб'єктами підприємництва, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні послуги та інші послуги; укладання договорів про утримання та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна об'єднання з будь-якою фізичною або юридичною особою або договору управління щодо майна об'єднання, здійснення контролю за їх виконанням.

Водночас, як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з ЄДР щодо ОСББ Разумовська 10/12 (т.1 а.с.56-59), сформованого станом на день укладення договору (на 01.08.2011р.), головою правління була саме ОСОБА_4, яка має право, зокрема, і на підписання договорів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що укладений 01.08.2011р. між ОСББ Разумовська 10/12 та ТОВ Управляюча компанія Ренесанс договір на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території №01-08-11 з боку ОСББ Разумовська 10/12 в особі одного з колишніх керівників - голови правління ОСББ ОСОБА_4 було підписано останньою з перевищенням своїх повноважень.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 вказує, що в порушення статуту товариства та п. 2 Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не було скликано загальні збори ОСББ Разумовська 10/12 , на яких могло бути вирішено питання про прийняття спірного будинку на баланс ОСББ, а також зауважує про відсутність відповідного протоколу таких зборів.

Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що на момент підписання спірного договору ОСББ Разумовська 10/12 не могло розпоряджатися будинком, а ОСОБА_4 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності на підписання договору.

Між тим, ОСББ Разумовська 10/12 зазначає, що з огляду на те, що відповідно до п.1.1 та п 1.2 договору завдання щодо надання послуг і калькуляція є істотними умовами договору, то їх відсутність свідчить про відсутність згоди сторін з усіх істотних умов договору та, як результат - про неукладення договору.

ОСОБА_1 того, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, також вказує і на те, що спірний договір умисно спрямований на обмеження прав ОСББ Разумовська 10/12 , оскільки його укладено терміном на 10 років, при цьому п. 7.2.5 договору передбачено, що одностороння відмова від договору допускається лише за умови гибелі майна, зазначеного у п. 1.1 договору.

Між тим, позивач у поданому позові стверджує, що після отримання документів ТОВ Управляюча компанія Ренесанс почала видавати вищезазначений договір за договір управління майном (будинком) і вчиняти фактичні дії з управління спірним будинком, в тому числі безпідставно вимагати з мешканців будинку грошові кошти під виглядом плати за утримання будинку в довільному, одноособово визначеному, явно завищеному розмірі.

При цьому зауважує, що навіть якщо теоретично припустити, що оспорюваний договір є договором управління майном, то останній у відповідності до вимог ч.2 ст. 1031 ЦК України, не було нотаріально посвідчено, що, фактично, свідчить про те, що договір є нікчемним.

Водночас, ОСББ Разумовська 10/12 стверджує, що ОСОБА_4 безпідставно передала відповідачу усі належні ОСББ Разумовська 10/12 документи на будинок, зокрема, технічний паспорт на багатоквартирний житловий будинок; проектно-кошторисну документацію зі схемами влаштування внутрішньо будинкових мереж водопостачання, каналізації, центрального опалення, тепло-, газо-, електропостачання, тощо;акти державної комісії про приймання житлового будинку в експлуатацію; паспорти котельного господарства, котлові книги вбудованої котельні; паспорти ліфтового господарства; акти приймання-передачі жилого будинку у разі зміни його власника чи балансоутримувача; кошториси, описи робіт на поточний і капітальний ремонт; акти технічних оглядів; журнали заявок жителів; протоколи вимірювань опору електромереж; протоколи вимірювань вентиляції, які необхідні для управління ним.

Як зауважує позивач, на даний час відповідач продовжує утримувати у себе вищевказані документи, чим перешкоджає здійсненню ОСББ Разумовська 10/12 своїх прав на будинок.

Зазначені обставини і призвели до звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані в ході розгляду справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, юридичних осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України Про судоустрій та статус суддів є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

При цьому розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 направлені на визнання недійсним договору на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території № 01-08-11 від 01.08.2011р., укладеного між ОСББ Разумовська 10/12 та ТОВ Управляюча компанія Ренесанс з подальшим зобов'язанням останнього здійснити передачу будинку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, буд. 10/12, в управління ОСББ шляхом створення комісії щодо визначення технічного стану об'єкта та складання акту приймання-передачі об'єкта в управління.

Виходячи зі змісту заявлених вимог, суд вважає за необхідне, перш за все, надати правову оцінку вимозі щодо визнання недійсним вищевказаного договору, з приводу чого зазначає наступне.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з і змісту п. 2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

Відповідно до п. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас, як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з ЄДР щодо ОСББ Разумовська 10/12 (т.1 а.с.56-59), сформованого станом на день укладення договору (на 01.08.2011р.), головою правління була саме ОСОБА_4, яка має право, зокрема, і на підписання договорів.

Таким чином, вказані докази повністю спростовують твердження позивача щодо того, що спірний договір з боку ОСББ Разумовська 10/12 було підписано особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності та діяла з перевищенням наданих їй повноважень.

Не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і доводи щодо того, що вищевказана особа, підписуючи договір на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території № 01-08-11 від 01.08.2011р., діяла не в інтересах ОСББ, а в інтересах відповідача.

Щодо тверджень позивача про те, що оспорюваний договір за своєю правовою природою є договором на управління майном (будинком), суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 1029 ЦК України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Визначення управління багатоквартирним будинком наводиться в пункті 8 частини першої статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку № 417-VIII. За законодавчим визначенням - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 417-VIII).

Згідно частини першої статті 11 вказаного Закону управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 11 Закону N 417-VIII).

ОСОБА_1 того, спеціальним законом, який регулює надання житлово-комунальних послуг, є ОСОБА_5 України Про житлово-комунальні послуги .

ОСОБА_5 до житлово-комунальних послуг відносить, зокрема, комунальні послуги; послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

За таких обставин, суд вважає, що позивач помилково трактує правову природу спірного договору та невірно відносить його до договору на управління майном, оскільки такий договір є договором про надання послуг.

З урахуванням зазначеного висновку суду, посилання позивача на те, що спірний договір у відповідності до положень ч. 2 ст. 1031 ЦК України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації є хибним.

Стосовно посилань позивача щодо недійсності договору у зв'язку із відсутністю завдання щодо надання послуг і калькуляції, які згідно п. 1.1 та п. 1.2 договору є невід'ємною його частиною, суд зазначає, що відсутність істотних умови відповідно до вимог ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, не є підставою для визнання такого договору недійсним, а може бути підставою для визнання договору неукладеним.

Разом з тим, неукладеність договору може мати місце лише на стадії його укладання, проте, як свідчать матеріали справи, спірний договір було укладено, та він виконувався сторонами. ОСОБА_1 того, матеріали справи містять копію додатку №1 до спірного договору - калькуляцію послуг (т.3 а.с.63).

З огляду на викладені висновки, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог щодо визнання недійсним договору на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території № 01-08-11 від 01.08.2011р.

ОСОБА_1 того, оцінивши доводи позивача та викладені ним обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено судом та вбачається, зокрема, з протоколу №1/2016 від 24.04.2016р. (т.3 а.с.53-61), між сторонами виник конфлікт з приводу неналежного, за думкою позивача, виконання відповідачем своїх обов'язків за договором від 01.08.2011р.

За змістом цивільного законодавства (ст. 611, 651 ЦК України, тощо), невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним. Вказану позицію також висловлено у п. 2.2. постанови пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

Натомість доказів наявності відповідного спору та звернення до суду із таким позовом матеріали справи не містять.

З урахуванням обов'язковості вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 21.08.2017р. по справі №916/3462/16 господарський суд Одеської області зазначає наступне.

Дійсно, акт приймання-передачі житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Разумовська, 10/12, з балансу ПП Старокінний на баланс ОСББ Разумоська 10/12 був підписаний 5 серпня 2011 року. Однак, суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс не могло знати про відсутність на балансі ОСББ Разумовська 10/12 вищезазначеного житлового комплексу на момент підписання договору на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території №01-08-11 від 01.08.2011.

Суд зазначає, що відповідно до умов пункту 8.4 спірного договору, ОСОБА_3 є переданим Виконавцю для надання послуг зазначених у п 1.1., 1.2. цього Договору з моменту підписання акту прийому-передачі ОСОБА_3 в експлуатацію . Таким чином, сторони передбачили відкладальну обставину, яка зумовлена тим, що безпосередньо виконувати умови договору у вигляді надання послуг відповідач міг лише після підписання 08.08.2017р. акту приймання-передачі житлового комплексу, відповідно до якого в управління та експлуатацію Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс передається будинок за адресою м. Одеса вул. Разумовська 10/12.

ОСОБА_1 цього, господарський суд Одеської області звертає увагу, що згідно п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 № 11 у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не доведено жодних правових підстав для визнання договору недійсним, оскільки на момент підписання договору відповідачу не було відомо про відсутність будинку на балансі позивача, а договір було підписано уповноваженими на те особами.

ОСОБА_1 цього, факт підписання 08.08.2017р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 та Товариством з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс акту приймання-передачі житлового комплексу, відповідно до якого в управління та експлуатацію Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс передається будинок за адресою м. Одеса вул. Разумовська 10/12 є обставиною, яка свідчить про початок виконання договірних зобов'язань (п.8.4. договору).

Таким чином, даний факт свідчить про дійсність намірів сторін та реальність настання наслідків за правочином.

Також, варто звернути увагу, що починаючи з 08.08.2011р. відповідач надає послуги, визначені предметом договору, а власники будинків, які є членами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 сплачують грошові кошти за надані послуги.

Як зазначається у п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 № 11, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання , здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).

Таке схвалення має місце саме при підписанні 08.08.2017р. між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 та Товариством з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс акту приймання-передачі житлового комплексу, відповідно до якого в управління та експлуатацію Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс передається будинок за адресою м. Одеса вул. Разумовська 10/12, а також в процесі оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія Ренесанс послуг.

Отже, господарський суд Одеської області не бвачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору №01-08-11 від 01.08.2011р.

Враховуючи, що вимоги про зобов'язання відповідача здійснити передачу спірного будинку в управління ОСББ шляхом створення комісії щодо визначення технічного стану об'єкта та складання акту приймання-передачі об'єкта в управління відповідно до вимог п. 2.1 ст. 2 наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009р. № 13 з передачею оригіналів усієї документації, визначеної у п. 1.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №75 від 17.05.2005р. та п.2.2 ст. 2 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених вищевказаним наказом № 13 від 02.02.2009р., є похідними від вимоги про визнання недійсним договору на утримання та експлуатацію будинку, споруд та прибудинкової території № 01-08-11 від 01.08.2011р., суд доходить висновку про відмову у позові також у цій частині.

Разом з тим, суд наголошує, що ст.13 Закону про ОСББ передбачено право Об'єднання самостійного визначення порядку управління багатоквартирним будинком та його зміни у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.

Як встановлено судом, згідно з п.8 протоколу №1/2016 від 24.04.2016р. співвласниками вирішено відкликати Управителя - ТОВ УК Ренесанс у зв'язку з неналежним виконанням ним своїх зобов'язань і доручити Правлінню вчинити необхідні дії щодо розірвання договору, у тому числі у судовому порядку. Разом з тим, як вже було зазначено судом, ОСББ не зверталося до суду з позовом про розірвання договору, а підставою заявлення вимог про передачу майна, в межах яких суд розглядає даний позов, є недійсність договору від 01.08.2011р., з приводу чого судом було зроблено відповідні висновки.

Щодо клопотань сторін про застосування строків позовної давності, суд зазначає, що згідно до висновків Вищого господарського суду України, викладених у п.2.2. постанови Пленуму №10 від 29.05.2013р., перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право на охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право та чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Разумовська 10/12 .

Інші наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін вищевикладених висновків суду не спростовують

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2017р.

Суддя О.Ю. Оборотова