Постанова

від 12.09.2017 по справі 806/688/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" вересня 2017 р. Справа № 806/688/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від відповідача - ОСОБА_3; від позивача-ОСОБА_7.; від третьої особи - Мартиновський О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" березня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру"в особі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" , треті особи на стороні відповідача - Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Світанок", Дочірнє підприємство "Умань-Агро" про визнання протиправним та скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Ружинського відділу Житомирської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру про державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_6 та ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2017 року за №040722100275.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2017року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дії з державної реєстрації договору оренди землі, проведені відповідачем, здійснювались за відсутності на те законних підстав та повноважень, а тому договір оренди землі, зареєстрований таким чином, є таким, що не пройшов державної реєстрації у порядку, встановленому законом, саме тому, на думку позивача, рішення про державну реєстрацію вказаного договору підлягає скасуванню як незаконне.

Відповідно до листа №763 від 13.10.2016року (а.с. 16), ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду проголошеною в судовому засіданні залучено до участі в справі Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Світанок", в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.11.2006 року між ОСОБА_6 (орендодавець) та ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (Орендар) був укладений договір оренди землі №93 про оренду земельної ділянки загальною площею 3,5976 га, у тому числі рілля 3,0031 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, сіножаті 0,5945 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, строком на 20 років, який зареєстрований у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2007 року за №040722100275 (а.с.13-14).

Відповідно до листа ДП "Умань -Агро" вих. №763 від 13.10. 2016року та внаслідок реорганізацій ряду підприємств, орендарем земельних ділянок за названими договором є ПСП "Агрофірма "Світанок", ідентифікаційний номер 03754024.

Позивач -ОСОБА_5 успадкувала від свого батька ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 3,5976 га, у тому числі рілля 3,0031 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, сіножаті 0,5945 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, які належали останньому на праві приватної власності відповідно до Державних актів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4, із цільовим призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

Право власності ОСОБА_5 на вказані земельні ділянки підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НАТ №696082 від 06.04.2016 року та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом серії НАТ №696083 від 06.04.2016 року (а.с.9-10), а також Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.01.2017 року (а.с.11-12).

З листа Відділу Держгеокадастру у Ружинському районі Житомирської області від 28.10.2016 року №С-17/0-22/6-16 позивач дізналась про існування договору оренди землі від 10.11.2006 року №93, укладеного між її батьком - ОСОБА_6 та ДП "Ілліч-Агро Умань" та про його реєстрацію у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2007 року за №040722100275 (а.с.15).

Реєстрація обумовлених договорів здійснена Ружинським відділом Житомирської регіональної філії центру ДЗК відповідно до пункту 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43(далі - Інструкція).

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

При цьому, відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону України "Про оренду землі" визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційним судом України у рішенні від 09.02.1999 р. №1-рп/99 надано роз'яснення, що принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, необхідно розуміти так, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Цивільний кодекс України набрав чинності 01.01.2004 р., статтею 182 якого передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації та порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. №1952-IV, який набрав чинності 03.08.2004 р., у ст. 3 передбачав, що речові права на нерухоме майно, їх обтяження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, установленому цим Законом .

При цьому, Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України не передбачалось відстрочення дії ст. 182 цього Кодексу до прийняття вищезазначеного Закону. Також, не було передбачено Цивільним кодексом України й те, що в період з 1 січня 2004 року до прийняття Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухомість не виникають, їх реєстрація не проводиться.

З вказаних положень вбачається, що оскільки чинна з 01.01.2004 р. стаття 182 Цивільного кодексу України передбачала реєстрацію речових прав на нерухомість, то така реєстрація повинна була проводитись відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. №280/97-ВР.

Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на час виникнення спірних правовідносин було передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

На час укладення спірного договору чинним був Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 р. №2073, прийнятий відповідно до ст.18 Закону України "Про оренду землі" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Пунктом 12 Порядку встановлено, що факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Частиною 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд України в постанові від 31.10.2012 р. по справі №6-105цс12, прийшов до висновку, що не можна погодитися з тим, що державна реєстрація договорів оренди землі повинна була проводитись за Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 р. №174, у силу того, що він є підзаконним нормативним актом.

При цьому, рішенням Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 18.04.2007 р. №35 дію цього акту зупинено з тих підстав, що Держкомзем України не наділений повноваженнями прийняття порядку ведення державного реєстру земель, оскільки він повинен установлюватись законом.

Згідно ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Разом з тим, постановою Вищого адміністративного суду України від 20.04.2010 р. №К-8025/09 - визнані протиправними та скасовані пункт 1.4, абзаци 3, 5, 6 пункту 1.16, друге речення пункту 2.14, пункти 3.1, 3.2, 3.10, перше та четверте речення пункту 5.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державний актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. №43 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного комітету України по земельних ресурсах від 29.02.2000 р. №27, від 23.08.2001 р. №144, від 19.02.2002 р. №17, від 02.07.2003 р. №174, від 29.12.2003 р. №322). У вказаній постанові зазначено, що визначення Центру державного земельного кадастру, як виконавчого органу не ґрунтується на вимогах Конституції України, яка визначає систему органів виконавчої влади, порядок їх формування та повноваження. Відповідно до Конституції України, Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах, яке затверджено Указом Президента України №970/2000 від 14.08.2000, Держкомзем України не мав повноважень наділяти, в тому числі делегувати владні повноваження суб'єктів владних повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, державному підприємству, яким в даному випадку є Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Також у вказаній постанові Вищого адміністративного суду України встановлено, що відповідно до повідомлення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, яке надруковано в газеті "Урядовий кур'єр" №113 27 червня 2007 року, Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва було прийнято рішення №35 від 18.04.2007 р. "Про необхідність усунення порушень Державним комітетом України по земельних ресурсах принципів державної регуляторної політики" згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 р. "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо скасування наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 р. №174 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель", як такого, що не відповідає основним принципам державної регуляторної політики.

Вказаною постановою Вищий адміністративний суд України скасував зокрема, ті положення, якими було встановлено, що державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України (п. 3.2 Інструкції).

При цьому, постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 р. №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" в п. 10 роз'яснено, що скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Тобто, скасувавши норми п. 3.2. Інструкції №43, Вищий адміністративний суд України визнав, що вказані норми п. 3.2. не породжують жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта (Інструкції №43).

Таким чином, державна реєстрація зазначених договорів належала до компетенції відповідного виконавчого комітету сільської, селищної та міської ради.

Отже, державна реєстрація спірного договору оренди земельної ділянки, укладених між ОСОБА_6 та ДП "Ілліч-Агро Умань", здійснена Ружинським відділом Житомирської регіональної філії центру ДЗК, з порушенням норм чинного законодавства, а тому така реєстрація підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Аналогічна позиція була викладена ВАСУ в ухвалі від 12.05.2016року по справі №К/800/654/16.

Водночас колегією суддів враховано, що відповідач не приймав рішення про державну реєстрацію вказаного договору у формі окремого письмового документу, а здійснив запис у Державному реєстрі земель про реєстрацію договору оренди землі від 10.11.2006 року №93, укладеного між ОСОБА_6 та ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" за №040722100275 від 18.01.2007 року. Вказані обставини підтверджені договором оренди землі від 10.11.2006 року №93 та листом Відділу Держгеокадастру у Ружинському районі Житомирської області від 28.10.2016року №С-17/0-22/6-16 (а.с.13-15).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом скасування рішення відповідача здійсненого у формі запису у Державному реєстрі земель про реєстрацію договору оренди землі від 10.11.2006 року №93, укладеного між ОСОБА_6 та ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (КОД ЄДРПОУ 34571712) за №040722100275 від 18.01.2007 року.

У відповідності до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, а відтак апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "16" березня 2017 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати рішення Ружинського відділу Житомирської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру, здійсненого у формі запису про державну реєстрацію договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_6 та ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2017 року за №040722100275.

Присудити на користь ОСОБА_5 за рахунок бюджетних асигнувань Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" судовий збір сплачений у даній справі у розмірі 1344грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_5 АДРЕСА_1 93,02093

3- відповідачу/відповідачам: Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" вул. Народного Ополчення, 3,м.Київ,Південна Частина Києва, Київ,03680

4-третій особі: Дочірнє підприємство "Умань-Агро" - вул. Леніна, 61,с.Гереженівка,Уманський район, Черкаська область,20356

ОСОБА_7 АДРЕСА_2

Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Світнок" вул. Леніна, 61, с.Гереженівка, Уманський район, Черкаська область, 20356,