Рішення

від 04.09.2017 по справі 642/8899/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"04" вересня 2017 р.

Справа № 642/2523/15-ц

Провадження № 2/642/1037/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

04 вересня 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грінчук О.П.,

за участі секретаря Бурда Н.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського Обласного фізкультурно-спортивного товариства Україна , ЗАТ Харківський вагоно-будівний завод , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Харківського Обласного Фізкультурно-спортивного товариства Україна , 3-ї особи: ЗАТ Харківський вагонно-будівний завод , Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків України в м. Харкові , Головне управління Держпраці у Харківській області, та просить визнати нещасний випадок, який стався з нею ІНФОРМАЦІЯ_1 року, таким, що пов'язаний з виробництвом та зобов'язати відповідача скласти акт за формою Н-1. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 посилаються на те, що позивачка працювала на Харківському експериментальному заводі Прибор , перейменоване на Харківський завод Еталон слюсарем КВП і автоматики і одночасно за сумісництвом працювала з 1968 р. по 20 квітня 1976 року тренером з велоспорту в Харківській Обласній раді ДСО Спартак , правонаступником якого є відповідач - Харківське Обласне фізкультурно-спортивне товариство Україна . 20 квітня 1976 року о 15 годині 40 хвилин при проведенні індивідуального тренування на велосипеді з метою підготовки до змагань на об'їзній дорозі м. Харкова зі сторони Олексіївки в напрямку П'ятихаток на неї було скоєне наїзд автомобілем, який належав Харківському вагонно-ремонтному заводу (в даний час - ЗАТ Харківський вагонно-будівний завод ), при цьому вона отримала важку травму, від якої за висновком МСЕК (останній висновок від 22.05.1995 р.) була визнана інвалідом першої групи від трудового каліцтва з втратою професійної працездатності 100% безстроково. На нещасний випадок складений Акт спортивної травми від 21.04.1976 р. Позивачка та її представник вважають, що відповідач повинен був скласти Акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, оскільки саме за його завданням вона проводила тренування на шосе. Відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку з каліцтвом проводив ЗАТ Харківській вагонно-будівний завод , як володій джерела підвищеної небезпеки. У зв'язку з введенням в дію у 2001 році Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності документи ОСОБА_1 щодо трудового каліцтва повинні були передати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Але у потерпілій не було акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, тому передача документів не відбулася. Зараз на Харківському вагонно-будівному заводі склався важкий фінансовий стан, що призведе до відмови ОСОБА_1 у виплаті відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я.

Представник відповідача - голова Харківського Обласного фізкультурно-спортивного товариства Україна ОСОБА_4 проти позову не заперечував, пояснив, що Харківське обласне фізкультурно-спортивне товариство Україна є правонаступником ліквідованого ДСО Спартак . ОСОБА_1 дійсно працювала в ДСО Спартак тренером з велоспорту на півставки, за що отримувала заробітну плату, ОСОБА_1 надані відповідні довідки, які є в матеріалах справи. Тренуванням на велосипеді на шосе ОСОБА_1 виконувала свої службові обов'язки за завданням керівника організації.

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Харкові ОСОБА_5 проти позову заперечує, вважає, що не доведено, що ОСОБА_1 отримала каліцтво при виконанні трудових обов'язків та акт про нещасний випадок на виробництві за формою. Н-1 не був складений, що виключає призначення страхових виплат позивачці від Фонду.

Представник третьої особи - Харківського вагонно-будівного заводу ОСОБА_6 проти позову не заперечує, пояснив, що завод виплачує відшкодування шкоди позивачці у зв'язку з пошкодженням здоров'я, спричиненим джерелом підвищеної небезпеки. Але зараз підприємство знаходиться у важкому економічному стані, взагалі буде припинено його існування. Була спроба передати справу ОСОБА_1 Фонду, але отримали відмову, оскільки у потерпілій не було Акту про нещасний випадок за формою Н-1.

Головне управління Держпраці України в Харківській області надало суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 працювала слюсарем на Харківському заводі Еталон та за сумісництвом тренером по велоспорту з 50-годинним навантаженням Харківської обласної ради Спартак , правонаступником якої є Харківське обласне фізкультурно-спортивне товариство Україна , отримувала заробітну плату, що підтверджується довідками: №141 від 18.05.93 р. (а.с.-194), №178 від 15.08.85 р., (а.с.-195), довідкою об'єднаного архіву Харківської обласної ради профспілок від 03.04.85 р. (а.с.-199). 24 квітня 1976 року при виконанні тренувальної гонки на велосипеді на шосе ОСОБА_1 була збита автомобілем, який належав Харківському вагонно-будівному заводу, про що був складений Акт спортивної травми від 21.04.76 р. Факт отримання травми позивачкою та її обставини підтверджується Вироком народного суду Дергачівського району Харківської області від 27.10.1976 р.

Згідно висновків МСЕК (останній висновок від 22.05.1995 р.) ОСОБА_1 визнана інвалідом першої групи від трудового каліцтва з встановленням 100% втрати професійної працездатності з 01.07.1995 р. безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК №317 891 (а.с.-169).

Згідно довідки (а.с.196) голови обласного спортивного товариства профспілок "Україна", вбачається, що у зв'язку з проголошенням Державної незалежності, рішенням установчі збори спортивного товариства профспілок створено обласне спортивне товариство профспілок "Україна", яке є правонаступником обласної ради ДСО "Спартак". Вказане також підтверджується довідкою голови облради від 18.05.1993р. (а.с.5).

Відповідно до пояснень голови ГО "ХОФСТ "Україна", вбачається, що у 1976 році ОСОБА_1 Дійсно працювала за сумісництвом тренером з велоспорту у Харківському обласному добровільному спортивному товаристві "Спартак". Входячи до складу збірної команди Української РСР, проводила особисті тренування під наглядом як її тренера ОСОБА_7 Так і самостійно маючи усі необхідні дозвільні папери обласної ради ДСТ "Спартак", м. Харкова та обласної Державтоінспекції, також посадову інструкцію тренера, розклад учбово-тренувального процесу, медичну книгу тренера, маючи право користуватися для виконання учбово-тренувального процесу вулицями міст і сіл України та автошляхами. Проте офіційних доказових документів станом на 2017 рік щодо викладено не збереглося, так як всі викладені документи не входять до переліку документів постійного чи довготривалого архівного зберігання.

Так, згідно витягу "Обов'язків гонщиків", розділу №3 ст. 3.1 спортсмени, які склали залік з дорожнього руху, повинні мати посвідчення з інформацією про себе. Посвідчення дає право спортсмену проводити тренування самостійно, так і у складі команд та брати участь у змаганнях що проводяться на території України. Ст.3.2. Встановлено, що при порушенні правил дорожнього руху гонщик особисто відповідає за порушення і нещасні випадки.

Довідкою лікаря-інспектора відділу соціального забезпечення №3221 від 29.04.1990р. Підтверджується отримання ОСОБА_1 шкоди саме на виробництві.

Згідно посвідчення №29 від 01.04.1973р. виданого майстру спорту ОСОБА_1 ДСО "Спартак" остання має право індивідуальних тренувань на Салтівському, Бєлгородському, Полтавському шосе Харківської області із правом проїзду по вулицям міста.

Згідно рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11 червня 1998 року, позивачка ОСОБА_1 працювала за сумісництвом тренером по велоспорту в Харківській облраді ДСО Спартак , 20.04.76 р. в результаті ДТП при виконанні своїх службових обов'язків була травмована з вини Харківського вагонно-ремонтного заводу.

Розмір відшкодування шкоди у зв'язку з каліцтвом стягнутий судом на користь ОСОБА_1 розрахований виходячи із її середнього заробітку за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Рішенням Ленінського районного суду від 07.10.2003р. Встановлено, що позивачка працювала в 1975-1978 рр. слюсарем КИП та автоматики на Харківському опитно-експериментальном заводе "Єталон" , правонаступником якого є мале державне підприємство "Прибор" та сумісництвом тренером по велоспорту в Харківській облраді ДСО Спартак , 20.04.76 р. в результаті ДТП при виконанні своїх службових обов'язків була травмована з вини Харківського вагонно-ремонтного заводу.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 отримала 20 квітня 1976 року пошкодження здоров'я в результаті ДТП при виконанні своїх службових обов'язків, які виконувала за завданням керівника.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходить із того, що відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві , затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 20.05.1966 року, зі змінами, затвердженими постановами Президії ВЦРПС від 29.01.1969 р. та від 24.02.1975 р., яке діяло на час події, пункт 2, - розслідуванню в порядку, який передбачений даною постановою підлягають нещасні випадки, якщо вони сталися: а) на території організації; б) поза територією організації при виконанні роботи за завданням організації, а також з робітниками і службовцями, які доставляють на місце роботи і з роботи транспортом, наданим організацією.

Відповідно до п. 4 цього Положення результати розслідування нещасного випадку на виробництві, який призвів до втрати працездатності не менше одного робочого дня, оформлюються актом за формою Н-1. Складений Акт спортивної травми не відповідає даному Положенню .

З 01 квітня 2001 року в Україні діє Закон Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності від 23.09.1999 р. №1105- ХIV, дія якого поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від їх форм власності і господарювання. Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку, відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 35 Закону №1105-ХIV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого.

Суд не бере до уваги посилання представника 3-ї особи фонду соціального страхування про розбіжності які маються у довідках наданих позивачкою на підтвердження часу її роботи, так як вказане встановлено рішеннями Ленінського районного суду м. Харкова від 11.06.1998р. та 07.10.2003р. Крім цього,вказаними рішеннями суду також встановлено,що травму яку отримала позивачка також відбулась під час виконання нею службових обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 27,31, 61, 107, 110, 119, 120, 256 ЦПК України, Законом України від 23.09.1999 року Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності , Положенням про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві , затвердженим постановою Президії ВЦРПС від 20.05.1966 р. суд, - Керуючись ст.ст. 60, 61, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківського Обласного фізкультурно-спортивного товариства Україна , ЗАТ Харківський вагоно-будівний завод , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про встановлення факту нещасного випадку на виробництві - задовольнити.

Визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, пов'язаний з виробництвом та зобов'язати Харківське обласне фізкультурно-спортине товариство Україна скласти акт за формою Н-1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через Ленінський районний суд м. Харкова.

Головуючий: