Рішення

від 15.08.2017 по справі 911/1278/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2017 р. Справа № 911/1278/17

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Хімпласт , м. Київ до Приватного акціонерного товариства Київобленерго , Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруОСОБА_1, Київська обл., Броварський р-н, с. Жердова про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів за участю представників:

позивача:Сиротін Д.В. - дов. від 20.04.2017 відповідача:Гулевич В.Г. - дов. від 09.06.2017 № 242 третьої особи:ОСОБА_2 - дов. від 03.05.2017 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Хімпласт (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства Київобленерго (далі - перший відповідач), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - другий відповідач) про:

- зобов'язання Приватного акціонерного товариства Київобленерго виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14;

- зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди та відновити в місці перетікання електричної енергії в ТП-29, що належить ОСОБА_1 та розташована за адресою: АДРЕСА_1, постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14;

- стягнення з Приватного акціонерного товариства Київобленерго з будь-яких банківських рахунків, виявлених державним виконавцем, на користь Приватного підприємства Хімпласт розміру двократної вартості недовідпущеної електричної енергії за період з 20.03.2017 по 21.04.2017, що складає 320000 грн.;

- солідарне стягнення з Приватного акціонерного товариства Київобленерго та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з будь-яких банківських рахунків, виявлених державним виконавцем, на користь Приватного підприємства Хімпласт збитків у розмірі 2439704,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання першим відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653 щодо постачання електричної енергії позивачу в обсягах зазначених в договорі та невиконання другим відповідачем умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 № UA10-2013-02947/00, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ Київобленерго , що потягло за собою відключення позивача від електропостачання, яке в свою чергу призвело до понесення позивачем збитків.

В процесі розгляду справи позивач в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 29.05.2017, відповідно до якої просить суд:

- зобов'язати Приватне акціонерне товариство Київобленерго виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14;

- зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди та відновити в місці перетікання електричної енергії в ТП-29, що належить ОСОБА_1, та розташована за адресою: АДРЕСА_1, постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства Київобленерго на користь Приватного підприємства Хімпласт розмір двократної вартості недовідпущеної електричної енергії за період з 20.03.2017 по 21.04.2017, що складає 320000 грн., за період з 22.04.2017 по 26.05.2017 - 320000 грн., витрати на оплату перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 217,77 грн., а всього 640217,77 грн.;

- стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства Київобленерго та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Хімпласт збитків за період з 20.03.2017 по 21.04.2017 у розмірі 2439704,55 грн., за період з 22.04.2017 по 26.05.2017 - 1486828,88 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2017 у даній справі суд відхилив подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог від 29.05.2017, в частині заявленої додаткової вимоги про стягнення з першого відповідача витрат на оплату перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 217,77 грн., оскільки заявлена додаткова вимога не може бути предметом розгляду у даному позовному провадженні, та прийняв вказану заяву від 29.05.2017 до розгляду в частині вимоги позивача про:

- зобов'язання Приватного акціонерного товариства Київобленерго виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14;

- зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 усунути перешкоди та відновити в місці перетікання електричної енергії в ТП-29, що належать ОСОБА_1, та розташовані за адресою: АДРЕСА_1, постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14;

- стягнення з Приватного акціонерного товариства Київобленерго на користь Приватного підприємства Хімпласт розмір двократної вартості недовідпущеної електричної енергії за період з 20.03.2017 по 21.04.2017, що складає 320000 грн., за період з 22.04.2017 по 26.05.2017 - 320000 грн.;

- солідарне стягнення з Приватного акціонерного товариства Київобленерго та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства Хімпласт збитків за період з 20.03.2017 по 21.04.2017 у розмірі 2439704,55 грн., за період з 22.04.2017 по 26.05.2017 - 1486828,88 грн.

Від другого відповідача до суду надійшло клопотання від 29.05.2017 про припинення провадження у справі, в частині позовних вимог Приватного підприємства Хімласт до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, яке мотивоване тим, що ухвалою господарського суду Київської області від 28.04.2017 порушено провадження у даній справі, проте станом на дату порушення провадження у даній справі другий відповідач не мав статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки 26.04.2017 припинив свою підприємницьку діяльність, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2017, а відтак не може бути відповідачем у даній справі.

За наслідками розгляду даного клопотання судом припинено провадження у справі в частині позовних вимог Приватного підприємства Хімпласт до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, позаяк підприємець припинив свою підприємницьку діяльність до порушення провадження у даній справі і відповідно до вимог ст. 21 ГПК України не може бути стороною у справі, та залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, про що винесено відповідну ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2017 у даній справі.

За вказаних обставин на розгляді суду залишились позовні вимоги Приватного підприємства Хімпласт до Приватного акціонерного товариства Київобленерго , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про:

- зобов'язання Приватного акціонерного товариства Київобленерго виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14;

- стягнення з Приватного акціонерного товариства Київобленерго на користь Приватного підприємства Хімпласт розмір двократної вартості недовідпущеної електричної енергії за період з 20.03.2017 по 21.04.2017, що складає 320000 грн., за період з 22.04.2017 по 26.05.2017 - 320000 грн.;

- стягнення з Приватного акціонерного товариства Київобленерго на користь Приватного підприємства Хімпласт збитків за період з 20.03.2017 по 21.04.2017 у розмірі 2439704,55 грн., за період з 22.04.2017 по 26.05.2017 - 1486828,88 грн.

Таким чином, суд розглядає дану справу в наступному складі учасників судового процесу: позивач - Приватне підприємство Хімпласт , відповідач - Приватне акціонерне товариство Київобленерго , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1.

На адресу суду від позивача 20.06.2017 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в якому він просить суд замінити первісного відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на належного відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 та залучити до участі у справі ОСОБА_1, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, з мотивів того, що 26.04.2017 ФОП ОСОБА_1 припинив свою підприємницьку діяльність, та у відповідності до договору дарування від 03.05.2017 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухома майно від 17.06.2017 № 89865386 ОСОБА_6 набула право власності на будівлю трансформаторної підстанції ТП-29, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, через яку має забезпечуватись перетікання електричної енергії до ПП Хімпласт . Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.06.2017 № 1002711190 ОСОБА_6 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, а тому, вона як власник ТП-29 має нести відповідальність за спричинені підприємству позивача збитки.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Оскільки, провадження у справі в частині позовних вимог до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено з підстав неможливості ним бути стороною - відповідачем у даній справі, то у суду відсутні правові підстави для заміни його, як первісного відповідача на належного відповідача, позаяк, він не є стороною у справі - відповідачем в силу зазначених вище обставин та відносно нього з цих підстав суд припинив провадження у справі.

Відповідно до п. 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18 у разі якщо заява (клопотання) про залучення іншого відповідача або про заміну відповідача залишається судом без задоволення, то ухвала з цього приводу не виноситься, а про відхилення відповідної заяви (клопотання) зазначається в описовій частині рішення суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

З огляду на вищезазначене, суд клопотання Приватного підприємства Хімпласт в частині заміни первісного відповідача на належного відповідача залишає без задоволення. Що до клопотання в частині залучення до участі у справі ОСОБА_1, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, то судом це питання вже вирішено, шляхом залучення його до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

На адресу суду, від позивача, надійшла заява від 14.08.2017 про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд:

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство Київобленерго виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14, згідно з діючими Технічними умовами № К-00-11-0123 на приєднання електроустановок (додаток № 1 до Договору від 08.02.2011 № К-00-11-0123);

- стягнути з Публічного акціонерного товариства Київобленерго на користь Приватного підприємства Хімпласт розмір двократної вартості недовідпущеної електричної енергії за період з 19.03.2017 по 14.08.2017, що складає 1600000 грн.;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства Київобленерго на користь Приватного підприємства Хімпласт збитки за період з 19.03.2017 по 03.08.2017 в розмірі 5228462,27 грн.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача до відповідача про:

- зобов'язання Публічного акціонерного товариства Київобленерго виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14, згідно з діючими Технічними умовами № К-00-11-0123 на приєднання електроустановок (додаток № 1 до Договору від 08.02.2011 № К-00-11-0123);

- стягнення з Публічного акціонерного товариства Київобленерго на користь Приватного підприємства Хімпласт розмір двократної вартості недовідпущеної електричної енергії за період з 19.03.2017 по 14.08.2017, що складає 1600000 грн.;

- стягнення з Публічного акціонерного товариства Київобленерго на користь Приватного підприємства Хімпласт збитки за період з 19.03.2017 по 03.08.2017 в розмірі 5228462,27 грн.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви від 14.08.2017 про збільшення розміру позовних вимог та просив суд їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до відсутності в діях відповідача вини у відключенні позивача від постачання електричної енергії, позаяк відключення відбулось внаслідок дій третьої особи, а тому відсутні підстави для застосування передбачених договором штрафних санкцій та відшкодування позивачу понесених збитків. За вказаних обставин, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник третьої особи проти задоволення позову заперечив, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством АЕС Київобленерго (правонаступником якого є відповідач у справі) (далі - Постачальник) та Приватним підприємством Хімпласт (далі - Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653 (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник продає споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 400 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін , що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.2 договору постачальник зобов'язується: виконувати умови цього договору; продавати (постачати) споживачу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик: в межах 320 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 2 Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу ), згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених у додатку № 3 Режими постачання електричної енергії , із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами України (додаток № 10 Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності ).

Згідно з п. 4.1.1 договору постачальник несе відповідальність за постачання електричної енергії споживачу: в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього договору; із дотриманням вимог щодо фактичної категорії струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, зазначених в додатку № 10 Узгоджені показники якості електричної енергії на межі балансової належності .

Пунктом 4.1.2 договору передбачено, що у разі перерви в постачанні електричної енергії Споживачу з вини Постачальника понад встановлені для струмоприймачів відповідної категорії строки, Постачальник несе відповідальність перед Споживачем у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Відповідно до п. 4.1.4 договору Постачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну Споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПКЕЕ порядку.

Постачальник не несе відповідальності перед Споживачем за порушення вимог пункту 4.1.1 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Згідно з п. 9.2 договору межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін .

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 21.12.2012. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії, або перегляд його умов (п. 9.4 договору).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що у ніч з 18.03.2017 на 19.03.2017 на його підприємстві було припинено постачання електричної енергії, що призвело до зупинення виробничої діяльності підприємства з 20.03.2017 по теперішній час, що в свою чергу призвело до понесення позивачем збитків як прямих так і у вигляді упущеної вигоди, внаслідок неотримання прибутку від виготовлення та реалізації продукції, використання альтернативних джерел електропостачання, а саме придбання дизельного палива для дизель-генератора Glendale DP6500CLE/1, сплати штрафних санкцій за понаднормове використання обладнання судноплавної лінії, виплати заробітної плати працівникам підприємства за час простою підприємства, відрахувань до Пенсійного фонду України, а також понесених витрат у зв'язку зі сплатою позивачем авансового платежу за активну електричну енергію за квітень 2017 року, яка не була поставлена постачальником.

Розмір заявлених збитків (прямих) в сумі 1116237,24 грн., позивач розраховує виходячи з того, що за період з 19.03.2017 по 03.08.2017 відсутність електропостачання та зупинення виробничої діяльності на його підприємстві призвело до накопичення готової продукції на складі, неможливості її вивезення, та як наслідок неможливості подальшого завезення сировини для виготовлення наступних партій товару, виплати заробітної плати працівникам підприємства за час простою, відрахувань до Фонду соціального державного страхування по заробітній платі працівникам, понесення витрат у зв'язку зі зберіганням вантажу в терміналі Бруклін - Київ Порт , понесення витрат на виплату штрафних санкцій експедитору ТОВ Мульті Карго Транс за понаднормове використання обладнання на користь судноплавної лінії (демередж), понесення витрат у зв'язку з необхідністю придбання дизельного палива для вироблення електричної енергії генератором Glendale DP6500CLE/1, а також понесення витрат у зв'язку зі сплатою позивачем авансового платежу за активну електричну енергію за квітень 2017 року, яка не була поставлена постачальником.

Розмір заявлених збитків (упущеної вигоди) в сумі 4112225,03 грн., позивач розраховує виходячи з того, що за період з 19.03.2017 по 03.08.2017, в зв'язку з відсутністю електропостачання, він не може виготовляти та поставляти продукцію відповідно до замовлень на загальну суму 42644944,93 грн., а отже, не може отримати прибуток у вигляді різниці калькуляційної вартості та відпускної ціни кінцевим споживачам.

В підтвердження розміру зазначених збитків позивач посилається на висновок експертного дослідження за результатами проведення експертного економічного дослідження від 14.08.2017 № 8870, складеного судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз Звєрєвою Ю.М., завірена копія якого залучена до матеріалів справи, згідно з яким документально підтверджується розмір збитків Приватного підприємства Хімласт за період з 19.03.2017 по 03.08.2017 у вигляді понесених витрат (прямих збитків) на суму 1116237,24 грн., та у вигляді (упущеної) втраченої вигоди на суму 4112225,03 грн., внаслідок непостачання електричної енергії Публічним акціонерним товариством Київобленерго згідно з умовами договору від 12.08.2012 № 220021653.

Для з'ясування причин відсутності електроенергії позивач звернувся до відповідача з листом від 20.03.2017 № 21, в якому просив розібратися з подією, що сталась 19.03.2017 близько першої години ночі біля ТП-29, через яке підключено КТП-383, що належить позивачу та живить його підприємство та просив забезпечити його безперебійним постачанням електричної енергії.

Листом від 21.03.2017 № 377 адресованим ФОП ОСОБА_1 (копія якого, також направлена ПП Хімпласт ) відповідач повідомив ФОП ОСОБА_1 про порушення зобов'язань за договором про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 № UA10-2013-02947/00 та необхідність протягом 3 днів з дня одержання повідомлення усунути порушення та підключити електроустановки ПП Хімпласт до електричної мережі.

В зв'язку з відсутністю електроенергії, позивач звернувся до відповідача з листом від 28.03.2017 № 22, в якому просив надати роз'яснення щодо відсутності електропостачання на КТП-383, що належить позивачу, а також забезпечити ПП Хімпласт безперебійним постачанням електричної енергії.

У відповідь на вказане звернення, відповідач надіслав позивачу лист від 28.03.2017 № 414, в якому зазначив, що мережі ПП Хімпласт приєднані від ТП-29, яка на даний час є власністю ФОП ОСОБА_1 У відповідності до укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ Київобленерго договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 № UA10-2013-02947/00, ФОП ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щодо забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ПАТ Київобленерго або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує ПАТ Київобленерго . Припинення постачання електричної енергії ПП Хімпласт відбулась в ТП-29, яка являється складовою частиною технологічних електричних мереж ФОП ОСОБА_1, а тому припинення електропостачання виникло у електромережах, що не перебувають на балансі та обслуговуванні електропередавальної організації за обслуговування яких відповідає ФОП ОСОБА_1, який в свою чергу не допускає уповноважених представників ПАТ Київобленерго до ТП-29, чим грубо порушує умови договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 № UA10-2013-02947/00.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 12.04.2017 № 34 з проханням розглянути можливість підключення його підприємства від КЛ-10 кВ до резервної комірки І секції шин 10 кВ ЗТП-179, що належать ТОВ Укрветпромпостач , на що отримав відповідь ПАТ Київобленерго від 14.04.2017 № 557, в якій відповідач не заперечував проти підключення позивача до резервної комірки І секції шин 10 кВ ЗТП-179, що належать ТОВ Укрветпромпостач , за умови виконання ПП Хімпласт технічних умов по зміні точки приєднання, та запропонував йому звернутись до ПАТ Київобленерго з заявою для отримання технічних умов.

Також позивач звернувся до відповідача з листом від 31.07.2017 № 59 з проханням видати технічне завдання на прокладення кабельної лінії 10 кВ в точки забезпечення потужності, яка знаходиться відповідно до технічних умов від 08.02.2011 № К-00-11-0123 від оп. № 25 ЛЕП-10 кВ Л.203 ЛР-53.

Листом від 08.08.2017 № 62 позивач направив на узгодження відповідачу технічне завдання на проектування кабельної ділянки ЛЕП-10 кВ Л-203 від ЛР-53 оп. № 25 до РУ-10 кВ СКТП № 383, яке залишилось проігнороване відповідачем.

На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідач своєю бездіяльністю щодо відновлення постачання електричної енергії на підприємстві позивача у строки передбачені п. 1.2.20 Правил улаштування електроустановок (в редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 30.07.2015 № 478 Про внесення змін та доповнень до розділу 1 Правил улаштування електроустановок), відповідно до якого електропостачання може виконуватись від одного джерела живлення за умови, що час переривання електропостачання, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента система електропостачання, не перевищу 1 (однієї) доби, грубо порушив взяті на себе зобов'язання щодо постачання електричної енергії відповідно до умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, що призвело до понесення позивачем збитків, які на його думку повинен відшкодувати відповідач.

Відповідач проти вказаних позовних вимог заперечує, та вказує на те, що він неодноразово звертався до ФОП ОСОБА_1 з листами від 21.03.2017 № 377, від 07.04.2017 № 486, якому належить ТП-29 на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу частини майнового комплексу від 24.07.2013, укладеного між ТОВ Дарницьке ремонтно-будівельне управління та ОСОБА_1 та в якій (ТП-29) 19.03.2017 близько першої години ночі відбулась аварійна ситуація, з вимогою припинення протиправних дій щодо обмеження постачання електричної енергії та вимогою термінового забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ПП Хімпласт від ТП-29 відповідно до умов укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПАТ Київобленерго договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 № UA10-2013-02947/00. У відповідях, наявних в листах від 28.03.2017 та 19.04.2017 ФОП ОСОБА_1 повідомив відповідача про те, що на даний час ведуться ремонтні роботи ТМ 400/10, потужністю 400 кВА та вимикачів навантаженням 10 кВА, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, ФОП ОСОБА_1 зазначив, що він ніколи не укладав договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 № UA10-2013-02947/00 та будь-яких інших договорів, відповідно до умов яких ФОП ОСОБА_1 взяв на себе обов'язок передавати електричну енергію ПП Хімпласт .

Відповідач звертався до начальника інспекції з Держгеонагляду у Київській області листом від 24.03.2017 № 406 з проханням перевірити законність дій ФОП ОСОБА_1 щодо умисного перешкоджання передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок ПП Хімпласт та не допуск працівників ПАТ Київобленерго до виконання ремонтних робіт в електричній мережі, що розташовані на його території.

Всупереч умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 № UA10-2013-02947/00 ФОП ОСОБА_1 не допускав уповноважених представників ПАТ Київобленерго для здійснення перевірки електроустановок та оперативних перемикань в ТП-29, за адресою м. Бровари, вулиця Гельсінської групи, 14, що зафіксовано актами про недопуск представників енергопостачальника від 23.03.2017, 28.03.2017, 03.04.2017, 04.04.2017, 05.04.2017, 06.04.2017, 13.04.2017, 18.04.2017, 20.04.2017, 26.04.2017, 27.04.2017, 04.05.2017, 05.05.2017, 11.05.2017, 12.05.2017.

Відповідно до акту комісійного обстеження фактів припинення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт від 21.04.2017, зафіксовано відсутність можливості встановити дійсні причини відключення електроенергії ПП Хімпласт через недопущення фахівців Броварського РП ПАТ Київобленерго на трансформаторну підстанцію.

Завірені копії вищезазначених документів наявні в матеріалах справи.

За вказаних обставин, відповідач вважає, що твердження позивача, про те, що він поніс збитки, як прямі так і у вигляді упущеної вигоди з вини відповідача, яка проявилась у бездіяльності останнього щодо відновлення постачання електричної енергії та невиконання ним договору про постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, не відповідають дійсності, оскільки причиною припинення постачання електричної енергії позивачу є факт перешкоджання постачання електричної енергії ФОП ОСОБА_1, а відповідач вживав всі можливі заходи щодо якнайшвидшого відновлення постачання електричної енергії позивачу. Стосовно посилань позивача на п. 1.2.20 Правил улаштування електроустановок (в редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 30.07.2015 № 478 Про внесення змін та доповнень до розділу 1 Правил улаштування електроустановок) відповідач зазначає, що дані правила носять рекомендаційний характер, а припинення постачання електричної енергії відбулось в технологічній електричній мережі, яка не перебуває на його балансі та обслуговуванні, та відповідач не переривав та не вводив в ремонт вказану технологічну мережу, оскільки у відповідача відсутній до неї доступ.

Третя особа - ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечує та вказує на те, що він ніколи не укладав з відповідачем договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 № UA10-2013-02947/00. Відключення електричної енергії в ТП-29 сталось внаслідок аварійної ситуації під час якої було виявлено, що деякі вимикачі навантаженням 10 кВ потребують ремонту, а з трансформатору ТМ 400/10, потужністю 400 кВА було виявлено виток мастила. За твердженнями третьої особи, на даний час ведуться ремонтні роботи. Вказана аварійна ситуація, на думку третьої особи, відбулась внаслідок використання ПП Хімпласт трансформатору, який перевищує дозволену потужність, а зловживання ПП Хімпласт та ПАТ Київобленерго призвели до зносу обладнання в ТП-29, яке третя особа з огляду на матеріальний стан та необхідність значних коштів не в змозі відремонтувати.

З огляду на зазначені підстави вимог та заперечень суд зазначає таке.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з положеннями ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною умовою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Враховуючи вищевикладене, заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків, позивач має довести вищезазначені умови в порядку ст. 33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (далі - Правила) збитки споживача - вартість пошкодженого устаткування, недоотримана вигода від реалізації недовиробленої продукції, втрати від екологічних наслідків і травматизму та втрати здоров'я, які виникли внаслідок обмеження чи припинення постачання електричної енергії з вини постачальника електричної енергії або електропередавальної організації, та вартість робіт, необхідних для відновлення устаткування та технологічних процесів.

Згідно з п. 7.1 Правил електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Відповідно до п. 8.3 Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору про постачання електричної енергії та Правил користування електричною енергією.

У п. 8.4 Правил вказано, що у разі переривання електропостачання, спричиненого діями (бездіяльністю) постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, він несе відповідальність перед споживачем електричної енергії згідно з законом.

Відповідно до п. 8.6 Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані в тому числі діями третіх осіб.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що відповідно до умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 20.12.2013 № UA10-2013-02947/00, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та відповідачем, обов'язок щодо передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами до субспоживачів, а також утримання в належному стані технологічних електричних мереж в ТП-29 покладено на її власника ФОП ОСОБА_1, та саме через порушення ним умов даного договору відповідач не в змозі виконувати взятий на себе обов'язок щодо постачання електричної енергії позивачу.

Дослідивши вказаний договір, суд зазначає, що відповідно до його умов ФОП ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок електропостачальної організації або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує електропостачальна організація. Передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку № 1 Загальна однолінійна схема електричних мереж спільного використання .

Згідно з п. 1.3 договору спільного використання, перелік об'єктів електропостачальної організації або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує електропостачальна організація, що живляться від технологічних електричних мереж власника мереж, та їх технічні характеристики наведені в додатку № 2 Перелік об'єктів власника мереж та об'єктів електропостачальної організації або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує електропостачальна організація, що живляться від мереж власника мереж .

Пунктами 2.1.1, 2.1.6, 2.1.9 договору спільного використання визначено, що власник мереж зобов'язується утримувати технологічні електричні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для передачі електричної енергії до межі балансової належності електроустановок електропостачальної організації або до інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує електропостачальна організація; забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників електоропостачальної організації до власних електричних установок для проведення технічної перевірки контролю за рівнем споживання електричної енергії; оперативно повідомляти електропостачальну організацію та інших суб'єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж власника мереж, про порушення, що пов'язані з перериванням електропостачання, їх причини і терміни відновлення режиму електропостачання, про виведення в ремонт, а також введення в дію після ремонту технологічних електричних мереж, якими передається електроенергія.

Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (п. 7.1 договору спільного використання).

Відповідно до п. 1.7 Правил у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору.

В абзаці 3 п. 1.10 Правил зазначено, що для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Відповідно до п. 2.1 Правил межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і електропередавальною організацією (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Межа експлуатаційної відповідальності може не збігатися з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача і електропередавальної організації (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, про що зазначається в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до п. 10.4 Правил виведення в ремонт, а також уведення в дію після ремонту технологічних електричних мереж споживача, якими передається електроенергія субспоживачам, виконується лише за узгодженням електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом). Порядок узгодження визначається електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) і може бути зазначений в договорі. Строки, тривалість, умови та інші вимоги до проведення вказаних робіт передбачаються у договорі про постачання електричної енергії між постачальником електричної енергії та основним споживачем та у відповідному договорі між основним споживачем та субспоживачем (за необхідності).

З дослідженого судом договору спільного використання технологічних електричних мереж вбачається, що ФОП ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання та несе відповідальність за передачу (транзит) електричної енергії власними технологічними електричними мережами, в даному випадку позивачу у даній справі. Також суд зазначає, що позивачу було відомо про схему підключення та живлення його підприємства, а також про осіб, які несуть відповідальність за утримання в належному технічному стані всієї лінії постачання електричної енергії позивачу, оскільки Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, в якому міститься графічне зображення меж балансової належності та Загальна однолінійна схема електричних мереж спільного використання, підписані повноваженими представниками постачальника (електропостачальної організації) і споживача (власника мереж) та скріплені їх печатками, а також на них, зокрема, міститься підпис повноваженого представника позивача, який скріплений печаткою позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач діяв в межах укладеного між сторонами у справі договору про постачання електричної енергії, вживав заходи щодо відновлення постачання електричної енергії позивачу, але в зв'язку з порушенням ФОП ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором спільного використання технологічних електричних мереж та недопуску уповноважених представників відповідача для проведення необхідних ремонтних та інших робіт в ТП-29 від якої живиться підприємство позивача, відповідач не міг виконати взяті на себе зобов'язання щодо відновлення постачання електричної енергії позивачу відповідно до умов укладеного між ними договору постачання електричної енергії.

Оскільки відповідач вживав заходи з відновлення позивачу постачання електричної енергії, відключення позивача від постачання електричної енергії сталось не з його вини, то за таких обставин, з боку відповідача відсутні протиправні дії, які спричинили позивачу збитки, а також відсутня вина відповідача у понесених позивачем збитках.

Виходячи з вищенаведеного, позивачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 33 ГПК України не доведено належним чином всіх складових цивільного правопорушення, що можуть бути підставами стягнення з відповідача заявлених збитків, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність повного складу цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, що відповідно виключає можливість задоволення позову в частині стягнення з відповідача 5228462,27 грн. збитків.

Також позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 1600000 грн. двократної вартості недовідпущеної електричної енергії за період з 19.03.2017 по 14.08.2017 на підставі п. 4.1.2 договору про постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, укладеного між сторонами у справі, у зв'язку з порушенням відповідачем умов вказаного договору щодо постачання електричної енергії.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 4.1.2 договору про постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653 у разі перерви у постачанні електричної енергії Споживачу з вини Постачальника понад встановлені строки для струмоприймачів відповідної категорії, Постачальник несе відповідальність перед Споживачем у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії.

Враховуючи те, що позивачем не доведено вини відповідача у відключенні позивача від постачання електричної енергії, то відсутні підстави для настання відповідальності відповідача у вигляді відшкодування позивачу двократної вартості недовідпущеної електричної енергії. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача двократної вартості недовідпущеної електричної енергії за період з 19.03.2017 по 14.08.2017 у розмірі 1600000 грн. є недоведені та безпідставні, в зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання Приватного акціонерного товариства Київобленерго виконати умови договору постачання електричної енергії № 220021653 від 12.07.2012 шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14 згідно з діючими Технічними умовами № К-00-11-0123 на приєднання електроустановок (додаток № 1 до Договору № К-00-11-0123 від 08.02.2011), то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензуванню підлягає діяльність у сфері електроенергетики, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про ринок електричної енергії .

Згідно ст. 11 Закону України Про ринок електричної енергії суб'єктам господарювання, відносини яких регулюються цим Законом, згідно із Законом України Про захист економічної конкуренції забороняється зловживати монопольним (домінуючим) становищем у будь-якій формі. Суб'єкти господарювання, що здійснюють виробництво, передачу, розподіл, постачання електричної енергії, виконують функції оператора ринку або гарантованого покупця і визнані в установленому порядку такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку електричної енергії, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту електричної енергії, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.

Відповідно до умов договору про постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, укладеного між сторонами у справі, а також в силу вимог зазначеного законодавства, відповідач взяв на себе зобов'язання щодо постачання електричної енергії позивачу, позаяк, будучи суб'єктом господарювання, що здійснює передачу, розподіл, постачання електричної енергії та займаючи монопольне (домінуюче) становище на ринку електричної енергії, не може припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту електричної енергії. В той же час, за вищевказаних обставин позивач не отримує електроенергію. Отже, за наявності імперативних приписів вказаного законодавство у сфері електроенергетики, наявності обов'язку відповідача щодо постачання електричної енергії позивачу за вказаним договором, відповідач після усунення обставин, що зумовили припинення електропостачання, зобов'язаний відновити постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт відповідно до умов договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653.

За таких обставин, враховуючи зазначені положення чинного законодавства, позовні вимоги про зобов'язання Приватного акціонерного товариства Київобленерго виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14 згідно з діючими Технічними умовами № К-00-11-0123 на приєднання електроустановок (додаток № 1 до Договору від 08.02.2011 № К-00-11-0123) підлягає частковому задоволення, а саме в частині зобов'язання Приватного акціонерного товариства Київобленерго виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14, в інший частині вимог, а саме щодо постачання електроенергії згідно з діючими Технічними умовами № К-00-11-0123 на приєднання електроустановок (додаток № 1 до Договору від 08.02.2011 № К-00-11-0123) суд відмовляє, позаяк, позивач не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами існування технічної можливості відновлення електропостачання та підключення позивача до мережі електропостачання згідно вказаних технічних умов та у зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем вживаються дії щодо відновлення постачання електричної енергії позивачу, минаючи абонентські мережі шляхом прокладення кабельної ділянки ЛЕП-10 кВ Л-203 від ЛР-53 оп. № 25 до РУ-10 кВ СКТП № 383 відповідно до технічного завдання від 07.08.2017, завірена копія якого наявна в матеріалах справи та з огляду на існування інших технічних можливостей відновлення електропостачання та підключення позивача до мережі електропостачання ніж зазначені.

Позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України просить суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору та витрат з оплати судово-економічного дослідження.

В підтвердження сплати судового збору позивачем до матеріалів справи додані наступні платіжні доручення: від 21.04.2017 № 1310 на суму 36595,57 грн., від 21.04.2017 № 1311 на суму 3200 грн., від 21.04.2017 № 1312 на суму 4800 грн., від 29.05.2017 № 1372 на суму 27105,71 грн., від 14.08.2017 № 1503 на суму 19528,94 грн., від 14.08.2017 № 1503 на суму 14400 грн., що загалом складають 105630,22 грн.

В підтвердження понесених судових витрат на оплату вартості судово-економічного дослідження позивач посилається на договір про надання послуг з проведення експертного дослідження від 14.07.2017 № 69/07-17, укладений між Приватним підприємством Хімпласт та Товариством з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз , рахунок-фактуру на оплату експертних послуг від 14.07.2017 № СФ-1407172 на суму 65109 грн., платіжне доручення від 17.07.2017 № 1459 на суму 65109 грн., акт надання послуг від 14.07.2017 № 326 та висновок експертного дослідження від 14.08.2017 № 8870.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 № 7 передбачено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз укладено договір про надання послуг з проведення експертного дослідження від 14.07.2017 № 69/07-17, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю Незалежний інститут судових експертиз - виконавець зобов'язався провести економічне дослідження, а позивач - замовник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, оплатити виконання зазначеного дослідження (п. 1.1 договору).

За результатом проведення експертного дослідження виконавцем складається та надається замовнику експертне дослідження щодо питань, зазначених у заяві замовника (п. 1.2 договору).

Відповідно до 2.1 договору вартість послуг, що передбачені даним договором, складає 65109 (шістдесят п'ять тисяч сто дев'ять) гривень 00 коп. без ПДВ.

Згідно з п. 4.1 договору після завершення виконання роботи виконавець надає замовнику акт здачі-приймання роботи та звітну документацію у 2-х примірниках.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом 3 (трьох) місяців (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору, виконавець виконав передбачені договором роботи на суму 65109 грн., що підтверджується актом надання послуг від 14.08.2017 № 326, який підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін за договором та скріплений печатками позивача та виконавця.

За надані роботи позивач сплатив на користь виконавця грошові кошти в розмірі 65109 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.07.2017 № 1459, яке наявне в матеріалах справи.

Позивачем замовлено проведення вказаного експертного дослідження для підтвердження розміру понесених збитків, про що відображено в висновку експертного дослідження від 14.08.2017 № 8870, які є вимогою майнового характеру у даній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов'язані з оплатою замовленого позивачем судово-економічного дослідження не є судовими витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, до судових витрат відповідно до вказаної норми віднесені витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом. Крім того, заявником не доведено, що витрати пов'язані з оплатою замовленого ним судово-економічного дослідження є витратами пов'язаними з розглядом справи та були неминучими, що є однією з умов, за наявністю яких виникає право на відшкодування вказаних витрат.

За таких обставин відсутні правові підстави здійснювати розподіл вказаних витрат як судових, а відтак суд відмовляє позивачу у вказаній вимозі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору за вимогою майнового характеру відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.

Вирішуючи питання розподілу судового збору за вимогою немайнового характеру, суд враховує таке.

Відповідно до абз. 3 пп. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 № 7 якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо (зокрема, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат по сплаті судового збору за вимогою немайнового характеру відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, абз. 3 пп. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013 № 7 покладається судом на сторін порівну.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство Київобленерго (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) виконати умови договору постачання електричної енергії від 12.07.2012 № 220021653, шляхом відновлення постачання електричної енергії Приватному підприємству Хімпласт (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, офіс 62, ідентифікаційний код 31170656) за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гельсінської групи, 14.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Київобленерго (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) на користь Приватного підприємства Хімпласт (03113, м. Київ, проспект Перемоги, 68/1, офіс 62, ідентифікаційний код 31170656) 800 (вісімсот) грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 11.09.2017.