Постанова

від 03.11.2020 по справі 825/1213/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 825/1213/17

адміністративне провадження № К/9901/40482/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю КГБ ФУДС НІЖИН

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року (головуючий суддя - Житняк Л.О.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Глущенко Я.Б., судді- Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.)

у справі №825/1213/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КГБ ФУДС НІЖИН

до Головного управління ДФС у Чернігівській області

про скасування наказу та податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю КГБ ФУДС НІЖИН (далі-позивач, платник, Товариство, ТОВ КГБ ФУДС НІЖИН ) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС У Чернігівській області), в якому просив:

- скасувати рішення ГУ ДФС у Чернігівській області, оформлене наказом №803 від 07.06.2017 Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 17.07.2017 за №0002411400, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ КГБ ФУДС НІЖИН за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 630 501,60 грн, з яких за податковими зобов`язаннями - 504 401,28 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 126 100,32 грн.

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про відсутність визначених пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу від 07.06.2017 №803 та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Вказує про правильність визначення Товариством розміру орендної плати за землю.

Постановою Чернігівського окружного адміністартивного суду від 03 листопада 2020 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністартивного суду від 08 листопада 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що саме на етапі допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки платник податків може порушити питання про необґрунтованість її призначення та проведення. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. Також суди зазначили, що з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого договором розміру орендної плати. При цьому, до моменту внесення до договору оренди земельної ділянки відповідних змін, розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Також суди зазначили, що питання нормативної грошової оцінки земельної ділянки, якою користується позивач на умовах оренди, досліджувалось в постанові Чернігівського окружного адміністративного від 01.04.2015 у справі № 825/703/14, що набрала законної сили.

Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності у контролюючого органу правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу від 07.06.2017 №803 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки . Вказує на правомірність здійснення платником обрахунку суми орендної плати за землю, виходячи із нормативної грошової оцінки землі у розмірі 6 865 545,00 грн, зазначеної у договорі оренди землі від 20.02.2006 за №434, укладеному між позивачем та Ніжинською міською радою. Також наголошує на тому, що дотепер відсутні будь-які належним чином зареєстровані зміни до відомостей про право оренди земельної ділянки, що виникло на підставі вказаного вище договору.

12 грудня 2017 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому контролюючий орган зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.

Підпунктом 4 пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі направлень на перевірку від 08.06.2017 №1031 та №1032, згідно з наказом від 07.06.2017 №803 та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 та ст.82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні сум податкових зобов`язань з орендної плати за землю за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 20.06.2017 за №326/22/33965527 (далі - Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки контролюючий орган встановив порушення Товариством вимог ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 670 387,32 грн, зокрема, за 2014 рік на суму 165 986,04 грн, за 2015 рік на суму 207 316,56 грн, за 2016 рік на суму 297 084,72 грн.

Не погодившись із висновками Акта перевірки, позивач направив на адресу відповідача заперечення від 29.06.2017, за результатами розгляду яких контролюючим органом прийнято рішення від 13.07.2017 за №3109/10/25-01-14-04-06, яким заперечення задоволено частково, висновок Акта перевірки викладено в наступній редакції: Перевіркою встановлено порушення ТОВ КБГ ФУДС НІЖИН ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755, що призвело до заниження орендної плати за землю на загальну суму 504 401,28 грн, в тому числі за 2015 рік на суму 207 316,56 грн, за 2016 рік на суму 297 084,72 грн.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 за №0002411400, яким позивачу збільшив суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 630 501,60 грн, зокрема, за податковими зобов`язаннями - 504 401,28 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 126 100,32 грн.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем приписів законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками.

Вважаючи зазначений наказ та податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, на думку колегії суддів, рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (стаття 67 Конституції України).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

З вищевикладеного вбачається, що орендна плата за земельну ділянку державної і комунальної власності є однією із форм плати за землю.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.1 ст. 281 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК, що вірно було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій.

20 лютого 2006 року між позивачем (Орендар) та Ніжинською міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди землі №434, за умовами якого Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості на підставі рішення ХХХ сесії IV скликання Ніжинської міської ради від 20.02.2006, яка знаходиться у м. Ніжині, вул. Носівський шлях, 33. Згідно з п. 2 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,2047 га (під будівлями) та 7,3773 га (господарчий двір). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 865 545,00 грн (п. 5 договору). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рівні ставки земельного податку, що складає 5 732,29 грн (п. 9 договору).

Додатковою угодою №1 від 23 березня 2006 року сторони внесли зміни в пункт 8 договору та виклали його в наступній редакції: Договір укладено терміном на 49 років.

29.12.2010 Ніжинською міською радою прийнято рішення за №6-5/2010 Про затвердження грошової оцінки земель м. Ніжина . Затверджено грошову оцінку земель м. Ніжин у розмірі 14 143 136,00 грн, яку введено в дію з 01.01.2011 та скасовано рішення Ніжинської міської ради від 06.01.1999 Про затвердження грошової оцінки земель м. Ніжина (згідно з яким розмір нормативно грошової оцінки складав 6 865 545,00 грн).

Крім того, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Так, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21 жовтня 2013 року №927/1067/13, що набрало законної сили, позов Ніжинської міської ради до ТОВ КБГ ФУДС Ніжин про внесення змін до договору оренди земельної ділянки укладеного 20.02.2006 року між Ніжинською міською радою та ТОВ КБГ Фудс Ніжин , задоволено повністю:

внесено зміни в п. 5 Договору оренди земельної ділянки, укладеного 20.02.2006 між Ніжинською міською радою та ТОВ КБГ ФУДС Ніжин , виклавши в наступній редакції: 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 14 143 136,00 грн ;

внесено зміни до п. 9 Договору оренди земельної ділянки, укладеного 20 лютого 2006 року між Ніжинською міською радою та ТОВ КБГ ФУДС Ніжин , виклавши його в наступній редакції: 9. Орендна плата визначається на рівні трьох ставок земельного податку, що складає 35 357,84 грн за один календарний місяць з подальшою щомісячною індексацією за офіційно встановленим індексом інфляції і сплачується Орендарем виключно грошовими коштами. Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа наступного за звітним місяцем на р/р 33214812700005 ГУДКСУ в Чернігівській області МФО 853592, код 37716092 міськбюджет м. Ніжина, код платежів 13050200 ;

виключено п. 10 та п. 11 Договору оренди земельної ділянки, укладеного 20 лютого 2006 року між Ніжинською міською радою та ТОВ КБГ Фудс Ніжин .

Крім того, з рішення Господарського суду Чернігівської області від 21 жовтня 2013 року вбачається, що Ніжинською ОДПІ на адресу Ніжинського відділення Управління Держкомзему в Чернігівській області надсилався запит про наявність у позивача земельних ділянок у власності (на умовах оренди) та їх нормативну грошову оцінку, на який контролюючий орган отримав відповідь, згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивача, становить 14 143 136,00 грн.

Незважаючи на вищевикладене, з податкових декларацій з плати за землю за 2015-2016 роки Товариства вбачається, що платник, здійснюючи обрахунок орендної плати за землю, виходив із нормативної грошової оцінки землі у розмірі 6 865 545,00 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність висновків контролюючого органу про заниження Товариством грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 630 501,60 грн, зокрема, 504 401,28 грн за податковими зобов`язаннями та 126 100,32 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає безпідставними доводи скаржника про відсутність у відповідача визначених законом підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства, виходячи з наступного.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касацйної інстанції вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи протиправності проведення контролюючим органом перевірки, за наявності встановлених контролюючим органом порушень Товариством норм податкового законодавства, не є достатніми для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючого органу.

Відповідно до ст. 350 КАСУ України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КГБ ФУДС НІЖИН залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова