Рішення

від 06.09.2017 по справі 916/1497/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2017 р.Справа № 916/1497/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/1497/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО"

2) Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО"

про стягнення 780,23 грн.,-

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 02.06.2016р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Суть спору: ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про солідарне стягнення з ТОВ "СОВАГРО" та ПП "НВФ "МИР-АГРО" індексу інфляції в сумі 166, 30 грн. та стягнення з ПП "НВФ "МИР-АГРО" 613,93 грн., з яких: 171,93 грн. - пеня та 442 - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором №72.03.2008/БФ від 18.03.2008р. купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу в частині повної та своєчасної оплати товару, а також укладанням угоди №НЮК-1-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2010р., угоди №187/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р., та договору поруки №23-08-2014 від 21.08.2014р.

17.07.2017р. за вх.№2-3848/17 господарський суд одержав заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду та згідно з якою позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів індекс інфляції в сумі 2166,30 грн. та стягнути з відповідача-2 5011,79 грн., з яких: 4371,93 грн. - пеня та 639,86 грн. - 3% річних, а також просить суд стягнути солідарно з відповідачів 700 грн. адвокатських витрат.

Ухвалою від 28.07.2017р. строк вирішення спору у справі продовжений господарським судом на 15 днів у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

У відзиві на позов від 02.08.2017р. за вх.№17015/17 відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову, з посиланням при цьому на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення з ТОВ „Совагро» інфляційних втрат, що не відповідає умовам договору поруки №23-08-2014 від 21.08.2014р. Також відповідач-1 просить розглянути справу без участі відповідача-1.

04.08.2017р. за вх.№2-4184/17 господарський суд одержав заяву про збільшення позовних вимог, яка за своєю правовою суттю є заявою про зміну предмету позову, та яка прийнята судом до розгляду. У вказаній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача-2 25096,25 грн., з яких: 17529,41 грн. - пеня, 4322,60 грн. - індекс інфляції, 3244,24 грн.- 3% річних, 700 грн. адвокатських витрат.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення.

Тому, із врахуванням роз'яснень, що містяться у пп.3.9.1. п.3.9. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача -2 у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні 06.09.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

18.03.2008р. між ТОВ "Тридента Агро" (Продавець) та ПП "НВФ "МИР-АГРО" (Покупець, відповідач-2) укладений договір купівлі-продажу №72.03.2008/БФ на умовах відстрочення платежу, який визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (товар) на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п.2.1 договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Згідно з п.2.2 всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.4.1 договору приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Продавця.

Згідно з п.5.1,5.3 договору Покупець здійснює оплату товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних/, що є невід'ємною частиною цього договору. Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується Покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару оплачується Покупцем в строк до 25.11.2008р.

Відповідно до п.6.1 Покупець зобов'язаний, зокрема, провести оплату за товар на умовах, визначених договором.

Згідно з п.8.1,8.2 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. За прострочення виконання зобов'язання Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п.8.3 договору сторони, відповідно до ст.259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст.232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до п.11.1 договору, договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. у справі №21/209-09 з ПП "НВФ "МИР-АГРО" на користь ТОВ "Тридента Агро" стягнуто 26170,0грн. основного боргу, інфляційних витрат в сумі 3187,51 грн., 3% річних в сумі 605,62 грн., 15% штрафу в сумі 3925,50 грн., пеню в сумі 4750,48 грн., витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2146,0 грн., витрати на державне мито в сумі 386,39 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду України від 25.01.2010р. у справі №21/209-09 рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. по справі №21/209-09 в частині стягнення 433,85 грн. інфляційних скасовано та в позові в цій частині відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. у справі 21/209-09 та постановою Харківського апеляційного господарського суду України від 25.01.2010р. у справі №21/209-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" про стягнення 54011,31 грн. встановлено, що "згідно з вимогами договору позивач поставив відповідачеві товар по видатковим накладним № РН- БК 00104 від 31.03.2008р. на суму 4 600,0 грн., №РН-БК00130 від 08.04.2008р. на суму 3 520,0 грн., №РН-БК00297 від 14.05.2008р. на суму 45 900,0 грн., №РН-БК00350 від 04.06.2008р. на суму 1 410,0 грн., №РН-БК00368 від 13.06.2008р. на суму 2 400,0 грн.,№РН-БК00431 від 20.08.2008р. на суму 2 500,0 грн., відповідач товар прийняв через своїх представників, що діяли за довіреностями ЯНБ№370521 від 31.03.2008р., №ЯНБ 370523 від 13.05.2008р., №ЯНБ 370524 від 04.06.2008р., №ЯНБ№370525/1 від 20.08.2008р., однак свої зобов'язання щодо оплати здійснив частково, заборгованість складає 26170,0грн." Період прострочення становить з 26.11.2008р. по 04.09.2009р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2010р. у справі №21/209-09 виданий наказ на виконання рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду України від 25.01.2010р.

Станом на 30.10.2013р. наказ господарського суду Харківської області у справі №21/209-09 не виконаний, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист головного територіального управління юстиції в Харківській області від 19.07.2017р. №07.02-21/21104.

26.01.2010р. між ТОВ "Тридента Агро" (Первісний кредитор) та ТОВ "Незалежна юридична компанія" (Новий кредитор) укладено угоду №НЮК-1-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст.512-519 ЦК України), відповідно до якої Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" (код ЄДРПОУ 32869377) (Боржник, відповідач-2) зобов'язання щодо сплати розміру грошового зобов'язання, набутих Первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу №72.03.2008/БФ на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р. та рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. у справі №21/209-09, котре набрало законної сили.

Згідно з п.1.2 угоди за цією угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми, що виникла у зв'язку із неналежним, несвоєчасним виконання Боржником грошового зобов'язання згідно договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р., та котра встановлена та підтверджена рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. у справі №21/209-09, котре набрало законної сили.

Відповідно до п.1.3 угоди за цією угодою Новий кредитор також одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в донарахованому розмірі пені, курсової різниці, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу за період існування прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання згідно договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р., та не охоплена періодом та розмірами згідно з рішенням господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. у справі №21/209-09, котре набрало законної сили.

Згідно з п.1.4 угоди Новий кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із умов договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р., по відношенню до Боржника у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р.

Відповідно до п.1.5 угоди Новий кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. у справі №21/209-09, котре набрало законної сили, по відношенню до Боржника у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. у справі №21/209-09, котре набрало законної сили.

Відповідно до п.2.1 угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою станом на дату її укладання становить, проте не обмежується у розмірі 80000 грн.

Згідно з п.2.2 угоди сторони погодили те, що вартість зобов'язання може бути збільшено у зв'язку із тривалістю та існуванням неналежного, несвоєчасного та неповного виконання Боржником грошового зобов'язання згідно договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р. та законодавчій можливості (передбачення) здійснення у майбутньому Новим кредитором нарахувань пені, курсової різниці, 3% річних, інфляційних втрат, штрафу, тощо.

02.07.2012р. між ТОВ "Незалежна юридична компанія" (Первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (Новий кредитор, позивач) укладено угоду №187/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до якої Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" (код ЄДРПОУ 32869377) (Боржник, відповідач-2) зобов'язання щодо сплати розміру грошового зобов'язання (дооцінки вартості товару, курсової-різниці), пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, набутих Первісним кредитором на підставі договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р. та згідно угоди №НЮК-1-ТА про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 26.01.2010р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р.

Згідно з п.1.2 угоди за цією угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в нарахованому розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, за період існування прострочення виконання Боржником грошового зобов'язання згідно договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р.

Відповідно до п.2.1 угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 5000 грн.

Згідно з п.2.2 угоди Новий кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із умов договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р., по відношенню до Боржника щодо нарахування заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, у зв'язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р.

Відповідно до п.2.3 угоди Новий кредитор наділяється всіма (будь-якими) правами Первісного кредитора, що можуть випливати у майбутньому та випливають із умов договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р., по відношенню до Боржника.

21.08.2014р. між ТОВ "СОВАГРО" (Поручитель, відповідач-1) та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (Кредитор, позивач) укладений договір поруки №23-08-2014, відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" (код ЄДРПОУ 32869377) (Боржник, відповідач-2) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру штрафу у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст.2 цього договору (основний договір).

Відповідно до п.2.1 договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду №187/07-12 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст.512-519 ЦК України) від 02.07.2012р., укладену згідно договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р.

Згідно з п.3.1 договору поруки відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою розміру штрафу у розмірі 20000 грн.

Відповідно до п.4.1 договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Згідно з п.6.1 договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №72.03.2008/БФ від 18.03.2008р. щодо повної та своєчасної оплати товару, позивач нарахував 17529,41 грн. пені, 4322,60 грн. індексу інфляції, 3244,24 грн. 3% річних, які у заяві про збільшення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача-2.

Вказана заява позивача розцінена господарським судом як заява про зміну предмету позову та прийнята до розгляду. При цьому, приймаючи до розгляду вказану заяву господарським судом враховані вимоги ч.3 ст.17 ГПК України, згідно з якою справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між ТОВ "Тридента Агро" та ПП "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" укладений договір №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р., який визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (товар) на умовах відстрочення платежу.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, відповідачем-2 не належним чином виконувались зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого за договором №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р.

В подальшому право вимоги виконання відповідачем-2 зобов'язання щодо сплати розміру грошового зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу №72.03.2008/БФ на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р. та рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. у справі №21/209-09 було передано ТОВ "Незалежна юридична компанія" за угодою №НЮК-1-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2010р.

Позивач, в свою чергу, набув право вимоги виконання відповідачем-2 зобов'язання щодо сплати розміру грошового зобов'язання на підставі договору купівлі-продажу №72.03.2008/БФ на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р. та рішення господарського суду Харківської області від 25.11.2009р. у справі №21/209-09 на підставі угоди №187/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012р., яка укладена з ТОВ "Незалежна юридична компанія".

Згідно з ч.1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Частиною першою ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір 3% річних за період з 05.09.2009р. по 30.10.2013р. становить 3244,24 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача-2.

Розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір індексу інфляції за період вересень 2009р. - жовтень 2013р. становить 4332,60 грн., також перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача-2.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п.8.2 договору №72.03.2008/БФ купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 18.03.2008р. передбачено за прострочення виконання відповідачем-2 зобов'язань нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір пені за період з 05.09.2009р. по 30.10.2013р. становить 17529,41 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача-2.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача-2 судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 700 грн., господарський суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", який втратив чинність на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012р. №5076-VI, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Пунктом першим частини першої ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності). Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Таким чином, вказана процесуальна норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

З цього приводу Вищий господарський суд України у п.5 інформаційного листа від 14.07.2004р. №01-8/1270 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" зазначив, що судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (постанова Верховного суду України від 01.10.2002р. у справі № 30/63).

Окрім того, у п.10 листа від 14.12.2007р. №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" Вищий господарський суд України зазначив, що стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Зі змісту ст.ст. 13-15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що адвокатська діяльність здійснюється адвокатом індивідуально (самозайнята особа) та шляхом створення юридичної особи у формі адвокатського бюро та адвокатського об'єднання.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесення позивачем заявлених як судових витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано до суду договір №25-51/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" та адвокатом ОСОБА_2, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009р., акт прийому-передачі документів від 25.03.2013р., додаткову угоду №1 від 15.12.2016р. до договору №25-51/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.03.2013р., акт прийому-передачі документів від 15.12.2016р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.07.2017р., платіжне доручення №261 від 29.03.2013р. на суму 700 грн.

За таких обставин, господарський суд вважає, що сплачені позивачем адвокату ОСОБА_2 700 грн. в якості оплати послуг адвоката відносяться до складу судових витрат.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору та адвокатських витрат покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" (61096, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32869377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872, п/р №2600212615 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851) 17529 (сімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 41 коп. пені, 4322 (чотири тисячі триста двадцять дві) грн. 60 коп. індексу інфляції, 3244 (три тисячі двісті сорок чотири) грн. 24 коп. 3% річних, 700 (сімсот) грн. адвокатських витрат та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 11 вересня 2017 р.

Суддя Г.Є. Смелянець