Постанова

від 11.09.2017 по справі 826/3781/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 вересня 2017 року 10:54 №826/3781/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової А.В., за участю секретаря судових засідань Огнивого Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Колізей доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.10.2016 №2326551202 та від 07.10.2016 №2426551202,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 вересня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма Колізей звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.10.2016 №2326551202 та від 07.10.2016 №2426551202.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта перевірки від 20.09.2016 №316/26-55-12-02/24183040, прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.10.2016 №2326551202 та від 07.10.2016 №2426551202.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 20.09.2016 №316/26-55-12-02/24183040 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 07.10.2016 №2326551202 та від 07.10.2016 №2426551202.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість приватного підприємства НВФ Колізей за липень 2016 року.

Перевіркою встановлено, що при відображенні приватним підприємством НВФ Колізей в податковій декларації за липень 2016 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 15.09.2016 №9169527625, поданого до податкової декларації за липень 2016 року та враховуючи висновки документальної позапланової виїзної перевірки за період квітень-вересень 2014 року від 01.10.2015 №563/20-36-15-02-10/24183040: від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 410279,00 грн. (рядок 19 декларації) встановлено, що в порушення вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, абзацу 7 пункту 4 Розділу IV та пункту 5 Розділу V Порядку №21, приватним підприємством НВФ Колізей завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на загальну суму 404631,00 грн., в тому числі за вересень 2014 року на 353787,00 грн., за листопад 2014 року на суму 8714,00 грн., за грудень 2014 року на суму 39213,00 грн., за червень 2016 року на суму 2917,00 грн.; залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 353835,00 грн. (рядок 21 декларації) встановлено, що в порушення вимог пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, абзацу 7 пункту 4 Розділу IV та пункту 5 Розділу V Порядку №21, приватним підприємством НВФ Колізей завищено на суму 353787,00 грн., в тому числі за вересень 2014 року - 353787,00 грн.; бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у сумі 56444,00 грн. (рядок 20.2.1 декларації) встановлено, що в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, абзацу 7 пункту 4 Розділу IV та пункту 5 Розділу V Порядку №21, приватним підприємством НВФ Колізей завищено значення рядку 20.2.1 на загальну суму 50844,00 грн., в тому числі за листопад 2014 року на суму 8714,00 грн., за грудень 2014 року на суму 39213,00 грн., за червень 2016 року на суму 2917,00 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 20.09.2016 №316/26-55-12-02/24183040 та винесено податкові повідомлення-рішення:

від 07.10.2016 №2326551202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25422,00 грн.;

від 07.10.2016 №2426551202, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 353 787,00 грн.

Позивач не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 07.10.2016 №2326551202 та від 07.10.2016 №2426551202 оскаржив їх до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З акта камеральної перевірки вбачається, що його висновки ґрунтуються виключно на висновках акта документальної позапланової виїзної перевірки Індустріальної ОДПІ міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 01.10.2015 №563/20-36-15-02-10/24183040 щодо відсутності реальності господарських відносин між приватним підприємством НВФ Колізей та товариством з обмеженою відповідальністю Завод сталевої дробі .

Необхідно наголосити, що фінансово-господарські взаємовідносини між приватним підприємством НВФ Колізей та товариством з обмеженою відповідальністю Завод сталевої дробі були предметом дослідження в межах адміністративної справи №820/355/16.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 №820/355/16 позов приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Колізей задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 апеляційну скаргу Східної ОДПІ задоволено. Скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 №820/355/16 та прийнято нову, якою в задоволенні позову приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Колізей відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 №К/800/32883/16 задоволено касаційну скаргу приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Колізей , скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 , а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 №820/355/16 залишено в силі.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлена реальність господарських операцій здійснених між приватним підприємством НВФ Колізей та товариством з обмеженою відповідальністю Завод сталевої дробі , а відтак і правильність формування позивачем даних свого податкового обліку із податку на додану вартість за відповідний період, правильність формування бюджетного відшкодування по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Завод сталевої дробі , позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 72, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.10.2016 №2326551202 та від 07.10.2016 №2426551202.

Присудити на користь приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Колізей (код ЄДРПОУ 24183040) судові витрати у розмірі 6450 (шість тисяч чотириста п'ятдесят грн.) 81 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 12.09.2017.