Постанова

від 07.09.2017 по справі 924/522/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2017 р. Справа № 924/522/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Грязнов В.В. ,

судді Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 довіреність в справі;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність в справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.07.2017 у справі № 924/522/17 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" с.Олешин Хмельницького району Хмельницької області

до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс" с.Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області

про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 року

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.07.2017 у справі № 924/522/17 (суддя Субботіна Л.О.) у позові ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" с.Олешин Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс" с.Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 року відмовлено .

Рішення господарського суду мотивоване тим, що на момент винесення судового рішення у даній справі у ТОВ "Яніс Плюс" відсутня заборгованість по сплаті орендних платежів за договором суборенди земельної ділянки від 06.06.2008р. Належних та допустимих доказів в розумінні ст. 33 ГПК України на спростування вказаного в матеріали справи не надано. Також матеріали справи не містять і доказів в обґрунтування того, що внаслідок затримки внесення орендної плати позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору суборенди.

За таких обставин у суду відсутні підстави для розірвання спірного договору у розумінні приписів статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України, в зв'язку із чим суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 26.07.2017 скасувати. Прийняти постанову у відповідності до якої, договір суборенди земельної ділянки від 06.08.2008, укладений ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Нові аграрні технології з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Яніс Плюс розірвати.

Вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам матеріального права і прийняте з порушенням норм процесуального законодавства.

Звертає увагу суду на те, що рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.2017 у справі №924/109/17 підтверджує факти систематичного невиконання умов договору суборенди відповідачем. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою згідно із п. д ч.1 ст. 141 ЗК України є систематична несплата орендної плати.

Поряд з цим, зазначає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку, що договір суборенди земельної ділянки укладений у відповідності до договору оренди земельних ділянок №322 від 09.02.2008, укладеного ТОВ Нові аграрні технології з Хмельницькою районною адміністрацією є необґрунтований. На підтвердження даних обставин, посилається на те, що відповідачу по справі ТОВ Яніс Плюс земельна ділянка в суборенду не передана окремим актом приймання-передачі. Не встановлені межі земельної ділянки, яка фактично перебувала в користуванні відповідача, відсутній кадастровий номер земельної ділянки. Фактично відповідач з порушенням вимог ст.25 Закону України Про оренду землі використовував частину земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2017, колегією суддів у складі: головуюча суддя Гудак А.В., суддя Грязнов В.В., суддя Філіпова Т.Л., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 07.09.2017.

07.09.2017 на адресу суду від ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Яніс Плюс надійшов відзив в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Нові аграрні технології на рішення господарського суду Хмельницької області від 26.07.2017 відхилити, а оскаржуване рішення залишити в силі. В даному відзиві відповідач зазначає, що на даний час, у відповідача ні існує жодної заборгованості, по сплаті орендної плати, згідно оспорюваного договору.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2017 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задовільнити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2017 апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 07.09.2017, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Хмельницької області від 26.07.2017 у справі № 924/522/17 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2008 між Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" (орендар) укладено договір оренди земельних ділянок №322, згідно п.1 якого орендодавець надає , а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки із земель державної власності (землі сільськогосподарського призначення (рілля)), розташовані за межами населених пунктів на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку(а.с. 7-10)..

Відповідно до п. 2 вищевказаного договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 222,40 га, серед яких ділянка №2 площею 51,32 га.

Земельні ділянки передаються в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва( п.3.1. договору) .

Пунктом 3.2 договору оренди визначено, що він укладається строком на 15 років, починаючи з дати його реєстрації.

Згідно п. 3.3 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді у розмірі 39040,93 грн. за рік, починаючи з державної реєстрації договору оренди. Періодичність внесення орендної плати - щомісячно, протягом 30 календарних днів наступних за останнім днем звітного місяця в сумі 3253,41 грн.

06.06.2008 року між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" (далі - орендар) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс" (далі - суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки (далі - договір), згідно п. 1 якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 51,32га, яка розташована за межами населеного пункту на території Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на підставі договору оренди земельної ділянки №322 від 09.02.2008р. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (а.с. 11-12).

Відповідно до п. 2 договору в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 51,32 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 532995,27 грн.

Договір укладено на 14 років, починаючи з його реєстрації (п.3.1 договору).

Згідно п. 4.1 договору орендна плата вноситься суборендарем у грошовому вигляді у розмірі 888,33грн. щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за періодом, за який проводиться розрахунок. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та збільшення ставки земельного податку (п.4.3 договору).

Земельна ділянка передається в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 5.1. договору).

Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що орендар має право вимагати сплати орендної плати в розмірі та термін, що передбачений даним договором, вимагати розірвання угоди, в разі порушення умов договору.

Даний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. (п.12.1 договору).

Вказаний договір оренди підписано уповноваженими представниками сторін, а їх підписи скріплені печатками юридичних осіб сторін договору.

Даний договір зареєстрований у Хмельницькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №040874300039 від 01.07.2008.

24.03.2016 у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем обов'язків за договором суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 укладеного між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс", позивач звернувся до відповідача з попередженням №22, що в разі несплати суми боргу в розмірі 43528,66грн., позивач буде змушений звернутися до суду за примусовим стягненням боргу, штрафу, пені(а.с. 53).

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача (враховуючи заяви про зменшення позовних вимог, подані у судовому засіданні 13.03.2017 р., 20.03.2017 р.) 52411,33 грн. заборгованості з орендної плати відповідно до договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 р., а також 453,92 грн. пені, 33110,10 грн. інфляційних втрат, 3887,00 грн. 3% річних за порушення зобов'язань зі сплати орендної плати.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.04.2017 у справі №924/109/17 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології", с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс", с. Шаровечка Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 31979,88 грн. заборгованості, 1456,00 грн. 3% річних, 10926,49 грн. інфляційних нарахувань, 453,92 грн. пені задоволено частково.

Вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шаровечка, вул. Вишнева, буд. 5 (код 35304842) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології", Хмельницька область, Хмельницький район, с. Олешин (код 30668776) 31979,88 грн. (тридцять одну тисячу дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 88 коп.) заборгованості, 1451,51 грн. (одну тисячу чотириста п'ятдесят одну гривню 51 коп.) 3% річних, 10926,49 грн. (десять тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень 49 коп.) інфляційних втрат, 452,78 грн. (чотириста п'ятдесят дві гривні 78 коп.) пені, 1599,80 грн. (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 80 коп.) витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено(а.с. 14-16).

На виконання даного рішення суду видано наказ № 924/109/17 від 18.04.2017, на підставі якого головним державним виконавцем Хмельницького РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54095461 від 09.06.2017(а.с.24). Постанова надіслана на адреси сторін супровідним листом від 09.06.2017(а.с. 23).

На погашення заборгованості перед позивачем 18.07.2017 між громадянином ОСОБА_4 (позикодавець) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Яніс Плюс (позичальник) укладений договір позики грошових коштів на суму 70000,00 грн. (п.1.1. договору)( а.с. 35).

Відповідно до п.2.2.договору позики, позичальник зобов`язується спрямувати кошти, отримані в якості позики на погашення заборгованості перед ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Нові аграрні технології , з приводу сплати орендної плати за договором суборенди земельної ділянки площею 51,32 га., яка розташована за межами населеного пункту на території Олешинської сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області.

Матеріалами справи встановлено, що платіжним дорученням №1 від 21.07.2017 відповідач здійснив оплату заборгованості по виконавчому провадженню №54095461 від 09.06.2017 на суму 51301,51грн. Отримувач коштів - Хмельницький районний відділ ДВС(а.с. 86).

02.08.2015 між орендодавцем (уповноважена ним особа) Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та орендарем ТОВ "Нові аграрні технології" укладено додаткову угоду №23 до вищевказаного договору, у відповідності до якої розділ 2 договору оренди земельних ділянок викладено в новій редакції, зокрема, вказано, що передаються в оренду земельні ділянки загальною площею 222,3999 га, серед яких земельна ділянка площею 51,3200га (кадастровий номер 6825085100:08:005:0002). Абзац 1 та 2 п. 3.3 розділу 3 сторони вирішили викласти в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у формі грошової оплати в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься щомісячно в рівних частинах до 30 числа слідуючого за розрахунковим місяцем" (а.с. 28).

21.06.2017 представник позивача надав суду першої інстанції лист в якому повідомляє, що відповідно до додаткової угоди №23 від 02.08.2015 до договору оренди землі №322 від 09.02.2008 орендна плата встановлена 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З урахуванням договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 п.4.1.становить 4022,05 грн. на місяць (в т.ч. податок на землю.). Станом на 21.06.2017 ТОВ Яніс Плюс за суборенду землі оплата не проводилась(а.с. 27).

Однак, колегію суддів встановлено, що в матеріалах справи №924/522/17 відсутні належні та обґрунтовані докази на підтвердження внесення сторонами змін до п.4.1. договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008, що стосується орендної плати. А тому орендна плата становить 888,33 грн., що і підтверджується рішенням суду, яким було стягнуто з відповідача заборгованість за період з січня 2014 - грудень 2016 з розрахунку щомісячної орендної плати в розмірі 888,33 грн.

Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що платіжним дорученням №4 від 25.07.2017 відповідачем здійснено платіж по орендній платі згідно договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 з 01.02.2017 по 31.08.2017, без ПДВ на суму 6218,31 грн. Отримувач коштів - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Нові аграрні технології (а.с.87).

Однак, позивач наполягає на позовній вимозі про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 укладеного між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс". Підставою даного вимоги визначає систематичне порушення відповідачем умов договору в частині дотримання порядку і строків сплати орендних платежів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 174 ГК України, передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 175 ГК України передбачено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В силу положень ст.774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст.2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст.8 вказаного Закону орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, серед іншого, є істотною умовою договору оренди землі.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ст.21 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 1 ст.24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, серед іншого, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з п.4.1 договору суборенди від 06.06.2008 орендна плата вноситься суборендарем у грошовому вигляді у розмірі 888,33 грн. щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за періодом, за який проводиться розрахунок. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та збільшення ставки земельного податку (п.4.3 договору)..

Право орендаря вимагати сплати орендної плати в розмірі та термін, що передбачений даним договором, також передбачено у п.8.1 договору суборенди.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов'язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 141 ЗК України передбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед яких і систематична несплата орендної плати або земельного податку.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду (ч.ч. 1, 2 ст. 202 ГК України).

Згідно частини 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 стаття 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно статті 32 цього ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до пункту 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року № 6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Земельними кодексом України, зокрема, ст. 141 визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, де у ч. 1 п. "д" вказано, що однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави зробити висновок про те, що однією із підстав для розірвання договору оренди землі за ініціативою орендодавця являється систематична несплата орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість орендної плати відповідача перед позивачем підтверджується рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.04.2017 по справі №924/10/17 за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс" про стягнення 31979,88 грн. заборгованості, 1456,00 грн. 3% річних, 10926,49 грн. інфляційних нарахувань, 453,92 грн. пені, за період січня 2014 року - грудень 2016 року.

Після порушення провадження у даній справі відповідач на виконання даного рішення суду в межах виконавчого провадження №54095461 платіжним дорученням №1 від 21.07.2017 сплатив заборгованість в сумі 51301,51 грн.

Поряд з цим, матеріалами справи встановлено, що відповідачем платіжним дорученням №4 від 25.07.2017 перераховано на рахунок ТОВ "Нові аграрні технології" 6218,31грн. орендної плати згідно договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 за період з 01.02.2017 по 31.08.2017.

При цьому судова колегія відзначає, що в поясненнях поданих 27.07.2017 позивачем суду вбачається, що заборгованість станом на 25.07.2017 становить 6583,22 грн.(а.с. 49) із розрахунку 940,46 грн. в місяць; з розрахунку поданого позивачем 27.07.2017 заборгованість станом на 25.07.2017 становить 5642,76 грн. (а.с. 68). Тобто, позивачем не надано обгрунтованого розрахунку заборгованості по оренді землі за 2017 рік.

Таким чином, відсутність укладених між сторонами угод про внесення змін до договору суборенди щодо розміру орендної плати, свідчить що відповідач правомірно сплатив позивачу орендну плату з розрахунку 888,33 грн. в місяць. Окрім того, згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 03.04.2017р. у справі №924/109/17 з відповідача була стягнута заборгованість по договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 року в сумі 31979,88грн. за період з січня 2014 року по грудень 2016 року. Таким чином, сплачена відповідачем сума 6218,31грн. є сплатою орендної плати за січень-липень 2017 року.

Отже, на момент винесення судового рішення у даній справі у ТОВ "Яніс Плюс" відсутня заборгованість по сплаті орендних платежів за договором суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 перед позивачем.

Оскільки, як встановлено колегією суддів, заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі не існує на момент винесення рішення суду, інших підстав для розірвання договору суборенди позивачем не наведено, колегія суддів приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення. Підстави для розірвання договору суборенди у розумінні приписів ст. 141 ЗК України, ст. 651 ЦК України відсутні.

Крім того, як на підставу для розірвання договору суборенди землі від 06.06.2008 позивач в апеляційній скарзі також посилається на використання суборендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням. З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Яніс Плюс".

Дані позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірний договір укладено у відповідності до договору №322 від 09.02.2008 року, укладеного ТОВ "Нові аграрні технології" з Хмельницькою районною адміністрацією. У відповідності до п. 4.1 договору суборенди орендна плата вноситься суборендарем у грошовому вигляді у розмірі 888,33 грн. щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за періодом, за який проводиться розрахунок. Вказує, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо розрахунку за користування земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату з часу укладення договору. Так, станом на 29.05.2017р. відповідачем в рахунок погашення заборгованості внесена орендна плата за 8 місяців. З червня 2012р. відповідач взагалі припинив вносити кошти за користування землею. Про те, що відповідач систематично не вносить плату за землю у відповідності до договору суборенди землі встановлено судовим рішенням від 03.04.2017р. по справі №924/109/17, відповідно до якого з відповідача стягнута заборгованість за вищевказаним договором в розмірі 31978,88грн.

З вищевикладених підстав позивач і звернувся із даним позовом до господарського суду Хмельницької області.

Отже, колегією суддів встановлено, що подання позивачем позову про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008 року не грунтувалось на підставі використання суборендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Частиною 3 ст. 101 ГПК України встановлено, що в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно, судом апеляційної інстанції не приймається та не розглядається вимога позивача про розірвання договору суборенди землі від 06.06.2008 з підстав використання суборендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Встановивши обставини справи, врахувавши вказані вище норми матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги позивача про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 06.06.2008, з підстав використання відповідачем частини земельної ділянки не за цільовим призначенням, яка заявлена на стадії апеляційного провадження.

Відповідно до ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом не наведено.

Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 26.07.2017 у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Хмельницької області від 26.07.2017 у справі № 924/522/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Нові аграрні технології" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Філіпова Т.Л.