П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2017 року справа № 823/1325/16
10 год. 50 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області Педченко Тетяни Юріївни, першого заступника голови Шполянської РДА Берези Ірини Анатоліївни, Шполянської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - відділ Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, фізична особа - підприємець ОСОБА_5, Антонівська сільська рада Шполянського району Черкаської області, про визнання дій протиправними, скасування реєстрації земельної ділянки, зобов'язання вчинити певні дії, визнання недійсним та скасування розпорядження,
встановив:
ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:
- визнати дії державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області Педченко Тетяни Юріївни, які пов'язані з присвоєнням іншого (другого) кадастрового номера земельній ділянці, яка належить на правах власності ОСОБА_1, зміною права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 - протиправними;
- скасувати в державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2;
- зобов'язати державних кадастрових реєстраторів відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області перенести відомості з державного реєстру земель до Державного земельного кадастру земельної ділянки, яка належить на правах власності ОСОБА_1;
- визнати розпорядження Шполянської районної державної адміністрації № 73 від 06.03.2014 про передачу земельних ділянок в оренду - недійсним;
- скасувати розпорядження Шполянської районної державної адміністрації № 73 від 06.03.2014 про передачу земельних ділянок в оренду;
- визнати дії першого заступника голови Шполянської районної державної адміністрації Берези Ірини Анатоліївни, які пов'язані з укладенням договору оренди землі (на не витребувані паї) від 06.03.2014 між Шполянською районною державною адміністрацією та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 - протиправними;
- визнати договір оренди землі (на не витребувані паї) від 06.03.2014 укладений між Шполянською районною державною адміністрацією та фізичною особою підприємцем - ОСОБА_4 - дійсним.
Ухвалою судді від 22.09.2016, яка набрала законної сили 11.10.2016, відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі (на не витребувані паї) від 06.03.2014 укладений між Шполянською районною державною адміністрацією та фізичною підприємцем - ОСОБА_4 - дійсним
Крім того, ухвалою суду від 28.11.2016, яка набрала законної сили 17.01.2017, закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання розпорядження Шполянської районної державної адміністрації № 73 від 06.03.2014 про передачу земельних ділянок в оренду - недійсним; скасування розпорядження Шполянської районної державної адміністрації № 73 від 06.03.2014 про передачу земельних ділянок в оренду; визнання дій першого заступника голови Шполянської районної державної адміністрації Берези Ірини Анатоліївни, які пов'язані з укладенням договору оренди землі (на не витребувані паї) від 06.03.2014 між Шполянською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 - протиправними.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено те, що 24.09.2008 він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3 згідно розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 268, про що здійснено запис № 010879900017 в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Дана земельна ділянка розміром 3,55 га розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаській області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4. Крім того, ОСОБА_1 звернувся до Шполянського районного виробничого відділу ЧРФ ДП "Центр ДЗК" із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,55 га на території Шполянського районну Черкаської області для відновлення меж земельної ділянки на місцевості. Проте, позивачем було з'ясовано, що дана земельна ділянка відповідно договору оренди землі (не витребувані паї) від 06.03.2014 перебуває у користуванні фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та що земельній ділянці, яка перебуває у його власності присвоєно новий кадастровий номер НОМЕР_2 та змінено форму власності з приватної на державну, що і стала підставою звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні 30.08.2017 позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.
В письмових запереченнях на адміністративний позов державний кадастровий реєстратор відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області Педченко Тетяна Юріївна просило в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що нею як державним реєстратором було присвоєно кадастрові номери земельним ділянкам згідно розробленої технічної документації. Крім того, зазначила, що програма за допомогою якої присвоюється кадастровий номер не надасть змоги присвоїти новий кадастровий номер земельній ділянці чи її частині, якій вже присвоєно відповідний номер.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні 30.08.2017 проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні. При цьому вказали, що жодний пай який оброблюється третьою особою, не винесено в натурі на місцевості, не встановлено межових знаків, що відповідно унеможливлює встановлення точного місцезнаходження земельної ділянки позивача. Також зазначили, що лише після встановлення меж земельної ділянки (паю) позивача у відповідності до вимог чинного законодавства України можна буде стверджувати що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 та не витребуваний пай з кадастровим номером НОМЕР_2 це одна земельна ділянка.
Інші особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
30.08.2017 на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 24.09.2008 ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3 згідно розпорядження Шполянської районної державної адміністрації від 05.06.2008 № 268, про що здійснено запис № 010879900017 в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Дана земельна ділянка розміром 3,55 га розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаській області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4.
02.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до Шполянського районного виробничого відділу ЧРФ ДП "Центр ДЗК" із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,55 га на території Шполянського районну Черкаської області для відновлення меж земельної ділянки на місцевості.
Проте, позивачем було з'ясовано, що дана земельна ділянка відповідно договору оренди землі (не витребувані паї) від 06.03.2014 перебуває у користуванні фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.
Крім того, 15.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області із відповідною заявою, з метою отримання інформації щодо земельної ділянки площею 3,55 га розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаській області та отримав Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з якого слідує, що земельній ділянці, яка перебуває у його власності присвоєно новий кадастровий номер НОМЕР_2 та змінено форму власності з приватної на державну.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України 28 червня 1996 року, Земельним кодексом України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1, частини 2, пункту "а" 3 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 року № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI), Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Згідно зі статтею 5 Закону № 3613-VI, порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.
Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.
Частиною 2 статті 7 Закону № 3613-VI, визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, серед іншого належить здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні.
Державний кадастровий реєстратор здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні та присвоює кадастрові номери земельним ділянкам (абзац 4 та 5 ст. 9 Закону № 3613-VI).
Відповіднно до ч. 8 ст. 9 Закону № 3613-VI, державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).
За змістом частини 1, 2 статті 15 Закону № 3613-VI, до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку, тощо.
Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 1, 2, 5 та 6 статті 16 Закону № 3613-VI, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
Частиною 3 статті 24 Закону № 3613-VI передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об?єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).
Відповідно до частин 4-6 та 9 статті 24 Закону № 3613-VI, для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Відповідно до пункту 110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 1051 від 17.10.2012 року (далі - Порядок № 1051), для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ.
Пунктом 111 Порядку № 1051 визначено, що державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.
За результатами перевірки, Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій, здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
- робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;
- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;
- приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77-85 цього Порядку в разі:
- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту;
- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.
Так під час розгляду справи, суд встановив, що розпорядженням Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області від 06.03.2014 № 73 з 01.01.2014 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передано в оренду земельні ділянки загальною площею 42,44 га, в тому числі не витребувані земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області строком на двадцять років.
З метою державної реєстрації земельних ділянок, вказаною особою, було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (паїв) в натурі на місцевості нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок (паїв) загальною площею 39,4357 га в оренду терміном (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, за межами населеного пункту, яка 25.02.2016 Державним кадастровим реєстратором Педченко Т.Ю. перевірена та внесена до Державного кадастрового реєстру.
Крім того, 02.03.2016 ОСОБА_1 також звернувся до Шполянського районного виробничого відділу ЧРФ ДП "Центр ДЗК" із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,55 га на території Шполянського районну Черкаської області для відновлення меж земельної ділянки на місцевості.
Дослідивши технічну документацію ОСОБА_1 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 суд встановив таке.
Земельній ділянці площею 3,55 га на території Шполянського районну Черкаської області, яка належить ОСОБА_1 присвоєно № 395.
Разом з тим дослідивши вказану технічну документацію, а саме список межових знаків, що доданий до технічної документації поданої ОСОБА_4 та схеми розміщення земельної ділянки № 395 на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області доданої до технічної документації позивача встановлено, що земельна ділянка площею 3,55 га, яка відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3 належить позивачеві, входить до єдиного земельного масиву площею 42,44 га та яка серед інших надана у користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4.
З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, суд також встановив, що 25.02.2016 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,55 га розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаській області за орендарем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та присвоєно їй новий кадастровий номер НОМЕР_2.
Тобто, під час розгляду справи суд встановив, що земельна ділянка площею 3,55 га розташована в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаській області, яка відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_1, передана у користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, при цьому вказаній земельній ділянці присвоєно новий кадастровий номер НОМЕР_2.
Приймаючи рішення у справі, суд також враховує, що відповідно до ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" №899-IV від 05.06.2003 (далі - Закон України № 899-IV) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади, тобто відповідні районні державні адміністрації.
В той же час, у випадках, коли земельна ділянка є невитребуваною, відповідно до пункту 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
Згідно пункту 7 частини першої статті 13 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, і природних ресурсів, охорони довкілля.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно із статтею 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
- зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;
- надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.
Встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку.
Аналіз наведених норм свідчить, що Шполянську району державну адміністрацію Черкаської області наділено повноваженнями розглядати заяви фізичних або юридичних осіб щодо надання в користування нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, які розглядаються відповідно до вимог ст.ст. 122, 123 та 124 Земельного кодексу України.
Разом з тим, передаючи у користування земельну ділянку площею 3,55 га в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського ройону Черкаської області Шполянська районна державна адміністрація Черкаської області не звернула увагу на ту обставину, що позивачем 24.09.2008 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3.
У зв'язку із чим Шполянська районна державна адміністрація Черкаської області, на переконання суду, не мала права передавати вказану земельну ділянку в оренду третій особі, що також стало наслідком державної реєстрації вказаної земельної ділянки та присвоєння нового кадастрового номеру, тому внаслідок вчинення таких дій, порушені права позивача як законного власника земельної ділянки.
Статтею 152 Земельного кодексу України, визначено що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області Педченко Тетяни Юріївни, які пов'язані з присвоєнням кадастрового номера НОМЕР_2 земельній ділянці площею 3,55 га, що належить на праві власності ОСОБА_1 та підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3.
Щодо позовних вимог про скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки площею 3,55 га з кадастровим номером НОМЕР_2, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", зокрема ч. 4 ст. 9 зазначеного Закону, кадастрові номери земельних ділянок присвоює Державний кадастровий реєстратор і скасовує відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що для захисту порушеного права позивача необхідно скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,55 га розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаській області за кадастровим номером НОМЕР_2, що здійснена 25.02.2016.
Також суд зазначає про те, що позовні вимоги стосовно зобов'язання Державних кадастрових реєстраторів відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області перенести відомості про земельну ділянку розміром 3,55 га розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаській області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру про земельну ділянку є похідними від інших позовних вимог, а відтак вказані вимоги мають також бути задоволені.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Неухильне виконання зазначеної норми Основного закону держави є гарантією дотримання принципу верховенства права та положень, закріплених в Європейській конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
Як передбачає частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Щодо стягнення на користь позивача сплаченої суми судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2016 року № 581 "Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру", наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 07 листопада 2016 року № 281 "Про ліквідацію територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Черкаській області" ліквідований, серед інших, як юридична особа публічного права відділ Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області. Запис № 10201110009006054 про припинення вказаного відділу внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 17.08.2017, а функції відділу перейшли до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 128, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області Педченко Тетяни Юріївни, щодо присвоєння земельній ділянці площею 3,55 га, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, кадастрового номера НОМЕР_2.
Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,55 га, розташованої в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області за кадастровим номером НОМЕР_2, що здійснена 25.02.2016.
Зобов'язати державних кадастрових реєстраторів відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Черкаської області перенести відомості з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 3,55 га, розташовану в адміністративних межах Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаській області за кадастровим номером НОМЕР_4, яка відповідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, ідентифікаційний код 39765890) на користь ОСОБА_1 (20600, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1653 (одна тисяча шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2017 |
Оприлюднено | 14.09.2017 |
Номер документу | 68819218 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
В.О. Гаврилюк
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні