Постанова

від 23.07.2018 по справі 642/8899/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

Іменем УКРАЇНИ

справа № 642/2523/15-ц

провадження № 22-ц/790/301/18

23 липня 2018 року

м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Котелевець А.В.,

суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

імена (найменування сторін):

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Харківське обласне фізкультурно-спортивне товариство Україна ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області Фонду соціального страхування України на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2017 року в складі судді Грінчук О.П.,

у с т а н о в и в:

В жовті 2015 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Харківського обласного фізкультурно-спортивного товариства Україна (далі - Харківське ОФСТ Україна ), треті особи: Закрите акціонерне товариство Харківський вагонобудівний завод (далі - ЗАТ Харківській вагонобудівний завод ), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві.

На обґрунтування вимог позивач вказала, що працювала на Харківському експериментальному заводі Прибор , яке перейменоване на Харківський завод Еталон слюсарем КВП і автоматики і одночасно за сумісництвом працювала з 1968 року по 20 квітня 1976 року тренером з велоспорту в Харківській обласній раді добровільного спортивного товариства Спартак (далі - ДСТ Спартак ), правонаступником якого є відповідач - Харківське ОФСТ Україна . 20 квітня 1976 року о 15 годині 40 хвилин при проведенні індивідуального тренування на велосипеді з метою підготовки до змагань на неї було скоєно наїзд автомобілем, який належав Харківському вагонно-ремонтному заводу. У результаті наїзду вона отримала важку травму, від якої за висновком МСЕК вона визнана інвалідом першої групи від трудового каліцтва з втратою професійної працездатності 100% безстроково. Про нещасний випадок складний акт спортивної травми від 21 квітня 1976 року.

Позивач вважала, що відповідач повинен був скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, оскільки саме за його завданням вона проводила тренування на шосе. Відшкодування матеріальної шкоди у зв'язку з каліцтвом проводив ЗАТ Харківській вагонобудівний завод як власник джерела підвищеної небезпеки.

У зв'язку з введенням в дію у 2001 році Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності її документи щодо трудового каліцтва повинні були передати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Але у потерпілій не було акту про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, тому передача документів не відбулася. Зараз на Харківському вагонно-будівному заводі склався важкий фінансовий стан, що призведе до відмови позивачу у виплаті відшкодування у зв'язку з пошкодженням здоров'я.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила визнати нещасний випадок, який стався з нею 20 квітня 1976 року, таким, що пов'язаний з виробництвом, та зобов'язати відповідача скласти акт за формою Н-1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 20 квітня 1976 року таким, що пов'язаний з виробництвом. Зобов'язано Харківське обласне фізкультурно-спортивне товариство Україна скласти акт за формою Н-1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 працювала за сумісництвом тренером по велоспорту в Харківській облраді Спартак і отримала травму під час виконання трудових обов'язків. Внаслідок травми позивач втратила стійку працездатність 100%, а відтак нещасний випадок є таким, що пов'язаний з виробництвом.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 02 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2015 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 02 лютого 2016 року скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що обмежившись посиланням на розбіжності в довідках, апеляційний суд у порушення вимог статей 212-214, 303, 304, 316 ЦПК України (в реакції, чинній на час постановлення рішення) в разі сумніву не витребував медичну справу МСЕК та не дав належної оцінки висновку МСЕК, яким установлено саме трудове каліцтво. Разом з тим, ані місцевим судом, ані судом апеляційної інстанції не досліджено табель обліку робочого часу працівників ДСТ Спартак , посадова інструкція тренера, не з'ясовано, чи був робочий час в моменти отримання позивачем травми та, чи було відповідне розпорядження керівництва на проведення індивідуального тренування. Суд не дав належної оцінки викладеним у акті про спортивну травму обставинам, а саме, що метою даного тренування була підготовка до змагань в інтересах товариства.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2017 року Фонд Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі відділення виконавчої дирекції Фонд м. Харкова замінено на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2017 року позов задоволено.

Визнано нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 20 квітня 1976 року таким, що пов'язаний з виробництвом. Зобов'язано Харківське обласне фізкультурно-спортивне товариство Україна скласти акт за формою Н-1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт того, що ОСОБА_1 працювала за сумісництвом тренером по велоспорту в Харківській облраді Спартак і отримала травму під час виконання трудових обов'язків, підтверджується рішеннями Ленінського районного суду від 11 червня 1998 року та від 07 жовтня 2003 року, на підставі яких на користь позивача стягнуто втрачений заробіток, витрати на сторонній догляд та суму недоплаченого втраченого заробітку.

13 вересня 2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області Фонду соціального страхування України подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована, що судом першої інстанції не враховано вказівок, які містилися в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року, оскільки не була витребувана медична справа та не надана належна оцінка висновку МСЕК, яким встановлено трудове каліцтво; суд також не дав належної оцінки акту та вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 27 жовтня 1976 року, в яких вказано про даний нещасний випадок як спортивну травму.

ОСОБА_1 та треті особи рішення суду першої інстанції не оскаржили, правом на відзив на апеляційну скаргу не скористались.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункт 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України).

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 працювала слюсарем на Харківському заводі Еталон та за сумісництвом тренером по велоспорту з 50-годонним навантаженням Харківської обласної ради Спартак , правонаступником якої є Харківське обласне фізкультурно-спортивне товариство Україна . 20 квітня 1976 року при виконанні тренувальної гонки на велосипеді на шосе на позивача було здійснено наїзд автомобілем, який належав Харківському вагонно-будівному заводу, про що був складений Акт спортивної травми від 21 квітня 1976 року. Факт отримання травми позивачем та її обставини підтверджуються вироком народного суду Дергачівського району Харківської області від 27 жовтня 1976 року.

На підтвердження факту перебування у трудових сосунках з ДСТ Спартак надано довідки. Так, у довідці № 141 від 18 серпня 1993 року зазначено, що ОСОБА_1 працювала у ДСТ Спартак з січня 1971 року по 20 квітня 1976 року. Згідно примітки, у зв'язку з реорганізацією добровільних спортивних товариств з 01 липня 1987 року припинила своє існування обласна рада ДСТ Спартак та було створено нове товариство - Харківське ОФСТ Україна , яке є правонаступником ДСО Спартак . Згідно з довідкою без номера та дати видачі, позивач працювала у ДСТ Спартак з 1968 року по 20 квітня 1976 року. Відповідно до змісту довідки об'єднаного архіву Харківської обласної ради професійних спілок від 03 квітня 1985 року ОСОБА_1 працювала на посаді тренера обласної ради ДСТ Спартак з 03 січня 1968 року до грудня 1970 року.

Відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого постановою Президії ВЦРПС від 20 травня 1966 року, зі змінами, затвердженими постановами Президії ВЦРПС від 29 січня 1969 року та від 24 лютого 1975 року, яке діяло на час події, розслідуванню в порядку, який передбачений даною постановою, підлягають нещасні випадки, якщо вони сталися: а) на території організації; б) поза територією організації при виконанні роботи за завданням організації, а також з робітниками і службовцями, яких доставляють на місце роботи і з роботи транспортом, наданим організацією.

З метою повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2018 року з Харківського обласного центру (бюро) медико-соціальної експертизи витребувалася медична справа МСЕК від 29 листопада 1989 року щодо встановлення інвалідності ОСОБА_1

25 квітня 2018 року до суду апеляційної інстанції надійшло повідомлення Комунального заходу охорони здоров'я Обласний центр медико-соціальної експертизи Харківської обласної державної адміністрації Управління охорони здоров'я (№ 01-13/541) про те, що медична справа ОСОБА_1 прийшла в негідність у зв'язку з затопленням приміщення Харківської МСЕК, що підтверджується актом інвентаризації медичних справ архіву від 08 серпня 2013 року (а. с. 59-62 т. 2).

В суді апеляційної інстанції Бондаренко А.А. - представник Харківське ОФСТ Україна пояснив, що табель обліку робочого часу працівників ДСТ Спартак та посадова інструкція тренера - це документи не постійного зберігання і на даний час вони не збереглися.

Інших доказів на підтвердження факту, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 20 квітня 1976 року, пов'язаний з виробництвом, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частини 1 статті 12, частини 1 статті 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України).

Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення позову відсутні. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання нещасного випадку, що стався 20 квітня 1976 року таким, що пов'язаний з виробництвом, та зобов'язання Харківське обласне фізкультурно-спортивне товариство Україна скласти акт за формою Н-1.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду в Харківській області Фонду соціального страхування України задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківського обласного фізкультурно-спортивного товариства Україна , треті особи: Закрите акціонерне товариство Харківський вагонобудівний завод , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Харківського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 24 липня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді І.П.Коваленко

А.І.Овсяннікова