Рішення

від 04.09.2017 по справі 922/2619/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2017 р.Справа № 922/2619/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Струм" (м. Харків) до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (м. Харків) про стягнення 30000,00 грн., за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №156 від 15.08.2017 р.),

відповідача - юрисконсульта ОСОБА_2 (довіреність №577 від 19.04.2016 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 30000,00 грн. Свої позовні вимог обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті виконаної роботи за договором №ХС 1266/212-73 від 21.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2017 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.08.2017 р. о 14:00 год.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачу в їх задоволенні у зв'язку із спливом позовної давності.

16.08.2017 р. розгляд справи був відкладений на 04.09.2017 р. о 14:00 год.

Позивач надав клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів за переліком.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Також, позивач надав додаткові письмові пояснення щодо підстав передачі відповідачу робіт без дотримання умов договору щодо часткової попередньої оплати із боку відповідача.

Крім того, позивач надав лист №163 від 31.08.2017 р., в якому повідомив, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

21.06.2013 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №ХС 1266/212-73 (надалі - договір), за яким замовник (відповідач) доручає та зобов'язується оплатити, а виконавець (позивач) приймає на себе виконання та передачу науково-технічної продукції (далі - робота): "Капитальный ремонт 2-го разряда доменной печи №4 объемом 2002 куб.м. с крупноблочной футеровкой горна и лещади в доменном цехе ПАО "МК "Азовсталь". Обогрев бункеров коксовой мелочи и корректировка газосмесительной станции. Электротехническая часть, нестандартизированное оборудование и САУ электроприводами ГСС. Рабочая документация.".

Відповідно до п. 1.2 договору, зміст, строки та вартість виконання роботи визначається календарним планом робіт (додаток №2 до договору), об'єм робіт визначений згідно з технічним завданням (додаток №3 до даного договору).

Згідно з п. 2.1 вказаного договору вартість робіт, що виконуються за цим договором, відповідно до протоколу угоди про договірну ціну (додаток №1) складає 25000,00 грн., крім того ПДВ 20% 5000,00 грн., всього з ПДВ 30000,00 грн.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.2 договору сторони визначили, що оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів, зазначених в п. 2.1 даного договору, на розрахунковий рахунок виконавця в наступному порядку: 30% від суми договору, зазначеної в п. 2.1, в порядку передоплати (авансу), що становить 9000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 1500,00 грн.

Відповідно до підпункту 2.2.2 п. 2.2 договору остаточна оплата виконаних робіт здійснюється протягом 5 банківських днів з дня отримання оплати від ТОВ "ГІПРОМЕЗ" за відповідним актом виконаних робіт замовника, що містить виконаний виконавцем об'єм робіт на підставі оформленого сторонами акту здачі-приймання робіт.

Згідно з п. 3.1 вказаного договору передача оформленої у встановленому порядку науково-технічної продукції згідно календарного плану до договору здійснюється супровідними документами виконавця (накладна, лист).

Пунктом 3.2 договору сторони визначили, що документом про виконання науково-технічної продукції є акт здачі-приймання, надісланий одночасно з виконаною науково-технічною продукцією.

Відповідно до п. 3.3 цього ж договору замовник підписує акт здачі-приймання протягом 5 календарних днів після підписання відповідного акту генеральним замовником - ТОВ "ГІПРОМЕЗ".

Згідно з п. 3.5 договору датою фактичної передачі науково-технічної документації є дата оформлення двостороннього акту приймання-передачі виконання робіт, який повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін.

В протоколі узгодження про договірну ціну на науково-технічну продукцію, який є додатком №1 до договору, між сторонами досягнута угода про величину договірної ціни на створення науково-технічної продукції в сумі: 25000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 5000,00 грн., всього з ПДВ - 30000,00 грн. Даний протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків та платежів між виконавцем та замовником.

В додатку №2 до договору сторони визначили календарний план робіт №2, в якому вказали найменування робіт за договором та основних етапів його виконання, а саме: "Капитальный ремонт 2-го разряда доменной печи №4 объемом 2002 куб.м. с крупноблочной футеровкой горна и лещади в доменном цехе ПАО "МК "Азовсталь". Обогрев бункеров коксовой мелочи и корректировка газосмесительной станции. Электротехническая часть, нестандартизированное оборудование и САУ электроприводами ГСС. Рабочая документация."; строк виконання початок/закінчення, а саме: 21.06.2013 р., протягом 1 місяця після підписання договору та отримання остаточних вихідних даних, а також розрахункову ціну етапу (грн.) в % до договірної ціни, а саме: 25000,00 грн., 100%, крім того 20%ПДВ 5000,00 грн.

В додатку №3 до договору сторони узгодили технічне завдання на розробку робочої документації по об'єкту.

Позивач здав відповідачу роботу до здійснення відповідачем оплати робіт у розмірі 30% від суми договору, зазначеної в п. 2.1 договору, в порядку передоплати (авансу), що передбачено підпунктом 2.2.1 п. 2.2 договору.

У наданих до господарського суду додаткових письмових поясненнях позивач вказує, що оскільки в договорі не було встановлено жодних обмежень щодо початку виконання робіт до внесення авансу відповідачем, позивач мав право виконати роботу в строки, визначені договором, що відповідає приписам законодавства, а саме ч. 5 ст. 193 ГК України та положенням договору.

Відповідач прийняв роботу без зауважень, що підтверджується копією акту №1 від 12.12.2013 р. здачі-приймання науково-технічної продукції за договором №ХС 1266/212-73 від 21.06.2013 р., але не оплатив прийняту роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний уплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи при умові, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у строк, встановлений у договорі №ХС 1266/212-73 від 21.06.2013 р. в сумі 30000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за договором за період з 21.06.2013 р. по 05.04.2017 р.

У позовній заяві позивач вказує, що відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 30000,00 грн., про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за договором за період з 21.06.2013 р. по 05.04.2017 р.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, первинним документом, який підтверджує виконання зобов'язань за договором є підписаний сторонами 12.12.2013 р. акт здачі-приймання науково-технічної продукції №1, а акт звірки взаєморозрахунків не свідчить про визнання відповідачем заборгованості.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог позивача, у зв'язку із спливом позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 9 ЦК України та ч. 1 ст. 223 ГК України позовна давність застосовується до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених ст. 175 ГК України.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивач подав до господарського суду Харківської області позовну заяву 04.08.2017 р., заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи у 2013 р. на суму 30000,00 грн., передані відповідачу за актом здачі-приймання науково-технічної продукції №1 від 12.12.2013 р. до договору №ХС 1266/212-73 від 21.06.2013 р., виходять за межі встановленої ст. 257 ЦК України позовної давності і позивач не просить поновити пропущений строк, не навів об'єктивних поважних причин пропуску строку позовної давності, не надав доказів їх наявності, суд вважає за необхідне застосувати позовну давність до позовних вимог позивача.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 175, 193, 223, 317 ГК України, ст.ст. 9, 256, 257, 261, 267, 525, 526, 530, 629, 837, 854 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 08.09.2017 р.

Суддя ОСОБА_3