Ухвала

від 29.08.2017 по справі 522/18382/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5854/17

Номер справи місцевого суду: 522/18382/16-ц

Головуючий у першій інстанції Домусчі

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сегеди С.М., Кононенко Н.А.,

при секретарі: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства оборони України Південьвійськбуд , треті особи: Публічне акціонерне товариство ПІК , виконавчий комітет Одеської міської ради, Головне управління Пенсійний фонд України в Одеській області про встановлення факту,-

В С Т А Н О В И Л А

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства оборони України Південьвійськбуд , треті особи: ПАТ ПІК , виконавчий комітет Одеської міської ради, ГУ ПФУ в Одеській області про встановлення факту - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав до судуапеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

До суду апеляційної інстанції ні позивач , ні його представник не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74-77 ЦППК України, що підтверджується розписками про отримання судових повісток.

Від представника позивача - ОСОБА_2 через канцелярію суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з його відпусткою, однак, жодних доказів вказаному факту суду надано не було.

Відповідно до ст. 305 ЦПК неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, позивач звернувся до суду з вимогами, які обґрунтовані тим, що він прагне встановити фактичні обставини, а саме те, що він, будучи командиром військової частини А-4338 та начальником 22-го управління начальника робіт виконував обов'язки однієї юридичної особи та отримав згоду від виконавчого комітету Одеської міської ради на статус забудовника будинку АДРЕСА_1 на 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч А 4338. Тому, позивач просив встановити факт, що саме 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч А 4338 отримало дозвіл, відповідно до рішення №733 від 23.12.2004 року Одеської міської ради на будівництво 6-10 поверхового будинку з вбудованими офісами за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, судом встановлено та, матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 733 від 23.12.2004 року Одеська міська рада надала дозвіл в/ч А4338 на будівництво 6-10 поверхового будинку з вбудованими офісами за адресою: АДРЕСА_1 та затверджено договір оренди земельної ділянки.

Згідно архівної довідки Міністерства оборони України галузевий держархів від 05.04.2017р. суду надано фотокопію наказу Міністра оборони України від 07.08.2006р. за №483 Про реорганізацію 22 управління начальника робіт Центрального спеціалізованого управління (код 07788244) (а.с.92-94), де визначено ДП МОУ Південьвійськбуд його правонаступником.

Згідно архівної довідки МОУ в наказі командира в/ч 42682 №71 від 30.09.1996р. значиться: у відповідності з вимогами Директиви Міністерства оборони України №Д-115/1/2794 Про проведення організаційних заходів від 08.07.1996р. та вказівкою Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу ЗС України №115/1/366 від 21.08.1996р. з 01.10.1996р. в/ч 42682/241 управління спеціалізованих монтажних робіт/переформовано в 22 управління начальника робіт, з змістом по штату №41/045-51/01, умовне найменування в/ч А-4338, індекс частини 07788244. Умовне найменування в/ч 42682 анульовано (а.с.6).

Згідно відповіді ОСОБА_1 без дати, архівної довідки МОУ вбачається, що згідно ліквідаційного акту, затвердженого 24.05.2007р. у відповідності з вимогами наказу Міністра оборони України від 07.08.2006р. №483, 22 управління начальника робіт підлягає реорганізації шляхом приєднання до ДП МО України Південьвійськбуд . Необхідні документи в/ч А 4338 (22УНР) знаходяться на зберіганні в Одеському територіальному архівному відділі ГДА МОУ. (а.с.7).

Згідно відповіді ГУОП Генерального штабу ЗСУ від 26.06.2007р. СП ІНЕКОМ-СЕРВІС зазначено що відповідно до вимог Директиви Міністерства оборони України №115/011 станом на 28.02.2003р. умовне найменування в/ч А4338, яке належало 22 управління начальника робіт-анульовано (а.с.75).

Згідно архівного витягу Одеського територіального архівного відділу ГДА МОУ від 13.01.2016р. №768 вбачається, що наказом начальника 22 управління начальника робіт №192 від 30.11.2006р. з 30.11.2006р. 22 управління начальника робіт Центрального спеціалізованого будівельного управління МОУ (код ЄДРПОУ 0778824) свою діяльність припинило в повному обсязі (а.с.8).

Відповідно ксерокопії довідки ГУ статистики в Одеській області від 20.04.2005р. та 14.03.2007р. що керівником 22 управління начальника робіт був ОСОБА_1

З заяви ОСОБА_1 від 29.10.2016р. до УПФ у Приморському районі м.Одеси вбачається, що 22.04.2006р. йому було призначено пенсію і він звертається щодо перерахунку нарахованої пенсії та включенням до стажу роботи періоду з 23.12.2004р. по 01.02.2006р. як керівника 22 управління начальника робіт (а.с.39).

УПФ у Приморському районі м.Одеси надало ОСОБА_1 відповідь 26.12.2016р. №751/с-11 про те, що пересилає його заяву за належністю до ГУ ПФУ в Одеській області.

23.01.2017р. ГУ ПФУ в Одеській області надало відповідь позивачу, якою повідомила що розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до їх компетенції, тому із зазначеним у його звернені питанні необхідно звертатись до Одеського обласного військового комісаріату.(а.с.64). Крім того, зазначили, що йому вислуга років обчислена Департаментом фінансів МОУ за період військової служби з 05.08.1976р. по 22.04.2006р., та оскільки йому встановлено інвалідність 2-ї групи то йому призначена пенсія по інвалідності у розмірі 80 %., таким чином позивачу було враховане грошове забезпечення за період 05.08.1976р. по 22.04.2006р. включно.

Згідно відповіді ДП Південьвійськбуд ОСОБА_1 від 22.11.2016р. №154 повідомлено про те, що згідно ліквідаційного акту, затвердженого 24.05.2007р. у відповідності з вимогами наказу Міністра оборони України від 07.08.2006р. №483, 22 управління начальника робіт підлягало реорганізації шляхом приєднання до ДП МО України Південьвійськбуд .

На підставі наказу командира в/ч 42682 від 30.09.1996р., з 01.10.1996р. в/ч 42682/241 переоформлено в 22 управління начальника робіт (а.с.30).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2008р. (справа №28-22/82-07-1860) було затверджено мирову угоду від 18.02.2008р., укладену між Державним підприємством Міністерства борони України Південьвійськбуд , ЗАТ ПІК та СУЧП ІНЕКОМ-СЕРВІС .

Згідно відповіді Центрального об'єднаного управління ПФУ в м.Одесі від 27.04.2017р. вбачається, що ОСОБА_1 не стоїть у них на обліку (а.с.113).

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи передбачені статтею 16 ЦК України.

Згідно ч. 1, ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів відповідачем, як і не надано доказів незаконності дій відповідача, а так само доказів неправомірності, протиправності прийнятого рішення № 733 від 23.12.2004 року виконавчого комітету Одеської міської ради, а відповідно позивачем не доведено наявності факту встановлення незаконності дій відповідача, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, у даній справі відсутній спір про право.

Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд також враховує, що відповідно до вимог ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, рішення суду є законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства оборони України Південьвійськбуд , треті особи: Публічне акціонерне товариство ПІК , виконавчий комітет Одеської міської ради, Головне управління Пенсійний фонд України в Одеській області про встановлення факту - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко