Постанова

від 07.09.2017 по справі 825/1213/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 року Чернігів Справа № 825/1213/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

представника позивача Аніщенка О.Г.,

представника відповідача Труби А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КБГ ФУДС НІЖИН" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

08.08.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "КБГ ФУДС НІЖИН" (далі - ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН", товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить скасувати рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області, яке оформлено наказом від 07.06.2017 № 803 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки" та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 17.07.2017 №0002411400, яким нарахована (збільшена) сума грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КБГ ФУДС НІЖИН" за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 630 501,60 грн, з яких 504 401,28 грн за податковим зобов'язанням та 126 100,32 грн штрафні (фінансові) санкції.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що зазначивши у запиті, що розрахунок нормативно-грошової оцінки землі наведено згідно Державного земельного кадастру відповідач не надав інформації щодо законодавчо встановленого оформлення такої інформації, а саме витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру, що є порушенням вимог п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України. Крім того, відсутність даних про витяг та його зміст позбавляє можливості встановлення достовірності тих даних, порівнюючи з якими відповідач дійшов висновку про недостовірність даних, що містяться в деклараціях поданих позивачем, та можливості їх оскарження. Тобто, у відповідача були відсутні обставини, передбачені законодавством, за наявності яких податкові органи вправі проводити позапланові виїзні перевірки.

Таким чином, рішення ГУ ДФС у Чернігівській області викладене у формі наказу від 07.06.2017 № 803 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, за результатами якої складено Акт, було прийнято з порушенням умов передбачених ст.78 Податкового кодексу України та відповідно підлягає скасуванню.

Позивач також зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 № 0002411400 було прийнято на підставі висновків, викладених в Акті, який було складено за результатами неправомірної перевірки. Висновки, викладені в Акті перевірки, є помилковими та такими що не відповідають вимогам чинного законодавства. Правові підстави для застосування будь-якої іншої грошової оцінки земельної ділянки, крім тієї що визначена Договором № 434 для обчислення розміру орендної плати - відсутні, і відповідно сума орендної плати за земельну ділянку, обчислена позивачем у повній відповідності до вимог чинного законодавства та умов вищезазначеного договору. Крім того, позивач вважає, що розрахунки відповідача грошових зобов'язань з орендної плати не базуються на даних отриманих в законодавчо встановленому порядку, а тому висновки про заниження позивачем орендної плати за землю та відповідно нарахування штрафних санкцій є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник ГУ ДФС у Чернігівській області позов не визнав, надавши свої письмові заперечення, що були озвучені ним в судовому засіданні, та пояснив, що оскільки позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим не використавши своє право недопуску, підстави для визнання наказу незаконним та його скасування об'єктивно відсутні. Також вказав, що законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі. Тобто, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений нормами Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДФС у Чернігівській області, на підставі направлень на перевірку від 08.06.2017 № 1031 та №1032 (а.с.87, 88), згідно наказу від 07.06.2017 № 803, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 та ст.82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю за період з 01.01.2014 по 31.12.2016. За результатами перевірки складено Акт від 20.06.2017 № 326/22/33965527 (а.с.20-27), в якому зафіксовано, що ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" порушено ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, що призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 670 387,32 грн, в тому числі за 2014 рік на суму 165 986,04 грн, за 2015 рік на суму 207 316,56 грн, за 2016 рік на суму 297 084,72 грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивач 29.06.2017 листом за вих. №787 (а.с.32-36) направив на адресу відповідача заперечення, за результатами розгляду яких, відповідачем прийнято рішення про часткове задоволення заперечень ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" та викладено "Висновок" Акту перевірки від 20.06.2017 № 326/22/33965527 в редакції, згідно якої ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" порушено ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, що призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 504 401,28 грн, в тому числі за 2015 рік на суму 207 316,56 грн, за 2016 рік на суму 297 084,72 грн.

На підставі Акту перевірки та виявленого в ньому порушення ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 №0002411400, яким позивачу нарахована (збільшена) сума грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 630 501,60 грн, з яких 504 401,28 грн за податковими зобов'язаннями та 126 100,32 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.44), яке є предметом даного спору.

Так, перевіряючи підстави проведення перевірки ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" судом встановлено, що 20.04.2017 на адресу ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" відповідачем було направлено запит "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)" №1484/10/25-01-14-04-06, згідно якого ГУ ДФС у Чернігівській області було виявлено факти, що свідчать про порушення ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" податкового законодавства з питань нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки за 2014-2016рр (а.с.12-13).

У відповідь на вказаний запит, ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" 29.05.2017 за вих.№786 надано відповідь та повідомлено, що вимоги норм ст.288 та ст.289 Податкового кодексу України, про нібито порушення яких зазначалось в запиті відповідача, позивачем виконані в повному обсязі (а.с.14-15).

Так, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі, після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підстави проведення документальних позапланових перевірок визначено ст.78 Податкового кодексу України згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 якого, підставою для проведення документальної позапланової перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що у разі не надання пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, контролюючий орган має імперативний обов'язок щодо призначення перевірки платника податків.

Як вбачається з оскаржуваного наказу, його прийнято саме з посиланням на пп.78.1.4 Податкового кодексу України, оскільки позивачем надані письмові пояснення лише 29.05.2017, в той час як ГУ ДФС у Чернігівській області звернулось до ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" із запитом 20.04.2017.

Тобто, відповідач мав всі законні підстави для прийняття оскаржуваного наказу.

При цьому, суд також враховує, що ст.81 Податкового кодексу України передбачено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. У вказаній статті вказано, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення (п.81.1 ст.81 Кодексу).

Як встановлено судом, перевіряючими було пред'явлено направлення на проведення перевірки та службове посвідчення, а також вручена копія наказу про проведення перевірки, про що свідчить підпис головного бухгалтера ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" на направленнях на проведення перевірки та жодним чином не спростовується позивачем (а.с.87, 88).

Тобто, посадова особа підприємства, отримавши копію наказу та направлення на перевірку, не вбачаючи в них жодних порушень в оформленні та формі, допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, яка, як було встановлено судом, на момент розгляду справи проведена, про що складено Акт від 20.06.2017 № 326/22/33965527.

А отже, на момент звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом та на момент розгляду справи в суді оскаржуваний наказ вже є реалізованим.

При цьому суд зазначає, що п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України встановлено - у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Таким чином, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється органами Державної фіскальної служби України.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.12.2010 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - ДПА в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яка, зважаючи на приписи норм Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для врахування.

З матеріалів справи вбачається, що наданим правом щодо недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки позивач не скористався, наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 07.06.2017 № 803 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки вручено посадовій особі позивача, з направленнями на проведення перевірки ознайомлено, що підтверджується підписами головного бухгалтера, та реалізовано, а тому суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо проведення перевірки.

Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може порушити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю відносно себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Щодо правильності нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" (ідентифікаційний код 33965527) зареєстровано 28.12.2005 як юридичну особу, та взято на обік до податкових органів. Основним видом діяльності ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" згідно КВЕД є 10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.68-72).

Відповідно до ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Судом встановлено, що 20.02.2006 між Ніжинською міською радою в особі голови ОСОБА_3 (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди землі № 234, відповідно до якого Орендодавець на підставі рішення ХХХ сесії ІV скликання від 20.02.2006 надає, а Орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку площею 8,5820 га. Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі у грошовій формі на рівні ставки земельного податку та складає 5 721,29 грн за 1 календарний місяць (а.с.47-52).

До даного договору між сторонами 23.03.2006 укладено додаткову угоду, відповідно до якої договір укладено терміном на 49 років (а.с. 55).

Згідно п.5 Договору від 20.02.2006 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6 865 545,00 грн. В подальшому, 29.12.2010 Ніжинською міською радою прийнято рішення №6-5/2010 "Про затвердження грошової оцінки земель м.Ніжина" та введено в дію з 01.01.2011. Даним рішенням скасовано рішення Ніжинської міської ради від 06.01.1999 "Про затвердження грошової оцінки земель м.Ніжина".

У зв'язку з викладеним, Ніжинською ОДПІ направлено запит до Ніжинського відділення Управління Держкомзему в Чернігівській області з проханням надати інформацію про наявність земельних ділянок у власності та на умовах оренди, та їх нормативну грошову оцінку, які належать позивачу.

З пояснень представника відповідача вбачається, що на вказаний запит отримано відповідь, згідно якої нормативно грошова оцінка земельної ділянки, якою користується позивач складає 14 143 136,00 грн.

Вказане також підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного від 01.04.2015 у справі № 825/703/14, в якій досліджувалось питання нормативно грошової оцінки земельної ділянки, якою користується позивач на умовах оренди та яка складає 14 143 136,00 грн.

Крім цього, Господарським судом Чернігівської області прийнято рішення від 21.10.2013 у справі № 927/1067/13 згідно якого внесено зміни в п.5 Договору оренди земельної ділянки від 20.02.2006 № 434 та встановлено нормативно грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 14 143 136,00 грн.

Вказані обставини в силу ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами не заперечуються.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України від 06.10.1998 № 161 - XIV "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому відповідно до ст.21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Розмір та умови внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України).

Таким чином, згідно із законодавством України питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

При цьому, згідно із ст.629 ЦК України, умови договорів (включаючи і умови щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, що є предметом вказаних вище договорів, у визначеному договорами розмірі, а саме в розмірі одного земельного податку. Тобто, за визначенням даної правової конструкції, позивач зобов'язаний буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договорів оренди.

Але, у зв'язку із введенням в дію з 01.01.2011 Податкового кодексу України Закон України "Про оплату за землю" втратив чинність (ч.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України).

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим законом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюються Законом України "Про оплату за землю".

Також ст.271 Податкового кодексу України визначена база оподаткування, якою є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Пунктом 286.1 ст.286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

А отже у відповідності до ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває у державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі", пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України), з іншого - є однією з форм плати за землю (підпункт 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду землі", п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України).

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач користується земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки від 20.02.2006 за № 434 площею 8,5820 га. Пунктом п. 9 відповідного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірах на рівні ставки земельного податку.

Враховуючи викладене, річна сума орендної плати за земельну ділянку становить менше трикратного розміру земельного податку, чим занижено податкові зобов'язання по сплаті орендної плати.

Відповідно до наведених вище статей Податкового кодексу України та нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користується ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" на умовах оренди та яка розташована за адресою м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 33, річна сума орендної плати визначатися виходячи з 14 143 136,00 грн * 3% = 424 294,08 грн, де 14 143 136,00 грн. (нормативно грошова оцінка); 3 % (від нормативно грошової оцінки землі, відповідно до пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 - в редакції Податкового кодексу України за 2015-2016рр.).

Крім того, до нормативної грошової оцінки землі застосовується коефіцієнт індексації, який застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативно грошової оцінки земель. Станом на 2011 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якою користується ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" на умовах оренди та яка розташована за адресою м.Ніжин вул. Носівський шлях,33 складає 14 143 136,00 грн. В свою чергу коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель станом на 2015 рік становить 1,433.

Таким чином, розмір орендної плати за укладеним договором оренди не відповідає вимогам чинного законодавства, якими встановлено мінімальний розмір орендної плати, що складає 3% від нормативної грошової оцінки, оскільки він не може бути нижчим, ніж встановлений чинним законодавством.

З викладеного слідує, що мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, призначені для несільськогосподарської діяльності складає трикратний розмір земельного податку, встановленого кодексом, а позивач зобов'язаний сплачувати орендну плату за земельні ділянки у вищевказаному розмірі.

Порівнюючи ст.21 Закону України "Про оренду землі" (у редакції до 01.11.2011) та п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України можна дійти висновку, що в останньому окрім вказівки на "розмір орендної плати" (істотна умова договору) зазначається про мінімальну річну суму платежу. Окрім того, на відміну від Податкового кодексу України, Закон України "Про оренду землі" не відносився до податкового законодавства.

Отже з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає до перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. (рішення Верховного Суду України від 02.12.2014 № 21-274а14).

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України.

У відповідності до ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 цього Кодексу.

Як вбачається з поданих ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" податкових декларацій з плати за землю за 2015-2016рр., підприємство при обрахунку орендної плати за землю занизило її значення, виходячи із нормативної грошової оцінки у розмірі 6 865 545 грн, про що також вказало в своїх письмових поясненнях, наданих контролюючому органу (а.с.14-15), чим порушило положення ст.288 Податкового кодексу України.

Таким чином, висновки викладені в Акті перевірки від 20.06.2017 № 326/22/33965527 позивачем не спростовані, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 17.07.2017 №0002411400, яким ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" нарахована (збільшена) сума грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 630 501,60 грн, з яких 504 401,28 грн за податковими зобов'язаннями та 126 100,32 грн за штрафними (фінансовими) санкціями скасуванню не підлягає.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову ТОВ "КБГ ФУДС НІЖИН" до ГУ ДФС у Чернігівській області про скасування наказу та податкового повідомлення-рішення належить відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк